Постанова № 26039040, 18.07.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 липня 2012 р. Справа № 2-а- 6771/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Короткової О.В.,

за участю секретаря Кікояна Г.О. та представників

позивача: Ковкіна О.В.,

відповідача: Голод О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кириківський цукровий завод»

до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кириківський цукровий завод»(далі -позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби (далі -відповідач), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби від 15.05.2012 р. №0000101510.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що нарахування контролюючим органом податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій є необґрунтованим, упередженим, суперечить даним, викладеним у акті перевірки, чинному законодавству України, фактичним обставинам справи та не відповідає дійсності.

З огляду на зазначене, позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд ухвалити рішення про їх задоволення.

Відповідач у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував зважаючи на їх безпідставність та необґрунтованість.

Суд, розглянувши та дослідивши подані документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, дійшов наступних висновків.

Так, судом встановлено, що представниками податкової інспекції було проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача.

За результатами зазначеної перевірки 13.04.2012 р. представниками контролюючого органу було складено акт №61/10/15/33674232, яким встановлено порушення позивачем підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, а саме -занижено податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за січень -лютий 2012 року на суму 289.076,94 грн.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем 15.05.2012 р. було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000101510, яким збільшено позивачу суму податкових зобов'язань за платежем орендна плата за землю на 433.617,00 грн. (289.078,00 грн. -за основним платежем та 144.539,00 грн. -штрафних (фінансових) санкцій), яке і є предметом оскарження у даній справі.

Підставою для донарахування позивачу податкових зобов'язань стало неправильне, на думку контролюючого органу, нарахування позивачем розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності по Договору оренди земельної ділянки від 22.09.2006 р.

Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується сторонами, позивач обчислював розмір орендної плати за землі державної та комунальної власності на підставі Договору оренди земельної ділянки від 22.09.2006 р. та Акту приймання-передачі від 22.09.2006 р., укладеними останнім з Кириківською селищною радою Великописарівського району Сумської області.

Умовами названого Договору оренди землі передбачалося, що позивач як орендар на підставі Рішення другої сесії п'ятого скликання Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області від 31.05.2006 р. приймає у строкове платне користування земельну ділянку (під виробничим комплексом за адресою смт. Кириківка, вул. Правдинська, 1) загальною площею 1 340 274 мІ.

Відповідно до розділу 7 наведеного Договору оренди землі, орендна плата з 01.01.2007 р. мала вноситися позивачем у розмірі 54.000,00 грн. та сплачуватися у розмірі 1/12 частини зазначеної суми щомісячно. Після затвердження нормативної грошової оцінки, орендна плата визначена по даному договору підлягала перерахунку з моменту затвердження технічної документації.

Позивач в обґрунтування доводів позовної заяви вказує на те, що оренда плата за спірний податковий період, а саме -за січень -лютий 2012 року, сплачувалася ним у відповідності до умов названого Договору оренди земельної ділянки, який не було визнано недійсним чи таким, що не відповідає законодавчим вимогам. Платник податків зазначає, що жодних змін до умов договору не вносилося, у тому числі і до розділу, яким визначено розмір та порядок внесення орендної плати. З огляду на наведене, вказує, що підстав для зміни розміру орендної плати у зв'язку з проведенням нормативної грошової оцінки земельної ділянки -не має, а податкові зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності вважає належним чином задекларованими та сплаченими.

Платник податків аргументуючи свою правову позицію також вказує на те, що зміну бази оподаткування було проведено орендодавцем земельної ділянки самостійно, без його належного повідомлення. Вважає, що, згідно з положеннями пунктів 288.1 -288.4 статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Позивач також зазначає, що відразу після того, як йому стало відомо про існування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що знаходилась у нього в оренді, спірний договір було припинено та укладено новий, проте -на інших умовах, зокрема, було суттєво зменшено площу орендованої земельної ділянки.

Суд вважає наведені доводи позивача помилковими та такими, що не ґрунтуються на правильному застосуванні норм чинного законодавства.

Так, питання щодо оподаткування регулюються Податковим кодексом України і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Положення Податкового кодексу України регулюють відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (стаття 1 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, плату за землю визначено як загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Як встановлено підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 наведеної статті, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності -це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. При цьому вказано, що далі у розділі XIII слова «орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності»визначаються як «орендна плата».

Справляння плати за землю здійснюється відповідно до положень розділу XIII Податкового кодексу України, пунктом 288.1 статті 288 якого визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об'єктом оподаткування -земельна ділянка, надана в оренду (пункт 288.2 статті 288 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Кодексу; для інших категорій земель -трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Кодексу.

Разом з тим, статтею 271 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XIII Податкового кодексу України, а у разі, якщо нормативну грошову оцінку не проведено -площа земельних ділянок.

Згідно з приписами підпункту 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XIII Податкового кодексу України -капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначені Законом України «Про оцінку земель»від 11.12.2003 р. №1378-IV (із відповідними змінами та доповненнями, далі -Закон України №1378-IV).

Відповідно до абзацу 5 статті 5 Закону України №1378-IV, нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Суб'єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель є органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які здійснюють управління у сфері оцінки земель, а також юридичні та фізичні особи, заінтересовані у проведенні оцінки земельних ділянок (стаття 7 Закону України №1378-IV).

Підставою для проведення оцінки земель є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (стаття 15 Закону України №1378-IV).

Згідно зі статтею 18 названого Закону, нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше ніж один раз на 5 - 7 років.

Приписами статті 23 цього ж Закону передбачено, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною і міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Рішення ради нормативно-правового характеру згідно з пунктом 5 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 р. №280/97-ВР (із відповідними змінами та доповненнями) набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.

Правовідносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі»від 06.10.1998 р. №161-XIV (із відповідними змінами та доповненнями, далі -Закон України №161), іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону (статті 125, 126 Земельного кодексу).

Договір оренди землі -це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України №161).

Положеннями статті 14 Закону України №161 визначено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 р. №2073 затверджено Порядок державної реєстрації договорів оренди землі (далі -Постанова №2073), згідно з пунктом 2 якого державна реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем розташування земельної ділянки.

Забезпечення реєстрації договорів оренди покладається на відповідні державні органи земельних ресурсів: районні відділи земельних ресурсів; управління (відділи) земельних ресурсів у містах обласного і районного підпорядкування; Київське і Севастопольське міське управління земельних ресурсів (пункт 3 Постанови №2073).

Статтею 654 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Істотні умови договору оренди землі визначені статтею 15 Закону України №161, однією з яких є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Порядок зміни орендної плати встановлено статтею 23 Закону України №161, відповідно до приписів якої за згодою сторін орендна плата переглядається за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб.

Типовий договір оренди землі затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 р. №220 (із відповідними змінами та доповненнями).

Форми розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких не проведена, і за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2006 р. №1724.

Пунктом 9 Типового договору оренди землі встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності вноситься у грошовій формі та зазначається у відсотках нормативної грошової оцінки земельної ділянки або розміру земельного податку.

Розмір орендної плати за землю переглядається у разі зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках, передбачених законом (пункт 13 Типового договору оренди).

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

З правового аналізу викладених нормативних приписів вбачається, що у разі зміни нормативної грошової оцінки землі, яка є базою оподаткування для плати за землю, змінюється річна сума податкового зобов'язання по земельному податку та орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відтак, якщо у населеному пункті рішенням ради запроваджена нова нормативна грошова оцінка землі та в установленому порядку вона оприлюднена, платники самостійно повинні звернутися до відповідного органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів для отримання довідки (витягу) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, перерахувати суму податкового зобов'язання по земельному податку та орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності та подати відповідну довідку з податковою звітністю до податкового органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки.

Приписами статті 22 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації»від 23.09.1997 р. №539/97-ВР (із наступними змінами та доповненнями) передбачено, що рішення органів місцевого самоврядування публікуються у друкованих засобах масової інформації відповідних органів місцевого самоврядування.

Положеннями частини п'ятої статті 12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»від 11.09.2003 р. №1160-IV (із відповідними змінами та доповненнями) визначено, що регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності -у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цим органом та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Судом встановлено, що у місцевому друкованому засобі інформації, а саме -у районній газеті «Ворскла»№18/19 від 05.03.2011 р. було опубліковано Рішення шостої сесії шостого скликання Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області від 10.02.2011 р. «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель Кириківської селищної ради (смт. Кириківка, с. Петрівське) та введення в дію з 01.01.2011 р.». Відповідно до пункту 2 зазначеного Рішення, Кириківською селищною радою Великописарівського району Сумської області було затверджено проіндексовану базову вартість одного метра квадратного населених пунктів по смт. Кириківка на рівні 42,90 грн./мІ та пунктом 3 цього ж Рішення введено в дію таку нормативну грошову оцінку земель населеного пункту з 01.01.2011 р.

Зважаючи на викладене, та встановлені факти того, що у населеному пункті (смт. Кириківка) рішенням ради було запроваджено нормативну грошову оцінку землі та в установленому порядку її оприлюднено, суд дійшов висновків щодо безпідставності доводів позивача про відсутність правових підстав для перерахунку суми податкового зобов'язання по земельному податку та орендній платі за орендовану земельну ділянку.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, а саме -з акту податкової інспекції про результати камеральної перевірки податкової звітності від 13.04.2012 р. №61/10/15/33674232, донарахування позивачу орендної плати за орендовану земельну ділянку здійснено контролюючим органом не на підставі визначеної та офіційно оприлюдненої нормативної грошової оцінки земель Кириківської селищної ради (42,90 грн./мІ), а з розрахунку того, що нормативна грошова оцінка становить 44,48 грн./мІ, що не відповідає дійсним обставинам справи.

Юридична оцінка встановлених судом обставин свідчить про заниження орендної плати позивачем, що мало наслідком її сплату не у повному обсязі.

Проте, як було зазначено, у даному випадку, має місце помилкове донарахування контролюючим органом орендної плати, у зв'язку з її обчисленням не на підставі визначеної та офіційно оприлюдненої нормативної грошової оцінки земель Кириківської селищної ради (42,90 грн./мІ), а на підставі інших даних, які не є нормативною грошовою оцінкою земель Кириківської селищної ради.

Відтак, з огляду на встановлення факту порушення податковою інспекцією вимог Податкового кодексу України, суд не може визнати законним та правильним спірне податкове повідомлення-рішення Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби від 15.05.2012 р. №00001011510, оскільки сума орендної плати визначена податковою інспекцією не в установленому законом порядку.

У той же час, суд не може підміняти собою відповідний компетентний державний орган, рішення якого оскаржуються, приймаючи замість рішення яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновків щодо протиправності спірного податкового повідомлення-рішення Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби від 15.05.2012 р. №00001011510 та наявності правових підстав для задоволення позовних вимог про його скасування.

Керуючись ст.ст. 158, 159, 160 -163, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кириківський цукровий завод»задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби від 15.05.2012 р. №00001011510.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кириківський цукровий завод»судовий збір у розмірі 2.146,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис) О.В.Короткова

Повний текст постанови виготовлено та підписано 18 липня 2012 року.