Постанова № 26037199, 04.09.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 0670/2606/12

категорія 8.2

04 вересня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Черноліхова С.В. ,

при секретарі - Талько А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Марконті" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Марконті" звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати нечинними і скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 17 квітня 2012 року № 0000122202 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 295691, 00 грн. і № 0000112202 про визначення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 268631, 00 грн., у тому числі: 214905, 00 грн. основного платежу і 53726, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій. В обґрунтування позову зазначило, що вказані суми грошових зобов'язань були нараховані податковим органом за віднесення витрат до валових і сум ПДВ до податкового кредиту з вартості товарів, придбаних у Публічного акціонерного товариства "Виробниче об'єднання "Конті"", Товариства з обмеженою відповідальністю "Марс Україна" без підтвердження такого придбання оригіналами накладних з необхідними реквізитами і товарно-транспортними накладними, а також наданих приватним підприємцем ОСОБА_1 послуг без наявності оригіналів первинних документів, що засвідчують факт їх надання. З такими висновками Державної податкової інспекції у м. Житомирі позивач не погоджується, оскільки вони є надуманими, господарські операції з ПАТ "Виробниче об'єднання "Конті"", ТОВ "Марс Україна", ПП ОСОБА_1 підтверджуються податковими накладними, вимогами до накладних на повернення, банківськими виписками, товарно-транспортними накладними, актами, що містять всі необхідні реквізити. У ході проведення перевірки податковому органу надавалися належним чином оформленні первинні документів, а запис відповідача про їх відсутність є таким, що не відповідає дійсності.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю і просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав і просив у їх задоволенні відмовити. Пояснив, що податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 17 квітня 2012 року № 0000122202 і № 0000112202 прийняті за віднесення витрат до валових і сум ПДВ до податкового кредиту з вартості товарів, придбаних у Публічного акціонерного товариства "Виробниче об'єднання "Конті"", Товариства з обмеженою відповідальністю "Марс Україна" без підтвердження такого придбання оригіналами накладних і товарно-транспортними накладними, а також наданих приватним підприємцем ОСОБА_1 послуг без наявності оригіналів первинних документів, що засвідчують факт їх надання, і передбачені правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що під час проведеної працівниками Державної податкової інспекції у м. Житомирі планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Марконті" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня по 31 грудня 2011 року було виявлено порушення вимог:

- пункту 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на 295691, 00 грн. внаслідок включення до складу собівартості реалізованих товарів витрат, не підтверджених оригіналами первинних документів, що підтверджують факт отримання цих товарів від Публічного акціонерного товариства "Виробниче об'єднання "Конті"", Товариства з обмеженою відповідальністю "Марс Україна", а також з ціни отриманих від приватного підприємця ОСОБА_1 наданих послуг;

- пунктів 198.2, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201. 10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на 214905, 00 грн. внаслідок віднесення до складу податкового кредиту грудня 2011 року ПДВ з ціни придбаних у Публічного акціонерного товариства "Виробниче об'єднання "Конті"", Товариства з обмеженою відповідальністю "Марс Україна" товарів за відсутності належним чином оформлених податкових накладних.

За результатами перевірки складено акт № 7/23-1/36269783/0110 від 30 березня 2012 року (а.с. 18-45).

Не погоджуючись із висновками цього акта, позивач подавав на нього заперечення, яке листом Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби № 2096/22-2 від 17 квітня 2012 року (а.с. 53-57) залишено без задоволення.

На підставі вказаного акта 17 квітня 2012 року податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000122202 про збільшення Товариству суми грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 295691, 00 грн. і № 0000112202 про визначення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість усього 268631, 00 грн., у тому числі: 214905, 00 грн. основного платежу і 53726, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Щодо визначення грошового зобов'язання по податку на прибуток.

В акті (а.с. 25-28) зазначено, що у позивача відсутні оригінали первинних документів (накладних № 18444 від 26 грудня 2011 року, № 18699 від 29 грудня 2011 року, № 18398 від 23 грудня 2011 року, № 18444 від 28 грудня 2011 року) і товарно-транспортні накладні, що підтверджують факт отримання від Публічного акціонерного товариства "Виробниче об'єднання "Конті"", Товариства з обмеженою відповідальністю "Марс Україна" товарів, та оригінали первинних документів, що засвідчують факт отримання від приватного підприємця ОСОБА_1 наданих послуг.

Відповідно до пункту 133.1 статті 133 Податкового кодексу України, платниками податку на прибуток підприємств з числа резидентів є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 вказаного Кодексу, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Судом встановлено, що 19 січня 2010 року між позивачем та ЗАТ "ВО "Конті"", правонастуником якого є Публічне акціонерне товариство "Виробниче об'єднання "Конті"", укладено договір № 0020/8/10, відповідно до якого продавець продає, а дистриб'ютор купує продукцію з метою її подальшого просування, розповсюдження і продажу (ефективної реалізації) на умовах, передбачених цим договором.

07 липня 2010 року між ТОВ "Марконті" (Дистриб'ютор) і ТОВ "Марс Україна" (Постачальник) укладено дистриб'юторську угоду № 20/10, за умовами якої Постачальник зобов'язується поставляти Дистриб'ютору, а Дистриб'ютор зобов'язується приймати та оплачувати продукцію в асортименті і за цінами, зазначеними у поточному прейскуранті, що діє на момент поставки.

