Рішення № 26017269, 13.09.2012, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 2607/5495/12

Категорія 47

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2012 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Войтенко Т. В. ,

при секретарі - Лісовій Т. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

24 квітня 2012 р. позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на свою користь на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, народженого у шлюбі з ОСОБА_2, який було укладено 2006 року.

Посилається на те, що за рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 29 червня 2011 року син проживає з позивачкою. Відповідач допомоги на утримання дитини позивачці не надає. За таких обставин, звернулася до суду з даним позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_2 аліменти на її користь на утримання сина у розмірі 1/3 частки від всіх видів його заробітку, починаючи з дня подачі позовної заяви і до досягнення сином повноліття.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, та просила їх задовольнити. В своїх поясненнях пояснила, що відповідач купує дитині іграшки, деякі речі, однак гроші на його утримання не надає. Вона сама сплачує за садочок, басейн, купує продукти харчування.

У судовому засіданні відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на ті обставини, що син ОСОБА_3 до 11 листопада 2011 року проживав з ним. На постійне місце проживання позивачка забрала сина наприкінці листопада 2011 року. До вересня 2012 року дитина 30% часу проводить з ОСОБА_2. Відповідач купує дитині одяг та харчі. Грошові кошти дає безпосередньо самій дитині. Підставою відмови в позові вважає той факт, що допомогу на утримання сина він надає добровільно, не ухиляється від виховання сина та вважає, що він на даний час надає дитині значно більше коштів, ніж буде сплачувати за рішенням суду, а тому вимоги позивачки вважає безпідставними.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що в 2006 р. між сторонами було укладено шлюб, від якого сторони мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 2).

Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 29 червня 2011 року визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, з матір'ю ОСОБА_1 ( а.с.4-6).

Ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 20 жовтня 2011 року рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 29 червня 2011 року залишено без змін ( а.с. 7-9).

На момент розгляду справи дитина сторін проживає разом з матір'ю, що підтверджується поясненнями позивачки, не заперечувалося відповідачем.

Встановлено, що відповідач перебував із сином на літньому відпочинку, купує дитині одяг, продукти харчування, однак такі покупки носять разовий характер та не свідчать про повне утримання дитини.

Грошові кошти відповідач на утримання сина позивачці не надає, у зв'язку з чим та з метою забезпечення прав дитини на утримання у майбутньому, позивачка звернулася до суду з даним позовом.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Сімейного кодексу України.

Обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття визначено у ст. 180 СК України.

За рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу батьків або у твердій грошовій сумі (ст.181 СК України).

Відповідно до ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову а відтак, вимога позивачки підлягає задоволенню з дня подання позовної заяви до суду, тобто з 24 квітня 2012 р.

При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я дитини як це передбачено ст. 182 СК України..

З огляду на те, що дитина проживає з матір'ю, батько дитини не надає позивачці кошти на утримання сина, а купівля речей сину носить періодичний та разовий характер, враховуючи відсутність доказів про наявність на утриманні відповідача інших непрацездатних осіб, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на утримання дитини аліментів у розмірі 1/4 частки від його доходів до досягнення дитиною повноліття як це передбачено ч. 2 ст. 183 СК України.

За таких обставин, позовні вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню, оскільки заявлений позивачкою розмір аліментів - 1/3 частина від доходів відповідача є, на думку суду, завеликим та несправедливим по відношенню до відповідача.

Посилання відповідача на ті обставини, що він не ухиляється від надання допомоги сину, а відтак відсутні підстави для задоволення позову, висновків суду не змінюють, оскільки купівля батьком подарунків дитині не спростовує права матері, з якою проживає дитина, отримувати аліменти на дитину.

Відповідно до ст.367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справі про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 214,60 грн.

На підставі викладеного, ст.ст. 180-183, 191 СК України, керуючись ст. ст. 3-14, 79, 88, 209, 213- 215, 294, 367 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 аліменти у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходів) щомісячно починаючи з 24 квітня 2012 року і до досягнення дитиною повноліття.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 214,60 грн. судового збору.

Допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Подільський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Т. В. Войтенко