Постанова № 26008386, 04.09.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2012 р. Справа № 122584/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Довгополова О.М., Глушка І.В.,

з участю секретаря судового засідання Ігнатович Ю.І .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ,,Бережанський склозавод" на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ,,Бережанський склозавод" до Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

15 липня 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю (ТзОВ),,Бережанський склозавод" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції (МДПІ) Тернопільської області за № 0000032301/0 від 21 лютого 2011 року та № 0000042301/0 від 21 лютого 2011 року.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2011 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ТзОВ ,,Бережанський склозавод" подало апеляційну скаргу, оскільки вважає що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права постанова, висновки суду не відповідають обставинам справи.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги на ті обставини, що всі господарські операції по отриманню послуг та придбанню товарно-матеріальних цінностей були відображені шляхом суцільного документування в облікових регістрах первинних документів, таких, як акти виконаних робіт та накладні, які є первинними документами, що складені під час здійснення господарської операції і відповідають вимогам Закону України ,,Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні". В акті перевірки перелічені всі первинні документи і не вказано, що в них відсутній хоча б один обов'язковий реквізит, передбачений вказаним Законом.

Всі придбані та оплачені ТзОВ ,,Бережанський склозавод" послуги та матеріальні цінності безпосередньо пов'язані із веденням господарської діяльності товариства.

Санітарні, якісні сертифікати, свідоцтва, довідки, що визначаються правилами перевезення вантажів не є первинними в розумінні Закону України ,,Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та не фіксують факт здійснення господарської операції , не складаються під час здійснення господарської операції , не відображаються в регістрах бухгалтерського обліку. Це є документи, які використовується виключно в цивільно-правових відносинах і стосуються тільки учасників відносин , які зацікавлені в отриманні товарно-матеріальних цінностей у визначеній договором, в тому числі усним, кількості та відповідної якості, обов'язковість яких передбачена відповідними нормативними актами .

Позивач вважає, що податок на прибуток в сумі 32987 грн. та штрафні санкції в сумі 8246,75 грн. нараховані незаконно, а тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник податкового органу заперечив вимоги апеляційної скарги, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив, що на підставі висновків акту документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 05.11.2009 року по 30.09.2010 року за №44/23-134/36350030 від 04 лютого 2011 року Бережанської МДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення:

-№0000042301/0 від 21 лютого 2011 року про визначення ТзОВ ,,Бережанський склозавод" податкового зобв'язання з податку на додану вартість в сумі 23345грн., з яких 18676грн. основного платежу та 4669грн штрафних (фінансових) санкцій;

-№0000032301/0 від 21 лютого 2011року про визначення ТзОВ ,,Бережанський склозавод" податкового зобв'язання з податку на прибуток в сумі 41233,75грн., з яких в тому числі 32987грн. за основним платежем та 8246,75грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Висновки податкового органу базуються на тому, що в порушення п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України ,,Про оподаткування прибутку підприємств" товариством занижено податок на прибуток на загальну суму 32987 грн..

Крім того, в порушення пп.7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України ,,Про податок на додану вартість" товариством занижено податок на додану вартість на загальну суму 18676 грн..

З матеріалів справи суд вбачає, що за період з 05.11.2009 року по 30.09.2010 року ТзОВ ,,Бережанський склозавод" на підставі укладених договорів на перевезення вантажів автомобільним транспортом та згідно з актами виконаних робіт віднесено до складу валових витрат 52 354,5 грн. по операціях з придбання транспортних послуг у ТзОВ ,,Спарк" та у приватних підприємців ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та на підставі податкових накладних, отриманих від ТзОВ ,,Спарк" включено до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 2757,5 грн..

ТзОВ ,,Бережанський склозавод" уклало з ТОВ ,,Парус Експо Медіа" усний договір про надання послуг з організації участі у виставці посуду та згідно з актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 05.02.10 №ОУ-0000020 і податковою накладною від 05.02.10 №78 віднесено до складу валових витрат 13516,18 грн. та до складу податкового кредиту 2703,24 грн. ПДВ.

