Рішення № 26033760, 07.08.2012, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа №2/0544/1680/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2012 року м. Слов'янськ

Словянський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Якуші Н.В.,

при секретарі Дручиніної О.О.,

за участю:

представник позивача Удовиченко О.В.

представника відповідача ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Словянська цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго»в особі структурного підрозділу Краматорські електричні мережі Словянський район електричних мереж до ОСОБА_3, про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2012 року ПАТ «Донецькобленерго»звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути з ОСОБА_3 суму заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 1030,51 грн., три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 4,80 грн., індекс інфляції за весь час прострочення в розмірі 1,95 грн., а також витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 107,30 грн., посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_3 є споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1, про що свідчить особовий рахунок НОМЕР_1. В порушення вимог п.п.19, 20, 21, 42 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26.07.1999р. з наступними змінами та доповненнями, відповідач своєчасно не оплачує спожиту електричну енергію, у зв'язку з чим виникла заборгованість з 01.08.2007 року, розмір якої станом на 04 червня 2012 року складає 1030,51 грн. Згідно зі ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми. У зв'язку з цим відповідачу були нараховані три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 4,80 грн. та індекс інфляції в розмірі 1,95 грн. Також зазначав, оскільки виданий Слов'янським міськрайонним судом судовий наказ від 14.02.2012 року по справі №2н/0544/255/12 про стягнення з ОСОБА_3 суми заборгованості в розмірі 1037,26 грн. був скасований, то при подачі цього позову ПАТ «Донецькобленерго»сплатив лише 107,30 грн. судового збору і відповідно саме цей розмір збору просить стягнути з відповідача.

В судовому засіданні представник позивача, Удовиченко О.В., діючий на підставі довіреності № 137-12 «КР»від 03 квітня 2012 року, виданої Генеральним директором ПАТ «Донецькобленерго»(а.с.55), позовні вимоги підтримав у повному обсязі, у їх обґрунтування дав пояснення аналогічні тим, що викладені в позовній заяві, наполягав на їх задоволенні.

Відповідач ОСОБА_3, в судове засідання не з'явилась, належним чином була повідомлена про місце, час розгляду справи (а.с.56).

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2, діючий на підставі Витягу з Договору на представництво інтересів у суді першої інстанції по цивільній справі від 11.06.2012 року та Ордеру (а.с.9-10), позовні вимоги не визнав та суду пояснив, що боргу перед позивачем ОСОБА_3 не має, оскільки фактично в будинку не мешкала, там мешкав її батько. Після смерті батька в березні 2011 року сплатила за покійного батька існуючу перед позивачем заборгованість в сумі 929 грн. 91 коп. та квитанцію за підключення в сумі 237 грн. 47 коп. Зазначав, що з 04.03.2011 року по сьогоднішній день рахунки за використану електроенергію позивач сплачує своєчасно. При розгляді справи просив застосувати строк позовної давності.

Вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК України) установив наступне.

Судом встановлено, що правовідносини між енергопостачальником та споживачем електричної енергії регулюються Цивільним кодексом України, Законом України "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року №1357, Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 року та іншими нормативними документами, які регулюють правовідносини у сфері електроенергетики.

Згідно з цими Правилами позивач є енергопостачальником, а відповідач споживачем електричної енергії.

У суді встановлено, що відповідач ОСОБА_3 мешкає за адресою: АДРЕСА_1 та користується електричною енергією, тобто є споживачем електричної енергії. Згідно ст.2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно п. 19, 20, 38 Правил користування електричною енергією для населення енергопостачальник зобов`язався подавати споживачу електроенергію в необхідних об`ємах, з гарантованим рівнем надійності, безпеки, параметрами якості, відповідних діючих стандартів, а відповідач зобов"язався сплачувати спожиту електричну енергію по обумовленим тарифам (цінам).

Згідно п. 42 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою КМУ від 26.07.1999р. № 1357 (з наступними змінами та доповненнями) (далі по тексту - Правила), споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема, оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил; вносити плату за спожиту електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом користування енергопостачальника в уповноваженому банку.

