Рішення № 26046533, 05.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-35/4021-2012 05.09.12

За позовом Публічного акціонерного товариства "Екостандарт"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Укоінвестбуд"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-розважальнаий

комплекс "МЕГА-СІТІ"

про стягнення 807 968,14 грн.

Головуюча суддя Літвінова М.Є.

Судді Сташків Р.Б.

Шаптала Є.Ю.

Представники:

від позивача: Гогітідзе В.Ф. - предст за довір.;

від відповідача-1: Кремов І.Г. - предст за довір.

від відповідача-2: не з'явились.

У судовому засіданні 05.09.2012, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Екостандарт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укоінвестбуд" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-розважальний комплекс "МЕГА-СІТІ" про стягнення 999 379,60 грн. заборгованості.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.03.2012 порушено провадження у справі №5011-35/4021-2012, розгляд справи призначений на 16.05.2012.

У судовому засіданні 16.05.2012 представник позивача подав клопотання про продовження строку вирішення спору відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України. Вказане клопотання судом задоволено.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.05.2012, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладений на 30.05.2012.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.05.2012, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладений на 11.06.2012.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 11.06.2012 призначено колегіальний розгляд справи у складі суду: головуюча суддя Літвінова М.Є., судді Ващенко Т.М., Борисенко І.І.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.06.2012 справа №5011-35/4021-2012 прийнята колегією суддів до свого провадження, розгляд справи призначений на 04.07.2012.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.07.2012, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладений на 13.08.2012.

У зв'язку із перебуванням суддів Борисенко І.І. та Ващенко Т.М. у відпустці, розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 13.08.2012 призначено колегіальний розгляд справи у складі суду: головуюча суддя Літвінова М.Є., судді Сташків Р.Б., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.08.2012 справа №5011-35/4021-2012 прийнята колегією суддів до свого провадження, розгляд справи призначений на 05.09.2012.

13.08.2012 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про зменшення позовних вимог, відповідно до якого позивач просить стягнути з солідарно з відповідачів 769 661,32 грн. - основного боргу, 4 257,38 грн. - інфляційних втрат, 5521,28 -процентів річних, 28 528,16 грн. -пені, та стягнення судових витрат.

У судовому засіданні 05.09.2012 клопотання позивача про зменшення позовних вимог прийняте судом до розгляду.

Представник відповідача-2 у судове засідання 05.09.2012 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, заяв, клопотань не подавав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2007 між Закритим акціонерним товариством "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан Пауер", яке в подальшому змінило найменування на Публічне акціонерне товариство "Екостандарт" (далі -позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укоінвестбуд" (далі -відповідач-1) було укладено договір №450374 на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води (надалі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався виробляти, систематично поставляти та передавати у власність відповідачу-1 на межу балансової належності товар -теплову енергію у вигляді гарячої води, а відповідач-1 зобов'язався прийняти товар та своєчасно здійснити оплату за нього на умовах даного договору (п.п. 1.1., 1.2., 2.1. Договору).

Згідно із п. 5.1. Договору облік спожитої теплової енергії виконується по приладам обліку, що встановлені на меж балансової належності відповідача-1 та АК "Київенерго", у відповідності з Тимчасовими правилами обліку відпускання і споживання теплової енергії".

Як передбачено п.п. 6.4., 6.5. Договору відповідач-1 щомісяця з 12 по 14 число отримує у позивача бланки актів звірки розрахунків за прийняту теплову енергію на початок розрахункового періоду, табуляграми та доручення на сплату прийнятої теплової енергії за поточний місяць з урахуванням недоплати або переплати за попередній місяць. Один примірник підписаного акту відповідач-1 повертає позивачу не пізніше 15 числа поточного місяця. Оплата прийнятої теплової енергії згідно отриманого платіжного доручення здійснюється не пізніше 28 числа поточного місяця.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає про те, що відповідач не виконує належним чином свої зобов'язання за Договором в частині своєчасної сплати вартості отриманої теплової енергії, внаслідок чого за період з 01.11.2011 по 01.03.2012 у відповідача виникла заборгованість за отриману теплову енергію, розмір якої станом на 01.08.2012 становить 961 072,48 грн.

В ході розгляду справи позивач зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути солідарно з відповідачів основний борг станом 01.08 2012 у розмірі 769 661,32 грн., інфляційні втрати у розмірі 4 257,38 грн., проценти річні у розмірі 5521,28 грн. та пеню у розмірі 28 528,16 грн.

