Рішення № 26046566, 10.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-66/7999-2012 10.09.12

Суддя господарського суду міста Києва Гончаров С.А.

при секретарі судового засідання Бандура Ю.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства "УКРСОЦБАНК"

до відповідача-1: Приватного акціонерного товариства "Спільне підприємство "Ен Ес Ай Констракшн"

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Проект-А»

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство «Фінексбанк»

про звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з іпотечним договором від 24.01.2008 року в рахунок погашення заборгованості в розмірі 458796000,00 грн., визнання права власності на нерухоме майно

При участі представників:

від позивач: Рибіцька Ю.В., за довіреністю від 27.03.12,

Астахов Р.М., за довіреністю від 23.12.11

від відповідача-1: Король Д.В., за довіреністю від 17.07.12,

від відповідача-2: Кирилюк О.В., за довіреністю від 02.08.12,

від третьої особи: Сосенко В.М., за довіреністю від 24.07.12,

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "УКРСОЦБАНК", звернувся до господарського суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Спільне підприємство "Ен Ес Ай Констракшн" (надалі - відповідач-1).

Позовними вимогами Публічного акціонерного товариства "УКРСОЦБАНК", з урахуванням уточнення до позовної заяви є:

1. в рахунок часткового погашення заборгованості Приватного акціонерного товариства "Спільне підприємство "Ен Ес Ай Констракшн" перед Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк»в розмірі 458796000,00 грн. (прострочена заборгованість за нарахованими процентами станом на 29.05.2012 року в розмірі 15839994,89 дол.США; прострочена заборгованість за кредитом -40000000,00 дол. США; пеня за несвоєчасне повернення кредиту -1109002,22 дол. США; пеня за несвоєчасну сплату процентів -379019,18 дол. США, штрафи за порушення п. 4.3.3. та п.п. 3.3.8., 3.3.11 Кредитного договору -75299,32 дол. США) за Договором про надання невідновлюваної кредитної лінії №18/062-КН від 13.06.07 р. звернення стягнення на предмети іпотеки згідно з іпотечним договором від 24.01.2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М., зареєстрованим в реєстрі за №17, та іпотечним договором від 13.06.2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М., зареєстрованим в реєстрі за №1423, а саме:

адміністративно-побутову будівлю загальною площею 860,70 кв.м., розташовану за адресою: м. Київ., вул. Амосова Миколи 12 (Літера А);

нежитловий будинок загальною площею 18 405,0 кв.м. розташований за адресою: м. Київ., вул. Амосова Миколи 12 (Літера С);

нежитловий будинок загальною площею 20 372,9 кв.м. розташований за адресою: м. Київ., вул. Амосова Миколи 12;

нежитловий будинок загальною площею 3388,4 кв.м. розташований за адресою: м. Київ., вул. Амосова Миколи 12 шляхом визнання права власності на предмет іпотеки за Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк».

2. Визнання за Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» право власності на:

адміністративно-побутову будівлю загальною площею 860,70 кв.м.. розташовану за адресою: м. Київ., вул. Амосова Миколи 12 (Літера А);

нежитловий будинок загальною площею 18 405,0 кв.м. розташований за адресою: м. Київ., вул. Амосова Миколи 12 (Літера С);

нежитловий будинок загальною площею 20 372,9 кв.м. розташований за адресою: м. Київ., вул. Амосова Миколи 12;

нежитловий будинок загальною площею 3388,4 кв.м. розташований за адресою: м. Київ., вул. Амосова Миколи 12.

Ухвалою суду від 06.07.2012 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Проект-А»(третя особа-1) та Публічне акціонерне товариство «Фінексбанк»(третя особа-2).

Ухвалою суду від 17.08.2012 року залучено до участі у справі іншого відповідача (відповідача-2) -Товариство з обмеженою відповідальністю «Проект-А».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором про надання не відновлювальної кредитної лінії № 18/062-КН від 13.06.2007 року, за яким позивач надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 40000000,00 грн., та зобов'язання за яким було забезпечено іпотечними договорами від 13.06.2007 року та від 24.01.2008 року. Так, позивачем зазначено, що сума боргу відповідача за договором кредиту станом на 29.05.2012 року складає 58434488,29 дол.США, та з урахуванням положень ч. 1 ст. 12 Закону України «про іпотеку»позивач вважає за єдиний можливий спосіб задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення та визнання його права власності на спірне майно.

Відповідач-1, згідно з відзивом на позовну заяву, проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що Іпотечним договором № 1423 забезпечено повернення кредиту в межах ліміту, що дорівнює 54000000,00 доларів США, сплата процентів за користування кредитом, сплата можливої неустойки, відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимог за Кредитним договором та збитків, завданих порушенням зобов'язань за Кредитним договором. Відповідач-1 стверджує, що у застереженні, що містяться у Іпотечному договору № 1423, сторони домовились, що відповідач має право забрати у власність предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань, тобто всіх зобов'язань, а не в якійсь частині; при цьому, сторони не домовлялись, що Позивач матиме право забрати у свою власність предмет іпотеки в рахунок погашення частини заборгованості відповідача за кредитним договором, а задоволення вимог іпотеко держателя шляхом отримання у власність предмету іпотеки за застереженням, яке міститься у іпотечному договорі має відбуватись із додержанням вимог ст. 36 Закону України «Про іпотеку».

Відповідач-1 стверджує про невідповідність закону рішень позивача у частині звернення стягнення на адміністративно-побутовий комплекс, який складається з трьох будівель за адресою: м. Київ, вул.. Амосова Миколи, 12, оскільки на сьогоднішній день право власності відповідача на об'єкт не зареєстровано.

Відповідач-1 зазначає, що комплексний аналіз вимог чинного законодавства, існуючої судової практики та положень Іпотечних договорів, дозволяють прийти до висновку про те, що відповідно до Закону України «Про іпотеку»у редакції від 23.02.2006 року передача права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іпотекодержателя в рахунок виконання основного зобов'язання у позасудовому порядку можлива лише на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, але не на підставі застереження в іпотечному договорі. Відповідач-1 стверджує також про неправомірне посилання позивача на п. 4.6.1. Договорів іпотеки.

Відповідач-2, згідно з відзивом на позовну заяву, проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що Іпотечним договором забезпечене виконання Основного зобов'язання в межах загального ліміту, що дорівнює або є еквівалентним за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим на дату укладання договору, яким обумовлене Основне зобов'язання 54000000,00 доларів США, та стягнення процентів за користування кредитом в розмірі 11%.

