Постанова № 26018213, 24.04.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2012 року Справа № 1170/2а-5207/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Притули К.М.

при секретарі: Білоус І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім «Протеїн-Продакшн»до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ ТД «Протеїн-Продакшн»звернулось до суду з позовом в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ від 06 грудня 2011 року №0001712360, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 75320 грн. та податкове повідомлення-рішення від 06 грудня 2011 року №0001722360 яким товариству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 192843 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07 грудня 2011 року товариство отримало оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами позапланової невиїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності віднесення до складу податкового кредиту сум з податку на додану вартість в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинах із ТОВ «Мелвилл»за період з 01.07.2011 року по 31.08.2011 року.

Висновки відповідача про необхідність збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість ґрунтуються на тому, що при перевірці було встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод без мети настання реальних наслідків.

Позивач вважає, зазначені вище висновки безпідставними, оскільки при проведенні перевірки працівниками Кіровоградської ОДПІ не досліджувались та не вивчались первинні документи, які пов'язані з господарською діяльністю підприємства і містять відомості про господарські операції. Крім того, акт перевірки не містить доказів, які б надали правову можливість контролюючому органу стверджувати про наявність ознак, котрі передбачені ч.1 ст. 228 ЦК України та вживати інші дії пов'язані з донарахуванням суми податку на додану вартість підприємству та застосовувати штрафні (фінансові) санкції.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене на підставі акту «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ТД «Протеїн-Продакшн», згідно якого встановлено відсутність поставок, товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. Господарські операції щодо придбання ТОВ ТД «Протеїн-Продакшн»товарів (робіт, послуг) у контрагента -постачальника ТОВ «Мелвилл» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій, а тому просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що посадовими особами відповідача було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ ТД «Протеїн-Продакшн»з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинах із ТОВ «Мелвилл»за період з 01.07.2011 року по 31.08.2011 року, за результатами якої складено акт №133/23-6/36390340 від 18.11.2011 року (а.с. 11-26).

В акті №133/23-6/36390340 від 18.11.2011 року зазначено, що перевіркою встановлено порушення:

ч. 1 ст. 203, ст. ст. 207, 208, 215, 216, 228, 626, 629, 655, 656, 658, 662 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ ТД «Протеїн-Продакшн»з ТОВ «Мелвилл»на загальну суму 2007555 грн., в тому числі ПДВ -334593 грн.;

п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого ТОВ ТД «Протеїн-Продакшн»занижена сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за липень 2011 року на загальну суму 116880 грн., а також встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 192843 грн., у тому числі: за липень 2011 року у сумі 83133 грн., за серпень 2011 року у сумі 109710 грн., а також завищення залишку від'ємного значення ПДВ (ряд. 24 Декларації) за липень 2011 року на суму 80457 грн. та за серпень 2011 року на суму 188460 грн.

06 грудня 2011 року на підставі акту перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0001712360, яким позивачеві збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 175320 грн., в тому числі за основним платежем 116880 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 58440 грн. та №0001722360, яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 192843 грн. (а.с. 27-28).

Визначаючи позивачеві грошове зобов'язання з ПДВ відповідач виходив з того, що позивач протягом перевіреного періоду мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Мелвилл».

Так, в акті перевірки зазначено, що актами ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 13.09.2011 року №183/23-300/36880504 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Мелвилл»щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за липень 2011 року»та від 06.10.2011 року №247/23-300/36880504 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Мелвилл»щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за серпень 2011 року»встановлено відсутність факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Мелвилл»у липні-серпні 2011 року.

Таким чином відповідачем зроблено висновок про нікчемність правочинів, в тому числі операції з придбання товарів (робіт, послуг) ТОВ «Мелвилл»у підприємств-постачальників та, відповідно, операції з їх подальшого продажу ТОВ ТД «Протеїн-Продакшн»за липень-серпень 2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (покупець) та ТОВ «Мелвилл»(продавець) 08 червня 2011 року був укладений договір поставки сої №0806С (а.с. 29-31). Відповідно до п.1.1 Договору Постачальник зобов'язується поставити товар, а Покупець оплатити та прийняти його на умовах викладених в договорі та в Специфікаціях (а.с. 32-36) до даного договору.

