Постанова № 26017674, 05.09.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2012 р. Справа № 2а/0470/6788/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бондар М.В.,

при секретарі судового засідання Салюк Л.Ю.,

за участю:

прокурора Зіми В.Б.,

представника позивача Поліводського О.А.,

представників відповідача Борисенко І.С., Туркіної А.С,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ОЛІР" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області Державної податкової служби за участі прокуратури Дніпропетровської області про скасування податкових повідомлень-рішень та рішення про результати розгляду скарги, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „ОЛІР" (далі - ТОВ „ОЛІР", позивач) звернулось до адміністративного суду з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, яку в судовому засіданні замінено правонаступником - Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - СДПІ по роботі з ПГМК у м. Кривому Розі, відповідач). В позовній заяві ТОВ „ОЛІР" просить:

- скасувати та визнати неправомірним податкове повідомлення-рішення від 20.01.2012 р. №0000010720 СДПІ по роботі з ПГМК у м. Кривому Розі про нарахування

суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств

у розмірі 7289047,50 грн., з яких: 5836754,00 грн. податку на прибуток приватних підприємств, 1452293, 60 грн. - штрафних (фінансових) санкцій;

- скасувати та визнати неправомірним податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ПГМК у м. Кривому Розі від 04.04.2012 р. №0000290720 про нарахування суми грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 2964573,50 грн., з яких: 2377175,00 грн. податку на прибуток приватних підприємств, 587398,50 грн. - штрафних (фінансових) санкцій;

- скасувати Рішення від 28.03.2012 р. № 5529/10/10-014 Державної податкової служби у Дніпропетровській області про результати розгляду скарг ТОВ «ОЛІР» на податкове повідомлення-рішення від 20 січня 2012 р. №0000010720 та податкове повідомлення-рішення від 20 січня 2012 р. №0000020720.

31.07.2012 р. з метою захисту інтересів держави, до участі у справі вступив прокурор Дніпропетровської області.

