Постанова № 26003166, 14.09.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

14.09.12 Справа № 5015/2116/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Михалюк О.В.

суддів Галушко Н.А.

Мельник Г.І.

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АМАКО Україна»

на ухвалу господарського суду Львівської області від 19.07.2012р.

у справі № 5015/2116/12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АМАКО Україна», с.Проліски Бориспільського району Киівської області

до товариства з обмеженою відповідальністю «Лендком ЮА», с.Побужани Буського району Львівської області

про стягнення заборгованості в сумі 8 449 736,14 грн.,

з участю представників :

від скаржника -Зауткін С.С. - юрисконсульт

від відповідача -Войцеховська І.А. - представник

В ході судового засідання сторонам права і обов"язки, передбачені ст.22 ГПК України роз"яснені, заперечень щодо складу суду не поступало. За клопотанням позивача здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 19.07.2012р. у справі № 5015/2116/12 (суддя Чорній Л.З.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АМАКО Україна», с.Проліски Броварського району Київської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Лендком ЮА», с.Побужани Буського району Львівської області про стягнення 6 713 097,26 грн. основного боргу, 1 380 072,04 грн. штрафу, 232 375,61 грн. - 3% річних, 124 191,23 грн. інфляційних втрат та 65 640,00 грн. судового збору скасовано заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Львівської області від 31.05.2012р. у даній справі.

Не погоджуючись з даною ухвалою позивач -товариство з обмеженою відповідальністю «АМАКО Україна»подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадану ухвалу, посилаючись, зокрема, на те, що вона є незаконна, винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскільки в судовому засіданні, яке відбулось 19.07.2012р. відповідачем заявлялось клопотання про скасування заходів забезпечення позову, в задоволенні якого судом було відмовлено. Крім того, оскаржувана ухвала була винесена після ухвалення рішення по суті, що, є, як вважає апелянт, порушенням процесуального права і взагалі не передбачено чинним законодавством України.

Наводить скаржник і інші доводи, що є на його думку підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне.

В провадженні господарського суду Львівської області знаходилась справа № 5015/2116/12 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АМАКО Україна», с.Проліски Броварського району Київської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Лендком ЮА», с.Побужани Буського району Львівської області про стягнення 6 713 097,26 грн. основного боргу, 1 380 072,04 грн. штрафу, 232 375,61 грн. - 3% річних, 124 191,23 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду від 31.05.2012р. у даній справі заяву товариства з обмеженою відповідальністю «АМАКО Україна»про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача в межах суми позову судом задоволено.

Рішенням господарського суду Львівської області від 19.07.2012р. у справі № 5015/2116/12 позов задоволено повністю.

Ухвалою господарського суду від 19.07.2012р. заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Львівської області від 31.05.2012р. у справі № 5015/2116/12 скасовано.

У відповідності до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно роз»яснень наданих у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду, а відтак господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинились до застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Як зазначено в ухвалі господарського суду від 31.05.2012р. необхідність вжиття заходів до забезпечення позову зумовлена наступним:

- сума боргу відповідача перед позивачем є значною -8 449 736,14 грн.;

- порушення зобов»язання з боку відповідача є триваючим, оскільки термін виконання, передбачений договором, встановлено до 01.10.11р. (перший платіж), до 01.11.11р. (другий платіж);

- відсутність коштів для погашення заборгованості підтверджується тим, що 05.04.2012р. ТзОВ «Лендком ЮА»з ТзОВ «Агрокультура»укладено договір № 1-05/04/12 поворотної фінансової допомоги в розмірі 16 802 528,66 грн. з метою здійснення оплати заборгованості, яка виникла з ТзОВ «Амако Україна»;

- відсутність коштів для погашення заборгованості підтверджується тим, що 24.04.2012р. між ТзОВ «Лендком ЮА»та ТзОВ «ЛК Юкрейн Груп»укладено договір доручення № 1ЮА3/240412, відповідно до умов якого повірений зобов»язався за винагороду від імені довірителя виконати юридичні дії, зокрема здійснити оплату відповідно до укладених довірителем договорів.

Таким чином, судом першої інстанції в даній ухвалі встановлено, що невжиття заходів до забезпечення позову може призвести до невиконання відповідачем рішення у справі.

Також, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили, що відпала потреба у забезпеченні позову.

Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції, 18.07.2012 р. відповідачем до суду першої інстанції подавалось клопотання про скасування заходів забезпечення позову та уточнення предмету арешту, у якому відповідач зазначав, що забезпечення позову, вжите неоскарженою ухвалою господарського суду Львівської області від 31.05.2012 р., а саме шляхом накладення арешту на майно (в тому числі посіви) ТзОВ "Лендком ЮА" в межах суми позову 8449736,14 грн. блокує господарську діяльність відповідача, оскільки усі прибутки останнього пов'язані із веденням товарного сільськогосподарського виробництва і можуть виникнути лише в разі збору і продажу врожаю. Інші надходження коштів у відповідача не передбачено. Виконуючи ухвалу суду про забезпечення позову, органи державної виконавчої служби внесли в Реєстр обтяжень рухомого майна та Єдиний реєстр заборон відчуження нерухомого майна відомості про накладення арешту на все нерухоме і рухоме майно, а не лише в межах предмету позову. Висновком про вартість майна від 05.07.2012 р. встановлено, що величина ринкової вартості майна, розміщеного на підставі договорів оренди на земельних ділянках на території Кізілівської, Побужанської, Соколянської сільських рад Буського району Львівської області загальною площею 850,48 га і є власністю ТзОВ "Лендком ЮА" станом на 01.07.2012 р. складає: майбутній урожай кукурудзи загальною площею 850,48 га -10 068 000 грн., що перевищує заявлені позовні вимоги. У зв'язку із цим просив скасувати ухвалу про забезпечення позову від 31.05.2012 р., а у разі повторного застосування заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно відповідача, чітко визначити його предмет як частину майбутнього врожаю відповідача, а саме: майбутній урожай кукурудзи загальною площею 850,48 га вартістю 10 068 000 грн., який розміщений на земельних ділянках на території Кізілівської, Побужанської, Соколянської сільських рад Буського району Львівської області у межах суми позову -8 449 736,14 грн..

Вказане клопотання судом першої інстанції розглянуто та відмовлено в його задоволенні, про що вказано в рішенні господарського суду від 19.07.2012р. у даній справі, оскільки посилання відповідача у вказаному клопотанні на те, що єдиним джерелом надходжень коштів визначено лише ведення товарного сільськогосподарського виробництва, спростовується ст. 4 статуту відповідача, нова редакція якого зареєстрована 10.11.2011 р.. Зі змісту клопотання вбачається, що стверджувані перешкоди відповідача у здійсненні господарської діяльності пов'язані не із застосованим судом заходів забезпечення позову, а із правильністю виконання ухвали господарського суду від 31.05.2012 р. органами державної виконавчої служби. Однак, такі дії органів державної виконавчої служби відповідач не оскаржував, доказів зворотнього суду не надав. Посилаючись на неправильне розуміння змісту такої ухвали суду відповідач не звертався у встановленому порядку із заявою про її роз'яснення.

Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла до висновку, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню як така, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.91,101-106 ГПК України,-

Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу задоволити.

2. Ухвалу господарського суду Львівської області від 19.07.2012 року у справі № 5015/2116/12 скасувати.

3. Справу скерувати до господарського суду Львівської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

5. Повний текст постанови складено «14»вересня 2012р.

Головуючий суддя Михалюк О.В.

суддя Галушко Н.А.

суддя Мельник Г.І.