Постанова № 26003125, 13.09.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2012 р.Справа № 5024/915/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого Андрєєвої Е.І..

Суддів: Ліпчанської Н.В.,

Мацюри П.Ф.,

При секретарі судового засідання Стеблиненко В.С.,

за участю представників сторін:

від позивача -Мірошин С.Б.,

від 1. відповідача -Косинська С.П.,

від 2. відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України"

на рішення господарського суду Херсонської області від 26.07.2012р.

по справі № 5024/915/2012

за позовом Приватного підприємства „Комплектавтодор"

до відповідачів: 1. Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

2. Приватного підприємства "Інтерзнак"

про стягнення 66 616,00 грн.,

встановив:

У червні 2012р. Приватне підприємство „Комплектавтодор" (надалі -ПП „Комплектавтодор") звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства „Інтерзнак" (надалі -ПП „Інтерзнак") 500,00 грн. боргу та з Дочірнього підприємства „Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" (надалі -ДП „Рівненський облавтодор") 66 116,00 грн. заборгованості, з яких: 56 128,90 грн. -основний борг; 224,52 грн. -інфляційні втрати; 4 361,91 грн. -пеня; 3 929,02 грн. -штраф; 1 471,65 грн. -3% річних.

У відзиві на позов ПП "Інтерзнак" зазначило, що в процесі переговорів з'ясувалось, що ДП "Рівненський облавтодор" не може виконати свої зобов'язання навіть частково, таким чином ПП "Інтерзнак" не заперечує проти законних позовних вимог ПП "Комплектавтодор"(а. с. 35).

Рішенням господарського суду Херсонської області від 26.07.2012р. (суддя Задорожна Н.О.) позов задоволено. Стягнуто з ДП „Рівненський облавтодор" на користь ПП „Комплектавтодор" 56 128,90 грн. основного боргу; 224,52 грн. інфляційних нарахувань; 1 471,65 грн. річних; 4 361,91 грн. пені; 3 929,02 грн. штрафу та 1 597,42 грн. витрат по оплаті судового збору. З ПП „Інтерзнак" на користь ПП „Комплектавтодор" стягнуто 500,00 грн. основного боргу та 12,08 грн. судового збору.

Не погоджуючись з даним рішенням, ДП „Рівненський облавтодор" оскаржило його в апеляційну інстанцію. Посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, на недоведеність обставин, які місцевий суд визнав встановленими, на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, а також на порушення норм процесуального та матеріального права, просить рішення скасувати та прийняти нове, в якому в позові ПП „Комплектавтодор" про стягнення боргу в сумі 66 616,00 грн. відмовити.

10.09.2012р. до Одеського апеляційного господарського суду від Приватного підприємства „Комплектавтодор" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим та на підставі цього, просить відмовити ДП „Рівненський облавтодор" у задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду Херсонської області залишити в силі.

Крім того, 10.09.2012р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшло клопотання від Приватного підприємства "Інтерзнак" про розгляд даної справи без участі їх представника. Розглянувши дане клопотання, судова колегія, вважає за доцільне його задовольнити.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши доповідача, пояснення представників позивача та ДП "Рівненський облавтодор", обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Відповідно матеріалам справи, та що встановлено місцевим господарським судом, 08.06.2011р. між ПП „Комплектавтодор" (Продавець) та філією „Дубенська ДЕД" ДП „Рівненський облавтодор" ВАТ „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" (Покупець) був укладений договір поставки № 25, відповідно до умов якого Покупець зобов'язується поставити товар, а саме, дорожні знаки та кріплення для дорожніх знаків згідно Специфікації до Договору (п. 1.1. Договору, специфікація №1 до Договору та додаток №1 до Договору) (а.с. 11-13).

Відповідно до п. 2.1 Договору, загальна вартість товару складає 99 579,60 грн. у т.ч. ПДВ 20%.

Пунктом 3.6 Договору визначено, що Продавець надає Покупцю при передачі товару наступні документи: видаткова накладна, податкова накладна, рахунок, товаротранспортна накладна та акт виконаних робіт (в разі транспортування товару транспортом Продавця) та податкову накладну до нього.

Згідно з п. 6.2 Договору Покупець оплачує рахунки шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Продавця: попередня оплата за товар в обсязі 30% від суми фактичної заявки на кожну партію товару; остаточний розрахунок за отриманий товар та оплата наданих транспортних послуг (якщо транспортування товару здійснювалось транспортом Продавця) Покупець проводить на протязі 30 днів з дати отримання товару.

В разі затримки оплати Покупцем, Покупець, за вимогою Продавця, сплачує Продавцю пеню в розмірі 0,1 % за кожен день прострочення від вартості не сплачених отриманих товарів чи послуг, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості (п. 8.5).

Пунктом 11.1 договору визначено, що цей договір вступає в дію з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2011р. або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором.

З метою забезпечення виконання зобов'язань по укладеному Договору між ПП „Комплектавтодор" (Кредитор) та ПП „Інтерзнак" (Поручитель) був укладений Договір поруки № 1/07 від 04.07.2011р., відповідно якого Поручитель зобов'язався частково відповідати перед Кредитором за виконання зобов'язань Боржника (ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"). Відповідно до п. 1.2 Договору обсяг відповідальності Поручителя в разі невиконання Боржником взятих на себе зобов'язань становить 500,00 грн. (а. с. 14).

У Специфікації № 1 від 08.06.2011р. до Договору № 25 від 08.06.2011р. сторони визначили перелік товару, який ПП „Комплектавтодор" зобов'язався поставити ДП „Рівненський облавтодор" на суму 99 579,60 грн. (а. с. 13).

Згідно з Додатком № 1 від 08.06.2011р. до Договору № 25 від 08.06.2011р. загальна вартість товару була змінена та склала 56 628,90 грн. у т.ч. ПДВ 20%.

На виконання своїх зобов'язань за Договором № 25 від 08.06.2011р. Продавець доставив товар своїм транспортом Покупцю в повному обсязі на загальну суму 49668,90 грн., що підтверджується видатковою накладною № 310 від 04.07.2011р., яка підписана представниками обох сторін. Товар був прийнятий без зауважень на підставі довіреності № 128 від 29.06.2011р. Вартість транспортних послуг склала 6960,00 грн. (Додаток №1 до Договору, акт надання послуг № 311 від 04.07.2011р.). Сума основного боргу склала 56 628,90 грн. (а. с. 15-17).

23.11.2011р. ДП „Рівненський облавтодор" ВАТ „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" надіслало на адресу ПП „Комплектавтодор" лист №9/1850, в якому гарантувало погашення заборгованості по оплаті за надані дорожні знаки наступним чином: 432,5тис. грн. - до 30.12.2011р. та 432,6тис. грн. -до 28.02.2012р. (а. с. 74).

Між тим, як свідчать матеріали справи, ДП „Рівненський облавтодор" у строк до 28.02.2012р. зобов'язання перед ПП „Комплектавтодор" щодо оплати поставленого товару та наданих транспортних послуг у розмірі 56 128,90 грн. не виконало.

Наведене стало підставою для звернення ПП „Комлектавтодор" до господарського суду Херсонської області з позовом до ДП „Рівненський облавтодор" та ПП „Інтерзнак" про стягнення боргу в сумі 66 616,00 грн.

Крім основної суми боргу, позивач, керуючись вимогами ст. ст. 611, 625 ЦК України, за період прострочення сплати боргу з 05.08.2011р. по 18.06.2012р. нарахував боржнику інфляційні втрати у розмірі 224,52 грн., 3% річних в сумі 1471,65 грн., пеню з 05.08.2011р. по 03.02.2012р. в розмірі 4361,91 грн. та штраф -3 929,02 грн.

Приймаючи рішення в частині вимог про стягнення основного боргу, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджена поставка товару позивачем на суму 56 128,90 грн. та отримання його без заперечень відповідачем, а оскільки зобов'язання на підставі ст.ст. 173, 193 ГК України повинні виконуватись належним чином та в установлені строки. Суд правомірно задовольнив позов в цій частині, стягнувши з ДП „Рівненський облавтодор" 56 128,90 грн. основного боргу.

Обґрунтовані висновки суду й відносно стягнення 3% річних у сумі 1471,65 грн. та інфляційних втрат -224,52 грн. на підставі ст.625 ЦК України, так як боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Апеляційна інстанція, перевіривши розрахунок суми 3% річних, нарахованої позивачем, погоджується з нею, як і з сумою, що нарахована в зв'язку з інфляційними втратами.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення за період 05.08.2011р. по 03.02.2012р. у розмірі 4361,91 грн. пені та 3929,02 грн. штрафу, місцевий суд виходив з того, що стягнення пред'явлено в межах передбаченого законодавством та п. 8.5 Договору.

З такими висновками місцевого суду судова колегія також погоджується, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 546, ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Отже, штраф і пеня є різновидом неустойки.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У частині 2 ст. 343 Господарського кодексу України прямо вказується на те, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано спеціальним законом - Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", згідно з ст. ст. 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, яким би способом не визначався в договорі розмір неустойки, він не може перевищувати той розмір, який встановлений законом як граничний (якщо він встановлений).

