Рішення № 26015098, 10.09.2012, Юзівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Ворошиловський районний суд м. Донецька)

0508/8017/2012

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2012 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого -судді Орєхова О.І.

при секретарі - Лисенко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовною заявою Державної іпотечної установи до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит, пені та інфляційних витрат, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Державна іпотечна установа звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит, пені та інфляційних витрат, посилаючись на наступні обставини.

02 вересня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Арма» ( надалі-Банк ) та ОСОБА_1 (далі - Відповідач-1) був укладений Договір про іпотечний кредит №5/2/980-N/94 (далі - Договір про Іпотечний кредит), за умовами якого Банк надав Відповідачу-1 у кредит грошові кошти в сумі 750 000,00 грн., строком з 02.09.2008р. по 30.08.2013р. включно зі сплатою 19% річних.

В забезпечення виконання Відповідачем-1 зобов'язань за Договором про іпотечний кредит між Банком та Відповідачем-1 ОСОБА_1 був укладений Іпотечний договір №5/2/980-N/94-l від 02.09.2008р., посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4, реєстровий № 7216.

05 листопада 2008 року між Банком та ОСОБА_5 був укладений Договір № 1 про внесення змін до іпотечного договору №5/2/980-N/94-l від 02.09.2008р.

11 листопада 2008 року між Державною іпотечною установою (далі -Позивач ) та Банком був укладений Договір відступлення права вимоги №2307/08 (далі - Договір відступлення), згідно якого Банк передав Позивачу всі права вимоги за Договором про іпотечний кредит, Іпотечним договором.

10 грудня 2009 року між Позивачем та Відповідачем-1 був укладений Договір про внесення змін до Договору про іпотечний кредит від 02 вересня 2008 року за №5/2/980-N/94.

18 грудня 2009 року між Позивачем та ОСОБА_5 був укладений Договір про розірвання Іпотечного договору №5/2/980-N/94-1 від 02 вересня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4, реєстровий № 7216.

Станом на день подачі позову, Відповідач-1 не сплатив суму заборгованості за Договором про іпотечний кредит.

Вважають, що заборгованість за договором про іпотечний кредит, пеня та інфляційні витрати підлягає стягненню з відповідачів у судовому порядку у зв'язку з наступним.

Статтею 14 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 етапі 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як зазначено у статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно статті 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку

боржників (солідарних боржників), кредитор має право вимагати виконання обов'язку

частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь кого з них

окремо.

Відповідно до пункту 2.4 Договору про іпотечний кредит, Відповідач-1 зобов'язався щомісячно до 02 числа кожного місяця здійснювати погашення кредиту та сплачувати нараховані відсотки ануїтентними платежами в сумі не менше 19 455 грн. 41 коп. та здійснити остаточне погашення не пізніше 30.08.2013 року. Проте, Відповідачем-1 порушені вищезазначені умови Договору про іпотечний кредит, а саме Відповідач-1 належним чином не сплачує ануїтентних платежів.

Відповідно до пункту 6.1 Договору про іпотечний кредит, за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань, сторони несуть відповідальність в порядку та на умовах, обумовлених чинним законодавством України та цим Договором.

Відповідно до статей 611, 615 Цивільного кодексу України у випадку порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором.

Пунктом 5.3.3 Договору про іпотечний кредит встановлено, що Відповідач-1 зобов'язаний у разі порушення умов Договору про іпотечний кредит та/або Іпотечного договору на вимогу Кредитора достроково повернути кредит з одночасною сплатою нарахованих відсотків за користування кредитними коштами, штрафних санкцій.

Згідно до пункту 6.2 Договору про іпотечний кредит, за порушення взятих на себе зобов'язань з повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, Відповідач-1 зобов'язувався сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми несплаченого платежу, за кожний день прострочення.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, станом на 31.03.2012р. за порушення умов Договору про іпотечний кредит нарахована заборгованість за кредитом (розрахунок додається): нараховані відсотки 136 830,99 грн., пеня за прострочення сплати кредитних коштів 145 710,60 грн.

Відповідно до пункту 4.1 Іпотечного договору, іпотекодержатель набуває право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки у випадку, якщо у момент настання строку виконання зобов'язань, вони не будуть виконані.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про іпотеку»майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Просили суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, Ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, Ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Державної іпотечної установи (бул. Лесі Українки, б. 34, м. Київ, 01601, Ідентифікаційний код: 33304730) заборгованість за Договором про іпотечний кредит в сумі: 282 541,59 грн. в тому числі, нараховані відсотки - 136 830,99 грн., неня за прострочення сплати кредитних коштів - 145 710,60 грн., стягнути з Відповідачів на користь Державної іпотечної установи (бул. Лесі Українки, б. 34, м. Київ, 01601, Ідентифікаційний код: 33304730) судові витрати.