Ухвалою суду від 25.06.2012 р. відкрито провадження у справі. Справа неодноразово призначалась до розгляду в судовому засіданні. В судовому засіданні 10.07.2012 р. оголошено перерву для надання представником позивача додаткових доказів. В наступне судове засідання, призначене на 17.07.2012 р. представник позивача не з'явився, до судового засідання надійшло клопотання директора ТОВ „ОЛІР" про розгляд справи за його відсутності, яке не мало підпису директора (а.с.249, 250 т.2), внаслідок чого судом оголошено перерву у зв'язку з неявкою представника позивача без поважних причин. В наступне судове засідання, призначене на 31.07.2012 р. представник позивача також не з'явився, до суду надійшло клопотання директора ТОВ „ОЛІР" про відкладення розгляду справи у зв'язку з його хворобою (а.с.256 т.2); судом оголошено ще одну перерву в судовому засіданні. В наступне судове засідання, призначене на 07.08.2012 р. представник позивача не з'явився, до судового засідання надійшло клопотання директора ТОВ „ОЛІР" „про розгляд справи за моєї відсутності" (а.с.263 т.2), в якому директор ТОВ „ОЛІР" просив відкласти розгляд справи на іншу дату, не проводити у відсутності представника позивача судове засідання; судом оголошено перерву в судовому засіданні. В наступне судове засідання, призначене на 14.08.2012 р. з'явився новий представник позивача, який не брав участі у попередніх судових засіданнях та заявив клопотання (а.с.5 т.3) про перенесення розгляду справи у зв'язку з необхідністю підготовки письмових заперечень щодо позиції відповідача; з метою всестороннього, повного та об'єктивного розгляду справи судом оголошено перерву в судовому засіданні. В наступному судовому засіданні, призначеному на 21.08.2012 р. представник позивача заявив клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні (а.с.33 т.3), в задоволенні якого в судовому засіданні відмовлено. Відмовляючи в задоволенні клопотання про оголошення ще однієї перерви, суд виходив з того, що з метою дотримання загальних принципів адміністративного судочинства та недопущення порушень прав позивача, судом неодноразово за ініціативою позивача оголошувались перерви в судовому засіданні для підготовки до справи та надання доказів; позивачу було надано достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи, підготовки до судового засідання та надання доказів, проте, позивач фактично затягував судовий розгляд справи, зловживаючи наданими процесуальними правами. В судовому засіданні 21.08.2012 р. судом здійснено розгляд справи по суті на підставі наявних у справі доказів.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті за наслідком проведення відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ „ОЛІР", яка призначена на підставі постанови старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у м. Києві від 12.10.2011 р. по кримінальній справі №56-2643. Позивач вказує, що у відповідності до п.86.9 ст.89 Податкового кодексу України (далі - ПК України), СДПІ по роботі з ПГМК у м. Кривому Розі не мала прав для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 20.01.2012 р. №0000010720. Також, висновки СДПІ по роботі з ПГМК у м. Кривому Розі, викладені в акті перевірки від 10.01.2012 р. №5/08-07-207/32263898 суперечать обгрунтуванням відповідача у інших актах, що були складені за наслідками попередніх податкових перевірок. Перевіряючі будували свої висновки на копіях документів, оригінали документів не досліджувались. Неналежними є посилання в акті перевірки на протоколи допиту свідків і обвинуваченого, вирок суду по кримінальній справі, акт перевірки ґрунтується на термінах, які у законодавстві не використовуються, зокрема, „нереальність" договору. Акт перевірки містить взаємовиключні висновки: у акті перевірки вказується, що послуги є недійсними, бо є „нереальними", проте на інших сторінках акту говориться про те, що послуги надавались. При проведенні перевірки перевіряючі вимагали наявності документів, які ні законом, ні договором, не передбачені, а саме, документи, що підтверджують транспортування обладнання, переданого в оренду від ТОВ „Будівельна компанія „Партнер-Інвест" до ТОВ „ОЛІР". Доводи щодо недійсності („нереальності") договорів не базуються на положеннях законодавства України: ст.ст. 202, 203, 204, 215, 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст.207 Господарського кодексу України (далі - ГК України). Перевіряючі не врахували спеціальних норм ПК України щодо визнання договорів недійсними: п.4.1.4 ст.4 та п.56.12 ст.56 ПК України щодо презумпції правомірності рішення платника податків та укладених ним договорів. Фахівцями відповідача не враховано положення законодавства щодо порядку визнання договорів недійсними, тобто у даній ситуації про недійсність договорів, укладених позивачем можна говорити лише у випадку визнання їх недійсними судом. Також, відповідачем не враховано положень законодавства щодо наслідків визнання договору недійсним, визначених ст.216 ЦК України та ст.208 ГК України. Перевіряючі не врахували звернень ТОВ „ОЛІР" із заявами щодо дійсності правочинів. Рішенням від 28.03.2012 р. № 5529/10/10-014 ДПС у Дніпропетровській області про результати розгляду скарг ТОВ «ОЛІР» частково задоволено скаргу позивача, проте висновки рішення є односторонніми та необ'єктивними, оскільки в акті перевірки не надано доказів не лише отримання від осіб послуг у загальній сумі 13838317,00 грн., а й не надано доказів завищення валових витрат. Скаргу позивача до ДПС України слід вважать такою, що задоволена оскільки у встановлений строк, рішення ДПС України за наслідком розгляди скарги ТОВ „ОЛІР" не було надіслано позивачу. Податкове повідомлення-рішення відповідача від 04.04.2012 р. №0000290720 дублює у не скасованій частині незаконне податкове повідомлення-рішення відповідача від 20.01.2012 р. №0000010720, що не змінює сутності порушень перевіряючими при здійсненні ними перевірки позивача. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували, просили відмовити в його задоволенні. Представники відповідача зазначили, що у ході проведення перевірки ТОВ „ОЛІР" встановлено факт нереальності здійснення господарських операцій з ТОВ „БК Партнер-Інвест", ТОВ „Юбіпартнер Девелопмент", ТОВ „Компанія „Універсальна торгівельна мережа", що є порушенням п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994р. (далі - Закон №334) та п.14.1.27, п.14.1.36 ст.14, п.139.1.9 ст.139 ПК України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток. Так, по взаємовідносинам ТОВ „ОЛІР" з ТОВ „БК „Партнер-Інвест" встановлено: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 формально числились директором, заробітну плату не отримували, ніякої діяльності не вели, ніяких договорів та інших документів фінансово-господарської діяльності з ТОВ „БК „Партнер-Інвест" не складали. По взаємовідносинам ТОВ „ОЛІР" з ТОВ „Компанія „Універсальна торгівельна мережа" встановлено: ОСОБА_6 формально числилась директором, ніякої діяльності не вела, ніяких фінансово-господарських операцій з контрагентами не проводила. По взаємовідносинам ТОВ „ОЛІР" з ТОВ „Юбіпартнер Девелопмент" встановлено: ОСОБА_7 формально числився директором, заробітну плату не отримував, ніякої діяльності від ТОВ „Юбіпартнер Девелопмент" не здійснював. У всіх зазначених контрагентів позивача встановлено факти: відсутності трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності; використання ТОВ „БК „Партнер-Інвест", ТОВ „Юбіпартнер Девелопмент", ТОВ „Компанія „Універсальна торгівельна мережа" іншими особами для здійснення діяльності, спрямованої на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб; відсутність у зазначених підприємств необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів; відсутність поставок товарів, виконання послуг, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. На момент здійснення попередніх перевірок інформації про порушення кримінальної справи, а також винесеного за результатами її розгляду вироку суду, який підтверджує порушення контрагентом позивача податкового законодавства, у відповідача не було. Досліджені СДПІ по роботі з ПГМК у м. Кривому Розі в ході проведення перевірки копії документів, наданих слідчим ВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва не є первинними документами в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон №996), а є податковою інформацією в розумінні ст.83 ПК України. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем у межах чинного законодавства. Так, за змістом п.86.9 ст.86 ПК України, податкове повідомлення-рішення не виноситься лише у випадках, коли порушено кримінальну справу відносно посадових осіб підприємства, перевірку у відношенні якого було призначено, що в свою чергу не стосується контрагентів таких підприємств. Рішення ДПС у Дніпропетровській області від 28.03.2012 р. № 5529/10/10-014 про результати розгляду скарг ТОВ «ОЛІР» не має юридичного характеру, оскільки безпосередньо не стосується прав і обов'язків платника податків, не містить обов'язкового для нього припису, а відтак не є правовим актом індивідуальної дії, а отже, не може бути предметом розгляду в адміністративній справі.

