Ухвала суду № 26008691, 04.09.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2012 р. Справа № 54825/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Обрізко І.М., Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Рибак О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2012 року у справі за позовом Приватного підприємства «Талан» до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ПП «Талан» звернулось до суду з позовом до Долинської ОДПІ Івано-Франківської області, яким просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 10.10.2011 року № 0000382310 про сплату 13333,00 грн. податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1,00 грн. (всього збільшено суму грошового зобов'язання ПП «Талан» за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах), на 13334,00 грн. застосованих за порушення п. 198.6. ст. 198, п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України згідно п. 2 підпункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України, та від 20.12.2011 року № 0000542310, яким позивачу визначено додаткове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1538316,00 грн. та штрафної (фінансової) санкції в розмірі 367264,00 грн. (всього збільшено суму грошового зобов'язання ПП «Талан» за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 1905580,00 грн. застосованих за порушення п. 5.1., пп. 5.2.1. п. 5.2., пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України від 22.05.1997р. №283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» згідно п. 2 підпункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2012 року позов задоволено повністю. Постанова мотивована тим, що позивачем підтверджено факт здійснення господарських операцій належно оформленими документами, пов'язаних з оплатою даного договору, віднесення валових витрат здійснене у відповідності до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а тому висновок відповідача щодо заниження сум податку на прибуток є безпідставним та таким, що не відповідає нормам закону. Також позивач на підставі пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» правомірно відніс до податкового кредиту відповідну суму коштів після складення відповідних накладних, які засвідчують факт виконання робіт на підставі складеного договору, а тому висновок відповідача щодо нарахування податкового кредиту є необґрунтованим та не доведеним. Суд зазначив, що оскільки експертизу підпису директора ПП «Талан» ОСОБА_1 проводив спеціаліст, а не експерт і висновки зроблені на підставі копій документів без відібрання експериментальних зразків підписів, суд не взяв до уваги дані докази. Крім того, експертиза проведена не експертом і не може розцінюватись як доказ в силу ст. 82 КАС України, а в матеріалах справи міститься нотаріально посвідчена заява ОСОБА_1 про те, що всі підписи на спірних документах виконані ним власноручно. Висновок податкового органу щодо того, що в момент підписання договору останнього не було на території України також залишається недоведеним в силу ст. 71 КАС України.

Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач, вважає, що вказана постанова є незаконною та необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою в позові відмовити повністю. На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що оскільки договір між ПП «Талан» та ТзОВ «Ресурс сервіс», а також податкові і видаткові накладні на його виконання підписані не посадовою особою контрагента позивача - директором ТзОВ «Ресурс Сервіс» ОСОБА_1, а від його імені іншою особою, що підтверджується Висновком спеціаліста експертного відділу ІСТЕ СБУ в Управлінні СБУ в Івано-Франківській області від 11.08.2011 року, то вказані документи не є належно оформленими відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тому не можуть підтверджувати понесення позивачем витрат в процесі здійснення господарської діяльності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представників відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Протягом періоду, що перевірявся, позивач, на виконання укладеного договору купівлі-продажу від 05.05.2010 року № 76РМ-10 та додатку до нього від 15.12.2010 року № 1, укладеного між ТзОВ «Ресурс Сервіс» та ПП «Талан», здійснював придбання скрапленого газу від ТзОВ «Ресурс Сервіс». Позивачем згідно даного договору придбано від ТзОВ «Ресурс Сервіс» скрапленого газу в кількості 1190,129 тонн на суму 7942153 грн. Перевезення скрапленого придбаного газу здійснювалося власним транспортом згідно подорожніх листів, маршрут перевезення яких щоквартально погоджувався з Управлінням ДАІ в Івано-Франківській обл.

На думку податкового органу ПП «Талан» було задіяне у ланцюгу постачання газу зрідженого як вигодонабувач, а ТзОВ «Ресурс Сервіс» як «транзитер».

Старшим оперуповноваженим Долинського ВПМ Калуської ОДПІ Дидяком Р.І. по даному питанню здійснено відрядження до м. Київ та встановлено, що TзOB «Ресурс Сервіс»за юридичною адресою не знаходиться та має ознаки фіктивності, а Долинським відділенням ПМ відділу ПМ Калуської ОДПІ було надано запит від 09.03.2011 року № 1811/8/26-3/924 до УПМ ДПА в Івано-Франківській області щодо надання інформації чи перетинав кордон України директор ТзОВ «Ресурс Сервіс» ОСОБА_1 за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року.

Відповідно до отриманої відповіді та відповідно до інформації, отриманої з відомчої підсистеми інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон України (система «Аркан») було встановлено, що ОСОБА_1 перетинав державний кордон України декілька раз та був відсутній на території України на момент підписання договору між ПП «Талан» та ТзОВ «Ресурс Сервіс», а саме: 28.04.2008 року виїзд та 08.05.2008 року в'їзд, 28.12.2008 року виїзд та 05.01.2009 року в'їзд, 19.07.2009 року в'їзд та 29.12.2009 року виїзд (а.с.20).

На підставі даного податковий орган прийшов до висновку, що договір та додатки до нього не могли бути підписані директором ОСОБА_1

Також відповідач посилається на висновок головного спеціаліста експертного сектору ІСТЕ СБ України в Управлінні СБУ в Івано-Франківській області від 11.08.2011 року№ 12-ДПА, яким встановлено, що підписи в договорі та податкових і видаткових накладних, копії яких надано на дослідження від імені ОСОБА_1 виконані не ним, а іншою особою та даних про те, що контрагент ТзОВ «Ресурс Сервіс»за юридичною адресою не знаходиться та має ознаки фіктивності.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що посилання податкового органу на зазначений висновок є необґрунтованим, виходячи з наступного.

