УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2012 р. Справа № 37934/10/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді: Сапіги В.П.,
суддів: Хобор Р.Б., Яворського І.О.
з участю секретаря судового засідання: Сердюк О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Червонограді на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.11.2010 року у справі за позовом Дочірнього підприємства "Сигнал" ВАТ "Зміна" до Державної податкової інспекції в м.Червонограді про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення,-
В С Т А Н О В И В :
Дочірнє підприємство "Сигнал" ВАТ "Зміна" звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Червонограді про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000112201/0 від 14.09.2010 року щодо донарахування 16285 грн. податку на додану вартість та 8142,50 грн. штрафних санкцій.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за наслідками проведеної відповідачем позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2010 року було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 16285 грн. При цьому позивач посилається на те, що податковим органом необгрунтовано встановлено заниження податкового зобов'язання з декларації по ПДВ за березень 2010 року в сумі 16285 грн., оскільки Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР з наступними змінами та доповненнями (далі-Закон №168) не передбачено нарахування податкового зобовязання по податку на додану вартість (далі-ПДВ) на підставі передавального балансу. Законодавцем не визначена кредиторська заборгованість базою оподаткування.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17.11.2010 року позовні вимоги задоволено з тих підстав, що висновок ДПІ в м. Червонограді про заниження позивачем податкового зобов'язання з ПДВ за березень 2010 року є неправомірним, оскільки передача активів і пасивів по передавальному балансі, в т.ч. кредиторської заборгованості, не являється договором поставки.
Не погодившись з постановою суду її оскаржив відповідач - ДПІ в м. Червонограді, яка просить скасувати дану постанову та винести нову про відмову в задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі покликається на те, що операція з передавального балансу складеного станом на 31.03.2010 року ДП "Сигнал" передало безкоштовно кредиторську заборгованість в сумі 97707 грн. в тому числі ПДВ 16285 грн., яка була включена на розрахунки з бюджетом в сумі 16285 грн. Це підпадає під ознаки п.п. 4.1, п.п.4.2 ст.4 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР, та є поставкою сукупних валових активів іншому платнику податку, у зв'язку із чим, на підставі абзацу п.7.3 ст.7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР підприємство повинно було нарахувати зобов'язання з податку на додану вартість, як зобов'язання від їх продажу за звичайною ціною.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що необхідно відмовити в задоволенні апеляційної скарги з наступних мотивів.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Пунктом 1.7 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року N327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за N925/11205 факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
ДП "Зміна" зареєстровано виконавчим комітетом Червоноградської міської Ради Львівської області 22.11.1996 року та взято ДПІ в м. Червонограді на податковий облік 15.04.1997 року. У період, за який проводилась перевірка ДП "Сигнал" було платником податку на додану вартість. Свідоцтво анульовано 30.06.2010 року в звязку із заявою про припинення діяльності.
ДПІ на підстві направлення проведено позапланову виїзну перевірку ДП "Сигнал" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року.
За результатами перевірки 31.08.2010 року відповідачем складено акт перевірки № 2295/23-1/23957964, яким встановлено, що підприємством порушено вимоги п.п. 4.1, п.п.4.2 ст.4, п.п.6.1.1.ст.6, п.п.7.3 ст.7, п.п.9.8(17) ст.9 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР, в результаті за березень 2010 року було занижено ПДВ на 16285 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14 вересня 2010 року №0000112201/0, яким визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 24 427,50 грн. з яких основний платіж 16 285,00 грн та штрафні (фінансові) санкції на суму 8 142,50 грн.
Суд першої інстанції встановив і це не заперечують сторони, що рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ "Зміна" №13 від 23.04.2009 року ухвалено припинити діяльність ДП "Сигнал" шляхом ліквідації, про що внесено відомості до ЄДРПОУ 30.04.2009 року.
В акті перевірки в Розділі 3.2.1 "Податкові зобовязання" контролюючий орган зазначив, що згідно передавального балансу складеного станом на 31.03.2010 року ДП "Сигнал" передало безкоштовно кредиторську заборгованість в сумі 97707 грн. в тому числі ПДВ 16285 грн., яка була включена на розрахунки з бюджетом в сумі 16285 грн.
При цьому, відповідач зробив висновок, що реалізаційна вартість основних засобів та кредиторська заборгованість являється ціною продажу.
Зважаючи на встановлені обставини, колегія суддів не може погодитись з висновком податкового органу і вважає вірним обґрунтування суду першої інстанції щодо помилковості прийнятого рішення ДПІ в м. Червонограді.
Відповідно до п.п. 4.1.6 п, 4.1 ст. 4 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР до складу валових доходів платника податку включаються доходи з інших джерел, у тому числі, у вигляді вартості товарів, безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.
Згідно з п. 1.23 ст.1 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це: товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей, нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод; роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в ії виробничому або господарському обороті.
Відповідно до п. 1.4 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР поставка товарів -будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсаці. Незалежно від строків ії надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізінгодавцем) на баланс орендаря (лізінгоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізінгу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності не атаке майно не пізніше дати останнього платежу.
Пунктом 1.6 статті 1 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР визначено, що податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом.
Згідно п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закон України від 03.04.1997 № 168/97-ВР датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше - дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку.
Аналізуючи зазначені положення наведених норм Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР та Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР суд вважає, що податковий орган приймаючи оскаржуване рішення прийшов до помилкового висновку про заниженння підприємством ПДВ в сумі 16285 грн. за березень 2010 року, оскільки вартість основних засобів, які не було оплачено та які сформували кредиторську заборгованість ДП "Сигнал" перед ВАТ "Зміна" на суму 67000 грн. в т.ч. ПДВ на суму 11200 грн. та кредиторська заборгованість перед ВАТ "Зміна" за отримані матеріали, товари, роботи, послуги, які були придбані позивачем для проведення власної господарської діяльності на суму 30507 грн. в т.ч. ПДВ на суму 5084,50 грн. являється ціною продажу.
Зважаючи на викладене колегія суддів вважає, що передача активів та зобов'язань в процесі ліквідації по передавальному балансі, в т.ч. кредиторської заборгованості, не являється договором поставки.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В зв'язку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та об'єктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи.
З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на те, що Львівський окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ч.3 ст. 160, ст.196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Червонограді - залишити без задоволення.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.11.2010 року у справі №2а-8630/10 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя : В.П.Сапіга
Судді: Р.Б.Хобор
Я.О.Яворський
Повний текст виготовлено 14.09.2012р.
Судове рішення № 26029042, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 13.09.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-8630/10/1370. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: