Постанова № 26037181, 05.09.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 0670/2903/12

категорія 8.2.3

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2012 р. м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Семенюк М.М.,

при секретарі - Лисайчуку А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фешен Груп"

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.05.2012 року № 0000091504,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним (недійсним) податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Житомирі від 03.05.2012 року №000091504 року та його скасування.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач прийшов до помилкового висновку про завищено заявленої до бюджетного відшкодування суми ПДВ за лютий 2012 року ТОВ "Фешен Груп" в сумі 15386,00грн.

Так, вказав, на те, що ТОВ "Фешен Груп" укладено зовнішньоекономічний контракт про виробничу послугу №1 від 01.08.2003 року з компанією EINTEX LLP - Великобританія, що було викладено у новій редакції згідно угоди №1-07 від 03.01.2007 року, на виконання якого, позивач здійснив постачання за межі митної України супутніх послуг, доказом чого є відповідні ВМД на вивезення товару, де в графі 22 визначається вартість товару, що експортується з урахуванням супутньої послуги, що надається ТОВ "Фешен ГРуп" іноземному замовнику. Крім того, зазначив, що системне тлумачення норм Податкового кодексу України, дозволяє зробити висновок про те, що ставка податку "0" відсотків застосовується до супутніх послуг тоді, коли здійснюється вивезення (експорт) товарів, відносно яких відповідні послуги є супутніми.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши на те, що при проведенні перевірки позивача податковим органом було встановлено, що оскільки товариством не враховано результати попередньої перевірки за січень 2012 року, то в порушення п.п.200.1, п.п.200.4 ст.2100 Податкового кодексу України, ТОВ "Фешен Груп" за лютий 2012 року зменшено заявлену суму бюджетного відшкодування в розмірі 15386,00грн., в зв"язку з чим податковим органом зменшено розмір від"ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2012 року на 13497,00грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

У період з 12.04.2012 року по 18.04.2012 року посадовими особами ДПІ у м.Житомирі проведено камеральну перевірку ТОВ "Фешен Груп" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий 2012 року, про що складено акт №245/15-4 від 18.04.2012 року.

Зазначеним актом зафіксовано порушення підприємством вимог п.200.1 та п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2012 року у розмірі 15386,00 грн.

При цьому, як пояснив представник відповідача, у висновках вказаного акту помилково не зазначено цього порушення.

Зазначене порушення виникло у зв'язку з тим, що ТОВ "Фешен Груп" не враховано результати попередньої перевірки за січень 2012 року, акт перевірки №1944/23-2/31945231 від 22.03.2012 року.

За результатами проведеної перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000091504 від 03.05.2012 року, яким зменшено розмір від"ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 13497,00грн.

Згідно з поданою ТОВ "Фешен Груп" до ДПІ у м. Житомирі податковою декларацією з ПДВ за лютий 2012 року, з урахуванням уточнюючого розрахунку від 28.03.2012 року №9014867481 та розрахунком суми бюджетного відшкодування ПДВ сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок складає 64216,00грн.

Встановлено, що TOB "Фешен Груп" укладено зовнішньоекономічний контракт про виробничу послугу №1 від 01.08.2003 року з компанією EINTEX LLP - Великобританія (а.с. 40-41), що було викладено у новій редакції, згідно угоди №1-07 від 03.01.2007 року.

Згідно п.1.1 контракту, Замовник (компанія EINTEX LLP) доручає, а Виконавець (TOB "Фешен Груп") приймає на себе обов'язок виконувати на території України роботи по виготовленню з давальницької сировини Замовника взуттєвої продукції (виробничої послуги).

Згідно п.1.2. контракту, виконавець надає послуги власними силами чи силами залучених ним третіх осіб.

