Рішення № 26033630, 19.09.2012, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 2/0544/2050/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2012 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого -судді Гусинського М.О.,

при секретарі -Моїсеєвої О.І.,

за участю представника позивача Захарова М.І.,

відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Слов'янська цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про виселення, зняття з реєстраційного обліку, -

В С Т А Н О В И В:

05.04.2012 року ПАТ КБ «ПриватБанк»звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про виселення, зняття з реєстраційного обліку, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору № 739М-06 від 10.11.2006 року ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 17000,00 доларів США строком до 10.11.2010 року. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором був укладений договір іпотеки від 10.11.2006 року згідно з яким відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_4 надали в іпотеку належне їм майно, а саме: трикімнатну квартиру, загальною площею 59,6 м2 та житловою 34,5 м2 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Вказана квартира належить на праві власності відповідачам на підставі свідоцтва про право власності на житло.

У зв'язку з тим, що боржники ОСОБА_2, ОСОБА_4 зобов'язання за кредитним договором систематично не виконували, рішенням Слов'янського міськрайонного суду 23.06.2010 року було звернуто стягнення на предмет іпотеки (квартиру АДРЕСА_1) в рахунок погашення заборгованості.

Просили суд виселити ОСОБА_2, яка зареєстрована та проживає у квартирі (предмет іпотеки), розташованій за адресою: АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у Відділі МВС України, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаної квартири.

Представник позивача ПАТ КБ «ПриватБанк»Захаров М.І., діючий за довіреністю, у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, дав пояснення, які співпадають із викладеним у позові, додатково пояснив, що у зв'язку із наявністю у відповіла реєстрації в цій квартирі, позивач не може здійснити реалізацію цієї квартири. Зняття відповідача з реєстрації та виселення з квартири необхідно для подальшої реалізації цієї квартири. Також просив стягнути з відповідача понесені по справі судові витрати. Просив суд позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково: в частині виселення та зняття з реєстрації -не визнала, а в частині відшкодування позивачеві понесених судових витрат -визнала, суду пояснила, що вона дійсно отримувала у позивача кредит, надала в іпотеку належну їй та сину квартиру. Свої зобов'язання з повернення кредиту вона в повному обсязі не виконувала у зв'язку з відсутністю можливості. На даний час квартира належить їй та її сину ОСОБА_4 в рівних частках, вони обидва є власниками квартири. Заявлені позовні вимоги порушують право власності обох власників квартири. Її син ОСОБА_4 на даний час відбуває покарання в місцях позбавлення волі, розгляд справи за його відсутністю також є порушенням його цивільних прав. Просила у задоволені позовних вимог в частині її виселення та зняття з реєстрації відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_3 також заперечувала проти задоволення позову, дала пояснення, які співпадають із викладеним відповідачем. Додатково пояснила, що відповідно до ст.ст. 71, 72 ЖК України за ОСОБА_4 на весь час відбування покарання зберігається право на проживання в квартирі.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги стосовно виселення ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав:

10.11.2006 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 739М-06 у вигляді кредитної лінії у розмірі 17000,00 доларів США строком до 10.11.2010 року (а.с. 5-7)

10.11.2006 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк»і ОСОБА_2, ОСОБА_4, в забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором, укладено договір іпотеки, б/н згідно якого ОСОБА_2 та ОСОБА_4 надали в іпотеку нерухоме майно, а саме: трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 8-10).

23.06.2010 року Слов?янським міськрайонним судом Донецької області винесене рішення, яким позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк»до ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа Відділ ГІРФО Слов'янського МВ ГУМВС України про стягнення боргу, звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок заборгованості за кредитом та виселення, були задоволені частково, судом було звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1. (а.с. 11-12)

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та мешкає в ній (а.с. 32, 45)

Згідно ст.109 ЖК України звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі громадяни, що мешкають у ньому, зобов'язані на письмову вимогу кредитора або нового власника цього жилого приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Як вбачається зі ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

ПАТ КБ «ПриватБанк»набув право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 на законних підставах, правомірно, оскільки незаконність набуття ним права власності у судовому засіданні відповідачами доказане не було.

Згідно ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ч. 1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку»звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

Відповідно до п. 43 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин», примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Відповідач ОСОБА_2 19.01.2012 року особисто отримала письмове повідомлення ПАТ КБ «ПриватБанк» про необхідність добровільного звільнення (виселення з) квартири АДРЕСА_1 протягом 30 днів, але станом на 05.04.2012 року, після спливу наданого строку для добровільного звільнння житла, з квартири не виселилася (а.с. 13, 15).

У данному судовому засіданні документи на підтвердження вищезазначених обставин були предметом судового дослідження, відповідач ОСОБА_2 жодних заперечень або незгоди з ними не заявила.

Предметом судового розгляду були вимоги позивача про виселення та зняття з реєстрації відповідача ОСОБА_2, а ОСОБА_4 в квартирі АДРЕСА_1 не зареєстрований та не мешкає (а.с. 32, 45), судом прийнята відмова позивача від вимог стосовно виселення ОСОБА_4 з цієї квартири та зняття його з реєстрації; рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 набуло чинності і на час розгляду справи в суді оскаржене не було, тому суд приходить до висновку про те, що заперечення відповідача та його представника стосовно порушення прав ОСОБА_4 під час розгляду данної справи не відповідають дійсності і не базуються на законі, є безпідставними, і не можуть бути прийняти судом до уваги та не можуть бути підставою для відмовдення у задоволені позову в частині стосовно виселення ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1 .

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» стосовно виселення ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1 підлягають задоволенню, а відповідач ОСОБА_2 підлягає виселенню зі спірного приміщення без надання іншого жилого приміщення.

Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України, з ОСОБА_2 підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем по сплаті судового збору у сумі 214 грн. 60 коп., так, як саме в такій сумі позивачем понесені судові витрати та підтверджені документально (а.с. 1, 30).

Розглядаючи справу суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині зняття ОСОБА_2 з реєстраційного обліку з наступного:

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» рішення суду про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, виселення тощо є підставою для зняття такої особи з реєстрації місця проживання, відповідним органом, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, тому додаткове зобов'язання про необхідність зняття ОСОБА_2 з реєстраційного обліку у Відділі МВС України взагалі не потрібно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 41 Конституції України, ст.ст. 328, 334, 656 ЦК України, ст.ст.109, 151 ЖК України, Законом України „Про іпотеку", Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», Постановою Пленуму Вищщого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин», ст. ст. 5-8, 10-15, 80-88, 107, 208-209, 212-215, 218, 224-227 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про виселення, зняття з реєстраційного обліку - задовольнити частково.

Виселити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПП НОМЕР_1, з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

Позовні вимоги в частині зняття відповідним органом, до повноваження якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, ОСОБА_2 з реєстрації в квартирі АДРЕСА_1 залишити без задоволення у зв'язку із відсутністю потреби в прийнятті такого рішення.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Словянська Донецької області, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, ІПП НОМЕР_1 на користь ПАТ КБ „ПриватБанк", на р/р 64993919400001 в ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, понесені по справі судові витрати по сплаті судового збору у сумі 214 грн. 60 коп. (Двісті чотирнадцять гривен 60 копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.

Суддя Слов'янського міськрайонного суду М.О.Гусинський