Прокурор в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні адміністративного позову, зазначила, що позивачем порушено норми податкового законодавства, внаслідок чого СДПІ по роботі з ПГМК у м. Кривому Розі правомірно визначено ТОВ „ОЛІР" податкові зобов'язання з податку на прибуток та винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Дослідивши письмові докази по справі та заслухавши пояснення представників сторін і прокурора, суд приходить до висновку, що в частині позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень адміністративний позов не підлягає задоволенню, а в частині позовних вимог про скасування рішення про результати розгляду скарг - провадження у справі підлягає закриттю.

Судом встановлено, що ТОВ „ОЛІР" зареєстровано виконкомом Криворізької міської ради Дніпропетровської області 23.12.2002 р., перебуває на обліку платників податків у СДПІ по роботі з ПГМК у м. Кривому Розі.

16.12.2011 р. відповідачем винесено наказ №405 „Про проведення перевірки ТОВ „ОЛІР", яким призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки дотримання чинного податкового, валютного та іншого законодавства відповідачем за період з 01.01.2009 р. по 31.05.2011 р. по взаємовідносинам з певними контрагентами (а.с.23-24 т.2). Наказ винесено у відповідності до постанови старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у м. Києві від 12.01.2011 р. по кримінальній справі №56-2643 (а.с.18-20 т.2).

На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України в разі отримання постанови суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні здійснюється документальна позапланова виїзна перевірка.

Таким чином, призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ „ОЛІР" здійснено відповідачем в межах наданих повноважень у відповідності до вимог чинного законодавства.

10.01.2012 р. за наслідком перевірки позивача фахівцями СДПІ по роботі з ПГМК у м. Кривому Розі складено акт №5/08-07-207/32263898 „Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ „ОЛІР" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.05.2011 року (а.с.23-63 т.1), в якому, крім іншого, встановлене порушення позивачем п.1.23, п.1.32 ст.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334 та п.14.1.27, п.14.1.36 ст.14, п.139.1.9 ст.139 ПК України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 5836754 грн.