На виконання умов контракту, позивач здійснює ввезення давальницької сировини та виготовлення з неї взуттєвої продукції, як власними силами, так і з залученням третіх осіб - Державного підприємства "Підприємство Житомирської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирський області №4" та Державного підприємства "Підприємство Житомирської установи виконання покарань управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирський області №8", що підтверджується Актами здачі-прийняття виконання (надання послуг), податковими та товарно-транспортними накладними, що долучені до матеріалів справи.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.4. ст. 201 ПК України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Наявність підтверджуючих документів та належним чином оформлені податкові накладні свідчать про правомірність включення сум ПДВ до податкового кредиту.

Згідно п.п.195.1.3 п195.1 ст.195 Податкового кодексу України: за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання таких послуг: а) міжнародні перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом; б) послуги, що передбачають роботи з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або отримувачем-нерезидентом.

До робіт з рухомим майном належать роботи з переробки товарів, що можуть включати власне переробку (обробку) товарів - монтаж, збирання, монтування та налагодження, у результаті чого створюються інші товари, у тому числі постачання послуг з переробки давальницької сировини, а також модернізацію та ремонт товарів, що передбачає проведення комплексу операцій з частковим або повним відновленням виробничого ресурсу об'єкта (або його складових частин), визначеного нормативно-технічною документацією, у результаті виконання якого передбачається поліпшення стану такого об'єкта;

Відповідно п.14.1.185. ст.14 Податкового кодексу України постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Згідно п.201.14. та п.201.15. ст. 201 Податкового кодексу України, платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом. Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Крім того, згідно з п.п. г) п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об"єктом оподаткування є операції платників податків з вивезення товарів (супутніх послуг).

Відповідно до п.14.1.242 ст.14 Податкового кодексу України, супутні послуги - послуги, вартість яких включається відповідно до норм законодавства України з питань митної справи до митної вартості товарів, що експортується з митної території України або імпортується на митну територію України.

Згідно з п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов"язань з постачання товарів/послуг вважається дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, дата відвантаження товарів, а в разі експорту - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 195.1.1 ст.195 Податкового кодексу України передбачається, що за нульовою ставкою оподатковуються операції з експорту товарів (супутніх послуг), якщо їх експорт підтверджений митною декларацією, оформленою відповідно до вимог митного законодавства.

Згідно п.п. б) п.195.1.3 ст.195 Податкового кодексу України, за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання в тому числі послуг, що передбачають роботи з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезення за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або отримувачем - нерезидентом

Відповідно до п.14.1.185 постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об"єкти права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Тобто, законодавець чітко відокремив порядок оподаткування операцій, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою, а саме з постачання товарів (супутніх послуг) та послуг.

Відповідно до 200.4. ст.200 Податкового кодексу України бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Фешег Груп" фактично сплачений податок на додану вартість у складі договірної вартості отриманих товарів (робіт, послуг) від контрагентів у січні 2012 року.

З матеріалів справи вбачається, що господарські операції з контрагентом позивача були реально виконані сторонами, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, податковими накладними, банківськими виписками, товарно-транспортними накладними. Позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у перевіряємому періоді були надані податкові накладні, які не мали будь-яких недоліків та порядок заповнення яких відповідав встановленому чинним законодавством. Податкові накладні надавались для перевірки відповідачеві, що ним не заперечується.

Зі всього вищенаведеного випливає, що безпідставним є зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 13497,00грн.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх рішень: не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Надавши правову оцінку всім обставинам справи, які знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, та які доводяться як показами представників сторін, так і матеріалами справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст.94 КАС України судові витрати Товариству з обмеженою відповідальністю "Фешен Груп" у вигляді 134,97 грн. судового збору підлягають присудженню з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби від 03.05.2012 року № 0000091504.

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю "Фешен Груп" понесені ним судові витрати у розмірі 134,97 грн. з Державного бюджету України, зобов'язавши орган Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунків Державної податкової інспекції у м. Житомирі.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження, якщо апеляційної скарги не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: М.М. Семенюк

Повний текст постанови виготовлено: 10 вересня 2012 р.