Ухвала суду № 26028467, 11.09.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2012 р.Справа № 2а-5804/11/2170

Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Градовського Ю.М.,

Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 24 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонська кондитерська фабрика» до Державної податкової інспекції у м.Херсоні про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

23.11.2011 року 14.10.2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Херсонська кондитерська фабрика» (далі - ТОВ «Херсонська кондитерська фабрика») звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні (далі - ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 17.11.2011 року № 0002690700 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 47 008,00 грн. Зазначене податкове повідомлення рішення було прийнято відповідачем на підставі висновків акту невиїзної документальної перевірки з питань достовірності нарахування позивачем сум бюджетного відшкодування з ПДВ за липень 2010 року. В зв'язку з тим, що постачальник по п'ятому ланцюгу постачання - ТОВ «Агроінвестзбут» та ТОВ «Євроінвестзбут-Р» мають стан припинено, ДПІ не встановила факт здійснення останніми фінансово-господарської операції з ПрАТ «Херсонська кондитерська фабрика» (в теп.час ТОВ «Херсонська кондитерська фабрика») та не підтвердила факт надмірної сплати ПДВ з операції по поставки цукру. На спростування висновків ДПІ позивач зазначає, що на підставі ухвал господарського суду Івано-Франківської області від 07.04.2011 року ліквідовані ТОВ «Агроінвестзбут» та ТОВ «Євроінвестзбут-Р», але не зняті з обліку. Крім того, ДПІ не оспорює факт реальності угоди між позивачем та безпосереднім постачальником цукру - Торговий дім «РЕЙ». Вважаючи, що відповідно до положень Закону України «Про податок на додану вартість» обов'язок щодо сплати податку на додану вартість до бюджету покладений на продавця, в зв'язку з чим позивач не може нести за це відповідальність, ТОВ «Херсонська кондитерська фабрика» просило позовні вимоги задовольнити.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що податковим органом не допущено порушень вимог чинного законодавства при прийнятті оспорюваного податкового повідомлення-рішення. Відповідно до пп.7.7.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. В якості необхідної підстави виникнення у платника податку права на бюджетне відшкодування з ПДВ закон визначає сплату платником податку у звітному періоді відповідних сум податку. Оскільки по постачальнику товару ТОВ «Агроінвестзбут» та ТОВ «Євроінвестзбут-Р» неможливо перевірити сплату ПДВ з операцій поставки, у позивача відсутнє право вимагати бюджетне відшкодування.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 24 травня 2012 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.11.2011 року № 0002690700 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за липень 2010 року на суму 47 008,00 грн.

В апеляційній скарзі ДПІ просить скасувати судове рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В зв'язку із неявкою сторін, відповідно п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи наступні обставини.

ТОВ «Херсонська кондитерська фабрика» є юридичною особою, зареєстровано 15.08.1994 року виконавчим комітетом Херсонської міської ради, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи. 27.01.2012 року внесено зміни до ЄДРПОУ щодо зміни назви підприємства шляхом видачі нового свідоцтва про державну реєстрацію (а.с.127).

08.11.2011 року працівником ДПІ проведена невиїзна документальна перевірка ПрАТ «Херсонська кондитерська фабрика» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2010 року року, за результатами якої складений акт № 3787/07-0/00382272.

В ході перевірки встановлено порушення позивачем:

- пп.1.8 ст.1, пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого встановлено завищення сум податку на додану вартість, яка підлягає відшкодуванню з бюджету на суму 47 008,00 грн.

До таких висновків відповідач прийшов через неможливість підтвердження здійснення господарської операції з поставки цукру підприємству позивача в червні 2010 року від ТОВ «Агроінвестзбут» та ТОВ «Євроінвестзбут-Р» - V ланцюг постачання, в зв'язку з чим не встановлено факту надмірної сплати податку на додану вартість підприємством ПрАТ «Херсонська кондитерська фабрика» по постачальникам ТОВ «Агроінвестзбут» та ТОВ «Євроінвестзбут-Р» у п'ятій ланці постачання на суму 47 008,00 грн.

За висновками акту перевірки ДПІ 17.11.2011 року складене податкове повідомлення-рішення № 0002690700 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 47 008,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що товарність операцій з поставки цукру ПрАТ «Херсонська кондитерська фабрика» від ТОВ «ТД «РЕЙ» на підставі договору поставки від 11.01.2010 року № 11/01 не оспорюється, надані останнім документи є підставою для висновку про сплату ним сум податку в ціні придбання товару безпосередньому постачальнику товару, сума податкового кредиту з ПДВ підтверджена належним чином оформленими податковими накладними та сплачена, а тому дії позивача по віднесенню сум ПДВ по податковим накладним, отриманим від безпосереднього контрагента, до складу податкового кредиту, відповідає підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Суд також зазначав, що ДПІ не довела, що позивач на момент здійснення господарських операцій у червні 2010 року мав відомості, що через порушення чинного законодавства його контрагенти у п'ятому ланцюгу походження товару мали будь-які дефекти у правовому статусі, чи відсутності у цих контрагентів повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних, і при цьому ТОВ «Херсонська кондитерська фабрика» діяло умисно, в порушення чинного законодавства.

Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції, вважає їх законними та обґрунтованими.

Порядок визначення суми податку, який підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), встановлений Законом України «Про податок на додану вартість», зокрема п.1.8 ст.1, пп.7.7.1, 7.7.2, 7.7.4, 7.7.5 п.7.7 ст.7, про що докладно зазначено у постанові суду першої інстанції.

Позивачем виконані усі передбачені законом умови стосовно отримання бюджетного відшкодування та він має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Крім того, реальність вчиненої господарської операції по поставці позивачу від безпосереднього постачальника - ТОВ «ТД «РЕЙ» цукру у червні 2010 року податковим органом не оспорюється.

На думку судової колегії, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Вимога пункту 1.8 статті 1 Закону N 168/97-ВР щодо надмірної сплати ПДВ як необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платникові стосується саме цього платника і сплати ним податку у ціні придбання товарів (послуг) їх постачальникам.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, яка висловлена в рішенні № 21-47а10 від 31.01.2011 року, та відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України є обов'язковою для врахування в судовій практиці. Крім того, відповідно до ч.2 ст.161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Зазначена правова позиція підтверджена практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду 1-ї інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206,254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні» - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 24 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонська кондитерська фабрика» до Державної податкової інспекції у м.Херсоні про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: Ю.М.Градовський

Суддя: К.В.Кравченко