20.01.2012 р. СДПІ по роботі з ПГМК у м. Кривому Розі винесено податкове повідомлення-рішення № 0000010720 (а.с.140 т.1), яким ТОВ „ОЛІР" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 7289047,50 грн., в т.ч.: за основним платежем - на 5836754 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - на 1452293,50 грн.

31.01.2012 р. позивачем в порядку апеляційного узгодження оскаржено податкове повідомлення-рішення шляхом подання до ДПС у Дніпропетровській області первинної скарги №92 (а.с.172-183 т.1).

06.02.2012 р. рішенням ДПС у Дніпропетровській області №323/10/25-008 продовжено строк розгляду скарги по 30.03.2012 р. включно (а.с.164 т.1).

28.03.2012 р. за наслідком розгляду скарг позивача ДПС у Дніпропетровській області винесено рішення №5529/10/25-014 (а.с.165-170 т.1), яким скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ПГМК у м. Кривому Розі від 20.01.2012 р. № 0000010720 в частині визначення грошового зобов'язання ТОВ „ОЛІР" з податку на прибуток внаслідок включення до складу валового доходу вартості послуг у сумі 13838317,00 грн. і задоволено скаргу позивача в цій частині.

04.04.2012 р. СДПІ по роботі з ПГМК у м. Кривому Розі винесено податкове повідомлення-рішення №0000290720 (а.с.141 т.1), яким ТОВ „ОЛІР" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 2964573,50 грн., в т.ч.: за основним платежем - на 2377175 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - на 587398,50 грн.

12.04.2012 р. позивачем в порядку апеляційного узгодження оскаржено податкові повідомлення-рішення шляхом подання до ДПС України повторної скарги №000410 від 11.04.2012 р. (а.с.184-196 т.1).

24.04.2012 р. рішенням ДПС України №7334/6/10-2115 продовжено строк розгляду скарги до 10.06.2012 р. включно (а.с.171 т.1).

11.06.2012 р. за наслідком розгляду повторної скарги ДПС України винесено рішення про результати розгляду скарг позивача №9706/6/10-2115, яким залишено без змін податкове повідомлення - рішення СДПІ по роботі з ПГМК у м. Кривому Розі від 20.01.2012 р. № 0000010720 з урахуванням рішення ДПС у Дніпропетровській області, прийнятого за розглядом скарги, а скаргу позивача - без задоволення (а.с.77-79 т.2).

В судовому засіданні досліджені надані представником відповідача копії поштових документів, що підтверджують надіслання та вручення представникам позивача рішень ДПС у Дніпропетровській області та ДПС України про продовження строків розгляду скарг та рішень про результати розгляду скарг (а.с.6-14, 29 т.3).

З огляду на досліджені докази, спростовуються доводи ТОВ „ОЛІР" про неотримання рішення ДПС України про результати розгляду повторних скарг позивача.

В судовому засіданні з'ясовано, що висновок акту перевірки щодо наявності встановлених порушень обґрунтований тим, що при укладанні ТОВ «Олір» договорів з постачальниками:

- з ТОВ «Компанія «Універсальна торгівельна мережа» (договір оренди обладнання №3/08-09 від 03.08.2009 р., договір підряду на виготовлення продукції із матеріалів замовника від 03.08.2009 р. (виготовлення чохлів до вакуум - фільтрів ДШ-100), договір про надання послуг від 03.08.2009 р. (послуги з промислового прання спецодягу);

- з ТОВ «БК «Партнер-Інвест» (договір поставки №5 від 03.08.2009 р. (шифер хвилястий, стакани ж/б, панелі огородження), договір оренди обладнання №2/07-09 від 01.07.2009 р., договір виконання робіт від 11.01.2010 р. (прибирання зовнішніх будівельних майданчиків, збір та сортування будівельного сміття, фасування, сортування та утилізація відходів деревини, прибирання внутрішніх приміщень, в тому числі прибирання будівельного пилу строком до 31.01.2010 р.);

- з ТОВ «Юбіпартнер Девелопмент» (договір оренди обладнання б/н від 01.02.2010 р., договір підряду на виготовлення продукції із матеріалів замовника від 01.02.2010 р. (виготовлення чохлів до вакуум - фільтрів ДШ-100), договір про надання послуг від 01.02.2010 р. (послуги з промислового прання спецодягу),

не додержані вимоги ЦК України щодо спрямованості їх на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (ст. 203 ЦК України).

