Рішення № 26046486, 11.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-30/9468-2012 11.09.12

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Уно-Піца»

Про стягнення 7 315,06 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача: Цурка Н.О. -представник за довіреністю № 93/2012/02/13-29 від 13.02.12. Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Уно-Піца» про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором № 15216 від 23.07.03., Угодою про реструктуризацію заборгованості за двократну вартість між фактично спожитою електричною енергією та договірною величиною за Договором № 15216 на постачання електричної енергії в розмірі 7 315,06 грн., а саме:

- сума основного боргу -7 143,94 грн.;

- 3% річних -28,61 грн.;

- пеня -142,51 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання перед позивачем по оплаті використаної електричної енергії, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед Публічним акціонерним товариством «Київенерго».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.12. порушено провадження у справі № 5011-30/9468-2012; розгляд справи призначено на 26.07.12. о 11-20.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.12. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 5011-30/9468-2012 відкладено на 11.09.12. о 11-40.

Представник позивача у судовому засіданні 11.09.12. подав на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої Публічне акціонерне товариство «Київенерго»просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення 7 143,94 грн. основного боргу, у зв'язку зі сплатою відповідачем суми основного боргу, та просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Уно-Піца»на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»28,61 грн. -3% річних, 142,51 грн. - пені та судові витрати у розмірі 1609,50 грн.

Представник відповідача в судове засідання 11.09.12. повторно не з'явився, вимог попередніх ухвал Господарського суду міста Києва у справі № 5011-30/9468-2012 не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Так, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/123 від 15.03.2007 р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи -учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені довідкою № 14605/02, наданою позивачем, про включення відповідача до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

23.07.02. між АК «Київенерго»(правонаступник позивач) (далі - Енергопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Уно-Піца»(далі - Абонент) було укладено Договір № 3415216 про постачання електричної енергії, відповідно до умов якого (п. 1.1) Енергопостачальна організація зобов'язується постачати електричну енергію відповідно до умов цього Договору, а споживач зобов'язується своєчасно здійснювати оплату електричної енергії за тарифами, що регулюються згідно з умовами, визначеними у ліцензії на постачання електричної енергії та в разі зміни публікуються у процесі, виконує інші умови, визначені Договором та Додатками до нього, які є його невід'ємною частиною.

15.03.11. між АЕК «Київенерго»(правонаступник позивач) (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Уно-Піца»(далі -Споживач) було укладено Додаткову угоду до Договору № 3415216 від 23.07.03. про постачання електричної енергії, відповідно до п. 1 якої, Договір № 261 від 15.01.91. про постачання електричної енергії сторони викладають в новій редакції згідно з Додатком № 1 до цієї угоди.

Відповідно до Договору № 261 від 15.01.91. про постачання електричної енергії в новій редакції від 29.12.10. (далі -Договір) пункт 1., постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з дозволеною потужністю в точках продажу електричної енергії згідно з умовами цього Договору та Додатків до Договору, що є його невід'ємною частиною, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатків до Договору, що є його невід'ємною частиною. Точка продажу електричної енергії: на межі балансової належності електроустановок споживача.

Пунктом 9.4 Договору сторонами погоджено, що цей Договір набирає чинності з дня його підписання та укладається на строк до 31.12.11. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Пунктами 2 та 2.1 Додатку № 2 до Договору передбачено здійснення Споживачем повної поточної оплати вартості обсягу електричної енергії заявленого на розрахунковий період за формою попередньої оплати. Попередня оплата здійснюється до 25 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю у розмірі повної вартості договірної величини споживання електричної енергії згідно з додатком до Договору «Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та субспоживачам».

12.03.12. між ПАТ «Київенерго»(далі - Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Уно-Піца»(далі -Боржник) було укладено угоду № 25-12-е про реструктуризацію заборгованості за двократну вартість між фактично спожитою електричною енергією та договірною величиною за договором № 15216 на постачання електричної енергії.

Пунктом 1 Угоди сторони погодили, що Боржник визнає та підтверджує заборгованість перед Кредитором за договором на постачання електричної енергії від 23.07.03. № 15216 (особовий рахунок 3415216) сумою 9525,94 грн., за двократну вартість між фактичною спожитою електричною енергією та договірною величиною, у т.ч. ПДВ 1587,66 грн., станом на 01.03.12.

Згідно п.2 Угоди передбачено, що боржник зобов'язується сплатити зазначену у п. 1 цієї угоди суму протягом 03.2012 -06.2012.

