Ухвала суду № 26025122, 04.09.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2012 р.Справа № 2а-12951/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Калитки О. М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-будсервис" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2011р. по справі № 2а-12951/11/2070

за позовом Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-будсервис"

про стягнення податкової заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-будсервис", в якому просив суд стягнути з відповідача на користь державного бюджету податковий борг у сумі 45096,25 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач має податковий борг перед бюджетом у сумі 45096,25 грн., який відповідачем не сплачений та залишається не погашеним.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2011 року адміністративний позов Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Харків-Будсервіс» пройшло державну реєстрацію в установленому законодавством порядку та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Дзержинському районі м. Харкова.

Матеріалами справи підтверджено, що в період з 26.01.2010 року по 05.02.2010 рік Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова була проведена планова виїзна перевірка відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2009 рік, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 31.12.2009 рік, за результатами якої було складено акт перевірки від 10.02.2010 року № 736/2305/32678084.

В ході перевірки було встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Харків-Будсервис» п.п. 4.1.6 п.4.1 ст. 4, п.5.1 пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за період з 01.01.2007 року по 31.12.2009 рік встановлено його заниження на суму 52805,00 грн., в т.ч. 4 квартал 2009 року 52805 грн.

З посиланням на зазначений акт перевірки Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова 16.02.2010 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000482305/0, яким відповідачу нараховно грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 58085,50 грн., з яких за основним платежем -52805,00 грн., за штрафними санкціями -5280,5 грн., яке було отримано відповідачем 16.02.2010 року, що підтверджується матеріалами справи.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідач доказів оплати спірної суми заборгованості чи доказів відсутності обов'язку оплачувати спірну суму заборгованості не надав, заявлених до нього адміністративних позовних вимог не спростував.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Проте, у зв'язку з тим, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, в даному випадку слід застосовувати норми Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який був чинний на момент виникнення даних правовідносин.

Відповідно до Закону України «Про систему оподаткування» від 18.02.1997 р., № 77/97-ВР платники податків, зборів (обов'язкових платежів) зобов'язанні сплачувати належні суми податків та зборів у встановлені законом терміни і це зобов'язання припиняється їх сплатою.

Згідно з п. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами» з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення.

Стосовно вказаного податкового повідомлення-рішення позивачем було розпочато передбачену ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» процедуру оскарження рішень контролюючих органів.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2010 року по справі № 2а-10132/10/2070 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків-Будсервис» про скасування частково податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова №0000482305/0 від 16.02.2010 року, № 0000482305/1 від 22.04.2010 року, № 0000482305/2 від 02.07.2010 року про сплату податкового зобов'язання у сумі 58085,05 грн. податку на прибуток з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у сумі 5280,05 грн., в частині нарахування податкового зобов'язання у сумі 51975,00 грн., з урахуванням штрафних санкцій, з яких за основним платежем -47250,00 грн., за штрафними санкціями -4725,00 грн., задоволений у повному обсязі. Скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова від 16.02.2010р. №0000482305/0 в частині визначення основного платежу в сумі 47.250,00грн. та штрафу в сумі 4.725,00грн., від 22.04.2010р. №0000482305/1 в частині визначення основного платежу в сумі 47.250,00грн. та штрафу в сумі 4.725,00грн., від 02.07.2010р. №0000482305/2 в частині визначення основного платежу в сумі 47.250,00грн. та штрафу в сумі 4.725,00грн.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2011 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2010 року скасовано, винесено нову постанову, якою у задоволені позову відмовлено. Ухвала набрала законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Згідно ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до п. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Під апеляційним узгодженням в цьому Законі слід розуміти узгодження податкового зобов'язання у порядку та строки, визначені цим Законом за процедурами адміністративного чи судового оскарження.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 вищезазначеного Закону №2181-ІІІ від 21.12.2000 р. у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Матеріали справи свідчать, що у зв'язку з несплатою вищевказаної суми податкового зобов'язання у встановлені Законом строки Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова в порядку ст.6 Закону України № 2181-111 від 21.12.2000р. направила відповідачу податкову вимогу № 1/1718 від 17.08.2010 року, яка була направлена на адресу відповідача, проте, у зв'язку з неможливістю вручення розміщена на дошці оголошень 05.12.2010 року, про що складено відповідний акт. Також податковим органом було прийнято рішення № 6 про опис майна у податкову заставу.

Виходячи з п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

Відповідно до п. 95.1 та п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед бюджетом становить 45 096,25 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки відповідачем доказів оплати спірної суми заборгованості чи доказів відсутності обов'язку оплачувати спірну суму заборгованості не надано, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позов є обґрунтованим, доведеним і таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2011 року по справі № 2а-12951/11/2070 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-будсервис" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2011р. по справі № 2а-12951/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калитка О. М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А.