Так, відповідно до матеріалів перевірки, ТОВ «Олір» неправомірно віднесено до валових витрат витрати по операціях з ТОВ «БК «Партнер-Інвест», ТОВ«Юбіпартнер Девелопмент», ТОВ «Компанія «Універсальна торгівельна мережа» в загальній сумі 12501592 грн., які не підтверджені первинними документами. Документи податкового та бухгалтерського обліку, виписані ТОВ «БК «Партнер-Інвест», ТОВ «Юбіпартнер Девелопмент», ТОВ «Компанія «Універсальна торгівельна мережа» не є документами, що підтверджують реальність здійснення фінансово-господарської діяльності.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" № 742/11/13-11 від 02.06.2011р., з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість обов'язковому з'ясуванню підлягають, зокрема, обставини, що підтверджують рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

На вимогу суду представником позивача надано долучені до матеріалів справи копії первинних документів по взаємовідносинам ТОВ „ОЛІР" з контрагентами: ТОВ «БК «Партнер-Інвест», ТОВ «Юбіпартнер Девелопмент», ТОВ «Компанія «Універсальна торгівельна мережа», а саме, договори з додатками, видаткові накладні, акти виконаних робіт (наданих послуг), податкові накладні, платіжні доручення про перерахування грошових коштів (а.с.86-241 т.2).

Дослідивши надані первинні документи по взаємовідносинам ТОВ „ОЛІР" з контрагентами: ТОВ «БК «Партнер-Інвест», ТОВ «Юбіпартнер Девелопмент», ТОВ «Компанія «Універсальна торгівельна мережа», суд приходить до висновку, що вони складені формально: з наданих первинних документів не вбачається яким чином здійснювалась доставка від ТОВ «БК «Партнер-Інвест» з м. Києва до м. Кривий Ріг шиферу та інших будівельних матеріалів на загальну суму 2483328,72 грн. та де здійснювалось зберігання товару; з наданих первинних документів не вбачається яким чином здійснювалась доставка з м. Києва до м. Кривий Ріг обладнання в оренду (від ТОВ «Юбіпартнер Девелопмент»: станки, причіп тракторний, кран-балка, кран КС, бульдозер, трактор, машини для миття підлоги у кількості 8 шт., підметальні машини у кількості 4 шт., апарати високого тиску у кількості 4 шт., парогенератори у кількості 4 шт., професійні пилососи та інша техніка загальною заставною вартістю 4466050,00 грн.; від ТОВ «Компанія «Універсальна торгівельна мережа»: підлогомиючі машини різних модифікацій у кількості 40 шт., підметальні машини різних модифікацій у кількості 28 шт., апарати високого тиску у кількості 56 шт., парогенератори у кількості 20 шт., навантажувачі у кількості 8 шт., снігоприбиральна машина, автомийки з нагрівом у кількості 26 шт. та інше обладнання в загальній кількості 262 шт.); позивачем не було доведено, що отримане в оренду клірингове обладнання дійсно перебуває у позивача в експлуатації, не надано жодного доказу на підтвердження його використання у власній господарській діяльності; в жодному акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) відсутня інформація про місце складання актів та місце виконання робіт (надання послуг); в жодному акті здачі-прийняття робіт не зазначено прізвища та ініціали повноважних осіб від ТОВ «БК «Партнер-Інвест», ТОВ «Юбіпартнер Девелопмент», ТОВ «Компанія «Універсальна торгівельна мережа», які підписали відповідні акти; представники позивача не змогли пояснити суду та надати докази того яким чином виготовлялись позивачем чохли до вакуум-фільтрів для ТОВ «Юбіпартнер Девелопмент» з лютого по вересень 2010 р. на загальну суму 690001,44 грн. та для ТОВ «Компанія «Універсальна торгівельна мережа» з серпня по грудень 2009 р. на загальну суму 443560,00 грн., де вони зберігались та яким чином вони щомісячно доставлялись до ТОВ «Юбіпартнер Девелопмент» та ТОВ «Компанія «Універсальна торгівельна мережа» в м. Київ; представниками позивача не надано жодного доказу на підтвердження того, що позивачем фактично було надано послуги промислової пральні для ТОВ «Юбіпартнер Девелопмент» за період з лютого по вересень 2010 р. на загальну суму 1539351,81 грн. та для ТОВ «Компанія «Універсальна торгівельна мережа» з серпня по грудень 2009 р. на загальну суму 1376180,00 грн.: яким чином здійснювалось транспортування речей для прання з м. Києва до м. Кривий Ріг, чи має позивач відповідне обладнання для здійснення такого обсягу робіт, де зберігались речі до прання та після, яким чином випрані речі доставлялись ТОВ «Юбіпартнер Девелопмент» та ТОВ «Компанія «Універсальна торгівельна мережа» в м. Київ.

На підставі ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В судовому засіданні досліджено вирок Печерського районного суду м. Києва від 26.07.2011 р. у справі №1-705/11 (а.с.30-33 т.2), який набрав законної сили 10.08.2011 р. (а.с.26 т.3) відносно директора ТОВ «Компанія «Універсальна торгівельна мережа» - ОСОБА_6 засудженої за вчинення злочинів передбачених ч.5 ст.27, ч.2 ст.205; копії протоколів допитів (а.с.47-65 т.2): ОСОБА_6, директора ТОВ «Компанія «Універсальна торгівельна мережа» (протокол допиту обвинуваченого від 23.06.2011 р. та від 29.06.2011 р.); ОСОБА_7, директора ТОВ «Юбіпартнер Девелопмент» (протокол допиту свідка від 15.07.2011 р. та від 02.11.2011 р.); ОСОБА_4, директора ТОВ «БК Партнер-Інвест» (протокол допиту свідка від 06.05.2011 р. та від 31.10.2011 р.); ОСОБА_5, директора ТОВ «БК Партнер-Інвест» (протокол допиту обвинуваченого від 01.11.2011 р.).

Щодо доводів позивача про неможливість використання при проведенні перевірки відповідачем та при розгляді справи судом інформації з вироку Печерського районного суду та протоколів допиту обвинуваченого та свідків, суд зазначає, що відповідно до п.п.83.1.2 п.83.1 ст.83 ПК України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є, крім іншого, податкова інформація, а згідно ч.1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.4 ст.72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

З вироку Печерського районного суду та протоколів допиту вбачається, що директор ТОВ «Компанія «Універсальна торгівельна мережа» ОСОБА_6, в період 2009-2010 рр., фактично працюючи в офісному приміщенні ПУАТ «Юбіпартнер» за адресою: м. Київ, вул. Солом'янська, 3 за попередньою змовою з невстановленими особами, маючи в розпорядженні статутні, реєстраційні, первинні бухгалтерські документи, кліше печаток та документи (копію паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру) в подальшому використовувала їх для прикриття незаконної діяльності, а саме, створила видимість проведення фінансово-господарських операцій ТОВ «Компанія «Універсальна торгівельна мережа», ТОВ «БК «Партнер-Інвест», ТОВ «Девелоперська компанія «Партнер» (після зміни найменування - ТОВ «Юбіпартнер Девелопмент») для ухилення від сплати податків. Допитана в судовому засіданні підсудна - директор ТОВ «Компанія «Універсальна торгівельна мережа», визнала повністю вину у вчиненні злочинів пов'язаних з ухиленням від сплати податків, пособництва у фіктивному підприємництві та підроблення документів. Вона готувала документи, однак фінансово-господарські операції не проводилися. Серед контрагентів, яким вона готувала документи були ТОВ „ОЛІР". Невстановлені особи на підставі, наданих їм ОСОБА_6, статутних, реєстраційних документів ТОВ «БК «Партнер-Інвест», користуючись печатками даних підприємств та копій документів ОСОБА_4, здійснили перереєстрацію (придбання) суб'єктів підприємницької діяльності в державних органах з метою прикриття незаконної діяльності ТОВ «Компанія «Універсальна торгівельна мережа», за результатом якої ОСОБА_4 став директором ТОВ «БК «Партнер-Інвест». В протоколі допиту від 01.11.2011 р. обвинуваченої ОСОБА_8 зазначено, що до діяльності ТОВ «БК Партнер-Інвест», ніякого відношення вона не мала, директором ніколи не була і документів не підписувала. Допитаний у справі в якості свідка ОСОБА_4 показав, що за проханням знайомого ОСОБА_9 став директором ТОВ «БК Партнер-Інвест», але на короткий час. До якого часу рахувався директором ТОВ «БК Партнер-Інвест» не знав. Фактично діяльність ТОВ «БК Партнер-Інвест» не вів, документів фінансово-господарської діяльності не підписував і банківськими рахунками не розпоряджався. Документи по взаємовідносинам з ТОВ «Олір», як керівник ТОВ «БК Партнер-Інвест», не підписував та не завіряв печаткою (протокол допиту свідка від 06.05.2011 р., від 31.10.2011 р.). Відповідно до протоколу допиту ОСОБА_6 від 29.06.2011 р., директором ТОВ «Юбіпартнер Девелопмент» був ОСОБА_7, який фактично обов'язки директора не виконував і підприємницьку діяльність не здійснював та не відображав в первинних документах фінансово-господарської діяльності. Допитаний у справі в якості свідка ОСОБА_7 показав, що на посаді директора не проводив фінансово-господарських операцій. Печаткою ТОВ «Юбіпартнер Девелопмент» не розпоряджався та не користувався. Особисто первинних та звітних бухгалтерських документів не складав (протоколи допитів від 15.07.2011 р. та від 02.11.2011 р.). У ТОВ „БК „Партнер-Інвест", ТОВ „Юбіпартнер Девелопмент", ТОВ „Компанія „Універсальна торгівельна мережа": були відсутності трудові ресурси для здійснення господарської діяльності - технічний персонал, основні фонди, виробничі активи, складські приміщення і транспортні засоби.