Також відповідач-2 стверджує, що в Іпотечному договорі не передбачено такого способу звернення стягнення на Предмет іпотеки на підставі рішення суду як звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на предмет іпотеки у судовому порядку.

Третя особа, Публічне акціонерне товариство «Фінексбанк», згідно з наданими 29.08.2012 року письмовими поясненнями вважає позовні вимоги безпідставними та незаконними, а також взаємовиключними та суперечливими.

18.07.2012 року представником відповідача-1 заявлялось клопотання про колегіальний розгляд справи. Наведене клопотання судом не задоволено у зв'язку з відсутністю будь-яких підстав для розгляду справи колегіально у складі трьох суддів. Також, позивачем не доведено та судом не встановлено наявність підстав, за яких в разі одноособового розгляду справи не буде забезпечено всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи.

18.07.2012 року представником ТОВ «Проект-А»заявлялось до суду клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду справи № 5011-69/9168-2012 за позовом ТОВ «Проект-А»про визнання недійсним іпотечного договору від 24.01.2008 року.

Також, представником ПрАТ "Спільне підприємство "Ен Ес Ай Констракшн" 29.08.2012 року заявлялось клопотання про зупинення провадження у справи до розгляду апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 23.08.2012 року № 05-6-66/209. Наведене клопотання вмотивовано тим, що оскаржуваною ухвалою повернуто зустрічну позовну заяву ПрАТ "Спільне підприємство "Ен Ес Ай Констракшн" та у разі задоволення апеляційної скарги відповідач буде позбавлений можливості захистити свої права та законні інтереси за допомогою зустрічного позову.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом

Наведені клопотання відповідачів про зупинення провадження у справі не підлягають задоволенню, оскільки судом не встановлено неможливість (зокрема, через наявність будь-яких перешкод) розгляду даної справи до вирішення справи № 5011-69/9168-2012 за позовом ТОВ «Проект-А»та до розгляду апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 23.08.2012 року № 05-6-66/209.

17.08.2012 року відповідач-1 звертався до суду з клопотанням про витребування доказів, відповідно до якого відповідач-1 просив суд витребувати у КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»інформаційні довідки на спірні об'єкти нерухомого майна.

Наведене клопотання судом не задоволено, оскільки матеріали справи містять лист Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 08.08.2012 року № 29417 (И-2012), з якого вбачається, що право власності на адміністративно-побутову будівлю (в літ. А) загальною площею 860,70 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Миколи Амосова, 12, зареєстровано за АТЗТ «Спільне підприємство Ен Ес Ай Констракшн»; право власності на адміністративно-побутовий комплекс (літ. С) загальною площею 18405,0 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Миколи Амосова, 12, зареєстровано за ТОВ "Проект-А"; за вказаною адресою нежилі приміщення площею 18405,0кв.м., 20372,90 кв.м., 33388,40 кв.м. на праві власності не реєструвалися.

29.08.2012 року представник відповідача-1 звертався до суду з клопотання про витребування документів, відповідно до якого відповідач-1 просив суд витребувати у позивача оригінал Протоколу рішення Кредитно-інвестиційного комітету № 15 від 16.05.2012 року та оригінал Протоколу № 7 засідання Правління позивача від 29.05.2012 року.

Наведене клопотання відповідача-1 задоволенню не підлягають, оскільки письмові докази, які вимагаються відповідачем-1 до витребування у позивача, не стосуються предмету спору.

29.08.2012 року Приватне Акціонерне товариство "Спільне підприємство Ен Ес Ай Констракшн" зверталось до суду з клопотанням від 17.08.2012 року про залучення до участі у справі в якості третьої без самостійних вимог на стороні відповідача КП Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна. Клопотання вмотивовано тим, що рішення суду може вплинути на права та законні інтереси цієї особи щодо проведення реєстрації права власності.

Наведене клопотання судом не задоволено з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.

Наведені відповідачем-1 обставини в обґрунтування необхідності залучення до участі у справі в якості третьої особи КП Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, не доводять, що рішення з даного спору може вплинути на права або обов'язки КП Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна.

16.08.2012 року позивачем, Публічним акціонерним товариством "УКРСОЦБАНК" було заявлено до суду Заяву про забезпечення позову, відповідно до якого позивач просив суд накласти арешт на адміністративно-побутову будівлю загальною площею 860,70 кв.м., розташовану за адресою: м. Київ., вул. Амосова Миколи 12 (Літера А); нежитловий будинок загальною площею 18 405,0 кв.м. розташований за адресою: м. Київ., вул. Амосова Миколи 12 (Літера С); нежитловий будинок загальною площею 20 372,9 кв.м. розташований за адресою: м. Київ., вул. Амосова Миколи 12; нежитловий будинок загальною площею 3388,4 кв.м. розташований за адресою: м. Київ., вул. Амосова Миколи 12.

Наведену Заяву було вмотивовано тим, що у позивача є реальні побоювання стосовно того, що відповідачі можуть відчужити нерухоме майно, яке є предметом іпотеки за іпотечним договором з ПАТ «Укрсоцбанк», що завдасть шкоди правам і майновим інтересам Позивача та утруднить виконання рішення господарського суду у випадку задоволення позову.

Клопотання позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Згідно постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №16 достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Позивачем жодним чином не доведені обставини, якими обґрунтовано клопотання про забезпечення позову, а саме, можливість відчуження відповідачами спірного майна. Наявні у заяві припущення щодо можливості такого відчуження не можуть бути підставою для вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд ВСТАНОВИВ:

13 червня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»(у зв'язку із зміною організаційно-правової форми юридичної особи Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк») -кредитором, та Акціонерним товариством закритого типу «Спільне підприємство Ен Ес Ай Констракшн»(у зв'язку із зміною організаційно-правової форми юридичної особи -Приватне акціонерне товариство «Спільне підприємство Ен Ес Ай Констракшн») -позичальником, було укладено Договір про надання невідновлюваної кредитної лінії №18/062-КН (далі - кредитний договір).

В подальшому в кредитний договір були внесені зміни та доповнення згідно з Додатковою угодою №і8/062-КН/1 від 24.01.2008 року, Додатковою угодою №18/062-КН/2 від 18.03.2008 року, Додатковою угодою №18/062-КН/З від 27.06.2008 року та Додатковою угодою № 18/062-КН/4 від 23.04.2010 року.

