Рішення № 26046658, 06.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-55/8771-2012 06.09.12

За позовомПолтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», м.ПолтавадоПублічного акціонерного товариства «Фідобанк», м.Київ простягнення 44 363,66 грн.Суддя Ягічева Н.І.

за участю уповноважених представників:

від Позивача - Данілова Н.Н. -предст. (за довір. №19-04/44 від 04.01.2012р.)

від Відповідача - не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго», м.Полтава (далі -Позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «СЕБ Банк», м.Київ (далі -Відповідач) про стягнення 44 363,66 грн.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2012 р., яку призначено до розгляду на 18.07.2012 р.

18.07.2012р. від Відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з додатком.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2012р. розгляд справи було відкладено на 23.08.2012р. у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

21.08.2012р. від Позивача через канцелярію суду надійшло повідомлення про зміну назви Відповідач з Публічного акціонерного товариства «СЕБ Банк»на Публічне акціонерне товариство «Фідобанк»та надав для залучення до матеріалів справи додаткові документи, а саме: лист Відповідача № 5-1-3/4491 від 18.07.2012р. щодо заміни свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, копія свідоцтва № 200056349 про реєстрацію платника податку на додану вартість Відповідача, копію Витягу з ЄДРПОУ від 05.07.2012р. щодо статусу та місцезнаходження Відповідача.

21.08.2012р. від Позивача надійшло клопотання про припинення провадження на підставі п.1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України в частині стягнення з Відповідача основного боргу розмірі 26 712,60 грн. у зв'язку з сплатою Відповідачем заборгованості та стягнення з Відповідача основного боргу у розмірі 506, 32 грн. 16 857,37 грн. пені, 138,23 грн. 3% річних та 149,14 грн. інфляційних нарахувань. Крім того, Позивача надав для залучення до матеріалів справи довідку щодо заборгованості Відповідача станом на 24.07.2012р.

21.08.2012р. від Позивача через канцелярію суду надійшли для залучення до матеріалів справи додаткові документи, а саме: Акт звіряння взаємних розрахунків станом на 15.08.2012р. підписаний з боку Позивача із супровідним листом та доказами направлення Відповідачу та копії банківських виписок, щодо здійснення часткової оплати Відповідачем.

23.08.2012р. від Позивача надійшло клопотання про припинення провадження на підставі п.1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України в частині стягнення з Відповідача основного боргу розмірі 506,32 грн. у зв'язку з сплатою Відповідачем заборгованості та стягнення з Відповідача 16 857,37 грн. пені, 138,23 грн. 3% річних та 149,14 грн. інфляційних нарахувань. Крім того, Позивача надав для залучення до матеріалів справи довідку щодо відсутності заборгованості Відповідача станом на 22.08.2012р. та копію банківської виписки.

Розпорядженням в.о. Голови Господарського суду міста Києва від 23.08.2012р. справу № 5011-55/8771-2012 було передано судді Васильченко Т.В. для подальшого розгляду, у зв'язку з перебуванням судді Ягічевої Н.І. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.2012р. суддя Васильченко Т.В. прийняла справу до провадження, розгляд справи було призначено на 06.09.2012р. Крім того, вказаною ухвалою було змінено найменування Відповідача з Публічного акціонерного товариства «СЕБ Банк»(код ЄДРПОУ: 14351016) на Публічне акціонерне товариство «Фідобанк»(код ЄДРПОУ: 14351016).

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 28.08.2012р. справу № 5011-55/8771-2012 було передано судді Ягічевій Н.І. для подальшого розгляду у зв'язку з виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2012р. суддя Ягічева Н.І. прийняла справу до провадження.

06.09.2012ро. від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке відхиляється судом у зв'язку з його необґрунтованістю та безпідставність на підставі та враховуючи положення ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

06.09.2012р. в судове засідання з'явився представник Позивача підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов в частині стягнення 16 857,37 грн. пені, 138,23 грн. 3% річних та 149,14 грн. інфляційних нарахувань

Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся про судові засідання шляхом надсилання ухвал на адресу, визначену за матеріалами справи, що підтверджується крім того відмітками про вручення на поштових повідомленнях про вручення, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на його юридичну адресу.

Зважаючи на достатність представлених сторонами документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Представники сторін у судових засіданнях клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази та заслухавши в засіданні пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

15.10.2007 р. між Позивачем (Теплопостачальна організація) та Відповідачем (Споживач) укладено договір № 2651 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води, відповідно до умов якого Теплопостачальна організація бере на себе постачання тепловою енергією у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення приміщень Споживача до межі розподілу будівель офісу по вул.Котляревського, 2.

Згідно п.14.1 договору (в редакції додаткової угоди № 5 від 10.10.2011 року) Споживач зобов'язується проводити оплату за опалення у строк до 30 числа поточного місяця.

Відповідно до п.15 Додаткової угоди № 5 від 10.10.2011р. до договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 2651 від 15.10.2007р., у випадку несплати у вказані в договорі строки нараховується пеня в розмірі 1,0% за кожний день прострочки платежу, але не більше 100% боргу згідно Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги" № 686-ХІ від 20.05.99р., а також стягуються 3% річних та інфляційні витрати з простроченої суми згідно зі ст. 625 ЦК України.

В порушення взятих на себе зобов'язань, Відповідач не проводив розрахунки за спожиту теплову енергію, у зв'язку з чим за період з 01.12.2011р. по 30.04.2012р. утворилась заборгованість в сумі 27 218,92 грн.

У зв'язку з викладеним вище, Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України в частині стягнення основного боргу у розмірі 27 218,92 грн. та задоволенню в частині стягнення 16 857,37 грн. пені, 149,14 грн. інфляційних нарахувань та 138,23 грн. 3% річних , враховуючи наступне:

Частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Виходячи з положень ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з банківських виписок та довідок за підписом головного бухгалтера Позивача Відповідач 06.07.2012р., 07.07.2012р. та 21.08.2012р. сплатив на розрахунковий рахунок Позивача основну заборгованість у розмірі 27 218,92грн. припинивши у такий спосіб відповідне грошове зобов'язання, та, відповідно -і існування предмету спору в частині основного боргу у розмірі 27 218,92грн.

Оскільки сплата грошових коштів відбулася після звернення із розглядуваним позовом до суду, таке усунення існування предмету спору у зв'язку із його врегулюванням сторонами зумовлює припинення провадження у справі відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суд України в п. 3.2. Роз'яснення „Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України" від 23.08.94 р. N 02-5/612.

Враховуючи вищевикладене, суд припиняє провадження в частині стягнення з Відповідача основної суми боргу у розмірі 27 218,92 грн. на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Крім суми основного боргу позивач також просить стягнути з відповідача 149,14 грн. інфляційної складової боргу, 138,23 грн. 3 % річних та пеню у розмірі 16 857,37 грн.

Відповідно до п.15 Додаткової угоди № 5 від 10.10.2011р. до договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 2651 від 15.10.2007р., у випадку несплати у вказані в договорі строки нараховується пеня в розмірі 1,0% за кожний день прострочки платежу, але не більше 100% боргу згідно Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги" № 686-ХІ від 20.05.99р.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 3 ст. 1 Закону України № 686 - ХІУ від 20.05.1999 року "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій" (із змінами та доповненнями) за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100% загальної cyми боргу.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та умови укладеного сторонами правочину, вимоги про стягнення інфляційних нарахувань 3 % річних та пені є такими, що заявлені правомірно.

Провівши розрахунок заявленої до стягнення суми штрафних санкцій, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 149,14 грн. інфляційної складової боргу, 138,23 грн. 3 % річних та пені у розмірі 16 857,37 грн.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати розподіляються пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 42, 43, 33, 36, 43, 49, 77, 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Припинити провадження в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Фідобанк»(код ЄДРПОУ: 143351016) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго»(код ЄДРПОУ: 03338030) 27 218,92 грн. основного боргу на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Фідобанк»(код ЄДРПОУ: 143351016)на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго»(код ЄДРПОУ: 03338030) 149,14 грн. інфляційної складової боргу, 138,23 грн. 3% річних та пеню у розмірі 16 857,37 грн.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Фідобанк»(код ЄДРПОУ: 143351016)на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго»(код ЄДРПОУ: 03338030) судовий збір у розмірі 1 609,50грн.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

У судовому засіданні 06.09.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 11.09.2012р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.

Суддя Н.І. Ягічева