Рішення № 26003034, 13.09.2012, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2012 року Справа № 18/5026/1159/2012

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді -Васяновича А.В.,

секретар судового засідання -Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача - Катамай Г.М. - представник за довіреністю,

від відповідача -представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Слобода Ко",

с. Червона Слобода, Макарівського району, Київської області

до фізичної особи - підприємця Чепелухи Віталія Григоровича,

м. Черкаси

про стягнення 22 479 грн. 41 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Слобода Ко" до фізичної особи -підприємця Чепелухи Віталія Григоровича про стягнення заборгованості, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору № 10/11 від 26 січня 2011 року в розмірі 22 479 грн. 41 коп., в тому числі: 19 497 грн. 65 коп. основний борг, 451 грн. 91 коп. 3% річних, 194 грн. 95 коп. інфляційні втрати та 2 334 грн. 90 коп. пені.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 07 серпня 2012 року було порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 04 вересня 2012 року.

Розгляд справи здійснюється після відкладення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Ухвалами господарського суду Черкаської області від 07 серпня 2012 року та від 04 вересня 2012 року було зобов'язано відповідача надати суду відзив на позовну заяву з посиланням на мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача, а також докази, що обґрунтовують відхилення позовних вимог.

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 13 вересня 2012 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/5026/1159/2012.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 26 січня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Слобода Ко" (продавець) та фізичною особою - підприємцем Чепелухою Віталієм Григоровичем (покупець) було укладено договір за №10/11.

Відповідно до п. 1.2. вищевказаного договору продавець зобов'язався здійснити поставку, а покупець - прийняти товар та оплатити партію товару в асортименті, кількості і цінах, зазначених в товарно -транспортних накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав повністю та поставив відповідачу товар на загальну суму 61 627 грн. 30 коп., що підтверджується копією товарно- транспортної накладної №СЛ-0000061 від 26 січня 2011 року на суму 18 735 грн. 70 коп. та копіями видаткових накладних:

- №1023 від 01 червня 2011 року на суму 13 988 грн. 40 коп.;

- №2179 від 20 вересня 2011 року на суму 28 903 грн. 20 коп.

Товар було прийнято відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи та відтиском печатки у вищенаведених видаткових накладних.

Відповідач в свою чергу зобов'язання по оплаті поставленого товару виконав частково, сплативши позивачу кошти в розмірі 42 192 грн. 00 коп.

Звертаючись до суду позивач зазначав, що сума боргу за отриманий товар складає 19 497 грн. 65 коп.

В зв'язку з чим, позивач просив стягнути з відповідача 19 497 грн. 65 коп. заборгованості за поставлений товар на підставі договору від 26 січня 2011 року за №10/11.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно п. 2.2. договору покупець зобов'язався розрахуватися за партію товару на умовах відстрочення платежу не більше 15 банківських днів від дати отримання товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця або іншими способами, не забороненими чинним законодавством.

Оскільки за поставлений товар згідно видаткових накладних №СЛ-0000061 від 26 січня 2011 року та №1023 від 01 червня 2011 року відповідач розрахувався повністю, а за поставлений товар згідно видаткової накладної №2179 від 20 вересня 2011 року -частково, то з урахуванням п. 2.2. договору відповідач повинен був повністю розрахуватись з позивачем за поставлений товар згідно вказаної накладної від 20 вересня 2011 року не пізніше 11 жовтня 2011 року.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору, розрахунку з позивачем за поставлений товар в повному обсязі, а також не було спростовано доводи та обґрунтування позивача.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як зазначалося вище, загальна вартість товару поставленого відповідачу на підставі видаткових накладних №СЛ-0000061 від 26 січня 2011 року, №1023 від 01 червня 2011 року та №2179 від 20 вересня 2011 року складає 61 627 грн. 30 коп., часткова сплата -42 192 грн. 00 коп.

Таким чином сума боргу за поставлений товар складає 19 435 грн. 30 коп.

Водночас позивач просив суд стягнути з відповідача 19 497 грн. 65 коп., проте позивачем не надано належних доказів, що підтверджують решту суми боргу в розмірі 62 грн. 35 коп., в зв'язку з чим з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 19 435 грн. 30 коп. суми основного боргу в судовому порядку.

В решті стягнення 62 грн. 35 грн. слід відмовити, у зв'язку з безпідставним нарахуванням.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Пунктом 5.2. договору передбачена відповідальність за порушення відповідачем строків оплати вартості одержаного товару, а саме: пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, яка діє в період, за який нараховується пеня.

Позивачем на підставі п. 5.2. договору заявлено вимогу про стягнення з відповідача 2 334 грн. 90 коп. пені нарахованої за період з 11 жовтня 2011 року по 27 липня 2012 року на суму боргу в розмірі 19 497 грн. 65 коп.

Слід зазначити, що позивачем при нарахуванні пені порушено вимоги ч. 6 ст. 232 ГК України, згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При цьому судом враховано, що п. 5.2. договору не містив умови нарахування пені понад строки, що встановлені ч. 6 ст. 232 ГК України.

Крім того, позивач не був позбавлений права нарахувати пеню на суму простроченого боргу по видаткових накладних від 26 січня 2011 року та від 01 червня 2011 року, а також на суму боргу в розмірі 28 903 грн. 20 коп. за товар поставлений 20 вересня 2011 року (починаючи з 12 жовтня 2011 року та враховуючи в подальшому здійснені відповідачем проплати), оскільки лише з 09 липня 2012 року сума боргу склала 19 435 грн. 30 коп. Однак позивач самостійно визначив прострочену суму боргу на яку здійснив нарахування пені.

За таких обставин, розмір пені нарахований на суму боргу 19 497 грн. 65 коп. за період з 12 жовтня 2011 року (з урахуванням ст. 253 ЦК України, згідно якої перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок) по 11 квітня 2012 року (з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України) складає 1 509 грн. 43 коп.

Враховуючи вщенаведене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 1 509 грн. 43 коп. пені, в решті вимог про стягнення 825 грн. 47 коп. пені слід відмовити, в зв'язку з безпідставним нарахуванням.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення 194 грн. 95 коп. боргу, що виник внаслідок інфляції нарахованого за період з 01 листопада 2011 року по 30 червня 2012 року, а також 451 грн. 91 коп. -3% річних нарахованих за період з 11 жовтня 2011 року по 18 липня 2012 року на суму боргу 19 497 грн. 65 коп.

Слід вказати, що при здійсненні розрахунку 3% річних та інфляційних втрат позивачем допущено аналогічні помилки, що й при нарахуванні пені.

Також слід вказати, що при нарахуванні інфляційних втрат позивачем не враховано показники дефляції в травні та червні 2012 року (99,7%).

Так, в п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17 липня 2012 року, № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" вказано, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Зазначені висновки містяться також в постанові Вищого господарського суду України від 05 квітня 2011 року у справі N 23/466.

Отже, з урахуванням наведеного, сума інфляційних втрат нарахованих за період з 01 листопада 2011 року по 30 червня 2012 року на суму боргу 19 497 грн. 65 коп. складає 77 грн. 99 коп., в зв'язку з чим вказана сума підлягає стягненню з відповідача, в решті стягнення інфляційних в розмірі 116 грн. 96 коп. слід відмовити.

Що стосується нарахування 3% річних слід зазначити наступне:

Оскільки з 09 липня 2012 року розмір боргу зменшився до 19 435 грн. 30 коп., в зв'язку зі сплатоою відповідачем 1 500 грн. 00 коп., то розмір 3% річних нарахованих на суму боргу 19 497 грн. 65 коп. (борг вказаний позивачем) за період з 12 жовтня 2011 року по 08 липня 2012 року складає 434 грн. 29 коп., а за період з 09 липня 2012 року по 18 липня 2012 року нарахований на суму боргу 19 435 грн. 30 коп. становить 15 грн. 97 коп., всього 450 грн. 26 коп.

Враховуючи вищенаведений розрахунок, з відповідача підлягає стягненню 450 грн. 26 коп. 3% річних, в решті стягнення 1 грн. 65 коп. слід відмовити.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця Чепелухи Віталія Григоровича, вул. Калініна, 68, кв.33, м. Черкаси, ідентифікаційний номер 2340401872 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Слобода Ко", вул. Заводська,1, с. Червона Слобода, Макарівського району, Київської області, ідентифікаційний код 30641031, п/р 26005106713001 в АТ КБ Експобанк, МФО 322294 -19 435 грн. 30 коп. -основного боргу, 450 грн. 26 коп. 3% річних, 77 грн. 99 коп. інфляційних втрат, 1 509 грн. 43 коп. пені та 1 537 грн. 40 коп. витрат на сплату судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

3. В решті вимог -в позові відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 14 вересня 2012 року.

Суддя А.В.Васянович