Представник позивача Свердлік О.М., який діє на підставі довіреності в судове засідання не з»явився, надав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухваленя заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з»явився, надав до суду клопотання про перенесення розгляду справи у зв»язку з находженням в м. Київ.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явилася, про час та місце слухання справи була повідомлена належним чином, про що в матеріалах справи свідчить поштове повідомлення.

Оскільки, відповідач ОСОБА_1 надав до суду клопотання про розгляд справи у зв»язку з находженням його в м. Київ, однак до вказаного клопотаня не надав жодного підтверджуючого доказу, то суд вважає, визнати неявку відповідача ОСОБА_1 в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 1 статті 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача Державної іпотечної установи підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини.

02 вересня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Арма» та ОСОБА_1 був укладений Договір про іпотечний кредит №5/2/980-N/94, за умовами якого Банк надав ОСОБА_1 у кредит грошові кошти в сумі 750 000,00 грн., строком з 02.09.2008р. по 30.08.2013р. включно зі сплатою 19% річних.

Відповідно до пункту 2.4 Договору про іпотечний кредит, відповідач ОСОБА_1 зобов'язався щомісячно до 02 числа кожного місяця здійснювати погашення кредиту та сплачувати нараховані відсотки ануїтентними платежами в сумі не менше 19 455 грн. 41 коп. та здійснити остаточне погашення не пізніше 30.08.2013 року.

Пунктом 5.3.3 Договору про іпотечний кредит встановлено, що відповідач зобов'язаний у разі порушення умов Договору про іпотечний кредит та/або Іпотечного договору на вимогу Кредитора достроково повернути кредит з одночасною сплатою нарахованих відсотків за користування кредитними коштами, штрафних санкцій.

Відповідно до пункту 6.1 Договору про іпотечний кредит, за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань, сторони несуть відповідальність в порядку та на умовах, обумовлених чинним законодавством України та цим Договором.

Згідно до пункту 6.2 Договору про іпотечний кредит, за порушення взятих на себе зобов'язань з повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, відповідач зобов'язувався сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми несплаченого платежу, за кожний день прострочення.

Проте, відповідачем ОСОБА_1 порушені вищезазначені умови Договору про іпотечний кредит, а саме відповідач належним чином не сплачує ануїтентних платежів.

В забезпечення виконання відповідачем зобов'язань за Договором про іпотечний кредит між Банком та відповідачем ОСОБА_1 був укладений Іпотечний договір №5/2/980-N/94-l від 02.09.2008р., посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4, реєстровий № 7216.

05 листопада 2008 року між Банком та ОСОБА_5 був укладений Договір № 1 про внесення змін до іпотечного договору №5/2/980-N/94-l від 02.09.2008р.

11 листопада 2008 року між Державною іпотечною установою та Банком був укладений Договір відступлення права вимоги №2307/08, згідно якого Банк передав Позивачу всі права вимоги за Договором про іпотечний кредит, Іпотечним договором.

10 грудня 2009 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1був укладений Договір про внесення змін до Договору про іпотечний кредит від 02 вересня 2008 року за №5/2/980-N/94.

18 грудня 2009 року між позивачем та ОСОБА_5 був укладений Договір про розірвання Іпотечного договору №5/2/980-N/94-1 від 02 вересня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4, реєстровий № 7216.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є подія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов»язків. Правочин -є актом вільного волевиявлення особи, тобто відповідач ОСОБА_1 свідомо брав на себе зобов»язання по поверненню кредиту та процентів позивачу.

Таким чином, своїми підписами сторони письмово підтвердили та закріпили те, що вони діяли свідомо, були вільні в укладенні договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.

Відповідно до ст. 626 ЦКУ договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а згідно ст.627 ЦКУ сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (свобода укладення договору). Позивачеві, на його заяву, було запропоновано укласти Кредитний договір на що він дав свою згоду та було підписано відповідну угоду.

Договір в силу приписів ст. 638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. А отже, розмір процентів та комісії за користування кредитом, а також розмір інших штрафних санкцій до боржника є істотними умовами договору.

Також у зв»язку з підписанням цього договору свідчить про те, що відповідачу всі умови даного Договору цілком зрозумілі і він вважає їх справедливими по відношенню до нього.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як зазначено у статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Стаття 1048 частина 1 ЦК України передбачає право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір та порядок одержання яких встановлюється договором.

Позичальник зобов'язаний, відповідно до ст. 1049 ЦК України, повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За кредитним договором, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Станом на день подачі позову, відповідач ОСОБА_1 не сплатив суму заборгованості за Договором про іпотечний кредит.

