Рішення № 26046376, 16.08.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.08.12 р. Справа № 5006/40/34/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», м.Авдіївка

до Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство «Краснодонвугілля», м. Краснодон

про стягнення 2022, 83 грн.

Суддя Говорун О.В.

Представники сторін:

від позивача - Толмачова О.А., юрисконсульт, довіреність №11/18/49 від 12.06.2012р.; Плуталова Н.В., юрисконсульт, довіреність №11/18/13 від 01.01.2012р.

від відповідача - Гарбузова Т.О., юрисконсульт, довіреність №Н-01/673 від 15.03.2012р.

від третьої особи - не з'явився

Публічне акціонерне товариство «Авдіївський коксохімічний завод» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства «Донецька залізниця», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство «Краснодонвугілля», про стягнення 2022,83 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що вагон №68742311 на станцію Дебальцеве - Сорт. Донецької залізниці прибув з недостачею, яка підтверджена складеними цією ж станцією комерційним актом БМ № 732610/21/4 від 26.02.2012р. Недостача виникла у зв'язку з незбереженням вантажу перевізником під час перевезення.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що, відповідно до ч. 5 ст. 31 Статуту залізниць України, вантажовідправником не визначено придатність вагону для перевезення вантажу в комерційному відношенні, завантаження здійснювалось засобами відправника, а також вантажовідправником не були виконані вимоги п. 4,5,6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Мінтрансу України № 542 від 20.08.2001р. Відповідачем до відзиву були надані акт про технічний стан вагону №13 від 26.02.2012р., акт загальної форми №86 від 26.02.2012р. та комерційний акт БМ № 732610/21 від 26.02.2012р., складені станцією Дебальцеве - Сорт. Донецької залізниці.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази у судовому засіданні, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

25.02.2012р., за залізничною накладною №48355341, Публічне акціонерне товариство «Краснодонвугілля» (вантажовідправник), зі станції Краснодон Донецької залізниці на станцію Авдіївка Донецької залізниці, відвантажив на адресу Публічного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», (вантажоотримувач) у вагоні №68742311 вантаж - концентрат вугільний, масою 69000кг (а.с.8,54).

На станції Дебальцеве - Сортувальна Донецької залізниці було складено комерційний акт БМ № 732610/21 від 26.02.2012р., відповідно до якого було проведено комісійне переважування вагону № 68742311, який прибув за відправленням, вказаним на лицьовій стороні акту. За документом значиться: тара 21100кг., нетто 69000кг. Фактично виявилось брутто 87500кг, тара з трафарету з обох сторін 21100кг, нетто 66500кг, тобто менше документу на 2500кг. Вагон технічно справний. Об'єм кузова вагона 73мі. Навантаження вище бортів на 100мм, шапкою. На поверхні вантажу сніг, маркування визначити не має можливості. У торцевій частині вагону праворуч воронкоподібне заглиблення 1500х1500мм х до дна вагону (а.с.37).

Відповідно до акту загальної форми №86 від 26.02.2012р., який був складений на станції Дебальцеве - Сортувальна Донецької залізниці, по прибуттю поїзда у даному вагоні було виявлено: навантаження вище борту 100мм шапкою. На поверхні вантажу сніг, маркування визначити не має можливості. У торцевій частині вагону праворуч воронкоподібне поглиблення 1500 х 1500мм х до дна вагону. У торцевій частині вагону у підлозі праворуч отвір 150 х 150мм. Отвір заклали. Зданий під охорону. Відчеплений на ваги (а.с.35).

Також на станції Дебальцеве - Сортувальна Донецької залізниці був складений акт про технічний стан вагону №13 від 26.02.2012р., згідно якого вагон технічно справний, та зазначено, що втрата вантажу можлива. Вантажовідправник не усунув зазори між кришкою люка та пром. Балкою (а.с.34).

Вагон № 68742311 на станцію призначення прибув за накладною № 48339803 ( а.с.9).

