Рішення № 26033775, 27.08.2012, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 2/0544/2169/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2012 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Якуша Н.В.

При секретарі Дручиніна О.О.

За участю:

Прокурора Мешкова Т.В.

Позивача ОСОБА_1

представника третьої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 за участю третьої особи Органу опіки та піклування Слов'янської міської ради про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки, та стягнення аліментів на утримання дитини, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2012 року до суду з позовом звернулась ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки, та стягнення аліментів на утримання дитини, обґрунтувавши свої вимоги тим, що вона є рідною бабусею ОСОБА_5, котрий мешкає разом із нею. Дочка позивачки ОСОБА_3 зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 у відділі РАЦС м. Слов'янська, але шлюб було розірвано 21.07.2010 року за актовим записом № 271. Зазначила, що відповідачі не виконують своїх батьківських обов'язків, не займаються вихованням дитини, не піклуються фізичним розвитком, тривалий час вживають наркотичні засоби. Відповідачі по справі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 письмово відмовились від утримання та виховання неповнолітньої дитини -сина ОСОБА_5 Позивач протягом тривалого часу з 2007 року здійснює догляд за дитиною, займається його вихованням, спрямовує всі свої зусилля для розвитку належних у дитини якостей. Позивачка працює регулярно отримує заробітну платню, яка дозволяє матеріально забезпечувати дитину всім необхідним. Квартира в якій мешкають позивачка та дитина відповідає всім санітарно - технічним нормам, маються всі необхідні житлово - побутові умови. Тому на підставі вищевикладеного звернулася до суду із даним позовом, в якому просить позбавити батьківських прав ОСОБА_3 та ОСОБА_4, стягнути аліменти на утримання дитини, та признати її опікуном над малолітньою дитиною ОСОБА_5

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 пояснила суду, що підтримує позов у повному обсязі та просила його задовольнити.

У судове засідання відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 не з»явилися про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, у звязку з чим судом прийнято рішення про розгляд справи без їх участі.

Представник третьої особи Органу опіки та піклування виконкому Слов'янської міської ради позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав в повному обсязі, не заперечував проти їх задоволення. В своїх поясненнях вказав, що вважає за доцільне позбавити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 батьківських прав по відношенню до ОСОБА_5, оскільки своїх батьківських обов'язків вони не виконують, дитиною не цікавляться.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що згідно Висновку органу опіки та піклування Слов'янської міської ради про позбавлення батьківських прав позбавлення батьківських прав ОСОБА_3, ОСОБА_4 було визнано доцільним та таким, що не суперечить інтересам дитини.

Суд вислухавши пояснення позивача, представника третьої особи, думку прокурора, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено наступні факти та відповідні ним правовідносини:

- з копії свідоцтва про народження ОСОБА_5 серії НОМЕР_2, виданого Слов'янським міськвідділом реєстрації актів цивільного стану Донецького обласного управління юстиції 15.04.2004 року, вбачається, що відповідач ОСОБА_4 є його батьком, ОСОБА_3 є його матір'ю (актовий запис № 324) (а.с. 9);

- відповідно до копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Слов'янського міськрайонного управління юстиції Донецької області, шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розірвано (актовий запис № 271 від 21.07.2010 року) (а.с.10);

- відповідно до довідки від 06.07.2012 року, виданої виконавчим комітетом Житлово -будівельним кооперативом №33 «Лісний»позивач ОСОБА_1 мешкає разом із ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 з травня 2007 року (а.с.16);

- відповідно до висновку органу опіки та піклування Слов'янської міської ради № 01-870 від 27 серпня 2012 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 необхідно позбавити батьківських прав відносно їх сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки обидва у вихованні та утриманні сина участі не беруть, долею дитини, її розвитком не цікавляться, вживають наркотики, добровільно відмовився від утримання та виховання дитини (а.с.11,12);

Відповідно до ч.1 ст. 165 Сімейного Кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім»ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров»я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відносно своїх дітей батьки мають як права так і обов»язки стосовно її виховання.

Так відповідно до приписів ст.150 СК України, батьки зобовязані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сімї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобовязані піклуватися про здоровя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобовязані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобовязані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обовязку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до ст. 151 СК України, батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам.

Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.

Згідно зі ст. 164 СК України: "Батьки можуть бути судом позбавленні батьківських прав, якщо вони не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли до нього батьківського піклування, ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, жорстоко поводяться з дитиною, є хронічними алкоголіками або наркоманами, … засуджені за вчинення умисного злочину проти дитини".

Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради № 789-ХІІ від 27.02.1991 року, ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 30.03.2007 року №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України, ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

В суді встановлено, що дитина ОСОБА_5 проживає разом з бабусею ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, згідно довідки Житлово-будівельного кооперативу № 33 «Лісний»від 06.07.2012 року, за тривалий час мешкання за вказаною адресою, ні яких скарг з боку сусідів не було, характеризується як людина спокійна, не конфліктна. (а.с. 16,17).

Відповідно до інформації загальноосвітньої школи № 17 м. Слов'янська від 31.05.2012 року за підписом класного керівника та директора школи, ОСОБА_1 є рідною бабусею ОСОБА_5, яка виховує онука з 2,5 років. До школи ОСОБА_5 приходив ситий, охайний, з виконаними домашніми завданнями, завжди підготовленим до всіх уроків. Бабуся інтересується успіхами онука, відвідує батьківські збори, тобто виконує всі обов'язкі батьків ( а.с. 17).

Вище досліджені докази, суд розцінює, як неналежне виконання батьківських обов'язків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, оскільки саме на батьків, покладено обов'язок виховувати дитину, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Судом же встановлено, що ці обов'язки обидва відповідачі не виконують, оскільки з дитиною не проживають та не спілкуються з нею. Обидва відмовились від утримання та виховання малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11,12).

Відповідно до роз'яснень наданих в п.16 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30.03.2007 року, ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає для її нормального самоусвідомлення; не створюють умов до для отримання нею освіти; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини за умови винної поведінки батьків.

Судом встановлено, що відповідачі не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, добровільно матеріальної допомоги не надають.

Доказів, які б спростовували такі доводи позивачів відповідачі не надали.

Окрім того, з огляду на наведене враховуючи приписи ст. 180-183 СК України, суд приходить до переконання, що відповідачі, зобовязані приймати участь в утриманні дітей та мають таку можливість, в тому числі в розмірах зазначених позивачем.

Згідно приписів до ч.3 ст. 60 ЦК України, суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опіку за поданням органа опіки та піклування.

Вирішуючи питання про встановлення опіки, відповідно приписів ч.3 ст. 60 ЦК України, суд встановлює опіку над малолітньою особою тільки за поданням органу опіки та піклування, оскільки у матеріалах справи мається висновок органу опіки та піклування Слов'янської міської ради про доцільність призначення опікуном ОСОБА_1 над онуком ОСОБА_5, то суд задовольняє вимоги позивача про встановлення опіки.

Позивач не вимагає компенсації за понесені судові витрати в розмірі 107,30 грн., пов'язані із зверненням до суду і розгляду цивільної справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. 150, 155, 164 ч.1 п.2, 165, 180- 183 СК України, cт. 60 ЦК України, ст.10,11,58,60, 209,212-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 за участю третьої особи Органу опіки та піклування Слов'янської міської ради про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки, та стягнення аліментів на утримання дитини -задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженку с. Олександрівка, Словянського району, Донецької області, відносно ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Словянська, Донецької області, відносно ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки с. Олександрівка, Словянського району, Донецької області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, аліменти на утримання дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частини всіх видів доходів відповідача, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стягнути в частковому порядку з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_5, ИНН НОМЕР_1 судовий збір на користь держави на р/р 31210206700075, код ЄДРПОУ (суд) -26503448, отримувач -Державний бюджет м. Слов'янськ та Слов'янського району, код ЄДРПОУ (банку) -34686605, банк отримувача -ГУДКУ у Донецькій області, МФО -834016, код класифікації доходів бюджету - 22030001 в розмірі 107,30 грн. з кожного.

Призначити опікуном ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, над малолітньою дитиною ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Повний текст рішення виготовлено 28 серпня 2012 року.

Суддя Н.В. Якуша