Ухвала суду № 260360, 21.09.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01010 м.Київ, вул.Московська,8

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2006№К-2776/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

КарасяО.В. (головуючого),

Костенка М.І., Сергейчука О.А., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.

при секретарі: Міненко О.М.

за участі представників:

позивача: Лукашина Є.В., Глухмана М.П., відповідача: Оніщука В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуРівненської обєднаної державної податкової інспекції на рішення Господарського суду Рівненської області від23.08.2005 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від23.11.2005 по справі№3/192

за позовом Закритого акціонерного товариства «КБПриватБанк» в особі Рівненської філії «ПриватБанк»

до Рівненської обєднаної державної податкової інспекції (Державної податкової інспекції у м.Рівне)

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та першої податкової вимоги

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позовні вимоги про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Рівненської ОДПІ (далі-ОДПІ) від13.06.2005 №0002512341/3/23-124, №0002522341/3/23-124, №0002532341/3/23-124, від16.06.2005 №0002831743/3/17-121 та першу податкову вимогу від29.07.2005 №1/669.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від23.08.2005 у справі №3/192 позовні вимоги частково задоволено, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від13.06.2005 №0002532341/3/23-124, визнано недійсною першу податкову вимогу від29.07.2005 №1/669; в решті заявлених позовних вимог відмовлено та стягнено з Відповідача на користь Позивача 203грн. судових витрат.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від23.11.2005 по справі №3/192 рішення Господарського суду Рівненської області від23.08.2005 частково скасовано. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Рівненської ОДПІ від13.06.2005 №0002512341/3/23-124. В решті рішення суду залишено без змін.

Відповідач (ОДПІ) звернувся із касаційною скаргою на вказані судові рішення і просить їх скасувати, в позові відмовити. Скаржник вважає, що судами порушено пп.12.2.2 п.12.2 ст.12 Закону України від22.05.1997 №283 «Про оподаткування прибутку підприємств» та не застосовано п.1 постанови Правління НБУ від30.10.1998 №1714 «Про порядок внесення комерційними банками плати за користування тимчасово вільними залишками бюджетних коштів і коштів державних позабюджетних фондів», як наслідок неправомірне винесення процесуального рішення.

Також Скаржник вказує, що Рівненською філією «ПриватБанку» занижено плату за користування тимчасово вільними залишками бюджетних коштів і коштів державних позабюджетних фондів на суму 10829,62грн. Відповідно вважає твердження про те, що Позивач в липні2003року сплатив і відсотки за липень2003року і недоплату за попередні періоди помилковим, оскільки плата за тимчасово вільними залишками бюджетних коштів за весь липень2003року становила б 24979,48грн.

Позивач (Рівненська філія«ПриватБанку») надав заперечення на касаційну скаргу, в якому зазначив, що суд апеляційної інстанції правомірно задовольнив скаргу позивача в частині щодо заниження банком плати за користування тимчасово вільними залишками коштів місцевих бюджетів. І враховуючи обґрунтування заперечення, просить рішення судів залишити без змін, скаргу без задоволення.

В судове засідання від Відповідача було подано клопотання про зміну назви Відповідача із Рівненської обєднаної державної податкової інспекції на Державну податкову інспекцію у м.Рівне на підставі наказу ДПА України від24.12.2005 №598 та наказу ДПА у Рівненській області від23.01.2006 №10.

Перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, пояснення представників сторін, рішення судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суди правомірно встановили, що 28.12 2004 за результатами проведеної ОДПІ планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Рівненською філією «ПриватБанк» за період з 01.01.2002 по 31.12.2003 складено Акт за №456/23-100/21099787, яким, зокрема, встановлено порушення пп.5.2.2 п.5.2 ст.5, пп.11.3.6 п.11.3 ст.11, пп..12.2.2 п.12.2 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого донараховано податок на прибуток в розмірі542933грн.; п.1 ст.6, п.1 ст.7, ст.9, п.1 ст.10, п.2 ст.21 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» - не утримано і не перераховано до бюджету прибутковий податок з громадян в сумі 148,15грн. , за несвоєчасне перерахування до бюджету прибуткового податку з громадян, в тому числі не утриманого у джерела виплата нараховано 50,46грн. пені; пп.7.3 п.7.2. пп.8.1 пп.8.1.2 п.8.1 ст.8, пп.9.5.1 п.9.5 ст.9, пп.16.3.2 п.16.3 ст.16, п.20.1 ст.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» - неутримання у джерела виплати і не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 351,35грн. та враховано 2,11грн. пені; пп.4.1.4 а) п.4.1 ст.4 Закону України від21.12.2000 №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п.9, п.10 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, філія не визначала суму податкового зобовязання і не подавала в ДПІ у м.Рівне податкові декларації розрахунки) збору за забруднення навколишнього природного середовища за період з 01.01.2002 по 31.12.2003, з результаті чого нараховано збір за забруднення навколишнього природного середовища викидами в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами в сумі 248,37грн.

На підставі вказаного Акту перевірки податковим органом 30.04.2004, було прийнято податкові повідомлення-рішення, які оскаржувались в адміністративному порядку, і за результатами оскарження яких, 13.06.2005 було прийнято податкові повідомлення-рішення №0002512341/3/23-124; №0002522341/3/23-124; №0002532341/3/23-124;

та від16.06.2005 №0002831743/3/17-121 про визначення суми податкового зобов'язання з прибуткового податку з громадян, податку з доходів фізичних осіб в сумі 1498,50грн., де 499,50грн. - основний платіж та 999грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Крім цього, податковим органом 29.07.2005 направлено позивачу першу податкову вимогу №1/669 на суму податкового боргу 42479,52грн.

