Рішення № 26046596, 05.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-55/7099-2012 05.09.12

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант", м.Київ

до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія", м.Київ

за участю Третьої особи - Литовченко Сергій Володимирович

про: стягнення 14554,40 грн.

Суддя Ягічева Н.І.

за участю уповноважених представників:

від Позивача -Білінова А.В. (дов. №01/123-449 від 02.11.2011р.);

від Відповідача -Євсєєв М.В. (дов. №90 віж 14.08.2012р.);

від Третьої особи -не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант", м.Київ (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія", м.Київ (далі -Відповідач) про стягнення 14 554,40 грн. в порядку регресу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2012р. порушено провадження у справі № 5011-55/7099-2012 розгляд справи призначено на 14.06.2012р., залучено до участі у справі у якості Третьої особи без самостійних вимог на стороні Позивача -Литовченко Сергія Володимировича

До початку судового засідання 14.06.2012р. через канцелярію Господарського суду міста Києва від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із зайнятістю представника в іншому судовому засіданні яке знаходиться в місті Чернігові, на підтвердження чого надав: копію повістки про виклик від 20.04.2012р. у справі №2/2506/1261/12.

В судове засідання 14.06.2012р. з'явився представник Позивача.

Представник Позивача надав клопотання про залучення додаткових документів до матеріалів справи, а саме: копію статуту Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант"; копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи №024999 (Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант"); копію довідки № 519904 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України відносно Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант"; надав усні пояснення по суті спору та просить суд задовольнити позов у повному обсязі, проте ухвали суду не виконав.

У зв'язку з неявкою Відповідача, Третьої особи та витребування додаткових доказів, ухвалою Господарського суду міста Києва у справі №5011-55/7099-2012 від 14.06.2012р., на підставі ст. 38, 77,86 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 11.07.2012р., направлено судовий запит до Моторного (транспортного) страхового бюро.

До початку судового засідання 18.06.2012р. через канцелярію Господарського суду міста Києва від Печерського районного суду міста Києва надійшли копії адміністративної справи відносно Слюсаренка Ю.М.

До початку судового засідання 10.07.2012р. через канцелярію Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро надійшла відповідь на запит.

До початку судового засідання 11.07.2012р. через канцелярію Господарського суду міста Києва від Відповідача надійшов відзив на позов, з якого вбачається, що Відповідач заперечує проти позовних вимог у повному обсязі з огляду на наступне: 1) Відповідач вважає, що Позивачем не надано належні документи, які підтверджують розмір необхідного для виплати Відповідачем страхового відшкодування.; 2) Відповідач зазначає, що відповідно до вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»двічі просив надати йому розширену довідку про Дорожньо-транспортну пригоду, проте Позивач, у свою чергу надав відомості № 8766371, які не являються розширеною довідкою ДАІ оскільки не відповідають жодним вимогам оформлення такого документу.; 3) Відповідач зазначає, що Позивачем не враховано вимоги ст. 12 Закону про обов'язкове страхування щодо застосування франшизи, відповідно до договору обов'язкового страхування (поліс № ВЕ/8229417) її розмір становить 500 грн.; 4) Відповідач вважає, що Позивач незаконно нарахував пеню, оскільки не було прострочення строків відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», на підтвердження своєї позиції до заперечень було надано: копію полісу № ВЕ/8229417 від 14.12.2010 року; розрахунок фізичного зносу автомобіля «Джилі»д/н АА0454ІМ.

В судове засідання 11.07.2012р. з'явилися представник Позивача та Відповідача.

Представник Позивача надав усні пояснення по суті спору, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник Відповідача підтримав відзив на позов та надав відповідні усні заперечення по суті спору, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

У зв'язку з неявкою представника Третьої особи та витребування додаткових доказів, ухвалою Господарського суду міста Києва №5011-55/7099-2012 від 11.07.2012р., на підставі ст. 77,86 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 25.07.2012р.

До початку судового засідання 12.07.2012р. через канцелярію Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро повторно надійшла відповідь на запит.

В судове засідання 25.07.2012р. з'явився представник Позивача.

