Ухвала суду № 26008170, 29.08.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2012 р.Справа № 2-а-1488/10/2170

Категорія:Головуючий в 1 інстанції:

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -Яковлєва О.В.,

суддів -Бойка А.В., Романішина В.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Малого приватного підприємства "Таврія" на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18 січня 2011 року, у справі за позовом Малого приватного підприємства "Таврія" до Нововоронцовської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області про скасування рішень про застосування фінансових санкцій та за позовом Нововоронцовської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області до Малого приватного підприємства "Таврія" про стягнення штрафних (фінансових) санкцій,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 18 січня 2011 року, у задоволені позову Малого приватного підприємства "Таврія" до Нововоронцовської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій №0000142302 від 15.03.2010 року -відмовлено, а позов Нововоронцовської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області до Малого приватного підприємства "Таврія" про стягнення штрафних (фінансових) санкцій, у розмірі 97223,15 грн., -задоволено.

Не погоджуючись з постановленим у справі судовим рішенням, МПП "Таврія" подано апеляційну скаргу, з якої вбачається, що рішення у справі прийнято в порушення норм матеріального права, а тому просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою її позов задовольнити, а в задоволенні позову Нововоронцовської МДПІ -відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що перевірку приватного підприємства проведено з порушенням порядку її проведення, а штрафні санкції за виявлені порушення застосовані усупереч вимог чинного законодавства України.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що 02.03.2010 року податковим органом проведено перевірку МПП "Таврія" за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, про що складено акт №288/21/22/23/14129039, яким встановлено незабезпечення зберігання КОРО та контрольних стрічок протягом 3 років, порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, порушення режиму попереднього програмування товарів та не оприбуткування готівкових коштів.

За результатами перевірки податковим органом прийняті рішення про застосування до приватного підприємства штрафних (фінансових) санкцій №0000142302, на суму 97223,15 грн., за порушення пунктів 6, 10, 11, 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та п.2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні.

За результатом встановлених обставин суд першої інстанції дійшов до висновку щодо необґрунтованості позовних вимог МПП "Таврія", з яким погоджується судова колегія, з огляду на наступне.

Згідно ст. 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до ст. 16 вказаного Закону, контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Статтями 11-1, 11-2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", передбачені підстави та порядок проведення планових та позапланових перевірок.

Проте, як слідує зі статті 11-1 вищевказаного закону - підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), а також з визначення поняття планової, позапланової перевірки, підстав їх проведення, що зазначені в тексті цієї статті, її положення регулюють підстави та порядок проведення перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

В той же час, згідно до частини 7 статті 11-1 вищевказаного, перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», вважаються позаплановими.

У межах повноважень, визначених даним законом органи Державної податкової служби проводять перевірки згідно з затвердженими керівником податкових органів планами-графіками.

Таким чином, на підставі викладених правових позицій норм законодавства слідує висновок про наявність у податкових органів права на проведення перевірок щодо контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), які можуть носити плановий або позаплановий характер, і проводяться на підставі рішення керівника відповідного органу державної податкової служби, яким затверджується план (графік) проведення таких перевірок.

Перевірку позивача проведено у відповідності до вищевказаних норм закону, а саме згідно направлення на перевірку №298/237 від 01.03.2010 року та графіку перевірок на березень 2010 року, а тому судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутні підстави для визнання проведеної перевірки незаконною.

Пунктами 6, 10, ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", передбачено обов'язок суб'єкта господарювання забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення; друкувати на реєстраторах розрахункових операцій контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років.

Частинами 3, 5 ст. 17 цього ж Закону, встановлена відповідальність у вигляді застосування штрафу в розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну; в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання друку контрольної стрічки або її незберігання протягом встановленого терміну.

Судовою колегією встановлено, що на момент перевірки у магазині відсутні КОРО і контрольні стрічки та вказані документи не надано до податкового органу.

Права апелянта на участь у прийнятті рішення про застосування штрафних санкцій не порушено, оскільки йому надано можливість спростувати зібрану в акті інформацію, але апелянтом не надано ані до податкового органу, ані до суду першої та апеляційної інстанції вищевказаних документів, а тому штрафні санкції застосовані за порушення п.п.6 та 10 ст.3 вищевказаного закону є обґрунтованими.

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 6 цього Закону визначено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пунктів 1, 3 і 5 статті 9 цього ж закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Статтею 2 вищевказаного закону визначено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

Судовою колегією встановлено, що у магазині відсутні підтверджуючі документи про належний облік товарів, що реалізовувались. Даний факт підтверджується додатком до акту перевірки, у якому зафіксовано перелік товарів, що реалізовувався без відповідних документів.

Відповідно до акту перевірки та додатку до нього на реалізації без супровідних документів знаходився товар, на загальну суму 2322,50 грн.

Після складення акту перевірки та отримання його МПП "Таврія" накладні до Нововоронцовської МДПІ та суду не надано.

Таким чином, колегія суддів вважає правомірним застосування до приватного підприємства штрафної санкції за порушення п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Вищезазначеним рішенням Нововоронцовської МДПІ до МПП "Таврія" застосовані штрафні санкції за не оприбуткування готівкових коштів у КОРО.

Пунктом 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні визначено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку. Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Вищевказаним положенням визначено, що оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій; каса - це приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів; під терміном "касові операції" розуміються операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку; а до книги обліку законодавець відніс касову книгу, книгу обліку доходів і витрат, книгу обліку прийнятих та виданих касиром грошей або книгу обліку розрахункових операцій; книга обліку розрахункових операцій - це прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів, послуг.

Судовою колегією встановлено, що у КОРО № 2117000217 р/34 Z - звіти з № 1668 від 23.10.2009 р. по Z - звіт № 1676 від 31.10.2009 р., на суму 4934, 44 грн., не оприбутковані. У КОРО № 2117000218 р/346 Z - звіти з № 1624 від 23.10.2009 р. по Z - звіт № 1632 за 31.10.2009 р.,на суму 4724, 19 грн., не оприбутковані. Z - звіти знаходилися в КОРО, але до другого розділу суми по зазначеним Z -звітам не вписані.

Виходячи із вищезазначеного, колегія суддів вважає, що апелянтом допущене неоприбуткування готівкових коштів, за що до нього правомірно застосовані штрафні санкції на підставі Указу Президента України від 12.06.95 р. № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки".

Вищевказаним рішенням податкового органу до МПП "Таврія" застосовані штрафні (фінансові) санкції за порушення п.11 ст.3 вищевказаного закону.

Судовою колегією встановлено, що МПП "Таврія" порушено режим попереднього програмування товарів, а саме у чеку №8798 не міститься назва реалізованого товару.

Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України -суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

З апеляційної скарги вбачається, що МПП "Таврія" визнано дане порушення та не оскаржено рішення податкового органу в частині застосування штрафних санкцій за порушення п.11 ст.3 вищевказаного закону, а тому суд апеляційної інстанції, відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, не переглядає оскаржуване рішення суду першої інстанції у цій частині.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства "Таврія" залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18 січня 2011 року -без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Судді: О.В. Яковлєв А.В. Бойко В.Л. Романішин