Також позивачем було підписано угоду про виконання фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 робіт № 1 від 15 червня 2011 року, відповідно до якої підприємець бере на себе зобов'язання надати послуги з розробки проекту та ведення 1С: підприємства8 строком до 30 червня 2011 року.

Про виконання умов вказаних договорів свідчать податкові накладні, повідомлення-вимоги до накладних на повернення, банківські виписки, товарно-транспортні накладні, накладні-вимоги на внутрішнє переміщення матеріалів, акти прийому товару, акт надання послуг, копії яких є у матеріалах справи.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вказаній правовій нормі Державною податковою інспекцією у м. Житомирі не доведено правомірність своїх висновків про відсутність у позивача оригіналів первинних документів, які підтверджують факт отримання від Публічного акціонерного товариства "Виробниче об'єднання "Конті"", Товариства з обмеженою відповідальністю "Марс Україна" товарів та від приватного підприємця ОСОБА_1 наданих послуг.

Надані представниками позивача належним чином завірені копії податкових накладних № 18444 від 26 грудня 2011 року, № 18699 від 29 грудня 2011 року, № 18398 від 23 грудня 2011 року свідчать про наявність їх оригіналів і правомірність віднесення витрат за ІV квартал 2011 року на їх підставі.

Представником відповідача не доведено також, що Товариству направлялися запити про надання саме оригіналів накладних № 18444 від 26 грудня 2011 року, № 18699 від 29 грудня 2011 року, № 18398 від 23 грудня 2011 року.

За таких обставин суд вважає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Марконті" доведено правомірність віднесення до валових витрат по придбанню кондитерських виробів у Публічного акціонерного товариства "Виробниче об'єднання "Конті"", Товариства з обмеженою відповідальністю "Марс Україна" та оплаті наданих приватним підприємцем ОСОБА_1 послуг, тому нарахування податку на прибуток у податковому повідомленні-рішенні від 17 квітня 2012 року № 0000122202 у розмірі 295691, 00 грн. є неправомірним.

Щодо формування позивачем податкового кредиту.

В акті перевірки (а.с. 34-36) зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Марконті" віднесло до складу податкового кредиту грудня 2011 року ПДВ у сумі 187335, 00 грн. з ціни придбаних у ПАТ "ВО "Конті"" кондитерських виробів по податковим накладним № 3438 від 26 грудня 2011 року, № 3947 від 29 грудня 2011 року, № 3306 від 23 грудня 2011 року, ПДВ у сумі 27174, 00 грн. з вартості придбаних у ТОВ "Марс Україна" кондитерських виробів по накладній № 1487 від 28 грудня 2011 року.

Наведені накладні не містять форми цивільно-правового договору, його номер і дату, розшифровку підпису особи, що призвело про завищення податкового кредиту на 214509, 00 грн.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до абзацу 1 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Із системного аналізу вказаних вище норм вбачається, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги).

Як вже зазначалося вище, 19 січня 2010 року між позивачем та ЗАТ "ВО "Конті"", правонастуником якого є Публічне акціонерне товариство "Виробниче об'єднання "Конті"", укладено договір № 0020/8/10, відповідно до якого продавець продає, а дистриб'ютор купує продукцію з метою її подальшого просування, розповсюдження і продажу (ефективної реалізації) на умовах, передбачених цим договором.

Також 07 липня 2010 року між ТОВ "Марконті" (Дистриб'ютор) і ТОВ "Марс Україна" (Постачальник) укладено дистриб'юторську угоду № 20/10, за умовами якої Постачальник зобов'язується поставляти Дистриб'ютору, а Дистриб'ютор зобов'язується приймати та оплачувати продукцію в асортименті і за цінами, зазначеними у поточному прейскуранті, що діє на момент поставки.

Про виконання умов вказаних договорів свідчать податкові накладні, повідомлення-вимоги до накладних на повернення, банківські виписки, товарно-транспортні накладні, накладні-вимоги на внутрішнє переміщення матеріалів, акти прийому товару, акт надання послуг, копії яких є у матеріалах справи.

Податкові накладні № 3438 від 26 грудня 2011 року, № 3947 від 29 грудня 2011 року, № 3306 від 23 грудня 2011 року, № 1487 від 28 грудня 2011 року містять реквізити, передбачені частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", у тому числі, вказівку на вид договору, його номер і дату, прізвище особи, яка підписала накладну.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту грудня 2011 року ПДВ з ціни придбаних кондитерських виробів у сумі 187335, 00 грн. у ПАТ "ВО "Конті"" і ПДВ у сумі 27174, 00 грн. - у ТОВ "Марс Україна", тому визначення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 214905, 00 грн. основного платежу і 53726, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій є неправомірним.

Враховуючи все вище викладене, податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 17 квітня 2012 року № 0000122202 та № 0000112202 є протиправними, а позовні вимоги про їх скасування - обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 17 квітня 2012 року №0000122202 та №0000112202.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя С.В. Черноліхов

Повний текст постанови виготовлено: 10 вересня 2012 р.