Суди першої інстанції щодо податкового повідомлення-рішення №0002512341/3/23-124, яким визначено податкове зобов'язання за користування тимчасово вільними залишками коштів місцевих бюджетів в сумі 11455,4грн., де 10829,62грн. - основний платіж та 625,78грн. - штрафні (фінансові) санкції відмовив, посилаючись на те, що Позивачем документально не спростовані висновки перевірки і належними доказами - розрахунками в суді не доведено перерахування відсотків за користування бюджетними коштами в сумі 10829,62грн. і що на такій підставі правомірно нарахована пеня 625,78грн.

Скасовуючи в цій частині рішення суд апеляційної інстанції посилався на те, що користування тимчасово вільними коштами бюджетними і коштами державних позабюджетних фондів було передбачено Указом Президента від07.09.1998 №1714 «Про порядок внесення комерційними банками плати за користування тимчасово вільним залишками бюджетних котів і коштів державних позабюджетних фондів», а також розпорядженням голови Рівненської обласної держадміністрації від29.06.2000 №349. На виконання вищенаведеного «ПриватБанк» сплачував за користування вільними коштами відсотки 50% облікової ставки НБУ. Порушень щодо сплати ОДПІ невстановлено. 17.07.2003 Постановою Кабінету Міністрів України №1095 - плата відсотки відмінено. Відповідно суд встановив, що Банк повинен за липень2003рік сплатити відсотки в сумі 13224,43грн. що підтверджується додатком №3 до Акту перевірки. Станом на 06.08.2003 тобто до 10.08.2003 було сплачено 23711,27грн. після самостійно виявленої помилки щодо недоплати суми коштів до державного бюджету і яка сплачена за липень2003року з урахуванням донарахованої суми.

Таким чином суд касаційної інстанції погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що проплата зроблена до перевірки і є правомірною, а тому відповідно до Закону №2181 штрафні санкції не застосовуються, оскільки двічі стягнення суми не допускається.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0002522341/3/23-124, яким визначено податкове зобов'язання за платежем: збір за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 2968,37грн., де 243,37грн. - основний платіж та 2720грн. - штрафні (фінансові) санкції суд першої інстанції в цій частині відмовив у задоволенні вимог, посилаючись на те, що Позивач не надав до ОДПІ розрахунки збору за забруднення навколишнього природного середовища за період з 01.01.2002 по 31.12.2003 розрахунки відповідно до Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища відповідно затвердженого Міністерством охорони навколишнього природного середовища.

Зазначений висновок підтримано судом апеляційної інстанції. А оскільки сума збору який справляється за викиди пересувними джерелами забруднення обчислюється виходячи за фактичного використаного пального, і обґрунтовані розрахунки судами досліджені (акт перевірки на ст.32), тому суд касаційної інстанції визнає судові рішення в цій частині вірними.

Щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0002532341/3/23-124, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 33958,50грн., де 22639грн. - основний платіж та 11319,5грн. - штрафні (фінансові) санкції суди першої та апеляційної інстанції правомірно послались на пп.5.2.4 п.5.2 ст.5 та пп.12.2.1 пп.12.2.4 ст.12 Закону України від28.12.1994 №334 в редакції №283 «Про оподаткування прибутку підприємств», правомірно прийшли до висновку про визнання недійсним зазначеного повідомлення-рішення. І відповідно суди правомірно прийшли до висновку, що базою, з якої розраховується розмір страхового резерву, що відноситься до складу валових витрат платника податку, є сума всіх боргових вимог, в тому числі за всіма видами кредитів, фактично наданих (виставлених на користь) дебіторам на останній робочий день звітного податкового періоду. При цьому розмір страхового резерву повинен бути достатнім для повного покриття ризиків неповернення основного боргу за нестандартним кредитами /іншими видами заборгованості/ та кредитами, визнаними безнадійними.

Щодо податкового повідомлення-рішення від16.06.2005 №0002831743/3/17-121 про визначення суми податкового зобов'язання з прибуткового податку з громадян, податку з доходів фізичних осіб в сумі 1498,50грн., де 499,50грн. - основний платіж та 999грн. - штрафні (фінансові) санкції суди, застосувавши норми ст.ст.7-9, та ст.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», правомірно встановили, що порушення з боку Позивача мало місце, оскільки останній в період перевірки сплатив зазначений податок та штрафні санкції. Відповідно встановлене перевіркою та судами підтверджує правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення, а тому підстав визнання його недійсним немає.

Щодо першої податкової вимоги від29.07.2005 №1/669 на суму податкового боргу 42479,52грн. суди вірно визнали недійсною з моменту прийняття, оскільки в порушення вимог ст.ст.5, 6 Закону України №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вимогу було надіслано на неузгоджене податкове зобов'язання.

З огляду на вищенаведене, встановлено, що суд апеляційної інстанції правильно дослідив обставини справи та виніс рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, яке не підлягає скасуванню, відповідно касаційна скарга Рівненської обєднаної державної податкової інспекції не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Рівненської обєднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Рівненської області від23.08.2005 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від23.11.2005 по справі№3/192 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий О.В.Карась

Судді: М.І.Костенко

О.А.Сергейчук

Є.А.Усенко

Т.М.Шипуліна