На станції призначення був заповнений розділ «Ж» комерційного акту БМ № 732610/21/4 від 26.02.2012р, відповідно якого, при перевірці вантажу різниці проти акту складеного на станції Дебальцеве - Сорт. не виявлено (а.с.10 - зворотній бік).

Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного Кодексу України за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу, відповідно до ч.3 ст.909 ЦК України та ч.2 ст.307 ГК України, підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно ч.2 ст.924 Цивільного Кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 Цивільного Кодексу України закріплено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України «Про залізничний транспорт» залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.

Згідно ч.1 ст. 23 вищевказаного Закону перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно ст. 113 Статуту залізниць України, за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Відповідно до ч.1 ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Пунктом а) ч. 2 ст. 129 встановлено, що для засвідчення невідповідності маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Згідно ч.1,5 ст. 31 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери. Придатність рухомого складу для перевезення вантажу у вагонах в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці.

Пунктами 5,6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу затверджених наказом Мінтрансу України № 542 від 20.08.2001р. встановлено, що у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із "шапкою"). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої. З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Абзацом 4 пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Мінтрансу України № 644 від 21.11.2000р. встановлено що, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Досліджені у судовому засіданні акт про технічний стан вагону №13 від 26.02.2012р. та акт загальної форми №89 від 26.02.2012р., комерційний акт БМ №732610/21 від 26.02.2012р., складені станцією Дебальцеве - Сорт. Донецької залізниці, свідчать про те, що нестача виникла під час перевезення, оскільки після візуального огляду вагону, вантажу, його маркування та кріплення у вагоні, залізницею, на станції відправлення, вантаж був прийнятий без зауважень, просипання вантажу не було виявлено, про наявність будь яких поглиблень, зазорів, отвору залізницею не зазначалось, що, в свою чергу, свідчить про відсутність вини вантажовідправника у нестачі вантажу. Крім того, зауважень з боку залізниці до стану вагону та вантажу не було і на попутних станціях залізниці від станції Краснодон Донецької залізниці до станції Дебальцеве - Сорт. Донецької залізниці.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Водночас, судом зазначається, що, на підставі ст. 38 ГПК України, господарський суд витребовує докази за наявності відповідного клопотання, у разі неможливості самостійно надати докази сторонами.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що недостача вантажу сталась внаслідок незабезпечення залізницею збереження вантажу під час перевезення. Залізниця не довела, що нестача вантажу виникла з незалежних від неї причин.

Відповідно до частини 3 статті 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Частиною 1 статті 115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Вартість вантажу, якого не вистачає у вагоні № 68742311 становить 2020,68 грн., із розрахунку 2500кг - (69000кг х 1%)х 1116,40 грн., де 2500кг - маса недостачі вантажу, відповідно до комерційного акту БМ № 732610/21 від 26.02.2012р. ( а.с.37).

69000кг -маса вантажу у вагоні №68742311 згідно накладної №48355341 (а.с.8).

1% - норма природної втрати маси вантажу зданого до перевезення ( п.27 Правил видачі вантажів, Затверджено наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644).

1116,40 грн. - вартість вантажу з ПДВ, згідно рахунку-фактури вантажовідправника (а.с.51).

Позивачем заявлена до стягнення більша сума, а саме - 2022, 83 грн.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 20, 307, 314 Господарського кодексу України, ст.ст. 909, 920, 924 Цивільного кодексу України, ст.ст. 23, 26 Закону України «Про залізничний транспорт», ст.ст. 110, 113-115, 129 Статуту залізниць України, ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька залізниця» (м. Донецьк, вул. Артема, 68, ЄДРПОУ 01074957) на користь Публічного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» (м. Авдіївка, проїзд Індустріальний, б. 1, ЄДРПОУ 00191075) 2020 грн. 68коп.. збитків та 1607 грн. 79 коп. витрат на сплату судового збору.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, через господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено 21 серпня 2012 року.

Суддя Говорун О.В.