10 червня 2010 року між ТзОВ ,,Бережанський склозавод" та ТОВ ,,Гофротара" укладено договір №1006/1/2010. На підставі товарно - транспортних накладних і податкових накладних по вказаному договору ТзОВ ,,Бережанський склозавод" віднесено до складу валових витрат за 3 кв. 2010 р. 45 083,67 грн. та до складу податкового кредиту - 2 079,04 грн. ПДВ.

ТзОВ ,,Бережанський склозавод" віднесено до складу валових витрат за 2 квартал 2010 року 10600 грн. по операції з придбання посуду в асортименті у ВТП ,,Фірма Старт" та включено до складу податкового кредиту 2120 грн. ПДВ по зазначеній операції (податкова накладна від 18.05.10р. № 01/18/05).

Крім того, товариством віднесено до складу валових витрат за 2 квартал 2011 року 10395,2 грн. по операції з придбання скломаси у ПП ,,ТОР"(накладна від 29.04.10 № 4) та включено до складу податкового кредиту 2 079,04 грн. ПДВ по зазначеній операції (податкова накладна від 28.04.10 № 4). Скломаса була оприбуткована на склад товариства на підставі прихідного ордера від 29.04.10 № 637 .

В акті перевірки податковий орган зазначив, що акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) містять лише загальні визначення отриманих послуг та їх вартість. Інформація щодо конкретного обсягу та сутності наданих послуг з посиланням на документальні докази відсутня. Податкова накладна ТОВ ,,Парус Експо Медіа" оформлена з порушенням пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України ,,Про податок на додану вартість", внаслідок чого неможливо ідентифікувати, які саме послуги отримані ТзОВ ,,Бережанський склозавод".

Під час перевірки позивачем не було надано контролюючому органу договірних документів на постачання склопосуду, товарно-транспортних накладних чи шляхових листів автомобіля та документів, в яких було б зазначено номенклатуру продукції та якісні характеристики (санітарні, якісні сертифікати, свідоцтва, довідки тощо, що визначаються правилами перевезення вантажів).

Придбана у ПП ,,ТОР" скломаса була оприбуткована на склад товариства на підставі прихідного ордера від 29.04.10 року № 637. Оприбуткування продукції проведено на підставі акта без номера та дати складання, акт не підписано членами комісії, не затверджено посадовими особами товариства. Для перевірки не надано договірних документів на постачання склопосуду, товарно-транспортних накладних та документів, в яких було б зазначено якісні характеристики та номенклатуру продукції.

На підставі таких доводів податкового органу суд першої інстанції дійшов висновку про безтоварність господарських операцій, оскільки під час проведення перевірки позивачем не було надано первинних документів (належно оформлених актів приймання, що підтверджують факт отримання товарно-матеріальних цінностей по правочинах, товарно-транспортних накладних, дорожніх листів автомобіля, що підтверджують транспортування товарно-матеріальних цінностей, що вказані у договорах, документів на зберігання цього товару), на підставі яких зафіксовано факти поставки продукції, надання послуг, а також регістрів, які б відповідали вимогам п. 4 ст. 9 Закону України ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а ті первинні документи, що подавались для перевірки контролюючому органу, не містили достатніх даних, які б могли б дати можливість ідентифікувати товар, його об'єм, вартість, якісні параметри.

Однак, такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та є помилковими.

Так, відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України від 03.04.1997року № 168/97-ВР ,,Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення даних спірних правовідносин) визначено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно пп ,,е" пп 7.2.1 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм).

За змістом підпункту 7.2.3 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 ст. 7 цього Закону встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Не дозволяється включення до податкового кредиту, згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону, суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.п.7.5.1 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, право на нарахування податкового кредиту обумовлюється наявністю факту придбання платником податку товарів, робіт, послуг, основних фондів, нематеріальних активів, в ціні яких платником податку-покупцем сплачений (нарахований) податок на додану вартість.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР ,,Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на час виникнення даних спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР).

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (підпункт 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР).

Таким чином, платник податку - покупець має право збільшити валові витрати після оприбуткування товарів за обов'язкової умови, що зазначені витрати сплачені (нараховані) у зв'язку з підготовкою, організацією, і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці та використані ним в господарській діяльності.

Приписами ст.1 Закону України ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З акту перевірки суд вбачає, що всі вище зазначені господарські операції підтверджені первинними бухгалтерськими документами та проведені по бухгалтерському обліку позивача, що призвело до зміни в структурі його активів.

Придбані позивачем послуги та товарно-матеріальні цінності пов'язані з його господарською діяльністю.

Валові витрати та податковий кредит сформовані на підставі зазначених первинних бухгалтерських документів, належним чином оформлених податкових накладних.

Однак, судова практика притримується тієї позиції, що належним чином оформлені первинні бухгалтерські документи та податкові накладні не є безспірною підставою для формування валових витрат та податкового кредиту, якщо податковий орган доведе безтоварність цих господарських операцій.

В силу ч.2 ст. 71 КАС України саме на податковий орган покладено тягар доказування правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Однак, на думку апеляційного суду, податковий орган не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження безтоварності господарських операцій. Всі твердження відповідача базуються лише на припущеннях.

Так, податковий орган не вжив заходів щодо проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача з метою перевірки відображення у податкових зобов'язаннях сум ПДВ по виданих податкових накладних та у валових доходах сум, отриманих від позивача.

Також податковим органом не перевірено правоздатність контрагентів позивача та можливість реального виконання зобов'язань по зазначених вище господарських операціях.

Натомість податковий орган обмежився лише дослідженням дефектів в бухгалтерських документах позивача. Однак, відсутність в окремих первинних документах бухгалтерського обліку деяких реквізитів не є безумовною підставою для визнання господарської операції безтоварною. Дані обставини повинні бути підтвердженні іншими належними та допустимими доказами.

Також податковим органом не спростовано доводи позивач про наявність всіх первинних бухгалтерських документів, на підтвердження поставок продукції підприємства споживачам, рух коштів по оплаті цих поставок, що є підтвердженням реального характеру надання транспортних послуг приватними підприємцями ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ТзОВ ,,Спарк".

Акти виконаних робіт містять всі необхідні реквізити та відповідають вимогам первинних документів, передбачених ст. 9 Закону України ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Видана ТОВ ,,Парус Експо Медіа" податкова накладна, на думку апеляційного суду, відповідає вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України ,,Про податок на додану вартість".

Під час проведення перевірки товариства ДПІ не було виявлено дефектів змісту та форми поданих позивачем решти податкових накладних.

Підсумовуючи наведене, апеляційний суд вважає, що правоутворюючим фактом, з яким податкове законодавство пов'язує виникнення у платника права на податкову вигоду (податковий кредит) та формування валових витрат, є реальне здійснення операцій з придбання товарів (послуг).

Факт реального здійснення операцій з придбання товарів (послуг) підтверджується первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, які свідчать про рух актів позивача.

Оскільки податковий орган не довів факту відсутності реального характеру здійснення господарських операцій з придбання товарів (послуг), апеляційний суд визнає безпідставними висновки податкового органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства при формуванні валових витрат та податкового кредиту, а тому оскаржені податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Суд першої інстанції належної правової оцінки наведеним обставинам справи не дав, а тому дійшов помилкового висновку щодо правомірності оскаржених податкових повідомлень-рішень.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу п.4 ч.1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Оскільки суд першої інстанції при винесенні постанови допустився помилки в частині застосування норм матеріального права, апеляційний суд визнає правильним апеляцій скаргу задовольнити частково, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.195, ст. 196, п. 3 ч. 1 ст.198, п.4 ч.1 ст. 202, ст. ст. 205, 207, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ,,Бережанський склозавод" задовольнити.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2011 року у справі № 2-а-1970/2125/11 -скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції (МДПІ) Тернопільської області № 0000032301/0 від 21 лютого 2011 року та № 0000042301/0 від 21 лютого 2011 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Постанова в повному обсязі складена 10 вересня 2012 року.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді О.М. Довгополов

І. В. Глушко