Рішення № 26046043, 21.08.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.08.12 р. Справа № 5006/44/22/2012

Господарський суд Донецької області у складі

головуючого судді Кучерявої О.О.,

при секретарі судового засідання Сніховській О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в інтересах виробничої одиниці «Ясинувататепломережа», м. Донецьк

до комунального підприємства редакція газети «Ясинуватська газета», м. Ясинувата, Донецька область

про стягнення суми заборгованості в розмірі 34 633, 30 грн., з яких сума основного боргу 32 898, 00 грн., інфляційні витрати у розмірі 28, 33 грн., 3% річних у розмірі 281, 31 грн., пеня у розмірі 1 425, 66 грн.,

за участю представників:

від позивача: Буцика Р.А., за довір. від 30.12.2011р.,

від відповідача: не з'явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» в інтересах виробничої одиниці «Ясинувататепломережа» звернулось до суду з позовом до комунального підприємства редакція газети «Ясинуватська газета» про стягнення суми заборгованості в розмірі 34 633, 30 грн., з яких сума основного боргу 32 898, 00 грн., інфляційні витрати у розмірі 28, 33 грн., 3% річних у розмірі 281, 31 грн., пеня у розмірі 1 425, 66 грн.

Правовою підставою позову представник позивача під час розгляду справи вважає норми статей 525, 526, 527, 625 Цивільного кодексу України, статей 193, 217, 218, 231 Господарського кодексу України. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем порушені умови договору постачання теплової енергії від 01 травня 2011 року № 129 в частині своєчасності та повної оплати одержаної теплової енергії за період з жовтня 2011 року по квітень 2012 року. Внаслідок чого, основна сума заборгованості відповідача за надані послуги з теплопостачання становить 32 898, 00 грн.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховані відповідачу за прострочення виконання грошового зобов'язання 3% річних на суму 281, 31 грн. та інфляційні витрати у розмірі 28, 33 грн.

Відповідно до пункту 7.2.3 договору позивачем нарахована пеня у розмірі 1 425, 66 грн.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в позові, просив задовольнити позовні вимоги. Також надав через канцелярію суду письмові уточнення, в яких просив періодом нарахування інфляційних витрат, 3% річних та пені за прострочену заборгованість за рахунком №1011_129 від 25 жовтня 2011 року на суму 216, 94 грн. вважати з 11 листопада 2011 року по 01 червня 2012 року.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Причина неявки не відома, заперечень не надходило.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд,

ВСТАНОВИВ:

01 травня 2011 року між комунальним підприємством редакція газети «Ясинуватська газета» (надалі-Споживач) та Обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго» виробничою одиницею «Ясинувататепломережа» (Енергопостачальна організація) був укладений договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 129 (надалі по тексту - договір). За умовами договору Енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді у потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені цим договором.

Сторонами під час підписання договору було узгоджено всі його істотні умови. Зокрема, у розділі першому договору сторонами було узгоджено предмет цього договору, у розділі другому - умови і порядок постачання теплової енергії, у розділі шостому - порядок розрахунків, у розділі сьомому - відповідальність сторін, а у розділі десятому - строк дії договору.

Договір підписано обома сторонами, доказів відмови від договору до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим, за висновками суду вказаний договір є чинним.

Факт постачання теплової енергії підтверджується наявним в матеріалах справи актом включення опалення від 15 жовтня 2011 (а.с.31).

Таким чином, зобов'язання, викладені в договорі від 01 травня 2011 року № 129 позивачем виконувались належним чином.

Згідно із пунктом 6.1 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів, за 1 куб.м опалення та 1 куб. м гарячої води, за 1 Гкал при наявності теплолічильників.

Позивачем на адресу відповідача була надіслана додаткова угода від 10 жовтня 2011 року, згідно якої, пункт 6.1 договору викладений у наступній редакції: розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до тарифів, встановлених постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №20 від 30 вересня 2011 року та складають 905, 70 грн. (без ПДВ) за 1 Гкал (а.с.29).

Розрахунковим періодом є календарний місяць (пункт 6.2 договору).

Пунктом 6.3 договору встановлено, що Споживач за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачує Енергопостачальній організації 100% вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були складені рахунки №1011_129 від 25 жовтня 2011 року на суму 216, 94 грн., № 1111_129 від 21 листопада 2011 року на суму 3747, 76 грн., № 1211_129 від 19 грудня 2011 року на суму 5350, 40 грн., № 112_129 від 18 січня 2012 року на суму 5579,40 грн., № 212_129 від 17 лютого 2012 року на суму 8640, 26 грн., № 312_129 від 16 березня 2012 року на суму 6121, 63 грн., № 412_129 від 18 квітня 2012 року на суму 3241, 61 грн. на загальну суму 32 898, 00 грн.(а.с.32-38).

Факт отримання рахунків №1011_129 та №1111_129 підтверджується підписом представника відповідача, решта рахунків надсилалася поштою, що підтверджується копіями фіскальних чеків про поштове відправлення, які містяться в матеріалах справи.

Згідно із пунктом 6.6 договору Споживач виконує звірку розрахунків за спожиту теплову енергію з підписанням акту-звірки щомісяця.

Позивачем надсилалися акти звірки розрахунків на адресу відповідача, що підтверджується супровідним листом та фіскальним чеком, які містяться в матеріалах справи (а.с.42).

Статтею 714 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Перевіривши розрахунок суми основного боргу, суд вважає його арифметично вірним.

З урахуванням вищезазначеного, позовні вимоги щодо стягнення основної суми боргу в розмірі 32 898, 00 грн. підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 1425, 66 грн., 3% річних в розмірі 281, 31 грн., інфляційних витрат в розмірі 28, 33 грн., необхідно зазначити наступне.

Пунктом 6.4 договору встановлено, що Споживач зобов'язаний сплачувати рахунок за фактично спожиту теплову енергію з урахуванням залишкової суми (сальдо) не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до пункту 7.2.3 договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі 0,3%, але не більш подвійної облікової ставки Нацбанку від належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем нарахована пеня з розрахунку не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючий на момент нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 1425, 66 грн.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України під позовною давністю розуміється строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Так, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Так, відповідно до пункту 6.4 договору граничний строк сплати за фактично спожиту теплову енергію - 10 число місяця, наступного за розрахунковим, а тому право на нарахування штрафних санкцій у позивача виникає з 11 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені, суд визнає його не вірним з огляду на наступне.

Періодом нарахування заборгованості за рахунком №1011 _110 на суму 216,94 грн. за жовтень 2011 року вказаний позивачем з 11 листопада 2011 року по 01 червня 2012 року, що перевищує шість місяців та суперечить частині 6 статті 232 Господарського кодексу України. А тому, розрахунок пені за вищевказаний період арифметично невірний. За розрахунком суду сума пені за рахунком № 1011_110 за прострочення заборгованості становить 16,53 грн.

Також, у розрахунку заборгованості за рахунком №1111 _129 на суму 3747, 76 грн. за період з 11 грудня 2011 року по 01 червня 2012 року позивачем невірно розрахована кількість днів прострочення, а тому розрахунок пені за вищевказаний період арифметично невірний. За розрахунком суду сума пені за рахунком № 1111_129 за прострочення заборгованості становить 271, 74 грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені за іншими розрахунками, суд визнає їх вірними.

Враховуючи вищевикладене, за розрахунком суду загальний розмір пені за весь період прострочення заборгованості складає 1312, 30 грн.

Відповідно до пункту 7.2.9 договору та статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Споживач, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від заборгованої суми.

Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних, суд визнає його не вірним, оскільки позивачем були допущені арифметичні помилки в розрахунку. За розрахунком суду розмір 3% річних складає 259, 75 грн.

Згідно із рекомендаціями Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Так, відповідно до розрахунку позивача, наявного в матеріалах справи, інфляційні витрати за період з жовтня 2011 року по червень 2012 року склали 28, 33 грн.

За розрахунком суду розмір інфляційних витрат більший ніж нарахований позивачем, однак, суд не може вийти за межі позовних вимог, а тому вимоги позивача про стягнення інфляційних витрат у розмірі 28, 33 підлягають задоволенню за його рахунком.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Суд визнав доведеним позивачем факт наявності у відповідача боргу та наявності правових підстав для його стягнення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати, пропорційно відношенню розміру задоволених вимог до розміру первісних, згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в інтересах виробничої одиниці «Ясинувататепломережа» до комунального підприємства редакція газети «Ясинуватська газета» про стягнення суми заборгованості в розмірі 34 633, 30 грн., з яких сума основного боргу 32 898, 00 грн., інфляційні витрати у розмірі 28, 33 грн., 3% річних у розмірі 281, 31 грн., пеня у розмірі 1 425, 66 грн.- задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства редакція газети «Ясинуватська газета» (86000, Донецька область, м. Ясинувата, вул. Орджонікідзе, 122а, АБ «Донеччина», р/р 260020100004, МФО 335623, ОКПО 2472252, іпн 02472252) на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 38, р/р 26006962494214 у філії ПАТ «ПУМБ» в м.Донецьку, МФО 334851, отримувач: ВО «Ясинувататепломережа») суму основного боргу в розмірі 32 898 (тридцять дві тисячі вісімсот дев'яносто вісім) грн., 00 коп., пеню у розмірі 1312 (одна тисяча триста дванадцять) грн., 30 коп., інфляційні витрати у розмірі 28 (двадцять вісім) грн., 33 коп., 3% річних у розмірі 259 (двісті п'ятдесят дев'ять) грн., 75 коп.

Стягнути з комунального підприємства редакція газети «Ясинуватська газета» (86000, Донецька область, м. Ясинувата, вул. Орджонікідзе, 122а, АБ «Донеччина», р/р 260020100004, МФО 335623, ОКПО 2472252, іпн 02472252) на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 38, р/р 26006962494214 у філії ПАТ «ПУМБ» в м.Донецьку, МФО 334851, отримувач: ВО «Ясинувататепломережа») витрати зі сплати судового збору в сумі 1 603 (одна тисяча шістсот три) грн. 23 коп.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 21 серпня 2012 року. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 27 серпня 2012 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Кучерява О.О.