Відповідно до п.1.1 Договору кредиту (з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою №18/062-КН/З від 27.06.2008 року) Банк зобов'язався надати Позичальнику у тимчасове користування грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, в межах максимального ліміту заборгованості 54 000 000 (п'ятдесят чотири мільйони) доларів США, зі сплатою 12 (дванадцять) процентів річних, з кінцевим терміном повернення всіх Траншів Кредиту до 12 червня 2014 року.

Надання кредиту Позичальнику повинно було бути здійснено з наступним порядком:

перший транш кредиту в розмірі 20 000 000 (двадцять мільйонів) доларів СІІ1А у червні 2007 року на виконання робіт відповідно до Додатку 2 договору та затвердженої проектної-кошторисної документації, після оформлення відповідного забезпечення;

другий транш Кредиту в розмірі 20 000 000 (двадцять мільйонів) доларів США на виконання робіт відповідно до Додатку 3 договору після отримання Позичальником у встановленому порядку дозво.п на виконання будівельних робіт та перевірки виконання попереднього етапу робіт та оформлення відповідного забезпечення;

третій транш кредиту в розмірі 14 000 000 (чотирнадцять мільйонів) доларів США на виконання будівельних робіт відповідно до Додатку 4 до договору після перевірки виконання попереднього етапу робіт.

Пунктом 1.3 Кредитного договору визначено, що в якості забезпечення Позичальником виконання своїх зобов'язань щодо повернення Кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги Кредитор укладає з Позичальником:

договір іпотеки адміністративно-побутової будівлі, загальною площею 860,70.кв.м., що належить Позичальнику на праві власності та знаходиться за адресою: м. Київ, вул. М. Амосова, 12 (літера А), заставною вартістю 7 824 000 (Сім мільйонів вісімсот двадцять чотири тисячі) гривень (п. 1.3.1.);

після отримання Позичальником у встановленому порядку дозволу на виконання будівельних робіт - договір іпотеки права оренди земельної ділянки, площею 1,8374 га, кадастровий номер 8000000000:72:214:0008, що розташована за адресою: вул. Миколи Грінченка, 4, з цільовим призначенням: для експлуатації та обслуговування комплексу нежитлових будівель виробничої бази з подальшою реконструкцією, відповідно до договору оренди, укладеного між Позичальником та Київською міською радою, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. 14.11.2003 року, зареєстрованого за реєстровим № 1096, заставною вартістю 10 000 (Десять тисяч) гривень, та майнових прав на об'єкт нерухомого майна, що буде збудований на зазначеній земельній ділянці в результаті проведення реконструкції частини комплексу нежитлових будівель зі знесенням ветхого ангару та будівництва адміністративно-побутового комплексу відповідно до Проекту, затвердженого Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища 02.03.2006 року, протокол № 63-А-06, заставною вартістю, що відповідатиме фактичним затратам на будівництво (п. 1.3.2.);

після укладення Позичальником з ТОВ „Ен Ес Ай Буд" договору генерального підряду - договір застави майнових прав (права вимоги виконання будівельних робіт) за договором генерального підряду, укладеним між Позичальником та ТОВ „Ен Ес Ай Буд", заставною вартістю в сумі, що відповідає зобов'язанням згідно із зазначеним в цьому пункті договором підряду (п. 1.3.3.).

Пунктами 3.3.4., 3.3.7. договору передбачено обов'язок позичальника сплачувати кредитору проценти та комісії, передбачені п. 1.1.1. цього договору, в порядку, визначеному п.п. 2.5., 2.7., 2.8., 2.12, 2.14,. 2.15 цього Договору та Тарифами; достроково повернути наявну заборгованість за Кредитом та сплатити нараховані проценти, комісії, можливі штрафні санкції у випадках, визначених п.п. 2.13.3, 3.2.5., 4.5., 5.4. цього договору.

Згідно пункту 4.5. Договору кредиту (з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою №18/062-КН/2 від 18.03.2008 року) у разі невиконання позичальником зобов'язань, визначених п.п. 3.3.2. -3.3.17 цього договору, порушення позичальником або третьою особою, з якою укладений договір забезпечення виконання зобов'язань за кредитом, умов договорів, визначених п. 1.3. цього договору, протягом більше 90 календарних днів, кредитор направляє позичальнику письмове повідомлення про дострокове погашення кредиту, нарахованих процентів за фактичний час використання кредиту, комісій та нарахованих штрафних санкцій.

Відповідно до пункту 4.5.1. Договору кредиту (з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою №18/062-КН/2 від 18.03.2008 року) позичальник зобов'язався не пізніше наступного робочого дня з дати отримання повідомлення кредитора, визначеного в п. 4.5. цього договору, погасити кредит, сплатити проценти за фактичний час використання Кредиту, комісії та нараховані штрафні санкції, після повного погашення заборгованості позичальника за цим договором дія цього договору припиняється.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі листа-заявки на кредит/транш № 1 від 26.06.2007 року та Меморіального ордеру № 28-07 від 26.06.2007 року позивачем було надано відповідачу-1 грошові кошти в розмірі 20000000,00 дол. США шляхом перерахування на поточний рахунок відповідача-1, що підтверджується також випискою по особовому рахунку відповідача-1 за № 20831001116671 від 26.06.2007 року.

На підставі листа-заявки на кредит/транш № 1 від 25.01.2008 року та Меморіального ордеру № 28-22 від 25.01.2008 року позивачем було надано відповідачу-1 грошові кошти в розмірі 20000000,00 дол. США шляхом перерахування на поточний рахунок відповідача-1, що підтверджується також випискою по особовому рахунку відповідача-1 за № 20831001116671 від 25.01.2008 року.

Тобто, відповідно до умов Кредитного договору Позивач надав Відповідачу-1 кредитні кошти у розмірі - 40 000 000,00 доларів США.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем-1 не виконуються свої зобов'язання за договором про надання невідновлюваної кредитної лінії №18/062-КН щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем-1 припинено сплачувати відсотки за користування кредитом в березні 2009 року.

23 квітня 2010 року між Кредитором та Позичальником було укладено Додаткову угоду №18/062-КН/4 до Договору кредиту. Згідно даної угоди сторони за взаємною згодою домовились, що несплачені Позичальником проценти, які були нараховані за користування Кредитом за Договором кредиту за період з березня 2009 року по березень 2010 року в сумі 5 293 333, 32 доларів США, а також проценти, які будуть нараховані Позичальнику за користування Кредитом за Договором кредиту за період з квітня 2010 року по травень 2010 року в сумі 813 333,33 долара США, підлягають сплаті не пізніше 04 червня 2010 року.

