Постанова № 26017648, 04.09.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2012 р. Справа № 2а-9691/10/0470 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бондар М.В.,

при секретарі судового засідання Салюк Л.Ю.,

за участю:

представника позивача Забари А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Дніпрошина»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області Державної податкової служби, третя особа -Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, про скасування податкових вимог, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Дніпрошина» (далі - ВАТ «Дніпрошина», позивач) звернулось до адміністративного суду з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську, відповідач). В судовому засіданні за клопотанням відповідача до участі у справі залучено третю особу на стороні відповідача - Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби. В позовній заяві, з урахуванням змінених позовних вимог від 08.09.2010 року, позивач просить визнати нечинними першу податкову вимогу відповідача від 20.07.2010 року № 1/20 та другу податкову вимогу відповідача від 25.08.2010 року № 2/21.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на підставі акту перевірки № 887-08-02/3-05768898 від 17.07.2009 року відповідачем прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.07.2009 року № 0000378813 та № 0000388813, якими до ВАТ «Дніпрошина» застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 20 956 245,48 грн. та 1020,00 грн. відповідно. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2009 року у справі № 2а-14711/09/0470 рішення відповідача № 0000378813 скасовано в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 20 831 741,57 грн., а рішення № 0000388813 скасовано в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 340,00 грн. 23.07.2010 року позивачем отримано лист відповідача № 22697/10/08-14-11 від 20.07.2010 року та першу податкову вимогу № 1/20 від 20.07.2010 року, якими повідомлено позивача, що станом на 20.07.2010 року сума його податкового боргу по пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та штрафних санкціях за порушення вимог валютного законодавства склала 125 183,41 грн. та про виникнення права податкової застави. 30.08.2010 року позивач отримав другу податкову вимогу від 25.08.2010 року № 2/21, відповідно до якої відповідач повторно повідомив ВАТ «Дніпрошина» про наявність у нього податкового боргу у сумі 125 183,41 грн. за вищевказаними платежами. Позивач зазначає, що податкове зобов'язання стосується обов'язку платника податків сплатити до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду податку, збору (обов'язково платежу), встановленого Законом України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 року № 1251-ХІІ (далі - Закон № 1251), а пеня за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності не віднесена Законом № 1251 до податків або зборів, а тому обов'язок підприємства по сплаті вказаної пені не є податковим зобов'язанням, а є адміністративно-господарською санкцією, встановленою ст. 238 Господарського кодексу України. На питання головуючого в судовому засіданні представник позивача повідомила, що ЗАТ „Дніпрошина" погоджується з правомірністю донарахування пені та штрафних санкцій в сумі 125 183,91 грн. Крім того, представник позивача зазначила, що в період з 15.09.2020 р. по 28.09.2010 р. позивачем в повному обсязі сплачено суму заборгованості. Проте, представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. На підставі ч.4 сть.128 КАС України неприбуття в судове засідання представників відповідача та третьої особи - суб'єктів владних повноважень не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши письмові докази по справі та заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 17.07.2009 року працівниками СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську було проведено планову виїзну перевірку ВАТ «Дніпрошина» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.03.2009 року. В ході перевірки було встановлено порушення позивачем ст.ст. 1,2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року № 185/94 ВР (далі - Закон № 185/94), п. 9,10 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19.02.1993 року № 15-93 (далі - Декрет № 15-93) та п. 1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, які незаконно знаходяться за межами України» від 18.06.1994 року № 319/94 (далі - Указ № 319/94). За результатами перевірки складено акт № 887-08-02/3-05768898.

На підставі акту перевірки № 887-08-02/3-05768898 від 17.07.2009 року відповідачем були прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06.10.2009 року № 0000378813 та № 0000388813, про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 20 956 245,48 грн. та 1020,00 грн. відповідно.

Зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені відповідачем в судовому порядку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2009 року по справі № 2а-14711/09/0470, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного суду від 09.06.2010 року, частково скасовані оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а саме, рішення № 0000378813 скасовано в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 20 831 741,57 грн., рішення № 0000388813 скасовано в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 340,00 грн.

Таким чином, сума штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до позивача та узгоджених в судовому порядку складає 125 183,91 грн. (по податковому повідомленню-рішенню № 0000378813 - 124 503,91 грн., по податковому повідомленню-рішенню №0000388813 - 680,00 грн.)

20.07.2010 року СДПІ по роботі в ВПП сформовано першу податкову вимогу № 1/20 з повідомленням, що сума податкового боргу позивача по пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства складають 125 183,41 грн. та про виникнення права податкової застави.

25.08.2010 року СДПІ по роботі в ВПП сформовано другу податкову вимогу № 2/21 з повторним повідомленням про податковий борг позивача в сумі 125 183,41 грн.

Спеціальним Законом, який регулював спірні правовідносини на час їх виникнення, був Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (далі - Закон № 2181).

Згідно з абз.1 преамбули Закону №2181, цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2181 податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 2181 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Судом встановлено, що сума штрафних санкцій, визначена відповідачем у розмір 125 183,91 грн. є узгодженим податковим зобов'язанням, правомірність визначення якого підтверджена постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2009 року та ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2010 року по справі № 2а-14711/09/0470.

На підставі п.п.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону №2181 у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

У встановлені Законом №2181 строки, узгоджене податкове зобов'язання в сумі 125 183,41 грн. позивачем сплачено не було.

Відповідно до п. 6.2.1 ч. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно п. 6.2.3 ч. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання; перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки; друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Таким чином, відповідачем винесено оскаржувані податкові вимоги на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством.

З огляду на зазначене, підстави для скасування оскаржуваних податкових вимог відсутні, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені с. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова в повному обсязі виготовлена 07 серпня 2012 року.

Суддя М.В. Бондар