Рішення № 26021774, 13.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-2/9421-2012 13.09.12

За позовомФізичної особи -підприємця ОСОБА_1 ДоВідкритого акціонерного товариства Комерційний банк "Надра"Простягнення 94 887,08 грн.Суддя Домнічева І.О.

Представники:

від позивача ОСОБА_2

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" про стягнення 55742,02 грн. заборгованості по орендній платі та 55742,02 грн. штрафу за договором оренди нежилого приміщення від 27.12.2006р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2012р. порушено провадження у справі.

Відповідач у судове засідання 30.08.2012р. свого представника не направив, про поважність причин неможливості його явки суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, витребуваних документів суду не надав.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.08.2012р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 11.09.12р.

Від відповідача письмовий відзив на позов надійшов, повноважний представник усно висловив свої заперечення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

27.12.2006 між Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк "Надра" був укладений договір оренди нежилого приміщення (далі -договір).

Відповідно до п.п. 1.1. договору позивач, як орендодавець, передає відповідачу, а відповідач, як орендар, приймає від орендодавця в платне тимчасове користування на умовах оренди нежилі приміщення з №1 по № 12 (групи приміщень № 61), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Волинська, буд. 10 (літ. А). Загальна площа орендованого майна складає 117,8 кв.м.

Згідно із ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Як передбачено п. 3.1. договору, строк оренди становить 5 років з дня передачі орендованого майна орендарю, яким є дата підписання акту прийому-передачі майна в оренду. Прийом-передача орендованого майна здійснюється на підставі акту прийому-передачі, підписаного уповноваженими представниками сторін. Орендоване майно повинне бути передано орендарю не пізніше 10 робочих днів, починаючи з дати підписання договору (п.п. 5.1., 5.2. договору).

На виконання умов договору та на підтвердження передачі орендованого майна у користування відповідачу, 30.12.2006 р. сторонами був підписаний акт приймання-передачі майна за договором.

Згідно із п. 4.1. договору орендар сплачує орендну плату за кожен календарний місяць користування орендованим майном.

Як передбачено п. 4.2. договору, в редакції п. 1.1. Договору про внесення змін та доповнень №1 до договору оренди від 09.08.2007 р., розмір орендної плати за місяць становить 18 534,56 грн. без ПДВ, що еквівалентно 2808 Євро по курсу НБУ з розрахунку 6,60 грн. за 1 Євро. Сума орендних платежів коригується щомісячно з урахуванням зміни курсу гривні по відношенню до євро за даними НБУ та індекс інфляції на день здійснення платежу.

Відповідно до п. 4.3. договору орендна плата сплачується орендарем щомісячно до 10 числа звітного місяця.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що в порушення умов договору відповідач не сплатив оренду плату за липень 2011р. у розмірі 55742,02 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Статтею 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Як передбачено частинами 1 та 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 524 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (ч. 2 ст. 533 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом, відповідачем були порушені зобов'язання за договором оренди в частині повної та своєчасної сплати орендної плати за користування орендованим майном за липень 2011р., що призвело виникнення заборгованості у розмірі 55742,02 грн.

Відповідачем в ході розгляду справи не було надано доказів сплати орендної плати за липень 2011р.

Оскільки розмір заборгованості відповідача належним чином доведений та документально підтверджений, позовні вимоги про стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Як передбачено ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з приписами ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст.217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

При цьому, згідно із ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Як передбачено п. 7.4. договору оренди, в редакції п. 1.4. Договору про внесення змін та доповнень № 1 до договору оренди від 09.08.2007 р., якщо прострочення в сплаті орендної плати буде тривати більш одного календарного місяця, з орендаря стягується штраф на користь орендодавця в розмірі орендної плати за один місяць оренди.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивач у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання зі сплати орендної плати просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 55742,02 грн.

Як передбачено ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Підписавши даний договір, відповідач тим самим висловив свою згоду щодо застосування до нього штрафних санкцій за порушення зобов'язання у встановлених договором розмірах.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення штрафу за прострочення сплати орендної плати є обґрунтованими та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, правильність якого перевірена судом.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не надав доказів внесення плати за користування приміщенням у встановлених договором строки і розмірі та не навів підстав для звільнення від обов'язку її сплатити.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю у загальній сумі 111484,04 грн.

З огляду на задоволення позову витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 524, 525, 526, 530, 533, 549, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 15, ідентифікаційний код 20025456) на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (02121, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 55742 (п'ятдесят п'ять тисяч сімсот сорок дві) грн. 02 коп. -основного боргу, 55742 (п'ятдесят п'ять тисяч сімсот сорок дві) грн. 02 коп. -штрафу та 2230 (дві тисячі двісті тридцять) грн. 00 коп. -суму судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 17.09.12р.

Суддя І.О.Домнічева