Постанова № 26010031, 17.09.2012, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 17.09.2012 Справа № 1622/11996/2012

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 вересня 2012 року Октябрський районний суд м. Полтави в складі головуючого - судді Г.В.Андрієнко

розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Октябрському районі м. Полтава про визнання дій протиправними та зобов»язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач 23.08.2012 року звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Октябрському районі м. Полтава про визнання дій протиправними та зобов»язання вчинити дії.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що він з 27.05.1991 р. працював суддею в судах загальної юрисдикції, з 01.04.2004 р. був обраний суддею господарського суду Полтавської області. Наказом голови господарського суду Полтавської області від 17.12.2010 р. , на підставі постанови Верховної Ради України від 02.12.2010 року звільнений з посади судді у зв»язку з поданням про відставку. При зверненні до Управління Пенсійного Фонду України Октябрського району м. Полтави із заявою про перерахунок довічного утримання йому було відмовлено. Просив визнати дії Управління Пенсійного Фонду України Октябрського району м. Полтави неправомірними та зобов»язати Управління Пенсійного Фонду України Октябрського району м. Полтави здійснити йому перерахунок щомісячного довічного грошового утримання і виплачувати щомісячне грошове утримання в розмірі 86 % заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді , починаючи з 01.07.2012 року.

Позивач надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, надавши заяву про розгляд справи без його участі, в задоволенні позову просив відмовити.

Справа розглядається в порядку скороченого провадження.

Суд, з»ясувавши фактичні обставини у справі та перевіривши їх письмовими доказами, суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що з 27.05.1991 року 27.05.1991 р. ОСОБА_1 працював суддею в судах загальної юрисдикції, з 01.04.2004 р. був обраний суддею господарського суду Полтавської області. Наказом голови господарського суду Полтавської області від 17.12.2010 р. , на підставі постанови Верховної Ради України від 02.12.2010 року звільнений з посади судді у зв»язку з поданням заяви про відставку.

Згідно ч. 1 ст. 123 Закону України "Про судоустрій України", що діяв в період проходження ОСОБА_1 служби, розмір заробітної плати (грошового забезпечення) судді повинен забезпечувати його фінансову незалежність, визначається відповідно до Закону про статус суддів та інших нормативно-правових актів щодо умов оплати праці суддів і не може бути зменшений.

У відповідності до ч. 3 ст. 44 Закону України "Пре статус суддів", який діяв на момент спірних правовідносин, за суддею, який перебуває у відставці, зберігається звання судді і такі ж гарантії недоторканності та щомісячного захисту до виходу у відставку.

Однією із гарантій соціального захисту до виходу ОСОБА_1 у відставку є виплата йому довічного щомісячного грошового утримання в розмірі 90 відсотків заробітної плати , тобто грошової суми, яка змінювалась у відсотковому відношенні до суми заробітної плати, а у відповідності до рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року №18-рп/2011, правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є однаковою, а самі ці поняття -однорідними та взаємопов»язаними.

Відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам -членам щодо суддів : незалежність , ефективність та обов»язки від 17 листопада 2010 року № 12 (2010) та додатку до неї , зазначено , що оплата праці судді повинна відповідати їх професії та виконуваним обов»язкам , а також бути достатньою , щоб захистити їх від дії стимулів, через які можна впливати на їхні рішення ; мають існувати гарантії збереження належної оплати праці на випадок хвороби , відпустки по догляду за дитиною, а також гарантії виплат у зв»язку з виходом на пенсію, які мають відповідати попередньому рівню оплати їх праці.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №18-рп/2011 від 14 грудня 2011 року особливість щомісячного грошового утримання судді полягає в тому, що воно не належить до суддівської винагороди і тому не є складовою заробітної плати судці. Тобто це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу.

Відповідач - Управління Пенсійного Фонду України Октябрського району міста Полтави безпідставно відмовив ОСОБА_1 у перерахуванні грошового утримання, посилаючись на статті 129,138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів" згідно якої перерахунок довічного грошового утримання не передбачено.

У правовій позиції Конституційного Суду України, висловленій Рішенні у справі про гарантії незалежності суддів від 18 червня року №4-рп/2007, а також у низці його попередніх рішень, зокрема від 24 червня 1999 року №6-рп/99 (справа про фінансування судів), від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій), від 1 грудня 2004 року №19-рп/2004 (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу), від 1 грудня 2004 року №20-рп/2004 (справа про зупинення дії або обмеження пільг, компенсацій і гарантій), від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання), Конституційний Суд України наголошує, що частина третя Статті 22 Конституції України встановила, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

У частині першій статті 126 Основного Закону України закріплено положення, згідно з яким незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України. Складовою цих гарантій відповідно до частини першої статті 130 цього Закону є обов'язок держави забезпечувати фінансування та належні умови функціонування судів і діяльності суддів.

Пунктом 6.1 Європейської Хартії передбачено, що судді, які виконують професійно свої суддівські функції, мають право на винагороду, рівень якої повинен бути таким щоб вони були захищені від тиску при прийнятті ними рішень і в роботі взагалі, щоб ніщо не могло вплинути на їх незалежністьта неупередженість.

Отже, особливий порядок фінансування судів і діяльності суддів є однією з конституційних гарантій їх незалежності і спрямований на забезпечення належних умов для здійснення незалежного правосуддя.

Конституційний Суд України у Рішенні від 1 грудня 2004 року № 20-рп/2004 сформулював правову позицію, згідно з якою норми про матеріальне та побутове забезпечення суддів, встановлені ст.. 44 Закону України «Про статус суддів»не можуть бути скасовані чи знижені без відповідної компенсації. Надання суддям передбачених цим Законом пільг, компенсацій і гарантій не може ставитися у залежність від грошових доходів суддів і тим самим не можуть знижуватися гарантії їх незалежності .

При прийнятті Закону України «Про судоустрій і статус суддів» зазначене Рішення Конституційного Суду України не враховане.

Разом з тим, Рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року №20-рп/2004. як і вище зазначені Рішення Конституційного Суду України, є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів, закріплених частині першій статті Конституції України, є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту (заробітна плата, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) надання їм у майбутньому статусу судді у відставці, право якого на пенсійне та помісячне довічне грошове утримання судді у встановленому розмірі спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня. Умови і порядок виплати цього утримання встановлюються Законом України «Про статус судді". Така правова позиція викладена в Рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року №8- рп/ 2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання).

Суддям, які вийшли у відставку, призначається пенсія на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу", що визначено статтею 43 Закону Україна "Про статус судді»". Відповідно до частини четвертої цієї статті судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або щомісячне довічне грошове утримання. При цьому розмір такого утримання не обмежений. Частини друга, п'ята статті 37 Закону України «Про державну службу» визначили, що пенсія державним службовцям встановлюється без обмеження граничного розміру.

Положення Європейської хартії про закон про статус суддів від 10 липня 1998 року передбачає, що судді, які досягли встановленого законом віку для виходу на пенсію з посади судді та які виконували професійні обов'язки судді протягом визначеного строку, повинні отримувати виплати після виходу на пенсію, рівень яких має бути якомога ближчим до рівня їх останньої заробітної плати на посаді судді.

Зважаючи на викладене , відмова відповідача у перерахунку ОСОБА_1 щомісячного грошового утримання є протиправним і таким, що суперечить чинному законодавству.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, Їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійснені ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частина 2 вищевказаної статті визначає, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків , коли щодо таких рішень, дії чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

На підставі ст.ст. 126, 130 Конституції України, п.п. 6.1,6.4 Європейської хартії про закон «Про статус суддів», ст.. 123 Закону України «Про судоустрій України», ст. 44 Закону України «Про статус суддів», ст.ст. 2, 6, 7, 21, 158, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Октябрському районі м. Полтава про визнання дій протиправними та зобов»язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України Октябрського району м. Полтави щодо відмови ОСОБА_1 в перерахуванні довічного грошового утримання -неправомірними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України Октябрського району

м. Полтава здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 в розмірі 86 % заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів»починаючи з 01.07.2012 року.

Постанова підлягає негайному виконанню в межах перерахунку за 1 місяць.

Постанова може бути оскаржена до Адміністративного апеляційного суду Харківської області через Октябрський районний суд м. Полтави шляхом подачі на протязі 10 діб з моменту отримання її копії апеляційної скарги .

СуддяГ.В. Андрієнко