Рішення № 26046190, 10.09.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "10" вересня 2012 р. Справа № 21/5007/881/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Гриньок О.А. - довіреність №14-312 від 07.02.12р.;

від відповідача: Калінчук Е.А. - довіреність від 11.04.11р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м.Київ)

до Комунального підприємства "Бердичівтеплоенерго" (м.Бердичів Житомирська область)

про стягнення 454202,18 грн.

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 454202,18грн., з яких: 387702,38грн. основного боргу; 1483,76грн. інфляційних; 30332,48грн. пені; 7544,41грн. три відсотки річних; 27139,17грн. 7% штрафу.

В процесі розгляду справи, судом було встановлено, що загальна сума позовних вимог при арифметичному складанні становить 454202,20грн.

Представник позивача в судовому засіданні усно пояснив, що позивачем при підготовці позовних матеріалів у розрахунку було допущено помилку, у зв'язку з чим загальну ціну позову помилково зазначено 454202,18грн. Натомість, вірно заявленою до стягнення сумою є 454202,20грн.

Представник позивача позов підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Подав клопотання про долучення до матеріалів справи копії банківських виписок (а.с.58-66) та виписку з рахунку (а.с.67).

Представник відповідача проти наявної заборгованості у сумі 387702,38грн. не заперечувала. В судовому засіданні подала клопотання про долучення документів до матеріалів справи (а.с 68-89) та клопотання про зменшення розміру нарахованої до стягнення пені (а.с.90). В усному порядку пояснила, що причиною не повного проведення розрахунків є збиткова діяльність підприємства, спричинена особливостями його фінансування та діяльності. Також зазначила, що заявлені позивачем річні, штраф та інфляційні компенсують порушення відповідачем строків оплати.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що 30.09.11р. між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (продавець, позивач) та Комунальним підприємством "Бердичівтеплоенерго" - (покупець, відповідач) укладено Договір №14/2348/11 на купівлю-продаж природного газу (далі - Договір, (а.с.8-13).

У відповідності до п.1.1. вказаного Договору позивач зобов'язався передати у власність покупцю у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711210000, ввезеного на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", далі - газ), для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійним організаціям, а відповідач зобов'язався приймати та оплачувати газ на умовах цього Договору.

Пунктом 3.3. Договору сторони встановили, що приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку покупця.

Згідно п. 3.4. Договору, вищевказаний Акт приймання-передачі є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Пунктом 5.1. Договору сторони погодили, що ціна за 1000,0 куб.м. природного газу становить 1091,00грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1091,00грн., крім того ПДВ - 20%, всього ПДВ - 1309,20грн. (одна тисяча триста дев'ять грн. 20 коп.).

Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу (п. 6.1. Договору).

Позивач вказує, що на виконання умов Договору, протягом жовтня 2011 року поставив, а відповідач прийняв природний газ обсягом 1091,00 тис.куб. метрів на загальну суму 1148350,38грн.

Зазначає, що відповідач свої зобов'язання по оплаті виконав частково, сплативши 760648,00грн.

З огляду на вказане, за даними позивача, станом на 05.07.12р. заборгованість відповідача склала 378702,38грн.

Посилаючись на п. 7.2. Договору, позивач заявив до стягнення з відповідача 30332,48грн. пені та 27139,17грн. штрафу.

Крім того, керуючись ч. 2 ст. 265 ЦК України, просить суд стягнути 7544,41грн. 3 % річних та 1483,76грн. інфляційних.

Відповідач за підставами пред'явлення та предметом позов не оспорив, відзиву на позовну заяву не надав.

Дослідивши надані до справи документи, врахувавши пояснення представників сторін та приписи законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

У відповідності до ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник внаслідок неналежного виконання відповідачем Договору №14/2348/11 на купівлю-продаж природного газу від 30.19.11р. (а.с. 8-13).

Згідно ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Наданими до справи документами підтверджено, що у листопаді 2011 року позивачем, на виконання умов вищевказаного Договору, було передано, а відповідачем прийнято природний газ у кількості 877,139 м.куб. на загальну суму 1148350,38 грн., доказом чого є підписаний сторонами Акт приймання-передачі природного газу від 31.03.11р. (а.с.15).

При цьому, відповідачем частково було здійснено розрахунки на загальну суму 760648,00грн., що підтверджується наданими позивачем банківськими виписками по рахунку (а.с. 59-67).

Враховуючи зазначене, зобов'язання відповідача перед позивачем по оплаті за отриманий природний газ у жовтні 2011 року склало 387702,38грн. (1148350,38грн. - 760648,00грн.).

Наявна сума боргу не заперечується відповідачем, що вбачається з довідки останнього (а.с 73) та наведеними у клопотанні представника відповідача поясненнями (а.с.90).

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 387702,38грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується нарахованих позивачем 27139,17грн. 7% штрафу та 30332,48грн. пені, слід зазначити наступне.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст. 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п. 7.2 Договору, у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. цього Договору, продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

Перевіривши розрахунки позивача, суд вважає їх вірними та обґрунтованими.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 7544,41грн. 3% річних та 1483,76грн. інфляційних,

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних та 3% річних (а.с.7) дійшов висновку, що останні нараховані позивачем вірно та обґрунтовано.

Відповідач позов за підставами пред'явлення та предметом не оспорив, доказів погашення заборгованості не надав.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи викладене, позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами на суму 454202,20грн., з яких: 387702,38грн. основного боргу, 1483,76грн. інфляційних, 30332,48грн. пені, 7544,41грн. три відсотки річних, 27139,17грн. 7% штрафу.

Разом з тим, враховуючи клопотання відповідача про зменшення розміру пені (а.с.90), обґрунтоване збитковістю підприємства; неможливістю нарахування пені населенню; а також частковою провиною підприємства у не проведенні розрахунків у повному обсязі, у зв'язку з тим, що органами, уповноваженими встановлювати тарифи для опалення та підігріву води для населення в м. Бердичеві, тарифи затверджено у меншому розмірі, ніж економічно обґрунтовані, при цьому підприємству вчасно не відшкодовано різницю в тарифах, слід зазначити наступне.

Відповідно до п.3 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Так, наданими до справи документами підтверджено викладені у клопотанні від 10.09.12р. обставини. Зокрема, збитковість діяльності підприємства вбачається з балансу та звіту про фінансові результати на 01.07.12р. (а.с.70-71), на підтвердження існування заборгованості у зв'язку з несвоєчасним відшкодуванням різниці в тарифах також надано ряд документів (а.с.74-89).

Зважаючи на вищенаведене та враховуючи, що кінцевим споживачем основної кількості послуг, для забезпечення надання яких було поставлено природний газ, є населення, якому відповідач, згідно законодавства, не має можливості нараховувати штрафні санкції за несвоєчасне проведення розрахунків, а також те, що до стягнення з відповідача крім штрафу та пені нараховано 1483,76грн. інфляційних та 7544,41грн. 3% річних, при цьому позивачем не доведено факту завдання йому чи іншим учасникам господарських відносин збитків внаслідок несвоєчасної сплати відповідачем коштів, господарський суд, керуючись п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, вважає за необхідне зменшити розмір застосованого позивачем штрафу до 13000,00грн. , пені - до 15000,00грн.

При цьому суд враховує роз'яснення, надані в п.9.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 "Про судове рішення", згідно якого у резолютивній частині рішення господарські суди повинні зазначати у рішеннях про часткове задоволення майнових вимог, у тому числі в разі зменшення розміру неустойки згідно з пунктом 3 ст.83 ГПК України, - про відмову в позові в решті вимог, припинення провадження або залишення без розгляду позову у цій частині.

За вказаних обставин до стягнення підлягає 424730,55грн., з яких: - 387702,38грн. основного боргу; 1483,76грн. інфляційних; 7544,41грн. 3% річних; 15000,00грн. пені; 13000,00 грн. штрафу. У стягненні 15332,48грн. пені та 14139,17грн.7% штрафу суд відмовляє.

Судовий збір покладається на відповідача .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зменшити розмір штрафу до 13000,00грн., пені - до 15000,00 грн.

3. Стягнути з Комунального підприємства "Бердичівтеплоенерго" (13312, Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Шевченка, 23, код 32794899)

на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, Шевченківський р-н., вул. Б. Хмельницького, 6, код 20077720):

- 387702,38грн. основного боргу;

- 1483,76грн. інфляційних;

- 7544,41грн. 3% річних;

- 15000,00грн. пені;

- 13000,00 грн. штрафу;

- 9084,00грн. судового збору.

4. У стягненні 15332,48грн. пені та 14139,17грн.7% штрафу відмовити.

5. Повернути Публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, Шевченківський р-н., вул. Б. Хмельницького, 6, код 20077720) з Державного бюджету 1,00грн. судового збору, надміру сплаченого згідно платіжного доручення №6366 від 20.07.12р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 17 вересня 2012 року.

Суддя Вельмакіна Т.М.

Віддрукувати:

1 - до справи;

2,3 - сторонам (рек. з пов. про вруч.).