З огляду на викладене, враховуючи встановлення Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" граничного розміру відповідальності за прострочення платежу у вигляді пені (розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня), за прострочку платежу за договором може бути стягнута лише сума неустойки, яка не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Оскаржуючи рішення, апелянт послався на те, що філія „Дубенська ДЕД", укладаючи вказаний договір, не мала повноважень юридичної особи та відповідних повноважень, наданих юридичною особою - ДП "Рівненський облавтодор", позивачем під час розгляду справи не були надані документи, які б підтверджували наявність повноважень у директора філії на укладення договору та письмову згоду підприємства.

Данні посилання не можуть бути прийняті до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи, зокрема, гарантійний лист ДП „Рівненський облавтодор" ВАТ „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" №9/1850 від 23.11.2011р., в якому саме підприємство, а не філія, гарантувало позивачу погашення заборгованості; з умов договору №25 від 08.06.2011р. вбачається, що договір укладений начальником філії „Дубенська ДЕД" ДП „Рівненський облавтодор" ВАТ „ДАК "Автомобільні дороги України", що діє на підставі положення про філію та доручення б/н від 04.01.2011р..

Апелянт також послався на те, що позивачем не було надано, а судом першої інстанції не досліджені товаротранспортні накладні, акти наданих транспортних послуг, документи на якість товару та докази виставлення і отримання відповідачем рахунків, які передбачені п. 3.6, 3.4, 5.3, 6.1 та 6.2 договору, також позивачем не було надано до позову документів, які підтверджують факт отримання покупцем рахунків на оплату товару та наданих послуг, у зв'язку з чим у відповідача не настало обов'язку оплати товар, а отже у позивача не виникло права на нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних.

З такими доводами відповідача не може погодитись судова колегія, оскільки вони суперечать умовам укладеного сторонами Договору.

Так, п.3.6 Договору сторони домовились, що при передачі товару Продавець передає покупцю наступні документи: видаткову накладну, податкову накладну, рахунок, товаротранспортну накладну та акт виконаних робіт (уразі транспортування товару транспортом Продавця) та податкову накладну до нього. При цьому, як домовились сторони, документи передаються на момент отримання товару.

В матеріалах справи наявні товарно-транспортна накладна, видаткова накладна № 310 від 04.07.2011р. на суму 49 668,90 грн., податкові накладні № 1, 2 від 04.07.2011р. на суму 49668,90 та 6960,00 грн. відповідно, також наявний акт надання транспортних послуг №311 від 04.07.2011р. Дані документи підписані повноважними представниками сторін без зауважень та скріплені печатками, тобто, документи, які передбачені п. 3.6 Договору. При цьому, сторони не домовлялись підтверджувати передачу документів у письмовій формі, разом з тим, домовившись про обов'язковість їх передачі на момент отримання товару. Таким чином, з Договору витікає, що у разі не передання документів, передбачених п.3.6 Договору, Покупець не повинен був би одержувати товар. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що Покупець звертався до Продавця з вимогами надати документи передбачені п. 3.6 Договору.

У позовній заяві ПП „Комплектавтодор" просило стягнути з ПП „Інерзнак" 500,00 грн.

Оскільки ПП „Інерзнак" за договором поруки № 1/07 від 04.07.2011р. зобов'язалось частково -у розмірі 500,00 грн. відповідати перед Кредитором - ПП „Комплектавтодор" за зобов'язання Боржника - ДП „Рівненський облавтодор" ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України", відповідно до ст. ст.. 553, 554 ЦК України задоволенню підлягає позовна вимога ПП „Комплектавтодор" про стягнення з ПП „Інерзнак" 500,00 грн.

13.09.2012р. в судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про те, щоб суд зобов'язав ДП "Рівненський облавтодор" надати докази існування інших взаємовідносин з ПП „Комплектавтодор", крім договорів на постачання дорожніх знаків, які були зазначені в розшифровці до гарантійного листа №9/1850 від 23.11.2011р.

Розглянувши дане клопотання та вислухавши думку представника ДП „Рівненський облавтодор", судова колегія відхиляє дане клопотання у зв'язку з тим, що воно не обґрунтоване та безпідставне. Додаткові документи, які просить витребувати позивач у ДП "Рівненський облавтодор" не мають ніякого значення для вирішення даного конкретного спору.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення постановлено на повно, всебічно і об'єктивно досліджених обставинах справи, належно оцінених судом доказах у їх сукупності, з додержанням норм як процесуального, так і матеріального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

постановив:

Рішення господарського суду Херсонської області від 26.07.2012р. по справі № 5024/915/2012 -залишити без змін, а апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Е.І.Андрєєва

Судді: Н.В. Ліпчанська

П.Ф. Мацюра

Постанова підписана 14.09.2012р.