Ухвала суду № 26013264, 31.05.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2012 р.справа № 2а/0470/5602/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Алтухової А.С.

за участю представників:

позивача: - не з'явився,

відповідача: -Каціонової О.В. (довіреність № 17-08-1/205 від 10 січня 2012 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року

у справі № 2а/0470/5602/11

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мілес»

до Дніпропетровської митниці

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Мілес»звернулось у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року адміністративний позов задоволено. Визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення форми «р»Дніпропетровської митниці №146 від 13 грудня 2010 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій за платежем: податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, в розмірі 97316,93 гривень за основним платежем та 4865,85 гривень за штрафними санкціями.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Дніпропетровська митниця звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, не з'ясування судом обставин справи, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.

В судовому засіданні представник Дніпропетровської митниці вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Мілес»в судове засідання не з'явився.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 24 листопада 2010 року працівниками Дніпропетровської митниці проведена камеральна перевірка дотримання вимог митного законодавства України товариством з обмеженою відповідальністю «Мілес»при митному оформленні товару лізин кормовий», за наслідками якої складено акт №К62/10/11000000/36568565.

За результатами проведеного контролю правильності визначення митної вартості товару лізин кормовий»після здійснення операцій митного оформлення на підставі інформації, що на початку поточного року ціни ринку Південно-Східної Азії на лізин кормовий»98,5% коливались від 2,13 дол. США/кг, виявлено заниження рівня задекларованої митної вартості по оформлених товариством з обмеженою відповідальністю «Мілес»ВМД, чим порушено вимоги статті 81, 88, 264 Митного Кодексу України, пункт 10 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1766 від 20 грудня 2006 року в частині незаявлених точних відомостей про товари, що переміщуються через митний кордон України та недотримання порядку декларування їх митної вартості.

На підставі акту перевірки Дніпропетровською митницею винесено податкове повідомлення форми «р»№ 146, яким визначено суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій за платежем: «податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності»в розмірі 97316,93 гривень за основним платежем та 4865,85 гривень за штрафними санкціями.

Відповідно до частин 1, 2 статті 81 Митного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Умови та порядок застосування форм декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Згідно статті 88 Митного кодексу України декларант виконує всі обов'язки і несе у повному обсязі відповідальність, передбачену цим Кодексом, незалежно від того, чи він є власником товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, митним брокером чи іншою уповноваженою особою. Декларант зобов'язаний: здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред'явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори.

Частинами 1, 2 Митного кодексу України передбачено, що заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 86 Митного кодексу України подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом.

Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставленням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу.

Постановою Кабінету Міністрів України №80 від 01 лютого 2006 року затверджено перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, згідно якого документами, обов'язковими для подання, є: митна декларація; товарно-транспортний документ на перевезення (залізнична накладна (УМВС (СМГС), ЦІМ (СІМ)), авіаційна накладна (Air Waybill), коносамент (Bill of Lading) тощо, зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), рахунок (Invoice) або інший документ, який визначає вартість товару.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілес»заявило до митного оформлення товар «Органічні хімічні сполуки-амінокислоти L-Лізин MONO HCL 98-98,5%, FEED GRADE - кормовий. Країна виробництва - Китай,СN», який ввезено на територію України згідно зовнішньоекономічного контракту від 22 вересня 2009 року № MIL-UKR37 з FALCONS GROUP LIMITED».

Митне оформлення товару здійснено за: вантажною митною декларацією від 13 січня 2010 року №110010001/2010/000035 з митною вартістю 0,952 доларів США/кг (вага нетто 16500,00 кг, загальна митна вартість по товару - 125428,38 гривень); вантажною митною декларацією від 26 січня 2010 року №110010001/2010/000191 з митною вартістю 0,952 доларів/кг (вага нетто 15500,00 кг, загальна митна вартість по товару - 118171,95 гривень; вантажною митною декларацією від 22 лютого 2010 року №110010001/2010/000542 з митною вартістю 0,952 доларів/кг (вага нетто 16500,00 кг, загальна митна вартість по товару - 125632,58 гривень).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що зазначені вантажні митні декларації прийняті Дніпропетровською митницею, про що свідчить відмітка митниці в графі »вантажних митних декларацій; усі належні до сплати платежі (ввізне мито та податок на додану вартість) по цим деклараціям сплачені товариством з обмеженою відповідальністю «Мілес».

Статтею 11 Митного кодексу України передбачено, що на митні органи України покладено завдання здійснення захисту економічних інтересів України, контролю за додержанням законодавства України з питань митної справи, в тому числі, контроль за правильністю визначення товарів, що імпортуються в Україну.

Відповідно до частин 1-5 статті 266 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, може здійснюватися за такими методами: 1.) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2.) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3.) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4.) на основі віднімання вартості; 5.) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6.) резервного. Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 Митного кодексу України, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі якщо не можливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 273 Митного Кодексу України.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції у розгляді цієї справи дійшов обґрунтованого висновку про скасування податкового повідомлення.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці -залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Ухвала складена в повному обсязі 10 вересня 2012 року.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим