Постанова № 26039139, 18.09.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2012 р. № 2а- 9930/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чудних С.О.,

при секретарі судового засідання Король Д.О.,

за участю представників сторін:

представника позивача - Кравцов І.В.,

представника відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АО Хімпром" до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача № 0000861530 від 28.08.2012 року та № 0000871530 від 28.08.2012 року.

В обґрунтовування позову зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000861530 від 28.08.2012 року та № 0000871530 від 28.08.2012 року, прийняті відповідачем без достатніх правових підстав, з перевищенням ним своїх повноважень, а отже є повністю незаконним і підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся повісткою з поштовим повідомленням, яка була отримана відповідачем, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення наявне в матеріалах справи. Клопотання про відкладення розгляду справи із зазначенням поважності причин неприбуття в судове засідання відповідачем не надано.

Згідно з положеннями статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач є належно повідомлений про дату, час та місце судового засідання. Відповідач відзив на позов не надав, правом участі судовому засіданні не скористався.

Суд вважає, що нез'явлення відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, головним державним податковим ревізором - інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість та акцизного податку управління оподаткування юридичних осіб Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2012 року, лютий 2012 року ТОВ "АО Хімпром" (код ЄДРПОУ 24346849), за результатами якої складений акт від 02.08.2012 р. за №1624/15-319/24346849.

Відповідно до висновків акту перевірки, відповідачем встановлено порушення ТОВ "АО Хімпром" п. 198.6 ст. 198, п.201.8, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-ІУ та завищення суми податкового кредиту по декларації з ПДВ за січень 2012 року на 37450,00 грн., по декларації З ПДВ за лютий 2012 року на 32,090,00 грн.

На підставі акту перевірки від 02.08.2012 р. за №1624/15-319/24346849 Індустріальною МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби винесені податкові повідомлення - рішення № 0000861530 від 28.08.2012 року на загальну суму 2340,00 грн. та № 0000871530 від 28.08.2012 року на загальну суму 104310,00 грн.

З дослідженого акту перевірки від 02.08.2012 р. за №1624/15-319/24346849 судом встановлено, що фактичною підставою для відображення в акті порушення п. 198.6 ст. 198, п.201.8, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-ІУ і винесення спірних податкових повідомлень -рішень слугував викладений в акті висновок відповідача про те, що позивач неправомірно до складу податкового кредиту відніс суму податку на додану вартість по контрагенту ТОВ "Промспец консалтинг", свідоцтво платника на додану вартість якого анульовано 14.10.2011 року.

Однак, суд не погоджується з такими висновками відповідача виходячи з наступного.

Судом встановлено, що у перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Промспец консалтинг".

З матеріалів справи вбачається, що 01.09.2010 року було укладено договір поставки товару № 10 між ТОВ "Промспец консалтинг" (постачальник) та ТОВ "АО Хімпром" (покупець) за умовами якого постачальник зобов'язується придбати та передати у власність покупцю масло рослинне технічне, присадку ХАДО, триполифосфат натрію, вазин, глецирин технічний, триенталон, диеталомин та інші товари. Строк виконання договору 01.09.2011 року.

Додатковою угодою № 02 від 01.09.2011 року строк виконання договору № 10 від 01.09.2010 року продовжено до 01.09.2012 року.

На виконання договору поставки товару № 10 від 01.09.2010 року були виписані податкові накладні № 96, № 89, № 41, № 21, № 91, № 74, №72, №54, № 40, видаткові накладні № 96, № 89, № 41, № 21, № 91, № 74, №72, №54, № 40, рахунки фактури № 96, № 89, № 41, № 21, № 91, № 74, №72, №54, № 40, що підтверджується матеріалами справи.

Транспортування товару за договором № 10 від 01.09.2010 року здійснювалось відповідно до договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом №03/01-2011 від 03.01.2011 року укладеного між ФОП ОСОБА_2 та позивачем, про що також свідчать товарно - транспортні накладні, які також містяться в матеріалах справи.

Розрахунки по договору поставки товару № 10 від 01.09.2010 року здійснювались позивачем, відповідно до умов зазначеного договору, що підтверджується матеріалами справи.

Як встановлено судом у ході судового розгляду рішенням Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова від 14.10.2011 р. анульовано свідоцтво реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Промспец консалтинг", що і було підставою для висновку податкового органу про неправомірність віднесення позивачем до податкового кредиту сум відповідно до податкових накладних виписаних зазначеним товариством.

Однак, суд звертає увагу на те, що Харківським окружним адміністративним судом по справі № 2а-14157/11/2070 прийнята постанова від 17.11.2011р., якою визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова № 82/15-02-036 від 14.10.2011 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспец консалтинг" та зобов'язано Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Харкова поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспец консалтинг", як платника податку на додану вартість шляхом внесення запису про відміну анулювання реєстрації до Реєстру платників податку на додану вартість.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012 р. постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2011 р. залишено без змін.

Таким чином, постанова Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2011р. набрала законної сили.

Крім того, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.05.2012 року відмовлено Західній міжрайонній державній податковій інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2011 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012 р.

Відповідно до ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст.14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до п.6.2 Наказу ДПА України №978 від 22.12.2010 року, який діяв на час складання спірного нормативного акту індивідуальної дії, підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

Згідно до абз.3,4 п.3 Інформаційного листу Вищого Адміністративного Суду України № 1172/11/13-10 від 02.08.2010 р. у разі набрання законної сили рішенням суду про задоволення позовних вимог про скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття. Наведене означає, що таке рішення податкового органу не створює будь-яких правових наслідків. Тому протиправно анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість слід вважати чинним протягом усього часу від моменту його видачі, у тому числі в період від дати прийняття протиправного рішення про анулювання такого свідоцтва до набрання чинності відповідним рішенням суду.

Крім того, суд зазначає, що п.75.1. ст. 75 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду. Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку ( п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України)

Згідно з вимогами п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктами 201.8., 201.9., 201.10. ст. 201 вказаного кодексу визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Оскільки постанова Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2011р. по справі № 2а-14157/11/2070 набрала законної сили, рішення № 82/15-02-036 від 14.10.2011 року Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспец консалтинг" скасовано та зобов'язано Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Харкова поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспец консалтинг", як платника податку на додану вартість шляхом внесення запису про відміну анулювання реєстрації до Реєстру платників податку на додану вартість, а відтак позивач правомірно відніс до податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, отриманим від Товариства з обмеженою відповідальністю Промспец консалтинг, оскільки останній є платником податку, свідоцтво якого не є анульованим, тобто, є дійсним, а тому оформлені відповідно до вимог ст. 201 Податкового кодексу України.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Відповідачем вказаного процесуального обов'язку стосовно податкових повідомлень -рішень № 0000861530 від 28.08.2012 року та № 0000871530 від 28.08.2012 року, не виконано, тому суд приходить до висновку про невідповідність прийнятих відповідачем податкових повідомлень -рішень дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, а отже є такими, що підлягають скасуванню.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АО Хімпром" є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 94, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АО Хімпром" до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000861530 від 28.08.2012 року.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000871530 від 28.08.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АО Хімпром" (61099, м. Харків, вул. Автогенна,12, код ЄДРПОУ 24346849) судовий збір у розмірі 1066,50 грн. (одна тисяча шістдесят шість гривень 50 копійок).

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 19.09.2012р.

Суддя С.О. Чудних