Ухвала суду № 26039240, 05.09.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" вересня 2012 р. м. Київ К-3893/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Моторного О.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Херсоні на постанову Господарського суду Херсонської області від 16.08.2007 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2009 року по справі №13/302-АП-07 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «Юг-Трейд ЛТД»до Державної податкової інспекції у місті Херсоні про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Господарського суду Херсонської області від 16.08.2007 року, позовні вимоги ТОВ «ВКФ «Юг-Трейд ЛТД»до ДПІ у м. Херсоні задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення від 06.12.2006 №0009542301/0, яким позивачу донараховано 101663,49грн. податку на додану вартість та застосовано штрафні санкції у розмірі 50831,74грн.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2009 року, постанова суду першої інстанції змінена, а саме в резолютивній частині вказано дату спірного податкового повідомлення-рішення.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 15.01.2010 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 25.03.2010 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Господарського суду Херсонської області від 16.08.2007 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2009 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, 129 Конституції України, п.п.7.2.1, 7.2.3, 7.2.4 п.7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скаргах доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

На підставі доказів, досліджених з дотриманням норм процесуального права, судами попередніх інстанцій було встановлено, що фактичною підставою для визначення позивачеві податкових зобов'язань з податку на додану вартість слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 01.12.2006 №3548/23-6/33172262, про порушення позивачем п.п.7.2.1, п.п.7.2.3, п.п.7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: неправомірність формування податкового кредиту за податковими накладними, виданими ТОВ «Елітагротрейд»на загальну суму 101663,49грн., оскільки постановою Господарського суду Миколаївської області від 16.01.2007 припинено юридичну особу ТОВ «Елітагротрейд».

В силу вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Приймаючи оскаржувані рішення, суди дійшли висновку про те, що для правомірного віднесення позивачем до податкового кредиту відповідного періоду, достатньо таких підстав, як наявність належним чином оформленої податкової накладної, виданої платником податку на додану вартість При цьому, судом встановлено, що спірні господарські відносини мали місце у 2004 та у першій половині 2006 року, в той час як постанова Господарського суду Миколаївської області від 16.01.2007 набрала законної сили лише 16.02.2007 року. Припинення юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника ПДВ не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що висновки судів попередніх інстанцій щодо обґрунтованості позовних вимог не можна вважати такими, що зроблені на підставі повно та всебічно досліджених фактичних обставин справи при належному застосуванні норм чинного законодавства до спірних правовідносин.

Так, згідно з п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. А тому, для того, щоб дійти правильного висновку про правомірність або безпідставність віднесення ТОВ «ВКФ «Юг-Трейд ЛТД» до податкового кредиту сум ПДВ за спірними податковими накладними, складеними ТОВ «Елітагротрейд», судам слід було вичерпно з'ясувати, коли саме було скасовано реєстрацію останнього як платника ПДВ та чи були видані ним спірні податкові накладні до, або після скасування такої реєстрації, оскільки до матеріалів справи залучено копію акту про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Елітагротрейд»від 30.09.2004 (арк. спр. 44).

Вказані обставини мають суттєве значення для правильності вирішення даного спору, проте, судами попередніх інстанції не досліджені.

Порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судового рішення і направлення справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду слід врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Керуючись ст. ст. 210, 220, 221, 223, 227, 230, 231 та ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Херсоні задовольнити частково.

Скасувати постанову Господарського суду Херсонської області від 16.08.2007 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2009 року, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий: ________Т.М.Шипуліна Судді: ________Л.І. Бившева ________О.А. Моторний