Строк оплатиСума, грн.у т.ч. ПДВдо 23.03.12.2 382,00397,00до 23.04.12. 2 382,00397,00до 23.05.12. 2 382,00397,00до 23.06.12. 2 382,00397,00Всього 9 525,941 587,66

Пунктом 3 Угоди сторонами визначено, що Боржник разом із сплатою суми, зазначеної у п. 1 цієї угоди, зобов'язується щомісяця оплачувати поточне споживання згідно з договором на постачання електричної енергії.

Відповідно п. 5 Угоди визначено, що у разі порушення строків та/або розмірів погашення заборгованості Боржник сплачує Кредитору пеню у розмірі 0,1% від суми боргу за кожний день прострочення.

Договір № 261 від 15.01.91. про постачання електричної енергії є договором енергопостачання, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями параграфу 3 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що всупереч умовам зазначеної вище Угоди, відповідачем не було в повному обсязі та вчасно проведено розрахунки перед позивачем.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення»рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як визначено ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «Уно-Піца»на виконання умов вищезазначеною угоди за період з 12.03.12. по 23.06.12. були сплачені кошти в розмірі 2 382,00 грн.

Судом встановлено, що відповідачем всупереч умовам зазначеної вище Угоди, не було в повному обсязі та вчасно проведено розрахунки перед позивачем, а тому заборгованість становила 7 315,06 грн., а саме: 7 143,94 грн. -сума основного боргу, 28,61 грн. - 3% річних, 142,51 грн. -пеня.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем під час розгляду даної справи погашено суму основного боргу за угодою № 25-12-е про реструктуризацію заборгованості за двократну вартість між фактично спожитою електричною енергією та договірною величиною за договором № 15216 на постачання електричної енергії, що підтверджується довідкою позивача про надходження коштів від Товариства з обмеженою відповідальністю «Уно-Піца»

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем під час розгляду даної справи була погашена сума основного боргу перед позивачем в розмірі 7 143,94 грн.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

З огляду на вищенаведене, в зв'язку з тим, що відповідач під час розгляду даної справи сплатив повністю суму основного боргу в розмірі 7 143,94 грн., суд вважає, що провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача 7 143,94 грн. боргу підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині позовних вимог.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі просить суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 142,51 грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно ч. 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п.1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання

При дослідженні наданого позивачем розрахунку пені Господарським судом міста Києва було виявлено помилки, у зв'язку з чим судом виконано власний розрахунок цих вимог.

Розрахунок розміру пені

Сума заборгованості, грн.Розмір облікової ставки НБУ Період прострочення Кількість днів прострочення Сума пені, грн.2 382,007.5000 %24.04.12.-10.07.12.7876.152 382,007.5000 %24.05.12.-10.07.12.4846.862 382,007.5000 %24.06.12.-10.07.12.1716.60 Всього139,61

За розрахунком суду, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 139,61 грн.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті платежам, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути на свою користь 3% річних в розмірі 28,61 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При розрахунку трьох річних процентів позивачем також було допущено помилку, у зв'язку з чим судом виконано власні розрахунки цих вимог.

Розрахунок розміру 3 % річних

Сума заборгованості, грн. Річні % Період прострочення Кількість днів прострочення Сума річних, грн.2 382,00 3%24.04.12.-10.07.12.7815,272 382,003%24.05.12.-10.07.12.489,402 382,003%24.06.12.-10.07.12.173.33 Всього28

За розрахунком суду, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних у розмірі 28,00 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго»задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Уно-Піца»(03127, м. Київ, проспект. 40-річчя Жовтня, будинок. 120, корпус 1, код ЄДРПОУ 32104605) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, 31, розрахунковий рахунок № 26008013002300 у АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ», МФО 320627, Одержувач - СВП «Енергозбут Київенерго», код ЄДРПОУ 26187763) 28 (двадцять вісім) грн. 00 коп. -3% річних, 139 (сто тридцять дев'ять) грн. 61 коп. - пені, 1608 (одна тисяча шістсот вісім) грн. 73 коп. -судового збору.

3. В частині стягнення 2 (дві) грн. 90 коп. -пені, 0 (нуль) грн. 61 коп. -3% річних в позові відмовити.

4. В частині стягнення 7 143 (сім тисяч сто сорок три) грн. 94 коп. основного боргу провадження у справі припинити.

5. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.09.12.

Суддя Т.М.Ващенко