Ухвала суду № 26039126, 05.09.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" вересня 2012 р. м. Київ К-11468/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Моторного О.А.

при секретарі Хомініч С.В.

за участю представників:

від позивача: Масіновська С.О., дов. №18 від 29.03.2012

від відповідача: не з'явився

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2010 року по справі №2-а-189/09/2070 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Вовчанський агрегатний завод»до Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляд суду передано вимоги Відкритого акціонерного товариства «Вовчанський агрегатний завод»(далі- ВАТ «Вовчанський агрегатний завод», позивач) до Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби (далі- Вовчанської МДПІ Харківської області ДПС, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000652301/0 від 19.12.2008 та зобов'язання відповідача у місячний термін надати відповідний висновок на суму 488711,00грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь позивача.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2009 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2010 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000652301/0 від 19.12.2008, в іншій частині провадження у справі закрито з огляду на те, що вимоги про зобов'язання відповідача у місячний термін надати відповідний висновок на суму 488711,00грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь позивача не є способом захисту платника ПДВ та не підлягають розгляду в адміністративного судочинства.

В частині задоволення позовних вимог суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідно до п.п.7.7.3 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платнику податку надано право самостійно приймати рішення про використання суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань по ПДВ наступних податкових періодів, а тому за відсутності такого рішення та за відсутності факту заниження суми бюджетного відшкодування, встановленої податковим органом при проведенні перевірок, підстави для зменшення суми бюджетного відшкодування відсутні.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 26.02.2010 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 17.05.2010 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2010 року та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 7, 9, 11 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що відповідно до податкової декларації №16324 від 20.10.2008 та довідки №16328 від 20.10.2008 підприємством було задекларовано до відшкодування із бюджету суми ПДВ: за травень 2008 року у розмірі 214939,00грн., за червень 2008 року у розмірі 273772,00грн., всього 488711,00грн.

За результатами проведення документальної невиїзної (камеральної) перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість було складено акт №1101/16-14309847 від 17.11.2008, яким підтверджено вище вказану суму до бюджетного відшкодування.

Проте, на підставі акту від 19.12.2008 №1243/16-14309847, складеного за результатом позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок за вересень 2008 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалась у травні та у червні 2008 року від 19.12.2008, податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.12.2008 № 0000652301/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 488711,00грн.

Фактичною підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість слугував висновок контролюючого органу про порушення позивачем вимог п.п. 7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок віднесення до суми бюджетного відшкодування у вересні 2008 року, сум бюджетного відшкодування щодо яких у червні 2008 року та липні 2008 року позивач самостійно прийняв рішення про зарахування їх у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів. Відповідно п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Відповідно до п.п. «а»п.п. 7.7.7 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Таким чином, у випадку якщо платником податків невірно розрахована сума бюджетного відшкодування, а саме занижена по відношенню до суми бюджетного відшкодування, встановленої податковим органом, то різниця такого заниження автоматично зараховується у зменшення податкових зобовязань по ПДВ наступних податкових періодів. Разом з тим, за результатом розгляду справи було встановлено, що при розрахунку суми податку, який підлягає бюджетному відшкодуванню за результатами вересня 2008 року, враховувались суми податку, які фактично сплачені постачальникам товарів (послуг) в наступних податкових періодах: у травні 2008 року - у сумі 214939,00грн., у червні 2008 року - у сумі 273772,00грн. Вказані суми не враховувались при розрахунку бюджетного відшкодування за травень, серпень 2008 року, тобто не враховувались при розрахунку сум бюджетного відшкодування за попередні податкові періоди.

При проведенні перевірок податковими органами не встановлені порушення розрахунку сум бюджетного відшкодування за вказані періоди, відсутня різниця заниження бюджетного відшкодування, яка автоматично підлягає зарахуванню у зменшення податкових зобов'язань по ПДВ наступних податкових періодів.

Крім того, судом встановлено, що за результатами червня та липня 2008 року підприємство не заявляло суми податку до бюджетного відшкодування, а тому не могло прийняти рішення про зарахування такої суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань по цьому податку наступних податкових періодів.

Враховуючи вищезазначене, суди дали правильну оцінку встановленим обставинам справи, дійшовши висновку про протиправність зменшення позивачеві сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права при встановленні фактичних обставин справи.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231 та ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 -238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ________Т.М.Шипуліна Судді: ________Л.І. Бившева ________О.А. Моторний