Відповідач-1 у наданих під час розгляду справи поясненнях повідомив, що згідно із його розрахунком сума заборгованості за договором становить 612 984,83 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як передбачено ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач належним чином виконував свої зобов'язання за Договором, що підтверджується відомостями обліку теплової енергії, особистими картками (табуляграмами), актами приймання-передачі товарної продукції за період з жовтня 2011 по травень 2012 та розрахунком заборгованості за спожиту теплову енергію.

Натомість, з наданих суду доказів вбачається, що відповідачем-1 були порушені зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати теплової енергії, поставленої у період з листопада 2011 по травень 2012, що призвело до виникнення заборгованості, розмір якої станом на 01.08.2012 становить 769 661,32 грн.

Доказів сплати заборгованості за поставлену позивачем теплову енергію відповідач-1 не надав.

01.11.2011 між Публічним акціонерним товариством "Екостандарт", Товариством з обмеженою відповідальністю "Укоінвестбуд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-розважальний комплекс "Мега-Сіті" (далі -відповідач-2) було укладено Договір про заміну боржника у зобов'язанні, що виникають із договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.12.2007 №450374.

Згідно із умовами вказаного договору відповідач-2 у термін до 01.05.2012 перераховує на рахунок позивача заборгованість за основним договором сумою 434 974,71 грн., яка виникла станом на 01.11.2011 шляхом перерахування щомісячних платежів сумою не менше ніж 72495,79 грн. (п. 3 Договору).

Відповідно до п. 4 Договору про заміну боржника, разом із сплатою суми, зазначеної у п. 3 договору, відповідач-2 зобов'язався солідарно відповідати перед позивачем за виконання відповідачем-1 зобов'язання щодо оплати поточного споживання теплової енергії на умовах, визначених Основним договором.

У разі порушення відповідачем-1 зобов'язання за основним договором, відповідач-2 зобов'язується виконати за відповідача-1 зобов'язання останнього у 2-денний термін з дня порушення (п. 5 договору).

Пунктом 9 договору передбачено, що за порушення відповідачем-2 терміну перерахування коштів за зобов'язанням, останній сплачує позивачу кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Як передбачено ст. 541 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за отриману теплову енергію у розмірі 769 661,32 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Пенею відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як передбачено п. 9.2. Договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води, в разі несплати покупцем за прийняту теплову енергію у встановлені строки, Енергопостачальна організація нараховує пеню у розмірі 0,75% за кожний прострочений день, але не більше величини, яка встановлена чинним законодавством України.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначених норм законодавства та умов договору, позивач просить стягнути з відповідачів пеню у розмірі 28 528,16 грн., проценти річні у розмірі 5521,58 грн. та інфляційні втрати у розмірі 4 257,38 грн.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, інфляційних втрат та процентів річних, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість та відповідність вимогам законодавства, а тому вказані позовні вимоги підлягають задоволенню згідно із розрахунками позивача.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В ході розгляду справи відповідачі не надали доказів сплати боргу у повному обсязі і не навели підстав для звільнення їх від зазначеного обов'язку.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у загальній сумі 807 968,14 грн.

З огляду на задоволення позову судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укоінвестбуд" (02106, м. Київ, вул. Лариси Руденко, Б. 6-А, ідентифікаційний код 25637276) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-розважальний комплекс "МЕГА-СІТІ" (02160, м. Київ, Харківське шосе. Буд. 19, ідентифікаційний код 34290059) на користь Публічного акціонерного товариства "Екостандарт" (02094, м. Київ, вул. Червоногвардійська, буд. 20, ідентифікаційний код 21661022) 769 661,32 (сімсот шістдесят дев'ять тисяч шістсот шістдесят одну гривню 32 коп.) -заборгованості за спожиту теплову енергію, 4 257,38 грн. (чотири тисячі двісті п'ятдесят сім гривень 38 коп.) -інфляційних втрат, 5 521,28 (п'ять тисяч п'ятсот двадцять одну гривню 28 коп.) -процентів річних, 28 528,16 грн. (двадцять вісім тисяч п'ятсот двадцять вісім гривень 28 коп.) -пені та 19 987,59 грн. (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят сім гривень 59 коп.) -суму судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 10.09.2012

Головуюча суддя М.Є. Літвінова

Судді Р.Б. Сташків

Є.Ю. Шаптала