Постанова № 26037513, 11.09.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 0670/3740/12

категорія 8.2

11 вересня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Черноліхова С.В. ,

при секретарі - Талько А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фешен Груп" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фешен Груп" звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 29 травня 2012 року № 0000161504 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2012 року на 2770, 00 грн. і застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1385, 00 грн. та № 0000171504 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2012 року на 10726, 00 грн. В обґрунтування позову зазначило, що вказані рішення прийняті на підставі акта перевірки № 662/15-4 від 16 травня 2012 року, з якого неможливо зробити висновок, що саме, які операції і з якими контрагентами неправомірно враховані у податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року, а тому просив їх скасувати.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю і просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала і просила у їх задоволенні відмовити. Пояснила, що податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 29 травня 2012 року № 0000161504 та № 0000171504 скасуванню не підлягають, оскільки прийняті на підставі правомірних висновків перевірки про невірне застосування позивачем нульової ставки ПДВ, який не є одночасно і стороною зовнішньоекономічного контракту, і виконавцем робіт, і експортером.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що під час проведеної Державною податковою інспекцією у м. Житомирі камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Фешен Груп" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2012 року виявлено порушення:

- пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на 2770, 00 грн.;

- підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) за березень 2012 року, на 10726, 00 грн.

За результатами перевірки було складено акт № 662/15-4 від 16 травня 2012 року (а.с. 6-12).

На підставі вказаного акта 29 травня 2012 року податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000161504 (а.с. 13) про зменшення Товариству суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2012 року на 2770, 00 грн. і застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1385, 00 грн. та № 0000171504 (а.с. 14) про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2012 року на 10726, 00 грн.

В акті перевірки (а.с. 6, 12) зазначено, що у поданій позивачем податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року визначено суму бюджетного відшкодування у розмірі 47285, 00 грн. При цьому Товариством не враховано результати попередньої перевірки за січень 2012 року (акт № 1944/23-2/31945231 від 22 березня 2012 року) і у порушення пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України завищено суму бюджетного відшкодування на 2770, 00 грн.

В акті № 1944/23-2/31945231 від 22 березня 2012 року перевіряючим вказано, що підприємство невірно застосувало "0" ставку з податку на додану вартість по наданню експортних послуг по переробці давальницької сировини на підставі зовнішньо-економічного договору, укладеного з "EINTEX LLP" (Великобританія), із залученням третіх осіб у виробництві (Державного підприємства "Підприємство Житомирської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирській області № 4" та Державного підприємства "Підприємство Житомирської установи виконання покарань управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирській області № 8").

Судом встановлено, що 01 серпня 2003 року між ТОВ «Фешен Груп» та компанією "EINTEX LLP" (Великобританія) укладено контракт про виробничу послугу № 1, який викладено у новій редакції згідно з угодою № 1-07 від 03 січня 2007 року.

Відповідно до пункту 1.1 контракту, Замовник доручає, а Виконавець (позивач) бере на себе зобов'язання виконувати на території України під свою відповідальність і за рахунок Замовника роботи по виготовленню з давальницької сировини Замовника взуттєвої продукції (виробничі послуги). Пунктом 1.2. контракту передбачено, що позивач як виконавець надає Замовнику виробничі послуги своїми силами або силами третіх осіб.

При укладанні договорів купівлі/продажу товарів (надання послуг, виконання робіт) та товарообмінних договорів між українськими суб'єктами підприємницької діяльності та іноземними суб'єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності застосовується Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затверджене наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06 вересня 2001 року № 201 (далі - Положення № 201).

При цьому під зовнішньоекономічним договором (контрактом) розуміється матеріально оформлена угода двох і більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну чи припинення їх взаємних прав та обов'язків у ЗЕД.

Згідно з пунктом 1 Положення № 201, зовнішньоекономічний договір (контракт) повинен обов'язково місти:

назву, номер договору (контракту), дату і місце його складання;

преамбулу;

предмет договору (контракту);

кількість і якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг);

базисні умови поставки товарів (приймання-передача виконаних робіт або послуг);

ціну та загальну вартість договору (контракту);

умови платежів;

умови приймання-передачі товару (робіт, послуг);

дані про упаковку та маркування;

відомості про форс-мажорні обставини, які можуть зашкодити сторонам виконати умови договору;

відомості про санкції та рекламації;

умови врегулювання спорів у судовому порядку;

дані про місцезнаходження (місце проживання), поштові та платіжні реквізити сторін.

Укладений контракт ТОВ "Фешен Груп" з компанією "EINTEX LLP" (Великобританія) повністю відповідає цим вимогам.

01 березня 2011 року ТОВ «Фешен Груп» уклав контракт № 1/12 з Державним підприємством «Підприємство Житомирської установи виконання покарань управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирській області (№ 8)" та 29 квітня 2011 року контракт № 2/45 - з Державним підприємством Житомирської виправної колонії (№ 4), відповідно до умов пунктів 1.1 яких Виконавець під свою відповідальність здійснює виготовлення якісних заготовок для взуття, а Замовник (ТОВ «Фешен Груп») зобов'язаний прийняти результати роботи і оплатити їх. Відповідно до пунктів 2.1, вартість послуг Виконавця визначається у Додатках до контракту. Роботи повинні виконуватися з сировини, наданої Замовником (пункт 1.2).