Таким чином, станом на 31.03.2012р. за порушення умов Договору про іпотечний кредит нарахована заборгованість за кредитом: нараховані відсотки 136 830,99 грн., пеня за прострочення сплати кредитних коштів 145 710,60 грн., що підтверджується доданим позивачем до матеріалів справи відповідним розрахунком.

Рішенням Ворошиовського районного суду м. Донецька від 01 липня 2011 року у справі за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким позовні вимоги задоволені, стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Державної іпотечної установи заборгованість за кредитним договором в сумі 876 656,19 гривень, державне мито у сумі 1700 гривень та витрати на інформаційне-технічне забезпечення у сумі 120 гривень.

Вказане рішення набуло чинності 12.07.2011 року.

Відповідно до ч. 3 статті 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач не виконав рішення та не сплатив позивачу заборгованість за договором про іпотечний кредит.

Таким чином, станом на 31.03.2012р. за порушення умов Договору про іпотечний кредит нарахована заборгованість за кредитом: нараховані відсотки у сумі 125 006,56 грн. та пеня за прострочення сплати кредитних коштів у сумі 195 138,59 грн., що підтверджується доданим до справи позивачем розрахунком.

10 грудня 2009 року між Державною іпотечною установою та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір.

Відповідно до п. 1.1. іпотечного договору Іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання Зобов»язання, що випливає з Догоовру про іпотечний кредит, передає, а Іпотекодержатель приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених им Договором, нерухоме майно житлового призначення, а саме: чотирьохкімнатну квартиру зі всіма об»єктами функціонально пов»язаними з цим нерухомим майном загальною площею 127,8 кв.м, жилою площею 71,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3

Згідно з п. 2.1.5 іпотечного договору, іпотекодержатель має право у випадку невиконання Позичальником зобов»язань, а також в інших випадках, передбачних цим Договором, задовольнити вимоги за рахунок Предмета іпотеки у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Згідно до п. 3.2 вказаного договору, у випадку невиконання чи неналежного виконання Позичальником зобов»язання в цілому або в частині, а також у інших випадках, передбачених цим Договором, Договором про іпотечний кредит або чинним законодавством, Іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок Предмета іпотеки в порядку, передбаченому цим Договором або чинним законодавством.

Відповідно до пункту 4.1 Іпотечного договору, іпотекодержатель набуває право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки у випадку, якщо у момент настання строку виконання зобов'язань, вони не будуть виконані.

Відповідно до п. 4.2 іпотечного договору, звернення стягнення за цим договором здійснюється на підставі цього Договору, виконавчого напису нотаріуса або рішенням суду.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про іпотеку»майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

В позовних вимогам позивачем Державною іпотечною установою питання щодо звернення стягнення на предмет іпотеки не ставиться.

Отже, відповідач ОСОБА_2 є майновим поручителем за зобов»язаннями позичальника ОСОБА_1 у випадку невиконання чи неналежного виконання Позичальником зобов»язання в цілому або в частині, а також у інших випадках, передбачених іпотечним Договором, та яка відповідає перед позивачем майном, а саме чотирьохкімнатною квартирою зі всіма об»єктами функціонально пов»язаними з цим нерухомим майном загальною площею 127,8 кв.м, жилою площею 71,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, а позивач Державна іпотечна установа в позовних вимогах просить солідарно стягнути з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 суму заборгованості за нараховані відсотки у сумі 136 830,99 гривень, пеню за прострочення сплати кредитних коштів 145 710,60 гривень, то суд вважає занеобхідним задовольнити позовні вимоги позивача частково та стягнути нараховані відсотки у сумі 136 830,99 гривень, пеню за прострочення сплати кредитних коштів 145 710,60 гривень з відповідача ОСОБА_1 на користь Державної іпотечної установи.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача державне мито у сумі 2 825,41 гривень.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 526, 543, 554, 610, 625, 626, 629, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 3, 5, 10, 11, 15, 30, 60, ч. 3 ст. 61, 62, 88, 202, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. 11 Закону України «Про іпотеку», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Державної іпотечної установи до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит, пені та інфляційних витрат, - задовольнити частково.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 користь позивача Державної іпотечної установи нараховані відсотки у сумі 136 830,99 гривень, пеню за прострочення сплати кредитних коштів 145 710,60 гривень та державне мито у сумі 2 825,41 гривень, а всього 285 367 гривень ( двісті вісімдесят п»ять тисяч триста шістдесят сім гривень ).

В частині позовних вимог до ОСОБА_2, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Донецької області через даний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленному цим Кодексом.

Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя Ворошиловського районного

суду м. Донецька О.І. Орєхов