Рішення № 26003025, 11.09.2012, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2012 року Справа № 06/13/5026/2779/2011

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Анісімова І.А., при секретарі судового засідання Швидкій О.В.

у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка,307

за участю представників сторін

від позивача: Нечаєнко Т.А., Лисенко Н.В.- за довіреностями,

від відповідача: Саража Д.В., Єрьоменко В.П. - за довіреностями,

розглядає справу:

за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Черкаській області

до публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України в особі філії Черкаського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України

про стягнення 527 грн. 90 грн.

ВСТАНОВИВ:

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Черкаській області звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України в особі філії Черкаського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України про зобов'язання відповідача повернути страхові кошти, які перераховані на особовий рахунок №1076 в філії -Смілянське відділення ПАТ «Ощадбанк», в сумі 527 грн. 90 коп.

29.12.2011 рішенням господарського суду Черкаської області у позові Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Черкаській області до ПАТ "Державний ощадний банк України в особі філії Черкаського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України по справі 13/5026/2779/2011 відмовлено повністю.

15.03.2012 постановою Київського апеляційний господарський суд рішення господарського суду Черкаської області по справі №13/5026/2779/2011 від 29.12.2011 року залишено без змін.

10.07.2012 постановою Вищого господарського суду України рішення господарського суду Черкаської області від 29.12.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2012 у справі №13/5026/2779/2011 скасовано та передано справу на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.

23.07.2012 ухвалою господарського суду Черкаської області справу №06/13/5026/2779/2011 прийнято до провадження та призначений її розгляд.

Позивач в обґрунтування позовних вимог вказав, що постановою позивача від 17.05.2011р. №2309/87/87/238 відповідно до положень ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" про проведення фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань заходів по здійсненню державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, було призначено страхову виплату гр. Лісобик Захарію Івановичу. Кошти перераховувалися на особовий рахунок №1076 у ОПЕРВ Черкаського обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк України".

08.07.2011р. гр. Лісобик З.І. помер, про що стало відомо позивачу після звірки із Пенсійним Фондом України.

Оскільки страхові виплати Лісобик З.І. було призначено безстроково, щомісячні перерахування проводилися автоматично і до дня припинення виплат фондом було надлишково перераховано за період з 10.08.2011р. по 10.10.2011р. 527,90 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач відзивом на позов та його представники в судовому засіданні проти позову заперечили, посилаючись на те, що у філії -Смілянське відділення №3276/022 АТ «Ощадбанк»на ім'я Лісобика Захарія Івановича був відкритий особовий вкладний рахунок №1076.Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»та постанови позивача, було призначено страхову виплату Лісобик Захарію Івановичу.

Взаємовідносини між відповідачем та позивачем, як учасників господарських відносин існують виключно в межах Угоди №44 від 13.12.2000 (надалі угода).

На момент зарахування коштів на рахунок клієнта, банк не знав і не міг знати про смерть Лісобика З.І., отже на виконання угоди №44 правомірно вчинив дії по зарахуванню перерахованих позивачем коштів на рахунок.

В судовому засіданні, яке відбулося 11.09.2012 року згідно ст. 85 ГПК України представникам сторін було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Заслухавши представників сторін, дослідивши усі обставини, перевіривши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи між відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (банк) та Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (клієнт) було укладено угоду № 44 від 13.12.2000 року на зарахування на особові рахунки та виплату страхових виплат застрахованим.

Згідно п. 1.1. вищевказаної угоди клієнт доручає, а банк бере на себе зобов'язання здійснювати зарахування на поточні (вкладні) рахунки, відкриті в його установах, та виплату страхових виплат застрахованим клієнта (в подальшому громадян) на платній основі через установи банку.

17.05.2011 постановою позивача №4164 було призначено страхову виплату Лісобик З.І. Кошти перераховувалися на особовий рахунок №1076 у ОПЕРВ Черкаського обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України».

08.07.2011 Лісобик З.І. помер, про що позивачу стало відомо після звірки із Пенсійним фондом України.

Оскільки страхові виплати Лісобику З.І. було призначено безстроково, щомісячні перерахування проводилися автоматично і до дня припинення виплат фондом було надлишково перераховано 527 грн. 90 коп. за період з 10.08.2011 по 10.10.2011.

