Ухвала суду № 26030504, 06.09.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6318/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"06" вересня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Беспалова О.О.,

суддів Губської О.А., Грибан І.О.,

при секретарі Маджар О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Миргородської об'єднаної Державної податкової інспекції у Полтавськії області про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000141502, № 0000151502 від 21 лютого 2012 року,-

В С Т А Н О В И В :

Дочірня компанія "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" ЛТД" звернулася до суду з адміністративним позовом до Миргородської об'єднаної Державної податкової інспекції у Полтавськії області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000141502 від 21 лютого 2012 року та податкового повідомлення-рішення № 0000151502 від 21 лютого 2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 червня 2012 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

На думку апелянта відповідачем були відсутні підстави для застосування штрафних санкцій, так як позивачем було повністю сплачено плату за користуавння надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутністю представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, на підставі п. 1 та п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в України»№ 509-ХІІ від 04.12.1990 року, пп. 20.1.4, п. 20.1, ст. 20 та п. 75.1, ст. 75 Податкового кодексу України Миргородською об'єднаною Державною податковою інспекцією Полтавської області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України» з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у 2011 році

За результатами перевірки складено акт № 15-146/2/8/30019775/151 від 06.02.2012 р. (а.с. 16-19), яким встановлено порушення позивачем строків сплати (перерахування) плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення: за ІІ квартал 2011 року в сумі 2 436 282,62 грн. -з затримкою на 67 календарних днів; за ІІІ квартал 2011 року в сумі 2 343 006,02 грн. -з затримкою на 4 календарних дні.

21 лютого 2012 року, на підставі вказаного Акту перевірки, Миргородською ОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення форми "Ш": № 0000141502, яким позивачу, на підставі статті 126 Податкового кодексу України, було нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 20% від сум прострочених грошових зобов'язань, що становить 487 256,52 грн.(а.с. 20); № 0000151502, яким позивачу, на підставі статті 126 Податкового кодексу України, було нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 10% від сум прострочених грошових зобов'язань, що становить 234 300,60 грн. (а.с. 21).

За результатами оскарження прийнятих рішень в адміністративному порядку рішенням Державної податкової служби у Полтавській області від 21.03.2012 року № 700/10/10-215 (а.с. 49-50) та рішенням Державної податкової служби України від 24.04.2012 року № 12097/7/10-2215 (а.с. 51-52) оскаржувані рішення були залишені без змін, а скарги позивача - без задоволення.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було порушено граничний термін сплати плати за користування надрами для видобування корисних копалин, а тому відповідачем було правомірно застосовано штрафні санкції.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Пунктом 263.11 статті 263 Податкового кодексу України визначено порядок подання податкових розрахунків з плати за користування надрами.

Так, згідно пп. 263.11.1 вказаної статті встановлено, що платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин до закінчення визначеного розділом II цього Кодексу граничного строку подання податкових розрахунків за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, подає за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин органу державної податкової служби.

У відповідності з підпунктом 49.18.2 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до пункту 263.11.3. статті 263 Податкового кодексу України податковий розрахунок подається платником починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому такий платник отримав дозвіл на початок (продовження) виконання роботи підвищеної небезпеки або експлуатації об'єкта.

Згідно пункту 263.12. статті 263 Податкового кодексу України платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період сплачує податкові зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі, визначеній в розрахунку з плати, поданому ним органу державної податкової служби: за місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини; за місцем обліку платника в разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Враховуючи наведені вище положення Податкового кодексу України податкові зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІ, ІІІ квартал 2011 року підлягали сплаті до 19 серпня 2011 року та 19 листопада 2011 року, відповідно.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що позивачем було подано до Миргородської об'єднаної ДПІ податковий розрахунок з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІ квартал 2011 року (вх. № 9005163846 від 21.07.2011р.), в якому визначені податкові зобов'язання з плати за користування надрами у розмірі 2 436 282,62 грн.

Вподальшому позивачем подано до Миргородської об'єднаної ДПІ податковий розрахунок з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІІ квартал 2011 року (вх. № 9008918632 від 19.10.2011р.), в якому визначені податкові зобов'язання з плати за користування надрами у розмірі 2 344 868,28 грн.

Однак, всупереч наведених вище положень Податкового кодексу України, податкові зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за вказаний період були сплачені 25 жовтня 2011 року та 23 листопада 2011 року, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 33, 39) та витягом з картки особового рахунку платника податків-позивача. Тобто податкові зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІ, ІІІ квартал 2011 року сплачені позивачем з пропуском встановленого строку.

Слід зазначити, що за Податковим кодексом України у разі визначення розміру та сплати податкового зобов'язання за користування надрами для видобування корисних копалин саме платник несе відповідальність за правильність обчислення суми податкового зобов'язання, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання органам державної податкової служби відповідних розрахунків.

За таких обставин, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що позивачем порушено граничний термін сплати за користування надрами для видобування корисних копалин, у зв'язку з чим відповідачем правомірно застосовано штрафні санкції, встановлені статтею 126 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як зазначено в ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем надано достатні аргументи та доводи, які свідчать, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано та правомірно. В той час як позивач не довів обставин в обґрунтування своїх вимог, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи те, що судом встановлено факт порушення позивачем норм чинного податкового законодавства, суд першої інстанції прийшов до висновку про достатність підстав у податкового органу для прийняття спірних повідомлень-рішень, яким до позивача застосовано штраф за порушення граничного строку сплати податкового зобов'язання.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи справи щодо протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи і дійшов вірного висновку щодо правомірності дій відповідача.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Згідно зі ч. 1 ст. 198, п. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються, оскільки вони вже були предметом розгляду суду першої інстанції і їм дано належну правову оцінку.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Миргородської об'єднаної Державної податкової інспекції у Полтавськії області про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000141502, № 0000151502 від 21 лютого 2012 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.