Рішення № 26046556, 17.09.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" вересня 2012 р. Справа № 19/045-12

За позовом Комунального підприємства Білоцерківської міської ради

«Білоцерківтепломережа», м. Біла Церква Київської області;

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма

«Інтерагросервіс», м. Біла Церква Київської області;

про стягнення 57258,08 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

Представники:

від позивача: Колесник Т.А. (довіреність № 15 від 05.01.2012 р.);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»(далі -позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Інтерагросервіс»(далі -відповідач) про стягнення 57258,08 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору на постачання та споживання теплової енергії № 102 від 01.01.2010 р., в результаті чого за ним утворилась заборгованість за період з листопада 2011 року по липень 2012 року у загальній сумі 53526,64 грн. Додатково позивач просить стягнути з відповідача за прострочення виконання зобов'язання пеню в розмірі 2908,40 грн., інфляційні збитки в сумі 223,84 грн. та 3% річних у сумі 599,20 грн.

Ухвалою від 31.07.2012 р. господарський суд Київської області порушив провадження у справі № 19/045-12 та призначив розгляд справи на 13.08.2012 р.

Присутнім у судовому засіданні 13.08.2012 р. представником позивача вимоги підтримані у повному обсязі та надані витребувані судом документи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки господарський суд не повідомив, вимоги ухвали про порушення провадження у справі від 31.07.2012 р. не виконав, письмовий відзив на позов не подав.

Ухвалою від 13.08.2012 р. суд відклав розгляд справи на 03.09.2012 р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та неподанням витребуваних документів.

27.08.2012 р. на адресу господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву за вих. № 20/08-1 від 20.08.2012 р., в якому відповідач позов не визнає, посилаючись на те, що позивач на підставі пунктів 10.2.1., 10.2.2., 3.2.4. договору повинен був припинити постачання теплової енергії з 15.04.2011 р. та взагалі припинити дію Договору № 102 від 01.01.2010 р., оскільки будинок, опалення якого здійснювалось позивачем, передано до комунальної власності м. Біла Церква.

Присутній у судовому засіданні 03.09.2012 р. представник позивача підтримав позовні вимоги та надав додаткові докази витребувані судом.

Представник відповідача у судове засідання вдруге не з'явився, про причини неявки господарський суд не повідомив та всі витребувані судом документи не надав.

Ухвалою від 03.09.2012 р. суд відклав розгляд справи на 17.09.2012 р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та неподанням витребуваних документів.

Присутній у судовому засіданні 17.09.2012 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві, а також надав заперечення № 1017 від 13.09.2012 р. на відзив та інші витребувані судом докази.

Представник відповідача у судове засідання черговий раз не з'явився, , вимоги ухвали від 03.09.2012 р. не виконав, витребувані документи не надіслав. Проте, на адресу суду 14.09.2012 р. від відповідача надійшла телеграма, в якій останній суму боргу в розмірі 53526,64 грн. визнає, просить розглянути справу без представника ТОВ «Агрофірма «Інтерагросервіс»та розстрочити погашення боргу до 31.12.2012 р.

У відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 ГПК України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2010 р. між комунальним підприємством «Білоцерківтепломережа»(позивач, теплопостачальна організація) та відповідачем (споживач) укладено Договір на постачання та споживання теплової енергії № 102, відповідно до умов якого теплопостачальна організація постачає споживачу теплову енергію, а споживач зобов'язується прийняти на межі балансової належності з найменшими втратами та оплатити теплову енергію за встановленими тарифами, затвердженими міськими органами самоврядування (п. 1.2. договору).

Приймання-передача теплової енергії, поставленої теплопостачальною організацією споживачу, оформлюється щомісячним актом приймання-передачі теплової енергії. Теплопостачальна організація складає та передає на адресу споживача пакет розрахункових документів (акт приймання-передачі теплової енергії, рахунок-фактура - щомісячно, акт звірки взаєморозрахунків - щоквартально) в двох примірниках, по одному для кожної із сторін. Споживач зобов'язаний протягом 3-х робочих днів після отримання пакету документів підписати, скріпити печаткою та передати на адресу теплопостачальної організації один примірник акту приймання -передачі, акту звірки взаєморозрахунків або надати письмові заперечення, а у разі відсутності заперечень акти вважаються погодженими та підлягають відображенню у бухгалтерському обліку обох сторін (п. 2.3 договору). У випадку не повернення або відсутності обґрунтованої відмови у підписанні споживачем акту приймання-передачі теплової енергії, акту звірки взаєморозрахунків теплопостачальній організації в строк, передбачений п. 2.3. договору, то дані документи вважаються погодженими і підписаними та є підставою для проведення розрахунків між сторонами (п. 2.4. договору).

Відповідно до п. 6.1., 6.2., 6.4. договору, розрахунки за теплову енергію здійснюються за встановленими тарифами. При наявності засобів обліку щомісячно 15 числа направляється представник споживача до теплопостачальної організації для оформлення акту про використану теплову енергію згідно з Додатком № 9 до договору. Оплата за спожиту теплову енергію здійснюється споживачем у термін до 15 числа місяця наступного за розрахунковим.

У відповідності з приписами ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з наданих позивачем доказів, зокрема, актів приймання-передачі робіт/послуг з теплової енергії за період з листопада 2011 року по липень 2012 року, позивач взяті на себе за договором зобов'язання виконав повністю, передавши відповідачу теплову енергію на загальну суму 80855,01 грн.

Натомість, відповідач свої зобов'язання по договору виконав частково, сплативши на рахунок позивача 27328,37 грн., що вбачається з розрахунків, наведених у позовній заяві.

Таким чином, станом на 26.07.2012 р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 53526,64 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Пунктом 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач зобов'язаний, зокрема, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Приписами статті 276 Господарського кодексу України визначено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Підписання відповідачем актів приймання-передачі робіт/послуг з теплової енергії за спірний період без будь-яких заперечень щодо обсягу чи якості наданих послуг свідчить про прийняття останнім цих послуг.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за договором щодо внесення плати за спожиту теплову енергію, тому судом визнаються обґрунтованими та підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення 53526,64 грн.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Позивач просить стягнути з відповідача за неналежне виконання зобов'язань за Договором на постачання та споживання теплової енергії № 102 від 01.01.2010 р., на підставі п. 6.6. договору, пеню в сумі 2908,40 грн. за період з 27.01.2012 р. по 27.07.2012 р. та відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України втрати від інфляції в сумі 223,84 грн. за період з 15.12.2011 р. по 12.04.2012 р. та 3% річних -599,20 грн., розрахованих за період з 15.12.2011 р. по 27.07.2012 р.

Пунктом 6.6 Договору передбачено, що за порушення строків оплати спожитої теплової енергії, зазначених у п. 6.4 Договору споживач сплачує на користь теплопостачальної організації крім суми заборгованості, пеню за кожний день прострочення оплати в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996р. № 543/96, відповідно до статті 3 якого, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування пені, задовольняє її в сумі 2908,40 грн. за період з 27.01.2012 р. по 27.07.2012 р. згідно з розрахунком, наведеним позивачем у позовній заяві.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 223,84 грн. за період з 15.12.2011 р. по 12.04.2012 р. та 3% річних -599,20 грн., розрахованих за період з 15.12.2011 р. по 27.07.2012 р.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, та задовольняє їх за розрахунками позивача, які наведені у позовній заяві.

При цьому, судом не приймаються до уваги заперечення відповідача, наведені у відзиві на позов, оскільки обставини, які зазначаються відповідачем, в порушення приписів ст.ст. 33, 34 ГПК, належними доказами не підтверджені та спростовуються матеріалами справи, зокрема, підписаними та скріпленими печатками позивачем і відповідачем актами приймання-передачі робіт/послуг з теплової енергії за період з листопада 2011 року по липень 2012 року.

Також, відповідач не надав суду доказів повідомлення позивача про припинення дії Договору на постачання та споживання теплової енергії № 102 від 01.01.2010 р., як це передбачено умовами пунктів 10.2.1., 10.2.2., 3.2.4., або досягнення згоди про припинення договору між сторонами.

Крім того, відповідач у своїй телеграмі просить розстрочити погашення боргу до 31.12.2012 р.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Зважаючи на той факт, що відповідачем належними та допустимими доказами, в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, не доведено суду наявності підстав для відстрочення або розстрочення виконання рішення та те, що представник позивача заперечив проти такого відстрочення або розстрочення виконання рішення, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про розстрочку погашення боргу до 31.12.2012 р.

Таким чином, з урахуванням викладених вище обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Інтерагросервіс» (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. 2-га Піщана, 2, код 30253364) на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»(09109, Київська область, м. Біла Церква, вул. Мережна, 3, код 04654336) 53526 (п'ятдесят три тисячі п'ятсот двадцять шість) грн. 64 коп. - основного боргу, 2908 (дві тисячі дев'ятсот вісім) грн. 40 коп. -пені, 223 (двісті двадцять три) грн. 84 коп. -інфляційних втрат, 599 (п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 20 коп. -3% річних, 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 19.09.2012 р.

Суддя Т.П. Карпечкін