Рішення № 26021299, 24.04.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.04.12 р. Справа № 5006/8/5/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Бокової Ю.В.

При секретарі судового засідання Д?яковій Ю.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Макіївкокс», м. Макіївка

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донпромтрейд», м. Донецьк

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю «СКН-ІНВЕСТ», м. Донецьк;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Група «Енерго», м. Донецьк.

Предмет спору: стягнення 1 906,60 грн.

за участю представників:

від позивача: Ахметова Н.В. - за довір. від 30.12.2011 р. № 07-8173

від відповідача: Неживий А.В. - за довір. від 26.03.2012 р. б/н

від третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «СКН-ІНВЕСТ» : Чаус О.П. - за дов. від 09.04.2012 р. б/н, Чурадзе Д.М. - за дов. від 09.04.2012 р. б/н.

від третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Група «Енерго»: Сухацький А.В. - за дов. від 02.04.2012 р. № 72.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Макіївкокс", м. Макіївка звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донпромтрейд», м. Донецьк про стягнення 1 906,60 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на отримання від відповідача вугілля, за результатами переважування якого було виявлено недостачу вугільної продукції у порівнянні із супровідними документами, в підтвердження чого надав суду залізничну накладну № 53388021 та № 53387981, акт про приймання продукції по кількості № 1034 від 18.07.2011 р., акт про вагу тари від 18.07.2011 р. № 1034, посвідчення від 18.07.2011 р. № 1034, рахунок-фактуру від 14.07.2011 р. № 4084, від 14.07.2011 р. № 4085, платіжне доручення від 02.08.2011 р. № 7222.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав наполягав на їх задоволенні. Повідомив про відсутність укладених договорів між ним та відповідачем по справі стосовно спірного вугілля. Зазначив, що саме вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладних. Наслідками вважає спричинення майнової шкоди у вигляді вартості недостачі вантажу.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав заперечення на позовну заяву, в яких зазначив, що в порушення п. 17 Інструкції «Про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю» при прийнятті продукції не були викликані представники ТОВ «Донпромтрейд» та акт прийомки продукції за кількістю укладався без представника вантажовідправника. Підтвердив наявні правовідносини з ТОВ «СКН ІНВЕСТ» на підставі договору від 06.09.2007 р. № 19/у.

Ухвалою суду від 27.03.2012 р. за клопотанням сторін у справу залучено треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Група Енерго» та Товариство з обмеженої відповідальністю «СКН ІНВЕСТ».

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Товариство з обмеженою відповідальністю «Група Енерго», надало пояснення по суті позовних вимог, якими вважає вимоги позивача обґрунтованими, посилаючись на те, що в договорі укладеному між ЗАТ «Макіівкокс» та ТОВ «Група Енерго» від 01.02.2008 р. № 17 э, відсутні умови щодо обов'язкового виклику представника постачальника або вантажовідправника при прийнятті продукції. Зазначив, що вантажовідправником за спірною поставкою є ТОВ «Донпромтрейд» - відповідач по справі, з яким позивач не перебував у договірних відносинах. Підтвердив факт виставлення рахунків та отримання їх оплаті від позивача.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженої відповідальністю «СКН ІНВЕСТ» надало пояснення по суті позовних вимог та вважає вимоги позивача безпідставними, зазначає про обов'язковий виклик представника продавця або вантажовідправника при прийнятті продукції. Підтвердив наявні правовідносини з ТОВ «Група Енерго» на підставі договору від 03.03.2008 р. № 28 э.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Група Енерго» (Продавець) та ЗАТ «Макіївкокс» (Покупець), правонаступником якого є ПрАТ «Макіївкокс» - позивач по справі, укладено договір № 17 э від 01.02.2008 р., відповідно до якого продавець зобов'язався передати, а покупець прийняти та оплатити на умовах цього договору вугільну продукцію.

На виконання вищевказаного договору № 17 э від 01.02.2008 р., вантажовідправником - ТОВ «Донпромтрейд» (відповідач по справі), який в свою чергу як продавець уклав договір № 19/у від 06.09.2007 р. з ТОВ «СКН ІНВЕСТ» (покупець), який в свою чергу як продавець уклав договір № 28 э від 03.03.2008 р. з ТОВ «Група Енерго», відповідно до залізничних накладних № № 53388021, 53387981 відправлено 485 300 кг вугільного концентрату марки «Ж».