Представник Позивача надав заперечення на відзив Відповідача, в якому зазначає, що 1) До позовної заяви додано документи підтверджуючі дійсний розмір витрат, які були сплачені Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" за відновлення пошкодженого автомобіля (відповідні рахунки та акти виконаних робіт); 2) Стосовно врахування фізичного зносу автомобіля, Позивачем було замовлено звіт з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу у спеціаліста в галузі оцінки майна Калиновського Сергія Юрійовича, відповідно до наданого звіту № 02.11.07 від 16.02.2011 року коефіцієнт фізичного зносу = 0,00. Позивач зазначає, що в своїх запереченнях Відповідач вказує, що пошкоджений автомобіль до настання даної Дорожньо-транспортної пригоди вже потрапляв в Дорожньо-транспортні пригоди 11.10.2009р., 18.01.2010р., 08.05.2010р., проте Позивач вважає, що Відповідачем жодного належного доказу на підтвердження цих обставин справи надано не було. У зв'язку з чим, останній вважає, що твердження Відповідача про необхідність застосування коефіцієнту фізичного зносу у розмірі 0,317 не може братися до уваги судом; 3) Стосовно відсутності розширеної довідки ДАІ: Позивач заперечує, оскільки матеріали справи містять постанову Печерського районного суду м. Києва від 16.02.2011 року та первинну довідку ДАІ від 04.02.2011 року. На думку Позивача, обов'язковість надання розширеної довідки ДАІ не визначена в жодному законодавчому акті, а тому не є обов'язковим для прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування. Також Позивач зазначає, що Відповідач не був позбавлений права самостійно замовити дану довідку в органах ДАІ. 4) Стосовно твердження Відповідача щодо безпідставності нарахування пені Позивач зазначає наступне: що твердження Відповідача щодо неповного пакету документів не відповідає дійсності, оскільки Позивачем було надано усі документи на підставі яких приймається рішення щодо виплати страхового відшкодування, а отже відповідно до чинного законодавства є підстави для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виплати страхового відшкодування. На підтвердження вказаною позицію до заперечень Позивачем було надано: копію свідоцтва про державну реєстрацію Фізичної особи-підприємця Калиновського Сергія Юрійовича; копію кваліфікаційного свідоцтва Калиновського Сергія Юрійовича №5117 від 02.06.2007р.; копію посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача Калиновського Сергія Юрійовича МФ №4247-ПК від 09.08.2009р..

Крім того, представник Позивача в судовому засіданні визнав наявність франшизи, надав усні пояснення по суті спору, просить суд задовольнити позов з урахуванням франшизи, надав клопотання про продовження процесуальних строків розгляду справи на 15 днів.

Відповідач в судове засідання 25.07.2012р. не з'явився, свої представників не направив, клопотань не подав, хоча належним чином був повідомлений про дату та час судового засідання.

У зв'язку з неявкою представника Відповідача та Третьої особи, ухвалою Господарського суду міста Києва №5011-55/7099-2012 від 25.07.2012р., на підставі ст. 69,77,86 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 15.08.2012р., продовжено процесуальний строк розгляду справи на 15 днів.

До початку судового засідання 26.07.2012р. через канцелярію Господарського суду міста Києва від Позивача надійшла заява про зменшення суми позовних вимог, якій Позивач зазначає, що у зв'язку з тим, що полісом № ВЕ/8229417 передбачено франшизу в розмірі 500 грн. Позивач зменшує розмір позовних вимог та просить суд стягнути з Відповідача 14 020,22 грн. з яких 13 123, 00 грн. сума основної заборгованості та 897, 22 грн. пені.

У зв`язку із перебуванням судді Ягічевої Н.І. у відпустці судове засідання призначене на 15.08.2012р. не відбулося.

У зв`язку із перебуванням судді Ягічевої Н.І. у відпустці, розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 15.08.12р. справу було передано судді Васильченко Т.В. для подальшого розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва №5011-55/7099-2012 від 15.08.2012р., на підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, прийнято справу до провадження суддею -Васильченко Т.В. та призначено розгляд справи на 05.09.2012р.

У зв'язку із виходом з відпустки судді Ягічевої Н.І., з метою уникнення затягування розгляду справи, розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 20.08.2012р. справу було передано судді Ягічевій Н.І. для подальшого розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва №5011-55/7099-2012 від 20.08.2012р., на підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, прийнято справу до провадження суддею -Ягічевою Н.І.

В судове засідання 05.09.2012р. з'явилися представник Позивача та Відповідача.

Представник Позивача надав усні пояснення по суті спору, надав до матеріалів справи оригінал заяви-повідомлення про настання страхового випадку, просить суд задовольнити позов з урахуванням заяви про зменшення суми позовних вимог.

Представник Відповідача підтримав відзив на позов, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Зважаючи на достатність представлених Позивачем та Відповідачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Представники Позивача та Відповідача у судових засіданнях клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані Сторонам докази та заслухавши в засіданні пояснення представників Сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

08.09.2010 р. між Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" та Литовченко Сергієм Володимировичем було укладено Договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 06-R\01-067-00616, предметом якого є страхування транспортного засобу GEELE MR 7151 A, державний реєстраційний номер АА 0454 ІМ.

04.02.2011 року трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Деу Ланос»державний реєстраційний номер 16336КА, під керуванням Слюсаренко Юрія Миколайовича, та автомобіля GEELE MR 7151 A, державний реєстраційний номер АА 0454 ІМ під керуванням Тихонова О.В., який належить Литовченку Сергію Володимировичу, а саме водій Слюсаренко Ю.М., керуючи автомобілем «Деу Ланос»державний реєстраційний номер 16336КА рухаючись у міста Києві по Дніпровському узвозі, при перестроюванні та зміні напрямку, не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди або безпеки іншому учаснику руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем GEELE MR 7151 A, державний реєстраційний номер АА 0454 ІМ порушивши цим п.п. 10.1., 10.4. Правил дорожнього руху України, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення Слюсаренком Ю.М. вимог ст.124 КпАП України, що підтверджується Постановою Печерського районного суду міста Києва від 16.02.2011р. по справі № 3-1076/11, відповідно до якої Слюсаренко Ю.М. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення.

