Рішення № 26036571, 23.08.2012, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 0538/5969/2012

Провадження № 2/0538/2030/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

23 серпня 2012 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Адамової Т.С.,

при секретарі Хайтуловій Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший українській міжнародний банк»(далі за текстом ПАТ «ПУМБ») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

02 липня 2012 року ПАТ «ПУМБ»звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування заявлених вимог представник позивача посилався на те, що 20 листопада 2007 року між Закритим акціонерним товариством «Перший українській міжнародний банк», правонаступником всіх прав та зобов'язань якого є ПАТ «ПУМБ»та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №5870610 (далі за текстом Кредитний договір) відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати відповідачу кредит у розмірі 50000,00 доларів США, а відповідач в свою чергу, зобов'язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути позивачу кредит у строк не пізніше 20 листопада 2022 року. Позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання, передбачені Кредитним договором -своєчасно та в повному обсязі надав грошові кошти ОСОБА_1, шляхом перерахування суми кредиту з позичкового рахунку на картковий рахунок відповідача в сумі 50000,00 доларів США. На протязі тривалого часу, починаючи з 20 листопада 2010 року, свої зобов'язання за Кредитним договором відповідач не виконує, чим порушує порядок та строки повернення основної суми кредиту та процентів за користування кредитом, передбачені графіком повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом. Керуючись пунктом 3.5.7 Кредитного договору позивачем 02 лютого 2012 року було направлено на адресу відповідача лист-вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту та сплату процентів за користування кредитом, відповідачем лист був отриманий 09 березня 2011 року, про що свідчить його підпис на зворотному боці повідомлення, але відповідачем була проігнорована вимога позивача, що надає позивачеві право розпочати стягнення заборгованості в судовому порядку. Оскільки відповідач не виконує свої зобов'язання у добровільному порядку, позивач просить стягнути з позивача ОСОБА_1 заборгованість за кредитом, яка складає 32869,41 доларів США, заборгованість за непогашеним в строк відсотків за користування кредитом у сумі 5781,64 доларів США, суму пені за порушення строків виконання зобов'язань за Кредитним договором у сумі 5190,62 доларів США, загальну заборгованість за сумою штрафу за порушення обов'язків, передбачених пунктами 4.3.2-4.3.6 Кредитного договору у сумі 500,00 доларів США, а всього 44341,67 доларів США, а також сплачений позивачем судовий збір в сумі 3219,00 гривень.

У судове засідання представник позивача ОСОБА_2, діючий на підставі довіреності, не з'явився, надав суду заяву з проханням справу розглянути без його участі, на задоволені позовних вимогах наполягав в повному обсязі У разі неявки відповідача до судового засідання не заперечував проти ухвалення заочного рішення суду.

Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання повторно не з'явився за невідомих суду причин, про день та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належними чином, про що свідчать судові розписки.

Не з'явившись у судове засідання та не скориставшись своїм процесуальним правом надання доводів або заперечень проти позову, тим самим відповідач ОСОБА_1 не оспорює позовні вимоги ПАТ «ПУМБ».

Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 Цивільно-процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року №1618-IV (зі змінами та доповненнями) (далі за текстом ЦПК України), згідно з якими у разі неявки в судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається зі статуту ПАТ «ПУМБ», погодженого з Національним Банком України 09 листопада 2011 року та зареєстрованого за номером 12661050044005678, Публічне акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк»є правонаступником за всіма правами та обов'язками Закритого акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк»(затверджено Загальними зборами акціонерів, протокол №60 від 21 жовтня 2011 року).

20 листопада 2007 року між Закритим акціонерним товариством «Перший українській міжнародний банк», правонаступником всіх прав та зобов'язань якого є ПАТ «ПУМБ»та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №5870610, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 50000 доларів США, за процентною ставкою 11,90% річних, а останній повинен був використати кредит за його цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом та до 20 листопада 2022 року цілком повернути кредит.

Пунктом 3.5.7 Кредитного договору передбачено, що затримання сплати частини кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом порівняно з умовами Кредитного договору на один календарний місяць надає Банку право вимагати від Боржника дострокового повернення всього кредиту разом із розрахованими процентами.

Згідно розрахунку суми простроченої заборгованості за відсотками за користування кредитом на 13 травня 2012 року сума заборгованості за кредитом ОСОБА_1, згідно кредитного договору №5870610 від 20 листопада 2007 року складає 44341,67 доларів США, з яких:

- 32869,41 доларів США заборгованість за сумою кредиту,

- 5781,64 доларів США заборгованість за непогашення в строк відсотків за користування кредитом;

- 5190,62 доларів США сума пені за порушення строків виконання зобов'язань за кредитним договором;

- 500,00 доларів США загальна заборгованість за сумою штрафу за порушення обов'язків.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-ІV (що діє з 01 січня 2004 року, зі змінами та доповненнями) (далі за текстом ЦК України) договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. При цьому, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Тому належним виконанням зобов'язань за Кредитним договором є оплата кредиту, відсотків, комісії в тому розмірі, в ті терміни, і в тій валюті, як було передбачено договором.

Відповідно ст.549 ЦК України боржник у разі порушення ним зобов'язання повинен сплатити кредитору неустойку (штраф), розмір якої згідно ч.2 ст.551 ЦК України може бути встановлений договором. Зокрема, ч.2 ст.258 ЦК України встановлено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлений строк позовної давності в один рік.

Згідно п.1 ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором позики (кредиту) встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частина 1 ст.1056 ЦК України встановлює, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст.49 Закону України «Про банки і банківську діяльність»від 07 грудня 2000 року №2121-III (зі змінами та доповненнями) (далі за текстом Закон) до кредитних відносяться операції зазначені у п.3 ч.1 та у п.п. 3-7 ч.2 ст.47 цього Закону, у тому числі розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Отже, розміщення залучених коштів шляхом надання кредитів є однією з основних банківських операцій. В розумінні ст.2 Закону до коштів відносяться гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Надаючи кредит, банк розміщує залучені ним кошти, як у національній валюті (гривні) так й в іноземній валюті. Статті 47, 49 Закону визначають операції банків із розміщення залучених коштів на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. При цьому, ст.49 Закону встановлено ряд обмежень і заборон, що стосується умов здійснення окремих банківських операцій. Натомість, приписи вказаної статті Закону не містять заборони на видачу кредитів у іноземній валюті (розміщення залучених коштів у іноземній валюті).

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому, Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Згідно до положень ч.2 статті 192 ЦК України -іноземна валюта може використовуватись в Україні у випадку і в порядку, встановлених законом. Частина 3 статті 533 ЦК України встановлює, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Основним законодавчим актом, що регулює правовідносини у сфері валютного регулювання та валютного контролю є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»№15-93 від 19 лютого 1993 року (далі за текстом Декрет).

Відповідно до ч.1 ст.5 Декрету на здійснення валютних операцій національним банком видаються відповідні ліцензії. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії на весь період дії режиму валютного регулювання. Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.

Тобто, виходячи з зазначених вище норм, чинне законодавство допускає можливість визначення зобов'язань у іноземній валюті, використання іноземної валюти в Україні, але визначає межі та конкретний порядок її використання.

Слід також відзначити, що право вибору валюти кредитування: національної, в доларах США або Євро залишається саме за клієнтом (тобто відповідачем по справі), який приймає на себе відповідальність за можливі коливання курсу вибраної ним валюти.

Як вбачається з матеріалів справи, Національним банком України ПАТ «ПУМБ»було видано ліцензію №8 від 06 жовтня 2011 року на право здійснювати банківські операції, дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями, а також право на здійснювати операції з валютними цінностями, в тому числі з залученням та розміщенням іноземної валюти на валютних ринках України.

Згідно п.«в»ч.4 ст.5 Декрету, індивідуальні ліцензії потребує зокрема здійснення операцій щодо надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Тобто, індивідуальна ліцензія на проведення операцій по наданню і одержанню резидентами кредитів в іноземній валюті необхідна лише у випадку, якщо термін і суми кредитів перевищують встановлені законодавством межі.

На даний час законодавством не визначено межі термінів і сум надання (одержання) кредитів в іноземній валюті, тому операція з надання банками кредитів в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії.

Одночасно, згідно до ст.49 Закону банк не може надавати кредити під процент, ставка якого є нижчою від процентної ставки за кредитами, які бере сам банк, і процентної ставки, що виплачується ним по депозитах. Виняток можна робити лише у разі, якщо при здійсненні такої операції банк не матиме збитків.

Разом з тим, відповідно до п.12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин»у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, при укладені кредитного договору ОСОБА_1 були відомі усі умови договорів, зокрема й процента ставка, та не існувало ніяких інших умов, які б примусили останню прийняти умови на вкрай невигідних для себе умовах.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 порушив умови Кредитного договору №5870610 від 20 листопада 2007 року, тобто не вносив щомісячні платежі, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем станом на 13 травня 2012 року в розмірі 44341,67 доларів США, у зв'язку з чим суд вважає, що зазначена сума заборгованості підлягає стягненню з нього в повному обсязі, а тому задовольняє позовні вимоги ПАТ «ПУМБ».

Крім того, відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати.

Як встановлено ст.79 ЦПК України до судових витрат належить судовий збір.

Керуючись Законом України «Про судовий збір»від 08 липня 2011 року №3674-VI (який є чинним з 01 листопада 2011 року), суд стягує з відповідача на користь позивача сплачені останнім та документально підтверджені судові витрати, а саме сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір у сумі 3219,00 гривень, що підтверджується відповідною квитанцією.

На підставі викладеного, керуючись ст.99 Конституції України, ст.ст. 192, 258, 526, 530, 533, 551, 610, 612, 629, 638, 1048, 1050, 1054, 1056 ЦК України, ст. ст. 47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», ст. ст. 10, 11, 79, 88, 209, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк»ЄДРПОУ 14282829 (юридична адреса: 83001, місто Донецьк, вулиця Університетська, будинок №2-А) заборгованість за кредитним договором в сумі 44341 (сорок чотири тисячі триста сорок один) доларів США 67 (шістдесят сім) центів.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк»ЄДРПОУ 14282829 (юридична адреса: 83001, місто Донецьк, вулиця Університетська, будинок №2-А) витрати по оплаті судового збору у сумі 3219 (три тисячі двісті дев'ятнадцять) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивачем рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя протягом десяти днів з дня його проголошення

Суддя _______Т.С.Адамова