Відповідно до ч.5 ст.203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 1 Закону №996 визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч.2 ст.3 Закону № 996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Як зазначено в ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів (послуг) із метою їх використання в господарській діяльності. За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, діяльність якої, безумовно, здійснюється в межах правової відповідальності, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції та під час здійснення господарської операції.

Таким чином, досліджені в судовому засіданні докази не свідчать про реальність господарських операцій ТОВ „ОЛІР" з ТОВ «Компанія «Універсальна торгівельна мережа», ТОВ «БК Партнер-Інвест», ТОВ «Юбіпартнер Девелопмент», на виконання яких вони складені, є такими, що не відповідають сутності та не несуть доказовості відносно змісту здійснених операцій. Результати, відображені у податковому обліку ТОВ „ОЛІР" по взаємовідносинам з ТОВ «Компанія «Універсальна торгівельна мережа», ТОВ «БК Партнер-Інвест», ТОВ «Юбіпартнер Девелопмент» фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій учасників взаємовідносин.

Згідно з п.5.1 ст.5 Закону №334, валові витрати виробництва та обігу (далі-валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334 передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

На підставі п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

В ході розгляду справи фахівцями відповідача доведене безпідставне віднесення позивачем до складу валових витрат витрат на підставі документів, складених ТОВ „ОЛІР" з ТОВ «Компанія «Універсальна торгівельна мережа», ТОВ «БК Партнер-Інвест», ТОВ «Юбіпартнер Девелопмент» та заниження позивачем податку на прибуток.

В судовому засіданні досліджено акти попередніх перевірок ТОВ „ОЛІР" від 08.11.2010 р. №168/08-207/32263898 „Про результати планової виїзної перевірки ТОВ „ОЛІР" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 р. по 30.06.2010 р." (а.с.64-95 т.1) та від 14.09.2011 р. №113/08-07-207/32263898 „Про результати планової виїзної перевірки ТОВ „ОЛІР" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 р. по 30.06.2011 р." (а.с.96-139 т.1).

Судом враховано, що на момент здійснення попередніх перевірок позивача була відсутня інформація про порушення кримінальної справи та винесення за результатами її розгляду вироку Печерського районного суду, який набрав законної сили та встановлює факт порушення податкового законодавства контрагентами позивача та самим позивачем. Окрім того, при отриманні матеріалів, які не підтверджують дані обліку суб'єкта господарювання, який перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи проведення документальної позапланової виїзної (невиїзної) перевірки відповідно до 78.1.1 п. 78.1 ст.78 ПК України.

Також, суд зазначає, що відсутність судових рішень про визнання недійсними правочинів ТОВ „ОЛІР" з ТОВ «Компанія «Універсальна торгівельна мережа», ТОВ «БК Партнер Інвест», ТОВ «Юбіпартнер Девелопмент» та звернення ТОВ „ОЛІР" із заявами щодо дійсності правочинів не спростовує висновків СДПІ по роботі з ПГМК у м. Кривому Розі про заниження позивачем податку на прибутку.