Згідно п.21 Правил, знімання показань приладів обліку провадиться споживачем щомісяця.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за спожиту електричну енергію, відповідач не своєчасно та не в повному обсязі оплачував спожиту електричну енергію, внаслідок чого має заборгованість перед позивачем за період з 17.09.2011 року по 14.11.2011 року у загальному розмірі 1030 грн. 51 коп., з урахуванням того, що заборгованість виникла з 01.08.2007 року.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем, відповідно до ст.625 ЦК України, були нараховані три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 4,80 грн. (а.с.32) та індекс інфляції в розмірі 1,95 грн. (а.с.31).

В своїх запереченнях проти позову представник відповідача зазначав, що ОСОБА_3 фактично не мешкала в будинку по АДРЕСА_1 до березня 2011 року, тому не має відповідати за заборгованість, яка склалась до березня 2011 року.

За приписами ст. 60 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_3 зареєстрована в будинку по АДРЕСА_1 з 08.10.2002 року (а.с.26, 33). Докази того, що вона там фактично не мешкала та не користувалась послугами енергопостачання в суді доведено не було.

Щодо посилання представника відповідача на застосування строків позовної давності суд зазначає наступне.

Позовна давність -це встановлений законом строк для примусового захисту порушеного права шляхом пред'явлення позову до суду. Завдання позовної давності - надати потерпілому чітко визначений, але цілком достатній строк для захисту його права. Після спливу позовної давності потерпілий позбавляється можливості примусового (судового) захисту свого права.

Загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Вона поширюється на більшість вимог суб'єктів цивільного права, в тому числі і на вимоги про визнання правочину дійсним чи про застосування наслідків його недійсності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, до того ж зробленою до ухвалення ним рішення (ч.3 ст. 267 ЦК України).

За загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (ст. 261 ЦК України). Якщо встановити день, коли особа довідалася про порушення свого права неможливо, або є докази, що особа не знала про порушення права, хоч за наявних умов повинна була знати про це, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа могла довідатися про порушення свого права.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за спожиту електричну енергію по особовому рахунку НОМЕР_1 (а.с.34, 60), а також з копій платіжних доручень (а.с.3-6), споживач сплатила за період з квітня 2011 року по грудень 2011 року на рахунок відповідача 1329 грн. 28 коп., що перевищує розмір спожитої нею енергії за цей період, а саме на 584 грн. 34 коп., тобто суд робить висновок, що цими діями вона визнала, що по особовому рахунку існує заборгованість за спожиту електричну енергію та частково її сплачувала і строк позовної давності перервався.

Аналізуючи надані сторонами по справі докази, у їх сукупності, суд приходить до переконання, що з відповідача необхідно стягнути суму заборгованості за спожиту електроенергію з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних від простроченої суми. На підставі вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, у відповідності зі ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено судове рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати. Відповідно до ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Отже, з відповідача на користь позивача, також, підлягає стягненню сума судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви до суду у сумі 107,30 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 16, 267, 509, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України ст. 19, 20 Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року №1357 з наступними змінами та доповненнями, ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 27 Закону України «Про електроенергетіку», ст.ст.10.11,60, 88, 208-210 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» в особі структурного підрозділу Краматорські електричні мережі Слов'янський район електричних мереж задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго»заборгованість за спожиту електроенергію в сумі 1037 (одна тисяча тридцять сім) грн. 26 коп., які перерахувати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання ПАТ «Донецькобленерго»в особі Краматорських електричних мереж Слов'янський район електричних мереж № 260333021295 в ОПЕРВ філії Донецьке обласне управління ВАТ «Ощадбанк»м. Слов'янська, МФО 335106, код ЄДРПОУ 00131127.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» р/р 26007302564739 в філії «Центрально-міського відділення ПАО Промінвестбанк в м. Горлівка Донецької області»МФО 334464, код ЄДРПОУ 00131127 витрати по оплаті судового збору в сумі 107(сто сім) грн. 30 коп..

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Повний текст рішення виготовлено 10 серпня 2012 року.

Суддя Н.В. Якуша