Відповідно до висновку спеціаліста автотоварознавця (Звіт № 02.11.07), складеного 16.02.2011 р., сума матеріального збитку, вчиненого власникові автомобіля автомобілем GEELE MR 7151 A, державний реєстраційний номер АА 0454 ІМ в результаті його пошкодження складає 11 340,32 грн.

Матеріальний до збиток згідно Рахунку № СТ-0000-183 від 14.02.11 складеного Фізичною особою-підприємцем Гоголіним Є.І. дорівнює 11 461,00 грн.

08.09.2010 року Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 11 961,00 грн. з урахуванням витрат, здійснених на послуги з евакуації ТЗ у розмірі 500 грн.

Пізніше було виявлено приховані пошкодження і відповідно до рахунку № 10 від 16.04.2011 року вартість матеріального збитку склала 1262,00 грн. Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" було складено страховий акт та здійснено доплату до страхового відшкодування в розмірі 1262,00 грн. Також Позивачем було понесено витрати на проведення авто товарознавчого дослідження у розмірі 400 грн.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно із ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" перейшло в межах суми 13 223,00 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із матеріалів вбачається, що транспортний засіб -автомобіль «Деу Ланос»державний реєстраційний номер 16336КА яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю GEELE MR 7151 A, державний реєстраційний номер АА 0454 ІМ належить Слюсаренку Ю.М.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

За змістом п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди України" від 27.03.1992 р. № 6 джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Вина Слюсаренка Ю.М. встановлена у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «Деу Ланос»державний реєстраційний номер 16336КА на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в Приватним акціонерним товариством "Українська транспортна страхова компанія" згідно із полісом № ВЕ/8229417.

Строк дії з 14.12.2010 р. (15:00) по 13.03.2011р.

Відповідно до п.4 полісу № ВЕ/8229417 страхувальником -особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом є Слюсаренко Юрій Миколайович.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Вказаним договором (поліс № ВЕ/8229417) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000,00 грн., франшиза -500,00 грн. (пункт 2 полісу).

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля GEELE MR 7151 A, державний реєстраційний номер АА 0454 ІМ, становить 13 223,00 грн., а на підставі страхових актів №СТ/11/0079 та № СТ/11/0079/1, Позивач виконуючи свої зобов'язання за договором страхування № 06-R\01-067-00616 від 08.09.2010р., сплатив своєму страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 13 223,00 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 12 723,00 грн. (13 223,00 грн. - 500,00 франшиза)

Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Позивач регресною вимогою №03/1943 від 15.09.2011 р., до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", звернувся до Відповідача з проханням відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 13 623,00 грн.

Враховуючи визначені полісом №ВЕ/8229417 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу, Відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 12 723,00 грн. (13 223,00 грн. - 500,00 франшиза), а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, оскільки суд відмовляє у вимозі Позивача про стягнення 400,00 грн. з Відповідача, так як чинним законодавством не передбачено стягнення в порядку регресу витрат на звіт про оцінки вартості матеріальної шкоди.

Щодо нарахування пені за прострочення виконання зобов'язання, суд зазначає наступне:

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку)

виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі 897,22 грн. за прострочення по сплаті суми страхового відшкодування.

Судом встановлено, що Відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до ст. 36.5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Суд перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог за допомогою відповідної системи інформаціно-правового забезпечення „Ліга:ЗАКОН" програми „Калькулятори", тому що розмір пені, який може бути нарахований протягом періоду з 16.09.201р. (період нарахування визначений Позивачем), не перевищує відповідний розмір, що може бути нарахований, проте у зв'язку з тим, що суд відмовив у стягненні з Відповідача витрат на звіт про оцінки вартості матеріальної шкоди, пеня підлягає стягненню частково у сумі 869,87 грн. В решті вимог-відмовити.

Виходячи із вищевикладеного суд не приймає заперечення Відповідача, як необґрунтовані та такі, що не відповідають чинному законодавству та матеріалам справи.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати розподіляються пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія", м.Київ (код ЄДРПОУ 22945712) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант", м.Київ (код ЄДРПОУ 32382598) страхове відшкодування у розмірі 12 723,00 грн., та пеню у розмірі -869,87грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог -відмовити.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія", м.Київ (код ЄДРПОУ 22945712) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант", м.Київ (код ЄДРПОУ 32382598) витрати по сплаті судового збору у розмірі -1560,44грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 05.09.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 10.09.2012р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.

Суддя Н.І. Ягічева