Ухвала суду № 26011802, 12.09.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3391/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"12" вересня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді -Гром Л.М.;

суддів - Денісова А.О.,

Міщука М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чейл Юкрейн»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 квітня 2012 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Чейл Юкрейн»задоволено повністю, визнане протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва №0001352330 від 10.10.2011 року.

Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 квітня 2012 року відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ДПІ у Голосіївському районі м. Києва проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Чейл Юкрейн»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.04.2008 року по 31.03.2011 року.

Перевіркою встановлено порушення п.7.4.5.п.7.4 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97 та п. 198.6. ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ.

За результатами перевірки складено Акт перевірки від 13.09.2011р. №423/1-23-30-35791141 та винесено спірне податкове повідомлення-рішення №0001352330 від 10.10.2011р.

З матеріалів справи вбачається, що між Позивачем та ТОВ «Самсунг-Електронікс Україна Компані»було укладено Договір від 05.05.2010р. № А/166/21-0510, відповідно до умов якого Позивач зобов'язався надати комплекс рекламних, інформаційних, організаційних послуг, а саме: послуги по виготовленню рекламних матеріалів, послуги по розміщенню рекламних матеріалів і медіа-плануванню, послуги по розробці творчих концепцій рекламування товарів торгової марки «Самсунг», виготовлення рекламних матеріалів, розміщення реклами в ЗМІ тощо.

На виконання Договору, укладеного із ТОВ «Самсунг Електронікс Україна Компані», Позивач уклав Договір від 14.06.2010 р. № 180510 з ТОВ «Брендком», згідно з яким ТОВ «Брендком»зобов'язується надати Позивачу послуги, спрямовані на просування та популяризацію товарів та послуг торгової марки «Самсунг», суттю яких є формування або підтримка обізнаності споживачів та підвищення їх інтересу до вказаної торгової марки; виготовлення та розміщення реклами, а також інші роботи та/або послуги в порядку та відповідно до умов визначених договором та додатками до нього.

Позивач, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити надані послуги.

Обсяг послуг, замовлених ТОВ «Самсунг Електронікс Україна Компані»у Позивача, деталізований у додатках до Договору від 05.05.2010 р. № А/166/21-0510.

На підтвердження отримання ТОВ «Самсунг Електронікс Україна Компані»визначених послуг за Договором та додатками до нього, позивачем до матеріалів справи надано Актами прийому-передачі наданих послуг.

Факт надання послуг ТОВ «Брендком»та їх отримання Позивачем згідно з Договором підтверджується відповідними актами прийому-передачі наданих послуг та податковими накладними, на підставі яких Позивач включив суми ПДВ до складу податкового кредиту відповідних періодів.

Здійснення оплати Позивачем отриманих від ТОВ «Брендком»послуг підтверджується належним чином оформленими платіжними дорученнями.

Господарські правовідносини між позивачем та ТОВ «Брендком»підтверджується первинними документами, що містяться в матеріалах справи.

Згідно пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 Закону. протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону про ПДВ, порушення якого, на думку Відповідача, вчинено Позивачем не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

З приводу належності податкових накладних, наданих ТОВ «Брендком»на користь Позивача, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що підпунктом 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ та п.201.8 ст. 201 ПК України визначено, що право на складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Судом встановлено, а сторонами не заперечувалось, що ТОВ «Брендком»на момент складання податкових накладних і станом на сьогоднішній день є належним чином зареєстрованим платником ПДВ, відповідно до Свідоцтво № 100077698 від 15.11.2007 р., що також підтверджується даними про платників ПДВ, розміщеними на офіційному сайті Державної податкової служби України.

Отже, позивач правомірно включив суму ПДВ, плачену в ціні придбаних у ТОВ «Брендком»послуг, до складу податкового кредиту відповідних періодів.

Відповідач в Акті перевірки вказує на те, що з боку Позивача було допущено порушення пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону про ПДВ та п. 198.6 ст. 198 ПК України.

При цьому, вказані норми Закону про ПДВ та ПК України передбачають відповідальність у вигляді фінансових санкцій у випадку включення платником податку до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтвердженої податковими накладними чи митними деклараціями.

Судом встановлено, що перераховані в розділі і цієї позовної заяви податкові містять всі реквізити, передбачені як загальними вимогами до первинних документів, зокрема, п.2 ст.6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», так і вимогами до форми заповнення податкової накладної, передбаченими Наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997р., п.201.1 ст. 201ПК України, п.7.2 ст. 7 Закону про ПДВ.

Всі вказані податкові накладні мали заповнену графу «місцезнаходження юридичної особи продавця», де було вказано, що місцезнаходженням ТОВ «Брендком»є м. Київ, вул. Володимирська, 7. оф.1, що відповідає даним у свідоцтві платника ПДВ, яке було видане ТОВ «Брендком»у 2007 році і дійсне по сьогодні.

Таким чином, Позивач отримав від свого контрагента, ТОВ «Брендком»податкові накладні, які містять всі передбачені законодавством реквізити. При цьому, обов'язок Позивача перевіряти достовірність внесених до податкових накладних відомостей чинним законодавством не передбачено.

З матеріалів справи також вбачається, що ТОВ «Брендком»повідомило про зміну своєї фактичної адреси ДПІ у Шевченківському районі м. Києва 13.05.2009 р. Листом за вих. № 47.

Відповідно до витягу з ЄДРПОУ, місцезнаходженням ТОВ «Брендком»є: 01025, м. Київ, Шевченківський район, вул. Володимирська, 7, офіс 1.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

З матеріалів справи вбачається, що при проведенні перевірки Позивача податковим органом була використана інформація комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем, а саме Бази даних «Співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість).

Однак судом було вірно зазначено, що інформація бази даних «АІС»не є офіційною та такою, що підтверджує/спростовує нарахування і сплату податків та зборів (обов'язкових платежів), а отже не може бути використана під час проведення документальної виїзної перевірки як належний доказ.

Відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Підсумовуючи зазначене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спірне податкове повідомлення рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 вересня 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Денісов А.О.

Міщук М.С.