Відповідно до п. 58.1 ст. 58 ПК України у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

На підставі п.123.1 ст.123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, податковий орган накладає на платника податків штраф в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилався на п.86.9 ст.86 ПК України, відповідно до якого, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Суд з цього приводу погоджується з позицією представника відповідача, що за змістом вищенаведеної норми, податкове повідомлення-рішення не виноситься лише у випадках, коли кримінальну справу порушено відносно посадових осіб підприємства, перевірку у відношенні якого було призначено та не стосується контрагентів такого підприємства.

Як було зазначено вище, рішенням ДПС у Дніпропетровській області від 28.03.2012 р. №5529/10/25-014 за наслідком розгляду скарг позивача скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ПГМК у м. Кривому Розі від 20.01.2012 р. № 0000010720 в частині визначення грошового зобов'язання ТОВ „ОЛІР" з податку на прибуток внаслідок включення до складу валового доходу вартості послуг у сумі 13838317,00 грн. і задоволено скаргу позивача в цій частині.

Відповідно до п.п.60.1.3 п.60.1 та п.60.4 ст.60 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення; податкове повідомлення-рішення вважається відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання.

Таким чином, на час звернення позивача до суду та розгляду справи, оскаржуване податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ПГМК у м. Кривому Розі від 20.01.2012 р. № 0000010720, яким ТОВ „ОЛІР" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 7289047,50 грн., в т.ч.: за основним платежем - на 5836754 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - на 1452293,50 грн., - є відкликаним, а відтак, вимоги позивача про визнання його протиправним та скасування - є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Суд не бере до уваги обставини, встановлені в постанові Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2012 р. по справі №2а/0470/6789/12 за позовом ТОВ „ОЛІР" до СДПІ по роботі з ПГМК у м. Кривому Розі про скасування податкових повідомлень рішень (а.с.35-41 т.3), оскільки згідно інформації комп'ютерної програми „Діловодство спеціалізованих судів", встановленої в Дніпропетровському окружному адміністративному суді, станом на час розгляду цієї справи, постанова від 09.07.2012 р. по справі №2а/0470/6789/12 не набрала законної сили та оскаржена до суду апеляційної інстанції.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає правомірним винесення СДПІ по роботі з ПГМК у м. Кривому Розі податкового повідомлення-рішення №0000290720 від 04.04.2012 р., яким ТОВ „ОЛІР" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 2964573,50 грн., в т.ч.: за основним платежем - на 2377175 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - на 587398,50 грн.

Згідно ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій; юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Підпунктом 14.1.157 п.14.1 ст.14 визначено, що податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності;

На підставі п.п. 56.1. ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Наведені норми законодавства визначають, що до адміністративного суду можуть бути оскаржені рішення органу державної податкової служби, якими є податкові повідомлення-рішення.

Рішення ДПС у Дніпропетровській області про результати розгляду скарги платника податку не містить приписів, обов'язкових для виконання платником податку, а отже, не є рішенням (нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії) в розумінні ст.17 КАС України, а тому не може бути предметом оскарження в адміністративному процесі.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За наведених обставин, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі в частині позовних вимог про скасування рішення ДПС у Дніпропетровській області від 28.03.2012 р. № 5529/10/10-014 про результати розгляду скарг ТОВ «ОЛІР».

З огляду на зазначене, підстави для задоволення позовних вимог в частині скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень СДПІ по роботі з ПГМК у м. Кривому Розі - відсутні, а в іншій частині позовних вимог провадження у справі підлягає закриттю, внаслідок чого згідно ст.94 КАС України не підлягають відшкодуванню позивачу і понесені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити частково.

В частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області від 20.01.2012 р. №0000010720 та від 04.04.2012 р. №0000290720 - у задоволенні позову відмовити.

В частині позовних вимог про скасування Рішення від 28.03.2012 р. № 5529/10/10-014 Державної податкової служби у Дніпропетровській області про результати розгляду скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІР» - провадження у справі закрити.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова в повному обсязі виготовлена 27 серпня 2012 року.

Суддя М.В. Бондар