Продавцем концентрату за спірною поставкою є третя особа - ТОВ «Група Енерго», згідно договору № 17э від 01.02.2008 р. укладеного між позивачем та ТОВ «Група Енерго» (постачальник). Відповідач по справі - ТОВ «Донпромтрейд» не є стороною у цьому договорі, не має договірних відносин із позивачем стосовно спірної поставки вугільного концентрату.

17.07.2011 р. на адресу Приватного акціонерного товариства "Макіївкокс", м. Макіївка по залізничним накладним № 53388021, № 53387981 у вагонах № 67654822, № 65490278, № 67671206, № 60493038, № 65288672, № 68700384, № 68743863 надійшов вугільний концентрат, вантажовідправником якого було Товариство з обмеженою відповідальністю «Донпромтрейд». За даними накладних, загальна маса вантажу у вагонах № 67654822, № 65490278, № 67671206, № 60493038, № 65288672, № 68700384, № 68743863 - 485 300 кг.

На станцію призначення - Ханженкове Донецької залізниці вантаж прибув у справних вагонах без слідів втрати та відповідно до статті 52 Статуту залізниць України був виданий вантажоодержувачу - Приватному акціонерному товариству "Макіївкокс", про що мається відповідна відмітка на зворотній стороні залізничної накладної.

17.07.2011 р. під час зважування вагонів з вугільним концентратом позивачем була виявлена розбіжність з даними, зазначеними у перевізних документах.

За результатами приймання продукції за кількістю було складено акт про приймання вантажу за кількістю від 18.07.2011 р. № 1034. Також 18.07.2011 р. було складено акт про вагу за № 1034.

Згідно акту № 1034 від 18.07.2011 р. кількість недостатньої продукції склала 3 950 кг, а саме:

- вага нетто зважування вантажу по накладній № 53388021 у вагоні № 67654822 - 68400 кг (брутто 91700 кг, тара 23300 кг) нестача вантажу складає 400 кг проти даних залізничної накладної;

- вага нетто зважування вантажу по накладній № 53387981 у вагоні № 68743863 - 70650 кг (брутто 90650 кг, тара 20300 кг) нестача вантажу складає 50 кг проти даних залізничної накладної;

- вага нетто зважування вантажу по накладній № 53387981 у вагоні № 68700384 - 70150 кг (брутто 90550 кг, тара 20400 кг) нестача вантажу складає 550 кг проти даних залізничної накладної;

- вага нетто зважування вантажу по накладній № 53387981 у вагоні № 65288672 - 68650 кг (брутто 92500 кг, тара 23850 кг) нестача вантажу складає 150 кг проти даних залізничної накладної;

- вага нетто зважування вантажу по накладній № 53388021 у вагоні № 60493038 - 67450 кг (брутто 91100 кг, тара 23650 кг) нестача вантажу складає 1350 кг проти даних залізничної накладної;

- вага нетто зважування вантажу по накладній № 53388021 у вагоні № 67671206 - 67600 кг (брутто 90450 кг, тара 22850 кг) нестача вантажу складає 1100 кг проти даних залізничної накладної;

- вага нетто зважування вантажу по накладній № 53388021 у вагоні № 65490278 - 68450 кг (брутто 92400 кг, тара 23950 кг) нестача вантажу складає 350 кг проти даних залізничної накладної.

За результатами роботи комісії зроблений висновок, що недостача у спірних вагонах виникла внаслідок неправильного визначення вантажовідправником ваги вантажу. Акт підписаний трьома представниками - членами комісії (прийомоздавач, бригадир основного виробництва, представник громадськості за посвідченням від 18.07.2011 р. № 1034).

На виконання умов договору від 01.02.2008 р. № 17 э ТОВ «Група Енерго» виставило позивачу рахунки-фактури № 4084 від 14.07.2011 р., № 4085 від 14.07.2011 р. на оплату вартості продукції, відвантаженої відповідачем у спірних вагонах, який позивачем оплачений в повному обсязі платіжним дорученням від 02.08.2011 р. № 7222 із призначенням платежу - оплата за вугільну продукцію за дог. № 17э від 01.02.2008 р.

Позивач просить стягнути з належного відповідача збитків від недостачі вугільного концентрату марки "Ж" у сумі 1 906,60 грн.

Господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення майнової шкоди від недостачі вугільного концентрату марки «Ж» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно п. 4.2. договору № 17 э від 01.02.2008 р. прийомка товару покупцем має здійснюватись у відповідності до вимог Інструкції «Про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю», затвердженою постановою Держарбітражу від 15.06.1965 р. № П-6 (далі - Інструкція).

Згідно з пунктом 1 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю № П-6 вона застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами та іншими обов'язковими правилами не встановлено інший порядок приймання продукції за кількістю.

Вказана Інструкція містить перелік документів-доказів, які є підставою для покладення на відправника відповідальності за втрату, псування, пошкодження або нестачу вантажу. Отже, ніякі інші документи не можуть підтверджувати обставини, що є підставою для покладення на відправника відповідальності за недостачу вантажу.

Відповідно до п. 17 Інструкції одночасно з призупиненням приймання одержувач повинен викликати для участі в продовженні приймання продукції і складання двостороннього акту представника одноміського відправника. Представник іногороднього відправника (виробника) викликається у випадках, передбачених в Основних та Особових умовах постачання, інших обов'язкових правилах або в договорі.

Приймання вугільного концентрату за кількістю за спірною поставкою здійснювалось відповідно до норм діючого законодавства, а саме Інструкції «Про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю» № П-6. З матеріалів справи вбачається, що умови при яких виклик іногороднього відправника є обов'язковим відсутні.

В силу ст. 306 Господарського кодексу України, ст. 908 Цивільного кодексу України, загальні умови перевезення визначаються цими кодексами, законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами.

Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо перевезення встановлюється договором, якщо інше не визначено, зокрема, транспортними кодексами (статутами), що передбачено п. 5 ст. 307 ГК України, п. 2 ст. 908 ЦК України.

На перевезення залізничним транспортом вантажів, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування, поширюються норми Статуту залізниць України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 р. № 457.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Таким чином, надавши залізниці накладні № № 53388021, 53387981 і вантаж, відповідач уклав з залізницею угоду на перевезення спірних вагонів. Зазначені залізничні накладні підтверджують укладення договору перевезення вантажів (п. 2 ст. 307 ГК України, п. 2 ст. 909 ЦК України). Уклавши такий договір, його сторони погодились на здійснення перевезення на умовах, визначених Статутом залізниць України.

Статтею 37 Статуту залізниць України передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній - основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу.

За правилами ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Навантаження у вищевказані вагони здійснено засобами відправника.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною першою ст. 26 Закону України «Про залізничний транспорт» передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами.

Під час прийняття вантажу за кількістю позивачем встановлена недостача вантажу, що підтверджено складеним актом прийому продукції по кількості № 1034 від 18.07.2011 р. Зазначений акт складений у повній відповідності до вимог Інструкції.

Відповідно до ст. 105 Статуту залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Так, згідно ст. 110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

За змістом ст. 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу лише у випадках, визначених цією нормою. Зокрема, в силу п. "а" ст. 111 Статуту, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу у разі, колі вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Стаття 115 Статуту встановлює, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно пункту 27 Правил приймання вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати.

Позивачем була розрах?ована відповідальна недоста?ча вугілля, яка, з урахуванням вартості вугілля зазначеного в рахунку та норми природних збитків та надлишків, відповідно до п. 27 Правил приймання вантажу склала у загальному розмірі 1 906,60 грн.

Крім того, суд враховує той факт, що позивач здійснив перевагу пустих вагонів, що зазначено в акті від 18.07.2011 р. № 1034.

Загальні підстави для відповідальності за заподіяння майнової шкоди встановлені ст. 1166 Цивільного кодексу України. Відповідно до зазначеної норми, шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. При цьому, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 908, 909, 1166 Цивільного кодексу України, ст. ст. 306, 307 Господарського кодексу України, ст. ст. 6, 37, 24, 105, 110, 111, 115, 114 Статуту залізниць України, ст. 26 Закону України «Про залізничний транспорт», ст. ст. 22, 32, 33, 36, 34, 43, 49, 82 - 85, Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Макіївкокс», м. Макіївка

задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донпромтрейд», м. Донецьк (83009, м. Донецьк, вул. Новоросійська, 9а, ЄДРПОУ 34705821, п/р 26002226681121 в ДОФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 334011) на ко?ристь Приватного акціонерного товариства «Макіївкокс», м. Макіївка (86106, Донецька область, м. Макіївка, вул. Горького, 1, п/р 26004198061891 в Донбаській філії ПАТ «Кредитпромбанк» м. Донецька, МФО 335593, ЄДРПОУ 32598706) шкоду у вигляді варт?ості недостачі вантажу в сумі 1906,60 грн., судовий збір в сумі 1 609,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 24.04.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення за правилами ст. ст. 84-85 ГПК України складено та підписано 27.04.2012 р.

Суддя Бокова Ю.В.