Рішення № 26045717, 31.05.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.05.12 р. Справа № 5006/25/17/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі Лабуня С.Є., розглянув справу за позовом Державного підприємства „Національна енергетична компанія „Укренерго", м.Київ в особі відособленої структурної одиниці Донбаської електроенергетичної системи, м. Горлівка до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віраж-Авто», м. Маріуполь про стягнення заборгованості у сумі 7 593,36 грн., пені у сумі 312,45грн., 3% річних у сумі 61,12грн. та індексу інфляції у сумі 41,96грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: Диннік О.Ю.- за дов. № 108 від 26.01.2012р..

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство „Національна енергетична компанія „Укренерго" м. Київ в особі відособленої структурної одиниці Донбаської електроенергетичної системи, м. Горлівка, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віраж-Авто» м. Маріуполь про стягнення заборгованості на загальну суму 8 009,35 грн. з урахуванням пені, 3% річних та індексу інфляції.

Заявою від 31.05.2012р. позивач зменшив розмір позовних вимог - просив стягнути з відповідача 8008,89 грн., із них сума заборгованості 7 593,36 грн., пеня у сумі 312,45грн., 3% річних у сумі 61,12грн. та індекс інфляції у сумі 41,96грн.

В обґрунтування вимог позивач посилається на договір про технічне забезпечення електропостачання споживача №74 від 28.04.2009р., акти приймання-передачі, рахунки-фактури, копії поштових повідомлень про вручення актів приймання-передачі та рахунків-фактур, правовстановлюючі документи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи, що ухвали суду від 28 квітня 2012 р. та від 21 травня 2012р. направлені відповідачу за адресою, зазначеною в позові та спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, господарський суд вважає, що відповідач повідомлений про розгляд справи належним чином, проте правом бути присутнім в судовому засіданні не скористався, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд вважає, що позовні вимоги ДП Державне підприємство „Національна енергетична компанія „Укренерго" підлягають задоволенню з огляду на наступне.

28.04.2009р. між Державним підприємством „Національна енергетична компанія „Укренерго" в особі Донбаської електроенергетичної системи, м.Горлівка та товариством з обмеженою відповідальністю «Віраж-Авто» був укладений договір №74, згідно якого, власник мереж (позивач) взяв на себе зобов'язання по забезпеченню технічної можливості передачі електричної енергії споживачу в обсягах згідно з договором про постачання або про купівлю-продаж електричної енергії, з показниками допустимих відхилень від стандартних умов надання обсягу електричної енергії та рівня дозволеної потужності за класами напруги, а споживач (відповідач) у свою чергу зобов'язався дотримуватися установленого режиму споживання електричної енергії та своєчасно сплачувати за отримані послуги, визначені п.41 договору.

Розділом 4 договору сторони визначили обов'язки споживача. Так, споживач зобов'язується здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електромереж обособленому структурному підрозділу ДП НЕК "Укренерго" Донбаській ЕС згідно з додатком "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії" (п.4.1.1 договору).

Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії сторони визначили додатком №2 до договору №74 від 28.04.2009р. Так, за підсумками розрахункового періоду до 6 дня періоду, наступного після розрахункового, власник мереж надсилає споживачу розрахункові докменти на оплату за перетікання реактивної електроенергії. До рахунку додається розрахунок, здійснений відповідно до зазначеного вище порядку. Кошти оплати за перетікання реактивної електроенергії перераховуються споживачем на поточний рахунок власника мереж протягом 5 банківських днів від дня отримання розрахункових документів (п.17 додатку №2 до договору №74 від 28.04.2009р.).

Розділом 8 договору сторони визначили відповідальність сторін. Так, у разі внесення платежів, передбачених пунктом 4.1 договору, з порушенням термінів, споживач сплачує власнику мереж пеню в розмірі 0,1 %, але не більше подвійної облікової ставки за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається в розрахунковому документі окремим рядком (п.8.2 договору).

Згідно п.10.7 Договору, його укладено на строк до 31.12.2009р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору, жодною із сторін не буде заявлено про відмову від договору або його перегляд.

Договір №74 від 28.04.2009р. та додатки до нього підписані сторонами та скріплені печатками підприємств.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що на момент виникнення заявленої до стягнення суми боргу, сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до умов договору позивач надав послуги по передачі електричної енергії відповідачу через власні електричні мережі в період з вересня 2011р. по лютий 2012р.

Фактичне надання позивачем послуг з передачі електричної енергії підтверджується оформленими та підписаними сторонами актами приймання-передачі зазначених послуг, а саме: від 30.09.2011 - за вересень 2011 року на суму 1435,30 грн.;

від 31.10.2011 - за жовтень 2011 року на суму 1383,38 грн.;

від 30.11.2011 - за листопад 2011 року на суму 1481,38 грн.;

від 31.12.2011 - за грудень 2011 року на суму 1131,92 грн.;

від 31.01.2012 - за січень 2012 року на суму 1139,82 грн.;

від 29.02.2012 - за лютий 2012 року на суму 1021,56 грн..

На виконання своїх договірних зобов'язань позивач своєчасно, щомісячно направляв на адресу відповідача рахунки, які останній отримував, про що свідчать поштові повідомлення про вручення поштового відправлення, що містяться у матеріалах справи, а саме:

- рахунок-фактуру від 30.09.2011 року № 027507 за вересень 2011 року на суму 1 435,30 грн. (поштове повідомлення отримано Відповідачем 18.11.2011року уповноваженою Міляєвою В.В.);

- рахунок-фактуру від 31.10.2011 року № 027808 за жовтень 2011 року на суму 1 383,38 грн.(поштове повідомлення отримано Відповідачем 09.11.2011 року уповноваженою Міляєвою В.В.);

- рахунок-фактуру від 30.11.2011 року № 028335 за листопад 2011 року на суму 1 481,38 грн. (поштове повідомлення отримано Відповідачем 25.01.2012 року уповноваженою Міляєвою);

- рахунок-фактуру від 31.12.2011 року № 028618 за грудень 2011 року на суму 1 131,92 грн. (поштове повідомлення отримано Відповідачем 10.01.2012 року уповноваженою Міляєвою В.В.);

- рахунок-фактуру від 31.01.2012 року № 028958 за січень 2012 року на суму 1 139,82 грн.

(поштове повідомлення отримано Відповідачем 13.02.2012 року уповноваженою особою Шкарапута, про що свідчить лист Центру поштового зв'язку №4 від 12.04.2012 №07-1007, оскільки повідомлення про вручення поштового відправлення не повернуто);

- рахунок-фактуру від 29.02.2012 року № 029334 за лютий 2012 року на суму 1 021,56 грн. (поштове повідомлення отримано Відповідачем 12.03.2012 року уповноваженою особою Відповідача).

Зобов'язання щодо оплати за перетікання реактивної електроенергії відповідач в повному обсязі не виконав у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за договором №74 від 28.04.2009р. станом на 19.04.2012р. складала 7 593,36 грн.

На час розгляду справи заборгованість у розмірі 7 593,36 грн. відповідачем не сплачена, тому позивач просить стягнути з відповідача суму вказаної заборгованості.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 312,45грн. з посиланням на пункт 8.2 договору; 3% річних у розмірі 61,12грн., та індекс інфляції у розмірі 41,96грн.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач обґрунтовує свої вимоги нормами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, тому судом при розгляді справи застосовані ці норми, бо суд не має право самостійно змінювати предмет або підстави позову.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене та на підставі наявних в матеріалах справи документів, суд вважає вимоги позивача доказаними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню оскільки відповідач не надав суду доказів оплати заборгованості за отримані послуги по забезпеченню перетікання реактивної електричної енергії за період з вересня 2011р. по лютий 2012р. у розмірі 7 593,36 грн.

Відповідно до ст.ст.216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Умовами договору (п.8.2.) передбачено, що у разі внесення платежів, передбачених пунктом 4.1 договору, з порушенням термінів, споживач сплачує власнику мереж пеню в розмірі 0,1 %, але не більше подвійної облікової ставки за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Позивач з посиланням на п.8.2. Договору просить стягнути з відповідача пеню в сумі 312,45грн., застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить чинному законодавству та умовам договору.

Перевіривши розрахунок щодо нарахованої позивачем пені, суд вважає його обґрунтованим, тому вимоги в цієї частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 61,12грн. та інфляційні нарахування в сумі 41,96грн.

Перевіривши розрахунок щодо нарахованих 3% річних та інфляційних суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, судові витрати підлягають стягненню з відповідача в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства „Національна енергетична компанія „Укренерго" м.Київ в особі відособленої структурної одиниці Донбаської електроенергетичної системи, м. Горлівка до товариства з обмеженою відповідальністю «Віраж-Авто» м.Маріуполь про стягнення заборгованості у сумі 7 593,36 грн., пені у сумі 312,45грн., 3% річних у сумі 61,12грн. та індексу інфляції у сумі 41,96грн. - задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Віраж-Авто» (ЄДРПОУ 00505992, м. Маріуполь, вул. Котляревського, 34) на користь ДП «НЕК «Укренерго», в особі її відособленої структурної одиниці Донбаської електроенергетичної системи (код ЄДРПОУ 23344104, п/р 26008301550293 в філії „Центрально-міське відділення ПАТ Промінвестбанку в м.Горлівка", МФО 334464), заборгованість у сумі 7 593,36 грн., пеню у сумі 312,45грн., 3% річних у сумі 61,12грн., індекс інфляції у сумі 41,96грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1 609,50 грн.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 31 травня 2012 року.

Повний текст рішення складено та підписано 05 червня 2012р.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Зекунов Е.В.