Постанова № 26017862, 04.09.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2012 р. Справа № 2а/0570/8672/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Буряк І.В.

при секретарі Могілевському А.А.

за участю представників сторін:

позивача: Кузьмич Т.В. (дов.)

Сорокатого В.І. (дов.)

відповідача: Кузнецова А.О. (дов.)

Камлик Т.Е. (дов.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Донбаскабель»

до Державної податкової служби у Куйбишевському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Донбаскабель» (надалі - позивач, ПАТ «Донбаскабель»)звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби (надалі - відповідач, ДПІ у Куйбишевському районі м.Донецька) про скасування податкових повідомлень-рішень від 26.06.2012р.:

- №0000082344, згідно якого було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 414 534,00 грн.;

- №0000072344, згідно якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) на 1 276 756,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на безпідставність та необґрунтованість висновків акту перевірки від 11.06.2012р. №926, на підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, які винесені без урахування фактичних обставин справи та в порушення приписів податкового законодавства.

В судовому засіданні від 03.09.2012р. представники позивача позов підтримали та просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

ДПІ у Кубишевському районі м.Донецька надала до суду письмові заперечення на позов, згідно яких проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, обґрунтовує свою позицію висновками акту перевірки.

В судовому засіданні від 04.09.2012р. представник відповідача проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити повністю.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

Публічне акціонерне товариство «Донбаскабель» зареєстровано виконавчим комітетом Донецької міської ради в якості юридичної особи (ЄДРПОУ 00214505, місцезнаходження: 83077, м.Донецьк, вул.Заварзіна, буд.1), про що видане відповідне свідоцтво серія А01 №716003.

ДПІ у Куйбишевстькому районі м. Донецька була проведена позапланова невиїзна перевірка ПАТ «Донбаскабель» з питань дотримання податкового законодавства в ході взаємовідносин з ТОВ «Укренергометалгруп» за період з 01.08.2011р. по 31.08.2011р., по закінченню якої було складено акт перевірки від 11.06.2012р. №926.

За результатами адміністративного оскарження акту перевірки від 11.06.2012р. ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька із зазначеного акту перевірки було вилучено наступний абзац: «Крім того, операції ПАТ «Донбаскабель» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим посадова особа ПАТ «Донбаскабель» не могла фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного».

Згідно висновків зазначеного акту від 11.06.2012р. було встановлено наступны порушення:

- ч.1 ст.203, ст..215, п.1 ст.216, ст..228 Цивільного кодексу України, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПАТ «Донбаскабель» при придбанні товарів у ТОВ «Укренергометалгруп»;

- п.185.1 ст.185, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України у результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду на суму 851 171,00 грн.

На підставі акту перевірки від 11.06.2012р. №926 були винесені спірні податкові повідомлення-рішення від 26.06.2012р.:

- №0000072344, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 1 276 756,50 грн., у тому числі за основним платежем 851 171,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 425 585,50 грн.;

- №0000082344, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 414 534,00 грн.

Із акту перевірки від 11.06.2012р. №926 було встановлено.

Між ПАТ «Донбаскабель» та ТОВ «Укренергометалгруп» було укладено договір поставки №38250/2010/099 від 02.11.2010р., щодо постачання мідної катанки, відповідно до якого ТОВ «Укренергометалгруп» зобов'язується передати у власність ПАТ «Донбаскабель», а ПАТ «Донбаскабель» зобов'язується оплатити та прийняти мідну катанку у відповідності до специфікацій.

Договір скріплено печаткою підприємств ПАТ «Донбаскабель» та ТОВ «Укренергометалгруп» та підписаний Михайловським Д.Л. - директором ПАТ «Донбаскабель» та Нестерюк Н.В. - директором ТОВ «Укренергометалгруп».

Відповідач зазначає, що в ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ТОВ «Укренергометалгруп», що свідчить про те, що правочини між ПАТ «Донбаскабель» та ТОВ «Укренергометалгруп» здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до ч.1,2 ст.215, ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товару.

Висновків щодо нікчемності договору між ТОВ «Укренергометалгруп» та ПАТ «Донбаскабель» відповідач також дійшов на підставі акту Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби від 03.05.2012р. №1375/22-5/37281576 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Украенергометалгруп» з питання підтвердження взаємовідносин з ПП «Інвест пром» за період з 01.08.2011р. по 31.08.2011р.

Згідно висновків вказаного акту перевіркою встановлено що, у зв'язку з відсутністю документального підтвердження податкових зобов'язань та відсутністю документального підтвердження податкового кредиту, в результаті чого завищено суму податкових зобов'язань та завищено суму податкового кредиту ПП «Інвест пром.» за період з 01.12.2011р. по 30.09.2011р., відповідно до акту Алчевської ОДПІ в Луганській області №509/236-37156752 від 28.02.2012р., ТОВ «Укренергометалгруп» завищено податковий кредит за серпень 2011р. на суму - 1 215 042,00 грн. та визначено не дійсним податкове зобов'язання на користь покупців: «ВАТ «Донбаскабель» за серпень 2011 року на суму 154 361,00 грн.

У результаті порушення ТОВ «Укренергометалгруп» своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), угоди, укладені з контрагентами на реалізацію товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) на адресу Пат «Донбаскабель», мають протиправний характер. А такий правочин, в наслідок якого неправомірно віднесений податок на додану вартість до складу податкових зобов'язань, по суті спрямований на незаконне заволодіння майном держави та суперечить інтересам держави та суспільства,, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже згідно з ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України є нікчемним.

Враховуючи вищенаведене, відповідачем зроблено висновок, що усі операції купівлі-продажу з ТОВ «Укренергометалгруп» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача», тобто підприємство не мало право формувати податковий кредит за такими угодами.

В акті перевірки від 11.06.2012р. №926 зазначено, що за серпень 2011р. ПАТ «Донбаскабель» задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 3 106 098,00 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за серпень 2011р. встановлено його завищення на суму 1 420 355,36 грн.

В порушення п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України підприємством ПАТ «Донбаскабель» неправомірно включено до складу податкового кредиту податкові накладні, виписані при здійсненні «нікчемного» правочину з ТОВ «Укренергометалгруп».

За даними підприємства за серпень 2011р. ПАТ «Донбаскабель» від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду становить 414 534 грн.

За даними перевірки за серпень 2011р. ПАТ «Донбаскабель» від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду становить 0 грн., а позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду становить 1 005 821,4 грн.

За даними підприємства залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, які підлягає за підсумками поточного звітного періоду по рядку 22 декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року складає 154 650,00 грн.

За даними перевірки залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті за підсумками поточного звітного періоду по рядку 22 декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року складає 0 грн.

Розбіжність становить 154 650,00 грн.

Таким чином, сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 18 - рядок 21) становить 851 171,00 грн.

Перевіркою встановлено порушення п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України у результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду на суму 851 171,00 грн.

Суд зазначає, що на момент здійснення спірних операцій порядок, підстави та терміни формування податкового кредиту визначалися Податковим кодекс України.

Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (надалі - ПКУ) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПКУ право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст.198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

У відповідності до п.198.3 ст.198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У пункті 198.6 ст.198 ПКУ встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Таким чином, судом встановлено, що наявність податкової накладної, яка оформлена згідно вимог Податкового кодексу України є виключною підставою для виникнення у суб'єкта господарювання права на формування податкового кредиту.

В матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що на момент надання податкових накладних контрагент позивача не був зареєстрований платником податку на додану вартість, а тому не мали права виписувати податкові накладні.

Зазначене спростовує твердження відповідача про завищення суми податкового кредиту, оскільки приписами Податкового кодексу України чітко передбачено випадки виникнення права платника податку на податковий кредит. Таке право підтверджено матеріалами справи.

Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України, господарською діяльністю вважається діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Метою правочинів, що укладаються при веденні господарської діяльності, є отримання доходу, тому позивач як суб'єкт господарської діяльності, повинен спрямовувати свою господарську діяльність на досягнення економічних результатів та отримання прибутку. Податковим органом зроблено висновок, що позивач здійснював заздалегідь економічно необґрунтовані операції та з метою формування штучного податкового кредиту та мінімізації податкових зобов'язань.

Відповідачем в ході перевірки не встановлено, та не доведено в суді, що відомості, які містяться в податкових накладних, а також в інших первинних документах, є недостовірними, або що зазначені документи визнані недійсними в судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що у позивача є всі необхідні документи, які в розумінні Закону України «Про бухгалтерський обіг та фінансову звітність в Україні» підтверджують факт здійснення господарської операції та, як наслідок, настання правових наслідків, обумовлених договором.

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в

Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, що здійснюється підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, використовуючи грошовий вимір, базуються на даних бухгалтерського обліку.

У відповідності до ч.1 ст.9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Із вказаними висновками про нікчемність укладених угод, суд не може погодитися оскільки, здійснивши правовий аналіз документів, що надані позивачем до матеріалів справи, суд дійшов висновку, що первинні документи бухгалтерського та податкового обігу підтверджують факт того, що правочини з контрагентами набули реального настання правових наслідків, на настання яких вони були спрямовані.

Подальше використання позивачем товарів спростовує нікчемність укладених правочинів, в судовому засіданні позивачем доведений та матеріалами справи підтверджений факт здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 ст.215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

За змістом ст.228 Цивільного кодексу України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Таким чином, відповідно викладеного, для визнання правочину нікчемним з підстав порушення публічного порядку, суду слід встановити обставини, які б свідчили про наявність умислу у сторін при укладанні такої угоди на досягнення мети, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та водночас суперечить моральним засадам суспільства.

Дійсно факт ухилення суб'єктом господарювання від сплати власних податкових зобов'язань може бути підставою для визнання правочину таким, що порушує публічний порядок, однак, суд звертає увагу, що для встановлення даного факту він має бути підтверджений належними та допустимими доказами, зокрема, податковими вимогами, надісланими сторонам угоди, у зв'язку з несплатою ними сум податкових зобов'язань, а також вирок суду з кримінальної справи про засудження осіб за ухилення від сплати податків.

Несплата податків є порушенням чинного податкового законодавства, однак, несплата податків однією із сторін за договором, чи сплата не в повному обсязі не є беззаперечним підтвердженням наявності у позивача при укладанні та виконанні спірної угоди мети на ухилення від сплати податків.

Частиною 4 ст.70 КАС України передбачено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до змісту ч.1, 4 ст.72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Натомість відповідачем не надано суду жодних доказів, що б підтверджували факт ухилення позивачем чи його контрагентами від сплати податкових зобов'язань.

Суд зазначає, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Укренергометалгруп» підтверджуються первинними документами, у тому числі податковими накладними, що відповідає вимогам, що були встановлені законодавством на час здійснення вказаних господарських операцій.

У відповідності до частин 1 та 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що позивачем надані належні докази, що підтверджують можливість здійснення вказаних операцій, з урахуванням наявних у сторін вказаних операцій матеріально технічних ресурсів та трудових ресурсів.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Донбаскабель» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби задовольнити повністю.

Податкове повідомлення-рішення від 26.06.2012р. №0000072344, яким Публічному акціонерному товариству «Донбаскабель» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 276 756,50 грн., у тому числі за основним платежем 851 171,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 425 585,50 грн. - скасувати.

Податкове повідомлення-рішення від 26.06.2012р. №0000082344, яким Публічному акціонерному товариству «Донбаскабель» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 414 534,00 грн. - скасувати.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Донбаскабель» (ЄДРПОУ 00214505, місцезнаходження: 83077, м.Донецьк, вул.Заварзіна, буд.1) 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) гривень 00 копійок судового збору.

3. Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст.254 КАС України.

4. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 4 вересня 2012 року, повний текст виготовлено 10 вересня 2012 року.

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Буряк І. В.