Ухвала суду № 26010900, 04.09.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-3416/12/0170/1

04.09.12 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Санакоєвої М.А.

секретар судового засідання Бондаренко К.С.

за участю сторін:

представник позивача, Приватного акціонерного товариства "УКпостач"- Попова Анжеліка Михайлівна, довіреність № 11/01 від 11.01.11

представник відповідача, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Трещова О.Р. ) від 14.06.12 у справі № 2а-3416/12/0170/1

за позовом Приватного акціонерного товариства "УКпостач" (вул. Сєвєрная, 1-а, місто Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим,96000)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. М. Залки, 1/9, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95000)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.06.2012 адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «УКпостач»задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим № 0000050700 від 13.01.2012, вирішено питання про судові витрати.

На зазначене судове рішення від Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що 13.01.2012 Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (далі-відповідач) було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000050700 про зменшення Приватному акціонерному товариству «УКпостач»(далі-позивач) суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 77270,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 38635,00грн.

Передумовою зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість став акт від 26.12.2011 № 492/07-00/30169718 документальної позапланової виїзної перевірки Приватного Акціонерного Товариства «УКпостач»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2011 року у розмірі 1389378,00грн., заявленої до відшкодування на розрахунковий рахунок

Перевіркою встановлено завищено позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за звітний період жовтень 2011 року у сумі 20528,55грн., завищено бюджетне відшкодування у жовтні 2011 року на суму 77270,00грн. Також перевіркою враховано результати акту перевірки Приватного Акціонерного Товариства «УКпостач» за серпень 2011 року, відповідно до якого значення рядку 24 податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року збільшено на 92133,00грн., тим самим відповідна різниця у сумі 92133,20 грн. залишається у складі рядка 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року.

З акту перевірки вбачається, що за результатами перевірки зменшено відображене позивачем у рядку 23 декларації за жовтень 2011 року бюджетне відшкодування у сумі 77270,00 грн. стосовно: ТОВ «ВЦ «Кримпродмаш»,ТОВ «КримРосСервіс»,ТОВ «Транслайн Сервіс»,ПП «Об'єктів»,ТОВ «Гарда мет»,ТОВ «ТК САТ».ень.

Відповідно до приписів Податкового кодексу України бюджетному відшкодуванню підлягає частина податку, сплачена платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам. При цьому, необхідними підставами для відшкодування податку на додану вартість з бюджету є наявність у платника податку податкової накладної, виданої продавцем товару та оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, сплата продавцю вартості товару з податку на додану вартість та докази використання отриманого товару в господарській діяльності.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що позивачем 20.10.2011 до податкового органу подано податкову декларацію з податку на додану варість за вересень 2011 року, в якій позивачем задекларовано податкове зобов'язання в розмірі 860833,00грн., податковий кредит в сумі 2838446,00грн., від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 1977613,00грн.

Як свідчать матеріали справи позивачем 18.11.2011 до податкового органу була подана податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2011 року, в якій Приватним Акціонерним Товариством «УКпостач» задекларовано податкове зобов'язання в розмірі 742076,00грн., податковий кредит в розмірі 7157946грн., сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 1389378,00грн.

З розрахунку суми бюджетного відшкодування, який є додатком 3 до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року, вбачається, що залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (рядок 22 декларації звітного (податкового) періоду) складає 1977613,00грн.; сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню становить 1389378,00грн.

Слід зазначити, що разом з подачею 18.11.2011 податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року позивачем подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка є додатком 4 до податкової декларації з податку на додану вартість.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що позивачем в декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року в рядку 19 задеклароване від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 1977613,00грн., частину залишку від'ємного значення, фактично сплачену отримувачем товарів/послуг постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України включена до податкових зобов'язань у декларації, у попередніх звітних (податкових) періодах та не погашена податковими зобов'язаннями попередніх звітних (податкових) періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування в розмірі 1389378,00грн. позивачем включено до бюджетного відшкодування за жовтень 2011 року (рядок 23); суму в розмірі 588235,00грн. включено позивачем до рядку 24 декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22 - рядок 23).

Неспроможними визнаються судовою колегією твердження в апеляційній скарзі щодо правомірності зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування за жовтень 2011 року на 77270,00 грн. у зв'язку з тим, що відповідач за результатами попередньої перевірки дійшов висновку, що позивачем завищено податковий кредит за вересень 2011 року, сформований по операціям з контрагентами:ТОВ «ВЦ «Кримпродмаш», ТОВ «КримРосСервіс»,ТОВ «Транслайн Сервіс», ПП «Об'єктів»,ТОВ «Гарда мет»,ТОВ «ТК САТ», який, на думку податкового органу, увійшов до бюджетного відшкодування жовтня 2011 року, через наступне.

Слід зазначити, що знята податковим органом сума податкового кредиту вересня 2011 року за результатами попередньої перевірки позивача у сумі 91307,24 грн. не включена позивачем до бюджетного відшкодування в декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року, що підтверджується наступним.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що в акті перевірки відсутні докази того, що знята відповідачем сума податкового кредиту вересня 2011 року за результатами попередньої перевірки позивача у сумі 91307,24 грн. увійшла до бюджетного відшкодування в декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року, отже, податковим органом належними доказами не доведено допущення позивачем порушення в цій частині.