Розділом 3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 року, експертиза проводиться на основі відібраних експериментальних зразків підписів, виконаних особисто особо, підпис якої ідентифікується.

При цьому, даною Інструкцією не передбачений порядок проведення експертизи на основі звірки підписів в копіях документів.

З самого висновку головного спеціаліста № 12-ДПА від 11.08.2011 року вбачається, що дослідження було проведено на основі не оригіналів, а копій документів, що є порушенням вимог зазначеної норми.

Крім того, як правильно зазначив суд першої інстанції, оскільки експертизу головний спеціаліст експертного сектору Експертної служби СБУ в Івано-Франківській області Дума Я.М. проводив як спеціаліст, а не як експерт, а при цьому висновки зроблені на підставі копій документів без відібрання експериментальних зразків підписів, то зазначений висновок не може розцінюватись як доказ в розумінні ст. 82 КАС України.

Крім цього, в матеріалах справи міститься нотаріально посвідчена заява ОСОБА_1 про те, що всі підписи на спірних документах виконані ним власноручно.

Як встановлено під час судового розгляду справи та підтверджується матеріалами справи, для перевірки позивач надав оригінали всіх первинних документів, про що значиться в акті перевірки, а саме: договори перевезення, маршрут яких щоквартально погоджувався з управлінням ДАІ в області, договорів зберігання газу скрапленого, перерахунку коштів в оплату за придбаний газ, а також інших документів, таких як лист ТзОВ «Ресурс Сервіс» від 18.10.2011 року № 533 про підтвердження здійснення операцій з придбання газу та відображення цих операцій в бухгалтерському та податковому обліку, накладні газозберігаючих підприємств, в основному ВАТ «Шепетівкагаз», які свідчать про відпуск газу із газонаповнюючої станції (місця зберігання газу) і використовуються для контролю за переміщенням газу і для пред'явлення на пропускних пунктах газозберігаючих підприємств при виїзді з їх території, акт звірки ПП «ОККО-БІЗНЕС» з ПП «Талан», копії відомостей заправки на АЗС ПрАТ «Автотехсервіс», які свідчать про постійну заправку автомобіля, що перевозив вогненебезпечний вантаж по визначеному маршруту, тощо.

Також реальність (товарність) здійснення описаних в акті перевірки господарських операцій з купівлі ПП «Талан»скрапленого газу у ТзОВ «Ресурс Сервіс»підтверджується і актом перевірки від 25.06.2011 року № 861/231/25069056 «Про результати виїзної планової перевірки ПП «Талан», з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року» та не заперечувалось податковим органом.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність прийняття перевіряючими висновку, що перелічені вище договір, податкові та видаткові накладні суперечать законодавчим та нормативним актам, зокрема ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пп. пп. 2.4., 2.5 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704 та п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України.

Законодавством на покупця не покладено обов'язку проводити спеціальні дослідження чи виконувати інші дії з метою з'ясувати чи надані контрагентом (постачальником, продавцем) первинні документи не містять ознак службового підроблення. Покупець зобов'язаний лише перевірити формальні ознаки наявності усіх обов'язкових реквізитів в первинних документах.

Крім того, як вбачається з акту перевірки, податковий орган зазначає, що заборгованість між ПП «Талан»та ТзОВ «Ресурс Сервіс» станом на 31.03.2011 року відсутня. Згідно автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів станом на 31.03.2011 року розбіжностей за період, що перевірявся не виявлено».

Таким чином ТзОВ «Ресурс Сервіс» включило в свої зобов'язання суми ПДВ, на які були видані ПП «Талан»податкові накладні № 16 від 20.02.2011 року та № 19 від 03.02.2011 року і які відповідно ПП «Талан» включено до податкового кредиту. А тому твердження відповідача, що при виконанні розпорядження ДПА України від 24.02.2011 року № 48-р по сумнівних операціях за січень 2011 року було встановлено, що ПП «Талан» задіяний у ланцюгу постачання газу скрапленого як «вигодонабувач», а ТзОВ «Ресурс Сервіс», як «транзитер»» є безпідставним.

Відповідності до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

А згідно з абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 даного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 7.1 ст. Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 зазначеного Закону України датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Враховуючи те, що позивачем підтверджено факт здійснення господарських операцій належно оформленими документами, пов'язаних з оплатою даного договору, віднесення валових витрат здійснене у відповідності до норм Закону України «Про оподаткування підприємств», тому висновок відповідача щодо заниження сум податку на прибуток є безпідставним та таким, що не відповідає нормам закону.

Також позивач правомірно відніс до податкового кредиту відповідну суму коштів після складення відповідних накладних, які засвідчують факт виконання робіт на підставі складеного договору, а тому висновок відповідача щодо нарахування податкового кредиту є необґрунтованим.

При цьому, помилки у оформленні первинних документів, а так само сама собою наявність чи відсутність окремих з них не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/0), позиція якої висвітлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України 18 серпня 2011 у справі К/9991/23790/11, де зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Враховуючи наведені вище обставини та оцінюючи зібрані докази, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними, прийнятими без урахування усіх обставин, що мають значення для їх прийняття, а відповідачем не надано доказів їх правомірності.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2012 року у справі № 2а-286/12/0907 за позовом Приватного підприємства «Талан» до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий О.М. Довгополов

Судді І.М. Обрізко

В.В. Святецький