Рішення № 26045735, 10.07.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.07.12 р. Справа № 5006/25/30/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі Павленко М.С., розглянув справу за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» в особі Слов'янського управління з газопостачання та газифікації до Публічного акціонерного товариства «Облдоррембуд» про стягнення заборгованості у сумі 2881 грн. 14 коп.

за участю представників сторін:

від позивача:. не з'явився

від відповідача: Кравченко С.В.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» в особі Слов'янського управління з газопостачання та газифікації звернувся з позовом до Публічного акціонерного товариства «Облдоррембуд» про стягнення заборгованості у сумі 2880 грн. 02 коп.

Заявою від 25.06.2012р. позивач збільшив розмір позовних вимог. Просив стягнути з відповідача заборгованість у сумі 2881 грн. 14 коп., що складається: із суми основного боргу у розмірі 2604 грн. 83 коп., пені у сумі 207 грн. 50 коп., 3% річних у сумі 43 грн.34 коп. та суми інфляційних нарахувань у розмірі 25 грн.47 коп.

В обґрунтування вимог позивач посилається на надані суду копії: договору № 27 на постачання природного газу 01.05.2011р., додаткової угоди від 01.05.11 (зміна ціни),акту приймання передач газу 31 жовтня 2011 р., актів-розрахунків №28 від 31 жовтня 2011р., претензії №317/04 від 22.03.2012р, правовстановлюючі документи.

Представник позивача у судове засідання не прибув. Заявою від 10.07.2012р. позивач просив розглянути справу за відсутності його представника. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні надав заяву, якою визнав суму основного боргу за договором №27 від 01.05.2011р. у розмірі 2064,83 грн.

З огляду на достатність документів, необхідних для розгляду справи по суті, в силу положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

У судовому засіданні встановлено, що 01.05.2011 року між ВАТ «Донецькоблгаз» (назву підприємства змінено на Публічне акціонерне товариство «Донецькоблгаз» за законом «Про акціонерні товариства» відповідно до рішення загальних зборів товариства від 14.04.11р, оформленого протоколом №17 та постановою №9) і ВАТ «Облдоррембуд» (назву підприємства змінено на Публічне акціонерне товариство «Облдоррембуд» за законом «Про акціонерні товариства» відповідно до рішення загальних зборів товариства від 16.11.11р) укладено договір №27 (2011)-Пр на постачання природного газу. За умовами вказаного договору: позивач (Постачальник) зобов'язався передати покупцю природний газ у обсягах, визначених у актах приймання-передачі, а відповідач (Покупець) зобов'язався прийняти та оплатити природний газ на умовах даного договору (п.п.1.1, 2.1 договору) (а.с. 8)

Фактичні обсяги переданого природного газу визначаються у Актах приймання-передачі природного газу (п.2.1 договору). Акти приймання-передачі складаються уповноваженими представниками сторін до 05 числа, наступного за звітним (п.3.4 договору).

Оплата за газ проводиться шляхом попередньої сплати у розмірі 100% вартості обсягів газу, визначених заявкою покупця на відповідний місяць постачання до 15-го числа місяця, що передує місяцю поставки. Остаточний розрахунок проводиться на підставі актів приймання-передачі газу до 05 числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п.5.1 договору)

Сторони домовились, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором вони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України. У разі невиконання Покупцем умов п.5.1 договору, Покупець зобов'язався сплатити на користь Постачальника крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу (п.6.1, 6.2 договору).

Договір набирає чинності з моменту підписання обома Сторонами та діє до 31.12.2011р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п.10.1).

З матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення заявленої до стягнення суми боргу, сторони перебували у договірних відносинах.

Згідно додаткової угоди від 01.10.2011 р. (а.с.9) до договору (зміна ціни на газ) вартість послуг складає разом 3125,568 грн. за 1000 куб.м. газу, в тому числі: за природний газ з 01 січня 2011 р., що відпускається промисловим споживачам складає: ціна газу - 4058,40 грн. (з урахуванням ПДВ), цільова надбавка 2% - 81,168 грн. ( з урахуванням ПДВ), тариф постачання - 59,760 грн. (з урахуванням ПДВ), тариф транспортування магістральними трубопроводами - 125,04 грн. ( з урахуванням ПДВ), тариф транспортування розподільчими трубопроводами - 237,72 грн. ( з урахуванням ПДВ).

Виконуючи умови договору, позивач здійснив поставку, а відповідач в жовтні 2011 р. фактично прийняв 4,766 тис.м.куб газу на суму 21742,90 грн. Наданий суду акт приймання-передачі від 30.11.2011р. за жовтень 2011р на отриману кількість газу підписаний відповідачем без заперечень.

В порушення умов договору оплата послуг проводилась не в повному обсязі, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 2604,83 грн.

Акти звіряння розрахунків від 13.09.2011р. підписаний відповідачем без заперечень. Претензія №1555/04 від 23.12.2011р на адресу відповідача залишилась без відповіді.

Розмір основної заборгованості також підтверджується актом звіряння розрахунків, складеного станом на 22.06.2012р. та визнанням відповідачем основної суми заборгованості.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене та на підставі наявних в матеріалах справи документів, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення основної суми боргу у розмірі 2604,83 грн. підлягають задоволенню, оскільки вони є доказаними, обґрунтованими.

Крім стягнення суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 207,50 грн., 3% річних у сумі 43,34 грн. та інфляційні втрати у сумі 25,47 грн.

Відповідно до ст.ст. 216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543-96-ВР встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Умовами договору (п.6.1, 6.2) передбачено, що у разі внесення платежів, передбачених Договором, з порушенням термінів, Покупець сплачує Поставщику пеню в розмірі подвійної облікової ставки за кожний день прострочення платежу.

Позивач з посиланням на пункт 6.2 Договору просить стягнути з відповідача пеню в сумі 207,50 грн., застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить чинному законодавству та умовам договору.

Перевіривши розрахунок щодо нарахованої позивачем пені, суд вважає його обґрунтованим, тому вимога щодо стягнення пені в сумі 207,50 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 43,34 грн. та інфляційні втрати у сумі 25,47 грн.

Перевіривши розрахунок щодо нарахованих 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За змістом статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач надав суду докази, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги і вони є належними. Усупереч вказаним нормам, відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують вимоги позивача.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене господарський суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «Донецькоблгаз» до ПАТ «Облдоррембуд» підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» в особі Слов'янського управління з газопостачання та газифікації до Публічного акціонерного товариства «Облдоррембуд» про стягнення заборгованості у сумі 2881 грн. 14 коп. - задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Облдоррембуд» (вул.Університетська,13 м.Донецьк,83001 ЕДРПОУ05505963) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» в особі Слов'янського управління з газопостачання та газифікації (вул.Чубаря. 28-Б м.Слов'янськ Донецької області, 84122, п/р №26000190494001 КБ«Приватбанк» м.Краматорськ, МФО 335548, ЄДРПОУ 20316969) заборгованість у сумі 2881 грн. 14 коп., що складається: із суми основного боргу у розмірі 2604 грн. 83 коп., пені у сумі 207 грн. 50 коп., 3% річних у сумі 43 грн.34 коп. та суми інфляційних нарахувань у розмірі 25 грн.47 коп.

Стягнути Публічного акціонерного товариства «Облдоррембуд» (вул.Університетська,13 м.Донецьк,83001 ЕДРПОУ05505963) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» в особі Слов'янського управління з газопостачання та газифікації (вул.Чубаря. 28-Б м.Слов'янськ Донецької області, 84122, п/р №26000190494001 КБ«Приватбанк» м.Краматорськ, МФО 335548, ЄДРПОУ 20316969) витрати по сплаті судового збору у сумі 1609 грн. 50 коп.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 10 липня 2012 року.

Повний текст рішення складено та підписано 13 липня 2012року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Зекунов Е.В.