Відповідач-1 сплатив проценти, нараховані за користування кредитними коштами на підставі Кредитного договору в розмірі 6450560,65 дол.США, останній платіж було здійснено відповідачем-1 05.05.2010 року у розмірі 5,11 дол.США.

Статтями 509, 510 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Згідно частини 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи порушення ПрАТ «Спільне підприємство Ен Ес Ай Констракшн»своїх зобов'язань за кредитним договором, зокрема в частині сплати процентів та повернення кредиту, 05.03.2012 року ПАТ «Укрсоцбанк», на виконання вимог п.4.5., 4.5.1. кредитного договору, надіслав ПрАТ «Спільне підприємство Ен Ес Ай Констракшн»повідомлення про дострокове повернення кредиту (вих. №08.6-02/1689).

05 березня 2012 року на адресу Відповідача-1 позивачем була направлена Вимога № 08.6-02/1697 про усунення порушень зобов'язання з вимогою про повернення заборгованості за Договором кредиту протягом 30 (тридцяти) днів.

11 травня 2012 року на адресу Відповідача-1 були повторно направлені повідомлення про дострокове повернення кредиту (вих№08.6-02/4715) та вимога про усунення порушень основного зобов'язання (вих№08.6-02/4713). Повідомлення та вимога були отримані Відповідачем-1 15.05.2012 року, що підтверджується повідомленнями про вручення, копії яких додаються.

Проте, зобов'язання за Договором кредиту Відповідачем-1 виконано не було та внаслідок невиконання відповідачем-1 у встановлені договором строки своїх зобов'язань, у відповідача-1 утворилась заборгованість перед позивачем станом на 29.05.2012 року за Договором кредиту №18/062-КН від 13.06.2007 року, яка складається з:

простроченої заборгованості по поверненню кредиту за період з 30.06.2010 року по 16.05.2012 року в розмірі 40000000,00 дол. США;

заборгованості по сплаті процентів за період з 27.02.2009 року по 29.05.2012 року в розмірі 15 839 994,89 дол. США.

Неналежне виконання відповідачем-1 своїх обов'язків за Договором кредиту №18/062-КН від 13.06.2007 року призвело до прострочення відповідачем-1 виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором, або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 4.2. Договору кредиту (з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою №18/062-КН/2 від 18.03.2008 року) у разі прострочення позичальником строків оплати процентів та комісій, визначених цим договором та Тарифами, а також прострочення строків повернення Траншів Кредиту, Позичальник сплачує Кредитору пеню в розмірі 0,1 процента від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період невиконання зобов'язань за цим договором.

Пунктом 4.3.1. Договору кредиту (з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою №18/062-КН/2 від 18.03.2008 року) передбачалось, що у разі порушення позичальником протягом більше ніж 30 календарних днів, вимог п. 3.3.6. Договору, він сплачує Кредитору штраф у розмірі 0,2 процента від суми невиконаного (простроченого) зобов'язання за кожен випадок, а вимог п.п. 3.3.3., 3.3.7. цього договору -штраф у вищезазначеному розмірі, який обчислюється, відповідно, від заставної вартості предмета застави/іпотеки, зазначеної в п. 1.3. цього договору, та від суми, що підлягає достроковому погашенню.

Пунктами 4.3.2., 4.3.3., 4.3.4. Кредитного договору визначено також сплату позивальником штрафних санкцій у разі порушення ним умов договору, а саме:

у разі порушення позичальником протягом більше, ніж 30 календарних днів, вимог п.п. 3.3.2., 3.3.15, 3.3.17 цього договору, він сплачує Кредитору штраф у розмірі 0,35 проценти від суми максимального ліміту Кредиту, визначеного п. 1.1. цього Договору, за кожний випадок;

у разі порушення позичальником вимог п.п. 3.3.8., 3.3.9, 3.3.11 цього договору, він сплачує Кредитору штраф у розмірі 0,3 проценти від суми максимального ліміту Кредиту, визначеного п. 1.1. цього Договору, за кожний випадок;

у разі порушення позичальником вимог п.п. 3.3.10, 3.3.12, 3.3.13, 3.3.14 цього договору, він сплачує Кредитору штраф у розмірі 0,1 проценти від суми максимального ліміту Кредиту, визначеного п. 1.1. цього Договору, за кожний випадок.

Позивачем, у відповідності до п. 4.2. Кредитного договору було нараховано відповідачу-1 до сплати пеню за несвоєчасне повернення кредиту за період з 29.05.2011 року по 29.05.2012 року в розмірі 1109002,22 дол.США. та пеню за несвоєчасну сплату процентів за період з 29.05.2011 року по 29.05.2012 року в розмірі 379019,18 дол.США.

Враховуючи, що несвоєчасне виконання відповідачем-1 грошових зобов'язань підтверджено обставинами та доказами у справі, суд погоджується зі зробленим позивачем та доданим до позову розрахунками пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 29.05.2011 року по 29.05.2012 року в розмірі 1109002,22 дол.США. та пеню за несвоєчасну сплату процентів за період з 29.05.2011 року по 29.05.2012 року в розмірі 379019,18 дол.США., які, за висновками суду, є арифметично вірними та такими, що відповідають вимогам законодавства.

Відповідно до умов п. 4.3.1. Кредитного договору, позивачем було нараховано відповідачу-1 штраф по простроченому кредиту в сумі 26472,00 дол.США. (0,2 процента від суми невиконаного (простроченого) зобов'язання за кожен випадок).

Відповідно до умов п.п. 4.3.2., 4.3.3., 4.3.4. позивачем було нараховано відповідачу-1 штрафні санкції:

за порушення п. 3.3.17 Кредитного договору (порушення зобов'язання щодо надання копій документів, повідомлення про зміну адреси місцезнаходження) - в сумі 378000,00 дол.США (0,35 процента від суми максимального ліміту Кредиту, визначеного п. 1.1. цього Договору, за кожний випадок);

за порушення п.п. 3.3.8., 3.3.11 Кредитного договору (порушення зобов'язань щодо нездійснення без попереднього погодження з кредитором визначених дій на суму більше як 50 процентів суми максимального ліміту заборгованості та щодо повідомлення про претензії та позови з боку третіх осіб до позичальника) -в сумі 486000,00 дол.США (0,3 проценти від суми максимального ліміту Кредиту, визначеного п. 1.1. цього Договору, за кожний випадок);

за порушення п.п. 3.3.12, 3.3.13 Кредитного договору (порушення зобов'язання щодо щоквартального та щорічного надання належним чином завірених балансів, звітів) -в сумі 216000,00 дол.США (0,1 проценти від суми максимального ліміту Кредиту, визначеного п. 1.1. цього Договору, за кожний випадок);

Враховуючи обставини справі, суд погоджується зі зробленими позивачем та доданими до позову розрахунками штрафних санкцій, які, за висновками суду, є арифметично вірними та такими, що відповідають вимогам законодавства.

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про сплату відповідачем-1 на користь позивача суми заборгованості у розмірі 58 434 488,29 дол.США., що включає прострочену заборгованість по поверненню кредиту в розмірі 40000000,00 дол. США; заборгованість по сплаті процентів в розмірі 15839994,89 дол. США., пеню за несвоєчасне повернення кредиту та процентів в загальному розмірі 1488021,40 дол. США (в тому числі: пеня за несвоєчасне повернення кредиту -1109002,22 дол. США; пеня за несвоєчасну сплату процентів -379019,18 дол. США) та штрафні санкції за порушення умов договору в загальному розмірі 1106472,00 дол. США.

З огляду на викладене, з матеріалів справи вбачається та суд робить висновок про невиконання відповідачем-1 зобов'язань за Договором кредиту №18/062-КН від 13.06.2007 року та наявність у відповідача-1 заборгованості перед позивачем за цим Договором в загальній сумі 58 434 488,29 дол.США.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ПАТ (АКБ) «Укрсоцбанк»та ЗАТ (ПрАТ) «Спільне підприємство Ен Ес Ай Констракшн»було укладено Іпотечні договори:

1. Іпотечний договір від 13.06.07р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М., зареєстрований в реєстрі за № 1423, згідно з умовами якого в іпотеку Банку було передано - адміністративно-побутову будівлю загальною площею 860,70 кв.м., розташовану за адресою: м. Київ., вул. Амосова Миколи 12 (Літера А).

2. Іпотечний договір від 24.01.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М., зареєстрований в реєстрі за №17, згідно з умовами якого в іпотеку Банку передано - право оренди земельної ділянки площею 1,8374 га, кадастровий номер 8000000000:72:214:0008, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Миколи Грінченка, 4 (нині вул. Амосова, 12) у Солом'янському районі м. Києва з цільовим призначенням: для експлуатації та обслуговування комплексу нежитлових будівель виробничої бази з подальшою реконструкцією, та адміністративно-побутовий комплекс, що стане власністю іпотекодавця в майбутньому.

Будівництво адміністративно-побутового комплексу на земельній ділянці площею 1,8374 га, кадастровий номер 8000000000:72:214:0008, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Миколи Грінченка, 4 (нині вул. Амосова, 12) у Солом'янському районі м. Києва відбувалось в 2 черги.

Відповідно до Свідоцтва №2600000413 про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил від 29 грудня 2009 року, виданого на підставі Акта готовності об'єкта до експлуатації від 08 грудня 2009 року, загальна площа будівлі становить 18405,0 кв.м. (1 черга будівництва)

Відповідно до Сертифіката серії КВ №16411001857 від 01 червня 2011 року, виданого на підставі Акта готовності об'єкта до експлуатації № 2 від 10 травня 2011 року, загальна площа корпусу № 2 становить 20372,9 кв.м., загальна площа корпусу №3 -3388,4 кв.м. (2 черга будівництва).

Частиною 4 ст. 16 Закону України «Про іпотеку»визначено, що після завершення будівництва будівля (споруда) залишається предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору.

У зв'язку з тим, що предметом іпотеки відповідно до умов Іпотечного договору від 24 січня 2008 року є адміністративно-побутовий комплекс, що стане власністю іпотекодавця в майбутньому, суд робить висновок про те, що в результаті проведення будівництва вказаного вище адміністративно-побутового комплексу, предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору від 24 січня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М., зареєстрований в реєстрі за №17, є, зокрема, весь збудований об'єкт, а саме: будівля загальною площею 18405,0 кв.м., розташований за адресою: м. Київ, вул.. Амосова Миколи, 12, нежитловий будинок загальною площею 20 372,9 кв.м. розташований за адресою: м. Київ., вул. Амосова Миколи 12; нежитловий будинок загальною площею 3388,4 кв.м. розташований за адресою: м. Київ., вул. Амосова Миколи 12.

За умовами п. 4.1. Іпотечних договорів від 13.06.07р. та від 24.01.2008 року, у разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем Основного зобов'язання, Іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки.

Згідно пункту 4.6. цих Іпотечних договорів Іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на Предмет іпотеки в один із наступних способів:

на підставі рішення суду; або

на підставі виконавчого напису нотаріуса; або

шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку»; або

шляхом продажу Предмета іпотеки Іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі- покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку»; або

шляхом організації Іпотекодержателем продажу Предмета іпотеки через укладення договору купівлі-продажу Предмета іпотеки між Іпотекодавцем та відповідним покупцем в порядку, встановленому ст. 6 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати».

11 травня 2012 року на адресу відповідача-1 позивачем було направлено листа (вих. №08.6-02/4713) з вимогою про усунення порушень основного зобов'язання, щодо погашення наявної кредитної заборгованості перед ПАТ «Укрсоцбанк»за Договором кредиту №18/076-КР від 28.04.2005 року з пропозицією добровільно передати у власність ПАТ «Укрсоцбанк»предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань.

Відповідно до ст.575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст.33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави (ч. 1 ст. 589 ЦК України).

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (ч. 2 ст. 589 ЦК України).

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 590 ЦК України).

Звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду передбачено пунктом 4.6. Іпотечних договорів.

Пунктом 4.6.3. Іпотечних договорів передбачена можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку».

Статтею 37 Закону України «Про іпотеку»визначено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотеко держателя (ч. 3 ст. 37 Закону України «Про іпотеку»).

Суб'єктом оціночної діяльності -Приватним підприємством «Енергомакс», що діє на підставі Сертифікату суб'єкта оціночної діяльності № 1221/11, виданого Фондом Державного майна України 09.06.2011 року, станом на 2012 рік було складено Звіти про незалежну оцінку вартості спірного нерухомого майна від 09.04.2012 року, відповідно до яких загальна ринкова вартість нерухомого майна становить 458796000 (чотириста п'ятдесят вісім мільйонів сімсот дев'яносто шість тисяч) гривень 00 коп. з ПДВ.

