Постанова № 26036960, 12.09.2012, Дарницький районний суд міста Києва

Справа № 2602/1773/12

П О С Т А Н О В А

попереднього розгляду справи

"12" вересня 2012 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Скуба А.В., при секретарі Авдєєнко А.А., за участю прокурора Лисенка В.В., провівши в залі суду в м. Києві попередній розгляд кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Камянка-Бузька, Львівської області, українця, громадянина України, освіта вища, не працюючого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Кримінальна справа відносно ОСОБА_1 з обвинувальним висновком надійшла до суду 03.09.2012 року. Органами досудового слідства ОСОБА_1. обвинувачується в тому, що 02 липня 2012 року, приблизно о 22 годині 30 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись по проїзній частині вул. Ревуцького, зі сторони вул. А. Ахматової в напрямку пр-ту Бажана в м. Києві, займаючи другу смугу, при трьох смугах для руху попутного напрямку, він наближався до нерегульованого пішохідного переходу, розташованого навпроти будинку № 22 по вул. Ревуцького в м. Києві, позначеного інформаційними дорожніми знаками 5.35.1, 5.35.2 «Пішохідний перехід» та дорожньою розміткою 1.14.2 Правил дорожнього руху України. В цей час по вказаному нерегульованому пішохідному переході, зліва направо по ходу руху автомобіля «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_1, проїзну частину вул. Ревуцького переходив пішохід ОСОБА_3 Використовуваний ним нерегульований пішохідний перехід - це ділянка проїзної частини, призначена для забезпечення безпечного руху пішоходів через дорогу. На цих ділянках пішоходи мають перевагу перед автотранспортом і не повинні враховувати вищевказані негативні фактори, а також можливість порушення Правил дорожнього руху водіями транспортних засобів та іншими учасниками руху.

Під час руху ОСОБА_1 допустив порушення вимог п.п. 1.5, 2.3 підпункту «б»та 18.1 Правил дорожнього руху України:

- п. 1.5: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

- п. 2.3: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: підпункт «б»: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

- п. 18.1: водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України збоку водія ОСОБА_1 виявились в тому, що він, керуючи технічно справним автомобілем «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись по вищевказаній проїзній частин, проявив неуважність до дорожньої обстановки і її змін, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебував пішохід ОСОБА_3, не обрав безпечну швидкість руху з урахуванням дорожньої обстановки, яка виражалась у наявності інформаційних дорожніх знаків 5.35.1, 5.35.2 «Пішохідний перехід»і дорожньої розмітки 1.14.2 «зебра», які інформували його про наявність цього переходу, не зменшив швидкість і не зупинився, щоб дати дорогу пішоходу ОСОБА_3, який перебував на пішохідному переході, внаслідок чого, навпроти будинку № 22 по вул. Ревуцького в м. Києві, скоїв наїзд на останнього.

В результаті даної пригоди пішоходу ОСОБА_3 спричинені тілесні ушкодження.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1351/е від 21.08.2012 ОСОБА_3 отримав тілесне ушкодження у вигляді закритої травми правої стопи: крайового перелому правої п'яткової кістки, яке відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості. Порушення вимог п.п. 1.5, 2.3 підпункту «б»та 18.1 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і її наслідків.

На досудовому слідстві ОСОБА_1 повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 своїми умисними діями, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України.

Під час попереднього розгляду справи обвинувачений ОСОБА_1 заявив клопотання про закриття кримінальної справи та звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим. На підтвердження цього, обвинувачений надав суду нотаріально завірену заяву потерпілого ОСОБА_3, в якій останній повідомив, що шкоду, заподіяну йому злочином, обвинувачений відшкодував у повному обсязі та будь-яких претензій до ОСОБА_1 він не має. Крім того, просив закрити кримінальну справу та звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим. Прокурор проти закриття кримінальної справи з вказаної підстави не заперечує.

Заслухавши обвинуваченого, думку прокурора, вивчивши матеріали справи, заяву потерпілого ОСОБА_3 суд вважає, що кримінальна справа може бути закрита в зв'язку з примиренням винного з потерпілим, виходячи з наступного:

Статтею 46 КК України передбачено, що особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Відповідно до роз'яснень, даних у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», умовою звільнення особи (обвинуваченого, підсудного) від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням із потерпілим (ст. 46 КК) є вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості.

Із матеріалів справи вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, повністю примирився з потерпілим ОСОБА_3, про що свідчить заява потерпілого, про відсутність матеріальних і моральних претензій до обвинуваченого.

За наявності, передбачених у ст. 46 КК України, підстав, які є наявними у даній справі, звільнення особи від кримінальної відповідальності, обвинуваченого ОСОБА_1 є обов'язковим. Звільнення особи від кримінальної відповідальності із зазначених підстав, суд вирішує в порядку ст. 8 КПК України, виносячи постанову про закриття справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. 46 КК України, ст.ст. 8, 248 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, у зв'язку з примиренням обвинуваченого із потерпілим, а кримінальну справу щодо ОСОБА_1 закрити.

Речові докази по справі, а саме: автомобіль Golf»д.н.з. НОМЕР_1, що знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_1 (а.с. 41) -залишити у власності останнього.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення авто-технічної експертизи у розмірі 809 /вісімсот дев'ять/ гривень 16 копійок на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві, розрахунковий рахунок 31253272210699, код 25575285, ГУДКУ в Київській області, МФО 821018, призначення платежу: 11521 «За проведення експертизи та дослідження»(а.с. 132).

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання -скасувати.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом семи діб з дня її проголошення.

Суддя: