Постанова № 26018741, 10.09.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДП О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Вступна та резолютивна частини

10.09.2012 р. Справа № 2а-4512/12/1470

м. Миколаїв

11:15

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Шерстюк І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1, доДержавної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, проскасування податкового повідомлення - рішення,

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2

від відповідача: Заяць Г.М.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Податкове повідомлення-рішення №0002101702 від 07.06.12 ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про визначення підприємцю ОСОБА_1 грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 5875 гривень визнати протиправним та скасувати.

3. Присудити на користь підприємця ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 107,39 гривень. Державній казначейській службі України стягнути судові витрати з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у Заводського районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби.

4. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд, протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В. В. Біоносенко

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 вересня 2012 р. справа № 2а -4512/12/1470

м. Миколаїв

11:15

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Шерстюк І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до відповідачаДержавної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової службиза участю представників: від позивача: ОСОБА_2 від відповідача: Заяць Г.М. про скасування податкового повідомлення-рішенняВ С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 5875 гривень.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що ним виконані всі вимоги Закону України «Про податок на додану вартість»щодо формування податкового кредиту за взаємовідносинами з ТОВ «Росттон», але податковим органом безпідставно нарахована недоїмка з цього приводу.

Відповідач позов не визнав, свої заперечення обґрунтував тим, що Актом перевірки ТОВ «Росттон»всі його правочини визнані нікчемними, а тому у позивача немає права на віднесення сум, сплачених на користь цього контрагента до податкового кредиту.

Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований в якості суб'єкта підприємницької діяльності виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 19.02.09. Основним видом діяльності підприємця ОСОБА_1 є діяльність автомобільного вантажного транспорту (арк.спр.19).

В серпні та вересні 2010 року ФОП ОСОБА_1 мав правовідносини з ТОВ «Росттон».

Відповідно до первинних документів ТОВ «Росттон»надав позивачу послуги з ремонту напівпричепу та гідропідсилювача керма. За вказані послуги позивачем сплачено на користь ТОВ «Росттон»28200 гривень, з них податку на додану вартість 4700 гривень (арк.спр.13-14, 16-17).

В свою чергу ТОВ «Росттон»видав підприємцю ОСОБА_1 дві податкові накладні на суму ПДВ 4700 гривень (арк.спр.15, 18).

В січні 2011 року ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва провела документальну невиїзну перевірку ТОВ «Росттон», результати якої оформлені Актом від 27.01.11 №283/23-100/36955155 (арк.спр.32). Зазначеною перевіркою ДПІ встановила, що у ланцюгу постачальників ТОВ «Росттон»є підприємства, які не знаходяться за своїм місцезнаходженням, не мають основних засобів, а за таких обставин податковий орган робить висновки про нікчемність всіх правочинів укладених ТОВ «Росттон».

В травні 2012 ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва провела документальну позапланову невиїзну перевірку підприємця ОСОБА_1, результати якої оформлені Актом від 17.05.12 №1038/17-200/НОМЕР_1 (арк.спр.60).

Під час перевірки податківців пославшись на свій попередній Акт перевірки ТОВ «Росттон»та його висновки про нікчемність правочинів ним укладених, у зв'язку з чим також дійшли до думки про неможливість підприємцем ОСОБА_1 віднести 4700 гривень сплачених за ремонт автотехніки ТОВ «Росттон» до податкового кредиту.

07.06.12 уповноваженою особою ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва прийнято податкове повідомлення-рішення №0002101702 про визначення підприємцю ОСОБА_1 грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 5875 гривень, з яких 4700 гривень основного боргу та 1175 гривень штрафу (арк.спр.65).

Згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно припису підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, відповідно до Закону у підприємця є право на включення сплачених сум іншому платнику податку за умови проведення реальної господарської операції та наявності первинних документів, які підтверджують її проведення.

В судовому засіданні досліджено, що у позивача є всі первинні документи, які підтверджують проведення операції з ТОВ «Росттон» (акти виконаних робіт, податкові накладні, прибуткові квитанції).

Відповідно до роз'яснення Вищого адміністративного суду України викладеного у листі № 742/11/13-11 від 02.06.11 судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.

З цього приводу відповідачем ніяким чином не обґрунтовано свою позицію про «безтоварність»взаємовідносин між ОСОБА_1 та ТОВ «Росттон». Характер наданих ОСОБА_1 послуг (ремонт автомобілів), не потребують яких не будь значних основних засобів та трудових ресурсів.

На думку суду відповідач перебільшує значення власного Акту по перевірці ТОВ «Росттон»від 27.01.01. Зазначений документ з висновками про нікчемність правочинів ТОВ «Росттон»не має наперед встановленої сили, не є преюдиційним фактом та не може породжувати цивільно-правових наслідків про недійсність договорів.

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

ЦК України встановлює, що нікчемними є правочини: у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину (ч.1 ст.219, ч.1 ст.220 ЦК); у разі відсутності схвалення правочину який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності (ч.2 ст.221 ЦК); правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування (ч.1 ст.224 ЦК); у разі відсутності схвалення опікуном, правочину, який вчинено недієздатною фізичною особою (ч.1 ст.226 ЦК); а також в інших випадках передбачених ч.1 ст.27, ч.3 ст.121, ч.6 ст.126, ч.3 ст.247, ч.1 ст.249, ч.2 ст.547, ч.3 ст.586, ч.3 ст.614, ч.6 ст.633, ч.2 ст.661, ч.4 ст.698, ч.3 ст.719, ч.4 ст.720, ч.1 ст.739 та іншими статтями ЦК України.

Жодну з цих підстав не може бути застосовано до договорів між ТОВ «Росттон»та ФОП ОСОБА_1

Щодо посилання податківців на ст.228 Цивільного кодексу України - правочин, який порушує публічний порядок, то ця норма також не стосується зазначених договорів. Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Як роз'яснив Верховний Суд України в постанові Пленуму «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»№9 від 06.11.09 правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок (п.18 постанови Пленуму ВСУ).

Договори на ремонт гідропідсилювача керма та напівпричепа за своїм змістом не направлені на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Жодних інших доказів того, що реальної господарської операції між позивачем та ТОВ «Росттон»не було ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва не надано. Відповідач не надав суду доказів того, що ТОВ «Росттон»зареєстрована на підставну особу, яка заперечує причетність до його діяльності, або що стосовно посадовців ТОВ «Росттон»порушено кримінальну справу за ознаками злочину передбаченого ст.205 КК України, або яких-небудь інших доказів того, що зазначене підприємство причетне до протиправних схем з конвертації готівкових коштів та формування штучного податкового кредиту.

Відповідно до ч.2 ст.72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин у суду немає аргументів для обґрунтування відсутності господарської операції між позивачем та ТОВ «Росттон». Ніякою кон'юнктурою наповнення державного бюджету неможливо виправдати безпідставне нарахування підприємцю податкового зобов'язання, більш того зі штрафними санкціями.

Зазначена правова позиція, зокрема, викладена у постановах Верховного Суду України від 01.06.10 за позовом ПП «Армавір»до ДПІ у Печерському районі м. Києва, від 19.11.10 у справі за позовом ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю»до Кременчуцької ОДПІ, від 31.01.11 за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат»до Мукачівської ОДПІ, а також у Рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.09 по справі «Булвес»проти Болгарії.

Відповідно до ч.2 ст.160, 244-2 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних відносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ практику Суду як джерело права.

Позов задовольнити, визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва №0002101702 від 07.06.12 ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про визначення підприємцю ОСОБА_1 грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 5875 гривень.

Судові витрати покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Податкове повідомлення-рішення №0002101702 від 07.06.12 ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про визначення підприємцю ОСОБА_1 грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 5875 гривень визнати протиправним та скасувати.

3. Присудити на користь підприємця ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 107,39 гривень. Державній казначейській службі України стягнути судові витрати з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у Заводського районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби.

4. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд, протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В.В. Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 10.09.12

Суддя В.В. Біоносенко