Так, відповідно до наведених звітів:

ринкова вартість адміністративно-побутової будівлі загальною площею 860,70 кв.м.. розташованої за адресою: м. Київ, вул. Амосова Миколи 12 (Літера А) складає 3 984 000 (три мільйони дев'ятсот вісімдесят чотири тисячі) гривень 00 коп.;

ринкова вартість нежитлового будинку, загальною площею 18405 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ., вул. Амосова Миколи 12 (Літера С) складає 201 828 000 (двісті один мільйон вісімсот двадцять вісім тисяч) гривень 00 коп.;

ринкова вартість нежитлового будинку загальною площею 20372,9 кв.м розташований за адресою: м Київ., вул. Амосова Миколи 12, складає 221256 000 (двісті двадцять один мільйон двісті п'ятдесят шість тисяч) гривень 00 коп.:

ринкова вартість нежитлового будинку загальною площею 3388,4 кв.м., розташований за адресою: м. Київ., вул. Амосова Миколи 12 складає 31728000 (тридцять один мільйон сімсот двадцять вісім тисяч) гривень 00 коп.

22.08.2012 року представником відповідача-1 заявлено до суду клопотання про призначення судової експертизи, відповідно до якого відповідач-1 просить суд призначити судове будівельно-технічну експертизу про визначення вартості предмета іпотеки, на вирішення якої поставити питання щодо визначення дійсної (реальної) вартості об'єкту нерухомого майна: адміністративно-побутової будівлі загальною площею 860,7 кв.м., яка знаходиться за адресою: вул. Амосова, 12 (літера А).

Наведене клопотання вмотивовано тим, що звіт про незалежну оцінку вартості майна нежилої будівлі, наданий суду позивачем, згідно якого вартість об'єкту іпотеки становить 3984000,00 грн., не відповідає вимогам чинного законодавства та не можу бути належним та допустимим доказом, який підтверджує саме таку вартість об'єкту іпотеки.

Так, відповідач-1 стверджує, що: наданий позивачем звіт не містить будь-яких підтверджень виконання процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності -суб'єктом господарювання відповідно до договору; наданий позивачем Звіт не містить обов'язкових складових, визначених пунктом 56 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 року № 1440; позивачем до позовної заяви не додано копію сертифікату суб'єкта оціночної діяльності на внесення його до Державного реєстру суб'єктів оціночної діяльності; з тексту доданих до позовної заяви документів не вбачається інформаційних джерел для застосування дохідного підходу, які були використані оцінювачем під час складання Звіту, Звіт не ґрунтується на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно, Звіт не містить даних та/або доказів дотримання суб'єктом оціночної діяльності послідовних оціночних процедур під час застосування порівняльного підходу при визнанні вартості майна; згідно даних ТОВ «Агенство нерухомості «Благовіст Парус», загальна вартість майна, з урахуванням загальної площі об'єкта оцінки, становить 17214000,00 грн., що на 13320000,00 грн. відрізняється від зазначеної у Звіті сумі.

10.09.2012 року представником відповідача-1 заявлено до суду клопотання, в якому заявлено вимогу про направлення Звіту про оцінку майна для отримання рецензії на звіт про оцінку майна, наданого позивачем. Наведене клопотання вмотивовано невідповідністю адреси спірних об'єктів нерухомості, відсутністю у оцінювача повноважень щодо проведення оцінки, спливом тривалого часу з дати проведення оцінки, відсутністю безпосереднього дослідження об'єкту оцінки оцінювачем, неналежністю документів, що стали підставою для проведення оцінки

Наведені клопотання представника відповідача-1 про призначення судової експертизи та про направлення Звіту на рецензування задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Дослідження судом наданих та долучених до матеріалів справи звітів про незалежну оцінку вартості спірного нерухомого майна цілком спростовує заявлені відповідачем-1 підстави для призначення судової експертизи у даній справі та направлення Звітів на рецензування.

Крім того, вплив фактору часу та неналежності дослідження об'єкту оцінки на вартість майна, є лише припущеннями, що не підтверджені належними та допустимими доказами. Відповідачем-1 не доведено, що документи, на підстав яких проводилась оцінка, є неналежними, підробленими або не стосуються спірних об'єктів. Зазначені твердження є припущеннями, що також ніяким чином не доведені.

29.08.2012 року від представника відповідача-1 надійшло клопотання про виклик в судове засідання директора ПП "Енергомакс" Чумаченко В.М. для дачі пояснень щодо судової оцінки. Клопотання вмотивовано тим, що звіт про оцінку підготовлений суб'єктом оціночної діяльності ПП «Енергомакс»за підписом Директора Чумаченко В.М.

Відповідно до ст. 30 Господарського процесуального кодексу України в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи.

Клопотання відповідача-1 про виклик в судове засідання посадової особи судом не задоволено з огляду на його необґрунтованість, оскільки відповідачем-1 в заявленому клопотанні не наведено, які питання, що виникли під час розгляду справи, необхідно з'ясувати у Директора ПП «Енергомакс», яким підписано Звіти про незалежну оцінку.

Як зазначалось, судом встановлено, що внаслідок невиконання відповідачем-1 зобов'язань за Договором кредиту №18/062-КН від 13.06.2007 року, у відповідача-1 наявна заборгованості перед позивачем за цим Договором в загальній сумі 58434488,29 дол.США., що за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленого Національним банком України станом на час подання позову еквівалентно 467037647,66 грн. Наведена сума заборгованості включає до себе: прострочену заборгованість по поверненню кредиту в розмірі 40000000,00 дол. США; заборгованість по сплаті процентів в розмірі 15839994,89 дол. США., пеню за несвоєчасне повернення кредиту та процентів в загальному розмірі 1488021,40 дол. США (в тому числі: пеня за несвоєчасне повернення кредиту -1109002,22 дол. США; пеня за несвоєчасну сплату процентів -379019,18 дол. США) та штрафні санкції за порушення умов договору в загальному розмірі 1106472,00 дол. США

Згідно заявлених позовних вимог позивач просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості Приватного акціонерного товариства "Спільне підприємство "Ен Ес Ай Констракшн" перед Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк»в частині суми в розмірі 458796000,00 грн.

Згідно з п. 2.12 Кредитного договору погашення заборгованості здійснюється в наступній черговості: прострочена заборгованість за нарахованими процентами, прострочена заборгованість за кредитом, строкова заборгованість за нарахованими процентами, строкова заборгованість за кредитом, пені за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів, штрафи.

Враховуючи викладене, погашення заборгованості Приватного акціонерного товариства "Спільне підприємство "Ен Ес Ай Констракшн" перед Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк»в частині суми в розмірі 458796000,00 грн. (що еквівалентно станом на день подання позову сумі в розмірі 57403315,61 дол. США) повинно здійснюватись в наступному порядку: прострочена заборгованість за нарахованими процентами -15839994,89 дол.США; прострочена заборгованість за кредитом -40000000,00 дол. США; пеня за несвоєчасне повернення кредиту -1109002,22 дол. США; пеня за несвоєчасну сплату процентів -379019,18 дол. США, штрафи за порушення п. 4.3.3. та п.п. 3.3.8., 3.3.11 Кредитного договору -75299,32 дол. США)

В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ПАТ (АКБ) «Укрсоцбанк»та ЗАТ (ПрАТ) «Спільне підприємство Ен Ес Ай Констракшн»було укладено Іпотечні договори:

1. Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М., зареєстрований в реєстрі за № 1423, згідно з умовами якого в іпотеку Банку було передано - адміністративно-побутову будівлю загальною площею 860,70 кв.м., розташовану за адресою: м. Київ., вул. Амосова Миколи 12 (Літера А).

2. Іпотечний договір від, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М., зареєстрований в реєстрі за №17, згідно з умовами якого в іпотеку Банку передано - право оренди земельної ділянки площею 1,8374 га, кадастровий номер 8000000000:72:214:0008, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Миколи Грінченка, 4 (нині вул. Амосова, 12) у Солом'янському районі м. Києва з цільовим призначенням: для експлуатації та обслуговування комплексу нежитлових будівель виробничої бази з подальшою реконструкцією, та адміністративно-побутовий комплекс, що стане власністю іпотекодавця в майбутньому.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, зобов'язання відповідача-1 за Договором кредиту №18/062-КН від 13.06.2007 року, згідно Іпотечних договорів від 13.06.07р. та від 24.01.2008 року, забезпечені наступним нерухомим майном:

адміністративно-побутовою будівлею загальною площею 860,70 кв.м.. розташовану за адресою: м. Київ, вул. Амосова Миколи 12 (Літера А), ринковою вартістю 3 984 000 (три мільйони дев'ятсот вісімдесят чотири тисячі) гривень 00 коп.;

нежитловим будинком загальною площею 18 405,0 кв.м. розташований за адресою: м. Київ., вул. Амосова Миколи 12 (Літера С) ринковою вартістю 201 828 000 (двісті один мільйон вісімсот двадцять вісім тисяч) гривень 00 коп.;

нежитловим будинком загальною площею 20 372,9 кв.м. розташований за адресою: м. Київ., вул. Амосова Миколи 12 ринковою вартістю 221256 000 (двісті двадцять один мільйон двісті п'ятдесят шість тисяч) гривень 00 коп.:

нежитловим будинком загальною площею 3388,4 кв.м. розташований за адресою: м. Київ., вул. Амосова Миколи 12 ринковою вартістю 31728000 (тридцять один мільйон сімсот двадцять вісім тисяч) гривень 00 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.09.2008 року, незважаючи на наявність обмежень щодо обтяження зобов'язаннями предмету іпотеки, в т.ч. щодо залучення до будівництва третіх осіб (інвесторів) згідно умов раніше укладених договору «Про надання невідновлювальної кредитної лінії № 18/062-КН»від 13.06.2007 року та іпотечного договору від 24.01.2008року, в порушення власних зобов'язань за вказаними договорами перед ПАТ «Укрсоцбанк»і без відома останнього, відповідачем-1, АТЗТ «СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕН ЕС АЙ КОНСТРАКШН»було укладено інвестиційно-підрядний договір із ЗАТ «ПРОЕКТ-А».

Відповідно до п. 1.1. ст. 1 вказаного інвестиційно-підрядного договору АТЗТ «СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕН ЕС АЙ КОНСТРАКШН»(замовник) зобов'язувалось здійснити реконструкцію частини комплексу нежитлових будівель із знесенням ветхого ангару та будівництво адміністративно-побутового комплексу (І-а черга) за адресою вул. Грінченка, 4 (нинішня назва -вул.. М.Амосова, 12) у Солом'янському районі міста Києва (далі за текстом «Об'єкт»), ввести об'єкт в експлуатацію та передати у власність ЗАТ «ПРОЕКТ-А»(інвестор), інвестор в свою чергу зобов'язувався інвестувати грошові кошти для здійснення реконструкції Об'єкту, та отримати об'єкт у власність.

14.12.2009 року ТОВ «ПРОЕКТ А»звернулось до суду з позовною заявою, в якій просило суд визнати за ним право власності на збудований адміністративно-побутовий комплекс.

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.12.2009 року у справі № 2/349 позовні вимоги задоволено повністю, визнано право власності на адміністративно-побутовий комплекс (літера С) загальною площею 18405 кв.м., розташований за адресою: м. Київ, вул. Амосова Миколи, 12 та зобов'язано припинити дії, що порушують законні права власника адміністративно-побутового комплексу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2011 року у справі № 2/349, залишеною без змін Постановою Вищого господарського суду України від 30.05.2012 року, рішення господарського суду міста Києва від 24.12.2009 року у справі № 2/349 скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Як вбачається з листа Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 08.08.2012 року № 29417 (И-2012), право власності на адміністративно-побутову будівлю (в літ. А) загальною площею 860,70 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Миколи Амосова, 12, зареєстровано за АТЗТ «Спільне підприємство Ен Ес Ай Констракшн»на підставі свідоцтва про право власності, виданого 30.11.2005 року; право власності на адміністративно-побутовий комплекс (літ. С) загальною площею 18405,0 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Миколи Амосова, 12, зареєстровано за ТОВ "Проект-А" на підставі свідоцтва про право власності, виданого 24.02.2010 року.

Також, листом Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 08.08.2012 року № 29417 повідомлено про те, що за вказаною адресою нежилі приміщення площею 18405,0 кв.м., 20372,90 кв.м., 33388,40 кв.м. на праві власності не реєструвалися.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, витягу з Єдиного державного реєстру іпотек № 35398538 від 26.03.2012 року, а також Витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 35440054 від 28.03.2012 року, 17.02.2012 року, між іпотекодержателем -Публічним акціонерним товариством «Фінексбанк»та іпотекодавцем -Товариством з обмеженою відповідальністю «Проет-А»було укладено Іпотечний договір, зареєстрований Приватним нотаріусом Новохатня Н.С.

При цьому, об'єктом обтяження є адміністративно-побутовий комплекс (літера С) загальною площею 18405 кв.м., розташований за адресою: м. Київ, вул. Амосова Миколи, 12.