За результатами виконаних робіт по зазначеним контрактам позивач сплачував ДП Житомирської виправної колонії (№ 4), ДП «Підприємство Житомирської установи виконання покарань управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирській області (№ 8) визначену відповідно до умов контрактів, вартість наданих супутніх послуг по переробці давальницької сировини.

ДП Житомирської виправної колонії (№ 4), ДП Підприємство Житомирської установи виконання покарань управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирській області (№ 8) отримали дозволи на виконання окремих операцій з переробки товарів (їх копії містяться в матеріалах справи).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 ПК України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до пунктом 201.6 статті 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Наявність підтверджуючих документів та належним чином оформлені податкові накладні свідчать про правомірність включення сум ПДВ до податкового кредиту.

Згідно з підпунктом 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України, за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання таких послуг: а) міжнародні перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом; б) послуги, що передбачають роботи з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або отримувачем-нерезидентом.

До робіт з рухомим майном належать роботи з переробки товарів, що можуть включати власне переробку (обробку) товарів - монтаж, збирання, монтування та налагодження, у результаті чого створюються інші товари, у тому числі постачання послуг з переробки давальницької сировини, а також модернізацію та ремонт товарів, що передбачає проведення комплексу операцій з частковим або повним відновленням виробничого ресурсу об'єкта (або його складових частин), визначеного нормативно-технічною документацією, у результаті виконання якого передбачається поліпшення стану такого об'єкта;

Відповідно до підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Згідно з пунктами 201.14 та п.201.15 статті 201 Податкового кодексу України, платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом. Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Крім того, згідно з підпунктом "г" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податків з вивезення товарів (супутніх послуг).

Відповідно до підпункту 14.1.242 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, супутні послуги - послуги, вартість яких включається відповідно до норм законодавства України з питань митної справи до митної вартості товарів, що експортується з митної території України або імпортується на митну територію України.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, дата відвантаження товарів, а в разі експорту - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Підпунктом 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України передбачається, що за нульовою ставкою оподатковуються операції з експорту товарів (супутніх послуг), якщо їх експорт підтверджений митною декларацією, оформленою відповідно до вимог митного законодавства.

Згідно з підпунктом "б" пункту 195.1.3 статті 195 Податкового кодексу України, за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання в тому числі послуг, що передбачають роботи з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезення за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або отримувачем - нерезидентом.

Відповідно до підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Тобто, законодавець чітко відокремив порядок оподаткування операцій, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою, а саме з постачання товарів (супутніх послуг) та послуг.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Фешег Груп" фактично сплачений податок на додану вартість у складі договірної вартості отриманих товарів (робіт, послуг) від контрагентів у березні 2012 року.

ТОВ «Фешен Груп» здійснює постачання за межі митної території України саме супутніх послуг (в тому числі отриманих від контрагентів в Україні). Будь-яких актів виконаних робіт на супутні послуги ТОВ «Фешен Груп» не оформляє.

Системний аналіз наведених статей Податкового кодексу України дозволяє зробити висновок про те, що ставка податку "0" відсотків застосовується до супутніх послуг тоді, коли здійснюється вивезення (експорт) товарів, відносно яких відповідні послуги є супутніми.

Отже, законодавцем визначено, що застосування нульової ставки оподаткування супутніх послуг можливо лише тоді, коли відбувся експорт товарів, стосовно якого надані супутні послуги, та не ставить право на застосування нульової ставки в залежність від того, хто саме здійснював переробку давальницької сировини на території України.

Факт вивезення саме ТОВ «Фешен Груп» всієї виробленої продукції (в тому числі і послуги по переробленню давальницької сировини) по зовнішньоекономічному Контракту з компанією "EINTEX LLP" (Великобританія) не заперечується відповідачем.

Акт перевірки не містить посилань на норми законодавства, яким би суперечили умови контрактів, укладених ТОВ «Фешен Груп» з ДП Житомирської виправної колонії (№ 4), ДП «Підприємство Житомирської установи виконання покарань управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирській області (№ 8), що дає підстави вважати їх укладеними відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно з статтею 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Всупереч вимогам частини 2 статті 71 КАС України, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх рішень: не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що податковим органом неправомірно зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2012 року на 2770, 00 грн. із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1385, 00 грн. та розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2012 року на 10726, 00 грн., тому позовні вимоги про скасування податкових повідомлень - рішень Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 29 травня 2012 року № 0000161504 і № 0000171504 є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Позивачем сплачено судовий збір у сумі 218, 80 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 290 і № 291 від 07 червня 2012 року. Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, вказана сума судового збору підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 29.05.2012 р. № 0000161504 та № 0000171504.

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фешен Груп" сплачений судовий збір у сумі 218,80 грн. шляхом їх безспірного списання органами Державної казначейської служби України з рахунків Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області державної податкової служби.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя С.В. Черноліхов

Повний текст постанови виготовлено: 17 вересня 2012 р.