Відповідно до зазначеного договору ТОВ «Мелвилл»було виписано наступні податкові накладні: №12 від 07.07.2011 року на суму 307632 грн. (сума ПДВ 51272 грн.), №31 від 15.07.2011 року на суму 447789 грн. (сума ПДВ 74631,5 грн.), №41 від 16.07.2011 року на суму 148016 грн. (сума ПДВ 24669,33 грн.), №42 від 17.07.2011 року на суму 148770 грн. (сума ПДВ 24795 грн.), №48 від 21.07.2011 року на суму 297088 грн. (сума ПДВ 49514,67 грн.), №112 від 23.08.2011 року на суму 324864 грн. (сума ПДВ 54144 грн.), №113 від 23.08.2011 року на суму 333396 грн. (сума ПДВ 55566 грн.) (а.с. 45-51).

Оплата вартості поставленої сої здійснена в безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 78-84).

Транспортування товару здійснювалося за рахунок ТОВ «Мелвилл», що підтверджується товарно-транспортними накладними (а.с. 85-97).

Також, позивачем на підтвердження подальшого використання сої, надано копію переробки давальницької сировини №01/09/10 від 01.09.2010 року (а.с. 59-63).

Незважаючи на наявність вказаних документів відповідачем в акті перевірки юридична оцінка їм не надавалась, а за основу були взяті акти ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва.

Так в акті зазначено, що в ході проведення ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва перевірок встановлено, що ТОВ «Мелвилл»за юридичною адресою не знаходиться, має стан 8 -до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, свідоцтво платника ПДВ -анульовано 25.08.2011 р.

Суд критично оцінює посилання відповідача на акти перевірок проведенні ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва, як на доказ нікчемності угод між позивачем та ТОВ «Мелвилл», оскільки на час здійснення господарських операцій, ТОв «Мелвилл»було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мало свідоцтво платника ПДВ.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбаванням товарів (робіт, послуг), до складу валових витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватись відповідними податковими накладними.

Таким чином, враховуючи те, що у позивача наявні належним чином складені податкові накладні, останній мав право віднести до складу податкового кредиту суму ПДВ сплачену у складі вартості товару придбаного у ТОВ «Мелвилл».

Стосовно доводів відповідача щодо нікчемності угод укладених позивачем з ТОВ «Мелвилл»суд зазначає наступне.

У відповідності до ст.228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що повноваженнями щодо визнання правочину недійсним із мотивів порушення публічного порядку, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (нікчемний правочин), органи податкової служби не наділені, оскільки таке визнання можливе в судовому порядку, а тому суд вважає, що висновки відповідача в частині визнання правочинів нікчемними, покладені в основу для визначення податкових зобов'язань позивачеві, вимогам чинного законодавства не відповідають оскільки вчинені поза межами законодавчо визначених повноважень та з перейняттям компетенції судових органів.

Висновок податкового органу про нікчемність правочинів, які на його думку, вчинені з метою, що суперечить інтересам держави та порушують публічний порядок не може бути беззаперечним доказом такої нікчемності, а повинен доводитись в судовому порядку шляхом подання відповідного позову на виконання законодавчо визначених повноважень.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ від 06 грудня 2011 року №0001712360, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 75320 грн. та податкового повідомлення-рішення від 06 грудня 2011 року №0001722360 яким товариству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 192843 грн. підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 94, 162, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім «Протеїн-Продакшн» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції №0001712360 від 06 грудня 2011 року та податкове повідомлення-рішення №0001722360 від 06 грудня 2011 року.

Зобов'язати Державне казначейство України стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім «Протеїн-Продакшн» судовий збір в розмірі 28,23 грн. шляхом безспірного списання із рахунку Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області державної податкової служби.

Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. Притула

Дата складання та підписання постанови в повному обсязі 30 квітня 2012 року.