З огляду на викладене, суд робить висновок про те, що об'єкт нерухомого майна - адміністративно-побутовий комплекс (літера С) загальною площею 18405 кв.м., розташований за адресою: м. Київ, вул. Амосова Миколи, 12, є предметом Іпотеки згідно двох іпотечних договорів:

1. Іпотечного договору від 24.01.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М., за №17, іпотекодержателем за яким є ПАТ «Укрсоцбанк», та

2. Іпотечного договору від 17.02.2012 року, зареєстрованого Приватним нотаріусом Новохатня Н.С., іпотекодержателем за яким є ПАТ «Фінексбанк».

Статтею 23 Закону України «Про іпотеку»визначено, що у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Таким чином, ТОВ «Проект-А», набувши право власності на предмет іпотеки, набуло статусу іпотекодавця цього майна, у зв'язку з чим у ПАТ «Укрсоцбанк»виникло право звернення стягнення на предмет іпотеки у зв'язку з невиконанням забезпеченого цією іпотекою кредитного зобов'язання за Договором про надання не відновлювальної кредитної лінії № 18/062-КН від 13.06.2007 року.

Питання щодо пріоритету двох іпотек, предметом яких є адміністративно-побутовий комплекс (літера С) загальною площею 18405 кв.м., розташований за адресою: м. Київ, вул. Амосова Миколи, 12, підлягає вирішенню наступним чином.

З аналізу положення ст.7 Закону України «Про іпотеку»визначається, що за загальним правилом, за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

При цьому, при використанні такого способу задоволення забезпеченої іпотекою вимоги як набуття права власності на предмет іпотеки, Іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотеко держателя.

Однак, у випадку наявності двох і більше іпотекодержателів одного предмету іпотеки дане правило слід розглядати у взаємозв'язку з нормами ст.13 Закону «Про іпотеку», якою визначено порядок звернення стягнення на нерухоме майно, що є предметом декількох іпотек.

За імперативими правилами зазначеної норми, вимоги кожного наступного іпотекодержателя задовольняються після повного задоволення вимог кожного попереднього іпотекодержателя згідно з пріоритетом та розміром цих вимог.

Відповідно до положення ч.7 ст.38 Закону «Про іпотеку», іпотекодержатель, який реалізував предмет іпотеки без участі боржника здійснює розподіл коштів між усіма особами, які мають права чи вимоги на предмет іпотеки і виключно у випадку наявності залишку коштів виручених від продажу, направляє їх боржнику.

У даній справі попереднім іпотекодержателем з вищим пріоритетом є позивач, оскільки договір іпотеки укладений раніше, між договір іпотеки укладений між третіми особами.

Таким чином, позивач у будь-якому випадку має право в першу чергу задовольнити свої майнові вимоги, в тому числі шляхом визнання за ним права власності на предмет іпотеки.

Частиною 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»встановлено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Крім того, як зазначалось, відповідно до п.4.6.1 Іпотечного договору від 12 вересня 2006 року іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.

Нормами законодавства, зокрема, статтями 36, 37 Закону України «Про іпотеку»не виключається можливість звернення стягнення в такий спосіб і набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки за рішенням суду. У цих нормах задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття ним права власності на предмет іпотеки ототожнюється передусім із способом звернення стягнення, який поряд з іншими, може застосовуватися, якщо його передбачено договором. Тому, в разі встановлення такого способу звернення стягнення у договорі Іпотекодержатель на підставі ч. 2 ст. 16 ЦК України має право вимагати застосування його судом.

Отже, враховуючи те, що спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду передбачений Іпотечними договорами, Позивач вправі набути права власності на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представниками сторін пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "УКРСОЦБАНК" до Приватного акціонерного товариства "Спільне підприємство "Ен Ес Ай Констракшн", Товариства з обмеженою відповідальністю «Проект-А»-задовольнити.

В рахунок часткового погашення заборгованості Приватного акціонерного товариства "Спільне підприємство "Ен Ес Ай Констракшн" (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 18/2, н/п 43 ідентифікаційний код 22959559) перед Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк»(ідентифікаційний код: 00039019, адреса: 03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29) в розмірі 458796000,00 грн. (прострочена заборгованість за нарахованими процентами станом на 29.05.2012 року в розмірі 15839994,89 дол.США; прострочена заборгованість за кредитом -40000000,00 дол. США; пеня за несвоєчасне повернення кредиту -1109002,22 дол. США; пеня за несвоєчасну сплату процентів -379019,18 дол. США, штрафи за порушення п. 4.3.3. та п.п. 3.3.8., 3.3.11 Кредитного договору -75299,32 дол. США) за Договором про надання невідновлюваної кредитної лінії №18/062-КН від 13.06.07 р. звернути стягнення на предмети іпотеки згідно з іпотечним договором від 24.01.2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М., зареєстрованим в реєстрі за №17, та іпотечним договором від 13.06.2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М., зареєстрованим в реєстрі за №1423, а саме:

адміністративно-побутову будівлю загальною площею 860,70 кв.м.. розташовану за адресою: м. Київ, вул. Амосова Миколи 12 (Літера А);

нежитловий будинок загальною площею 18 405,0 кв.м. розташований за адресою: м. Київ., вул. Амосова Миколи 12 (Літера С);

нежитловий будинок загальною площею 20 372,9 кв.м. розташований за адресою: м. Київ., вул. Амосова Миколи 12;

нежитловий будинок загальною площею 3388,4 кв.м. розташований за адресою: м. Київ., вул. Амосова Миколи 12 шляхом визнання права власності на предмет іпотеки за Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк».

Визнати за Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк»(ідентифікаційний код: 00039019, адреса: 03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29) право власності на:

адміністративно-побутову будівлю загальною площею 860,70 кв.м.. розташовану за адресою: м. Київ., вул. Амосова Миколи 12 (Літера А);

нежитловий будинок загальною площею 18 405,0 кв.м. розташований за адресою: м. Київ., вул. Амосова Миколи 12 (Літера С);

нежитловий будинок загальною площею 20 372,9 кв.м. розташований за адресою: м. Київ., вул. Амосова Миколи 12;

нежитловий будинок загальною площею 3388,4 кв.м. розташований за адресою: м. Київ., вул. Амосова Миколи 12.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Спільне підприємство "Ен Ес Ай Констракшн" (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 18/2, н/п 43 ідентифікаційний код 22959559) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»(ідентифікаційний код: 00039019, адреса: 03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29) витрати зі сплати судового збору в розмірі 64380,00 грн.

В судовому засіданні 10.09.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення складено в повному обсязі та підписане 17.09.2012р.

Суддя С.А. Гончаров