Судова колегія зазначає, що згідно додатку № 4 до акту перевірки - з таблиці вбачається, що, дійсно, суми податку на додану вартість за податковими накладними, виданими контрагентами: ТОВ «ВЦ «Кримпродмаш», ТОВ «КримРосСервіс», ТОВ «Транслайн Сервіс», ПП «Об'єктів», ТОВ «Гарда мет», ТОВ «ТК САТ», були включені позивачем до податкового кредиту вересня 2011 року.

Судом першої інстанції безспірно встановлено, що податок на додану вартість за податковими накладними, виданими контрагентами: ТОВ «ВЦ «Кримпродмаш», ТОВ «КримРосСервіс», ТОВ «Транслайн Сервіс», ПП «Об'єктів», ТОВ «Гарда мет», ТОВ «ТК САТ», який було включено позивачем до податкового кредиту вересня 2011 року, не увійшов до частини від'ємного значення вересня 2011 року, яка заявлена позивачем до бюджетного відшкодування в декларації з опдтку на додану вартість за жовтень 2011 року, отже, в цій частині висновки акту перевірки не підтверджуються доказами.

Як свідчать матеріали справи позивачем до бюджетного відшкодування декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року включено частину від'ємного значення вересня 2011 року в розмірі 1389378,00грн., до якого увійшли суми податку на додану вартість за податковими накладними, виданими контрагентами: за операціями з нерезидентами стосовно поставки товарів, по яким податок на додану вартість був сплачений митним органам при митному оформленні товарів, ДП «Абпланалл Україна», ЗАТ «ВТ «Світло Шахтаря»,ТОВ «НВО «Центр забезпечення виробництва»,ТОВ «Грандстрой»,ТОВ «Зевс-Сервіс»,ТОВ «Метінвест - Україна»,ТОВ «Ойп Індастрі»,ТзОВ «ТУБЕС Інтернешнл ТОВ», ТОВ «Спец. РСП протипожежних робіт»,ТОВ «Ойлкомерс»,ТОВ «Сервісна компанія «Формула», Філіал ТОВ «Метінвест - СМЦ», ПП «Кастор Компані».

Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з пунктом 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, що затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2008 №327, акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

У частині першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

При цьому судова колегія виходить з того, що акт перевірки є основним джерелом фіксації та закріплення доказів правопорушення. Інші докази, окрім акту перевірки, що підтверджували б факт вчинення позивачем зазначених порушень, відповідачем суду не надані через їх відсутність.

Слід зазначити, що стосовно вказаних контрагентів відповідачем в акті перевірки не зроблено будь-яких негативних висновків, а також ні в акті перевірки, ні під час судового розгляду відповідачем не заявлялося про нікчемність або безтоварність зазначених операцій. Згідно акту перевірки всі вказані суми бюджетного відшкодування, заявленого позивачем в жовтні 2011 року, повністю підтверджені відповідачем.

Але враховуючи, що саме на підставі вказаних операцій позивачем було заявлено бюджетне відшкодування в жовтні 2011 року, судом першої інстанції повністю перевірені вказані операції, їх фактичне виконання, здійснення оплати контрагентам та використання отриманих товарів в господарській діяльності.

Судом першої інстанції безперечно встановлено,що згідно додатку 4 до акту перевірки до бюджетного відшкодування, заявленого позивачем в жовтні 2011 року, включені суми податку на додану вартість в розмірі 990197,52 грн., сплачені позивачем в вересні 2011 року митним органам при митному оформленні імпортованих на України товарів. Факт сплати податку на додану вартість при митному оформленні товарів підтверджується платіжними документами позивача, які досліджені в судовому засіданні, та представлені в таблиці.

Крім того, до суми бюджетного відшкодування за жовтень 2011 року позивачем були включені суми податку на додану вартість по операціям з наступними контрагентами, первинні документи яких повністю досліджені в судовому засіданні.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що товари, придбані позивачем по операціям з контрагентами, по яким заявлене бюджетне відшкодування в розмірі 1389378,00грн., використовувалися у господарській діяльності позивача. Первинними документами позивача підтверджується отримання та оплата вартості товарів по господарським операціям, суми по яких увійшли до заявленої суми бюджетного відшкодування в розмірі 1389378,00грн. по декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року.

Оскільки помилковими визнаються судовою колегією твердження апеляційної скарги про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування в розмірі 77270,00грн., заявленого позивачем в жовтні 2011 року, то відповідачем безпідставно зменшено позивачу сума бюджетного відшкодування в розмірі 77270,00грн., заявленого в жовтні 2011 року, тому і фінансові санкції в розмірі 38635,00грн.застосовані до позивача незаконно, тому позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000050700 від 13.01.2012 обґрунтовано підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані грошові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а надані позивачем письмові пояснення щодо неправомірності винесення спірного рішення, є належними та допустимими доказами в розумінні частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Враховуючи те, що посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм матеріального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судом першої інстанції повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, яке належним чином мотивовано і за своїм змістом та формою відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, а судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.06.2012 у справі № 2а-3416/12/0170/1 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 10 вересня 2012 р.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис М.А.Санакоєва

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко