Ухвала суду № 26024813, 10.07.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2012 р.Справа № 2а-2051/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Калитки О. М. , Русанової В.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2012р. по справі № 2а-2051/12/2070

за позовом Товариства з обмеженолю відповідальністю "Торговий дім "Зміївський"

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Зміївський" звернулося до суду з позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16 березня 2012 р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Зміївський" задоволені в повному обсязі, а саме: визнано протиправним та скасувано повністю податкове повідомлення-рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції від 31 жовтня 2011 року № 0004441510, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Зміївський" збільшено суму грошового зобов'язання по сплаті податку на прибуток на загальну суму 10154,00 грн.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, а саме: Податкового кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 березня 2012 р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що судом першої інстанції порушені норми Податкового кодексу України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є юридичною особою та на момент проведення перевірки взятий на податковий облік у Харківській ОДПІ та є платником податку на прибуток підприємств.

Також судом першої інстанції встановлено, що фахівцями Харківської ОДПІ 27.10.2011 року проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток, про що складено акт від 27.10.2011 року № 2392/15-114/32032583.

Зазначеним актом встановлено порушення п.п. 150.1 ст. 150 ПК України, внаслідок чого занижено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 10154 грн. Та зазначено, що позивач не мав права під час формування податкової декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року включати до рядку 06.6 - "від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду" загальну суму від'ємного значення 1 кварталу 2011 року у повному обсязі з урахуванням збитків минулих років, а зобов'язаний був включати лише витрати, що виникли саме у 1 кварталі 2011 року без врахування раніше понесених збитків.

На підставі зазначеного акту перевірки було винесено податкове повідомлення - рішення № 0004441510 від 30.10.2011 року, яким збільшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 10154,00 грн. за 2 квартал 2011 року.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що відповідно до пункту 1 розділу XIX "Прикінцеві положення" ПКУ розділ III "Податок на прибуток" набрав чинності з 1 квітня 2011 року, який згідно з пунктом 1 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. Інше встановлено у пункті 3 підрозділу 4 Перехідних положеннях ПКУ, які й регулюють питання щодо формування від'ємного значення 2 кварталу 2011 року.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції та вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення було прийнято на підставі підпункту 54.3, 58.1. ПКУ. Відповідно до зазначеної норми закону контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 06.05.2011 року подав декларацію з податку на прибуток за 1 квартал 2011р., де зазначив, що валовий дохід (р.03) складає 2711643грн., скориговані валові витрати (р.06) - 2679997грн., в т.ч. самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів (р.05.2) у сумі 126466 грн., внаслідок чого об'єкт оподаткування дорівнює-29850 грн. (р.08).

30.06.2011 року до зазначеної декларації підприємством надано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за І квартал 2011р., в якому проводиться коригування витрат: віднесення до валових витрат інших витрат у сумі 74000грн., які не були враховані раніше. З урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за І квартал 2011р. скоригований валовий дохід (р.0.3) складає 2711643 грн., скориговані валові витрати (р.06) складає 2753997грн., в т.ч. виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів (р.05.2) у сумі 126466 грн., об'єкт оподаткування дорівнює - 44150грн. (р.08).

Згідно декларації від 05.08.2011 року з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011р. вбачається, що доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (р.01) складають 4804953 грн., витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 04) - 4636609 грн., р. 06.06 «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду» - 44149 грн.

Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періоді з 01.04.2011 встановлений статтею 150 ПКУ, де зазначено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" ПК України, застосування Розділу III "Податок на прибуток підприємств" починається з 1 квітня 2011 року.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 № 334/94-ВР (в подальшому - Закон), що діяв у 1 кварталі 2011 року, об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно пункту 5.1 статті 5 Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 22.4 Прикінцевих положень Закону, передбачено, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Згідно ст. 6 Закону, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Тобто показник від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток обчислюється наростаючим підсумком, що призводить до того, що від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток попереднього звітного податкового періоду є невід'ємною складовою частиною загального показника об'єкту оподаткування податком на прибуток поточного звітного податкового.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивач правомірно здійснював свою господарську діяльність та декларував від'ємне значення на підставі Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки з Податкового кодексу України вбачається, що з 01.01.2011 р. по 01 .04.2011 р. правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток складу валового доходу та валових витрат платника цього податку регулюється Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», а з 01.04.2012 р. Податковим кодексом України.

Доводи апеляційної скарги, висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки декларація позивачем була складена на підставі діючого законодавства та відсутні підстави для зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2012р. по справі № 2а-2051/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Присяжнюк О.В.Судді(підпис) (підпис) Калитка О. М. Русанова В.Б.