12.10.2011 позивачем було направлено лист №1027/01-08 відповідачу з проханням повернути надлишково перераховані Лісобику З.І. кошти. Однак банк листом від 17.10.2011 №13-401/1074 відмовився повернути вказані кошти.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596 "Про заходи щодо виконання статті 3 Указу Президента України від 4 липня 1998 року N 734" встановлено, що цей Порядок регулює питання виплати пенсій та грошової допомоги, що нараховуються відповідно органами Пенсійного фонду та органами праці та соціального захисту населення і фінансуються за рахунок коштів Пенсійного фонду та відповідних бюджетів, за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх вклади до запитання (поточні рахунки) в установах уповноважених банків.

Відповідно до п. 13 вищевказаної Постанови у разі надходження до уповноваженого банку відомостей про смерть одержувача пенсії та грошової допомоги уповноважений банк зобов'язаний припинити зарахування коштів на поточний рахунок з місяця, наступного за місяцем смерті одержувача, і зробити відповідну помітку у примірнику списку на зарахування пенсій та допомоги, що підлягає поверненню органу Пенсійного фонду або органу праці та соціального захисту населення.

Суми пенсій та грошової допомоги, зараховані на поточний рахунок разом з нарахованими на них відсотками починаючи з місяця, наступного за місяцем смерті пенсіонера, підлягають поверненню уповноваженим банком відповідно органам Пенсійного фонду та соціального захисту населення не пізніше наступного операційного дня надходження відомостей про смерть одержувача.

З платіжних доручень №1938 від 10.08.2011, №2112 від 12.09.2011, №2258 від 10.10.2011 та реєстрів на перерахування виплат вбачається, що спірна сума страхових виплат була нарахована та перерахована позивачем на особовий рахунок Лісобик З.І. вже після його смерті (за серпень-жовтень 2011 року), а тому правовідносини, пов'язані з одержанням цих виплат не регулюються ст.1227 ЦК України. Відтак, вказані зайво перераховані страхові виплати не можуть входити до складу спадщини.

Згідно довідки №321 від 07.08.2012 Попівської сільської ради Смілянського району Черкаської області, на день смерті Лісобика Захарія Івановича в одному господарстві з ним, в селі Попівка по вул. Леніна, б.100, зареєстрована і постійно проживає його дружина Лісобик Валентина Іванівна. Сумісних дітей та інших утриманців не мають.

Відповідно до ст. 317 ЦК України саме власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частинами 1 та 2 ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 346 названого Кодексу право власності припиняється у разі, зокрема, смерті власника.

Згідно ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ч.2 ст. 1071 ЦК України грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Господарський суд ухвалами від 23.07.2012 та 02.08.2012 зобов'язував відповідача надати суду докази, що підтверджують виплату спірних коштів застрахованій особі чи його спадкоємцям.

Проте, витребуваних доказів відповідач суду не надав, доводи позивача належними доказами не спростував.

Таким чином, вимоги позивача відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, тому підлягають задоволенню у заявленій сумі 527 грн. 90 коп.

Стаття 32 ГПК України встановлює, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких, господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.

В статті 33 ГПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті документи, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Рішення прийнято на підставі тих документів, які є у справі.

За таких обставин, суд вважає позов доведеним, тому позовні вимоги слід задовольнити.

Позов заявлено управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Черкаській області, яке відповідно до п.18 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір»звільнене від сплати судового збору.

Враховуючи те, що відповідач від сплати судового збору в установленому законом порядку не звільнений, а також враховуючи ту обставину, що будь-яких неправильних дій зі сторони позивача, які призвели до виникнення даного спору встановлено не було, водночас саме відповідач порушив умови перерахування коштів, тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 941 грн. 00 коп. (мінімальний розмір ставки судового збору на момент подачі позовної заяви).

Судові витрати: витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача, відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.49, ст.82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України в особі філії Черкаського обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України» (18002, м.Черкаси, бул.Шевченка, б.320, код 02767059):

- на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Черкаській області (18000, вул. Вернигори, б.4, м. Черкаси, код 25874421) 527 грн. 90 коп. боргу.

- в доход державного бюджету на рахунок 31213206783002, банк ГУДКСУ в Черкаській області, МФО 854018, код бюджетної класифікації - 22030001, отримувач - УДКСУ м. Черкаси, код 38031150, через ДПІ у м.Черкаси судовий збір в сумі 941 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 14.09.2012.

Суддя І.А.Анісімов