Рішення № 26002333, 11.06.2012, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2-2907/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11 червня 2012 року

Шевченківський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого -судді: Кондратенко О.О.

при секретарі: Паламарчук А.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Укіо Банк Лізинг " до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу

В С Т А Н О В И В:

В травні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю " Укіо Банк Лізинг " ( надалі банк ) пред'явив позов до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, з послідуючими уточненнями про солідарне стягнення 160 952, 03 грн., посилаючись на те, що ТОВ " Укіо Банк Лізинг " належним чином виконало свої обов'язки за договором, а відповідачі прийняті на себе зобов'язання по поверненню отриманого кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом не виконали. У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань з боку відповідачів, 25.06.2009 року договір лізингу було розірвано у зв'язку з чим ОСОБА_2 було запропоновано повернути майно ( предмет лізингу ), а також сплатити борг по простроченим лізинговим платежам та штрафні санкції за неналежне виконання договору лізингу. В добровільному порядку ОСОБА_2 предмет лізингу не повернув у зв'язку з чим позивач був змушений звертатися до нотаріуса для вчинення виконавчого напису, що спричинило додаткові витрати. 10.11.2009 року предмет лізингу було повернуто, однак, він мав значні ушкодження після ДТП, що також передбачає значні витрати з боку відповідача на його ремонт, так як в порушення вимог договору лізингу ОСОБА_2 не уклав договір страхування транспортного засобу. З 25.05.2009 року по 18.05.2010 року на рахунок позивача було сплачено лише 9 500, 00 грн., які станом на день розгляду справи відповідачами не відшкодовані.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги в частині стягнення несплачених лізингових платежів та штрафних санкцій визнав у повному обсязі, а в частині стягнення компенсації на проведений банком ремонт предмету лізингу просив суд відмовити.

Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася; про час та місце розгляду справи сповіщалася у встановленому законом порядку; причину неявки суду не повідомила; заперечень на позов не надіслала; по справі зібрано достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Суд, заслухав пояснення представника позивача, представника відповідача ОСОБА_2, дослідив надані докази, прийшов до висновку, що позовні вимоги банку підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідально до звичаїв ділового обороту або інших умов, що звичайно ставляться.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову ( субсидіарну ) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки ( ч.1, 2 ст.554 ЦК України ).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець ) зобов'язується надати грошові кошти ( кредит ) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти ( ч.1 ст.1054 ЦК України ).

Згідно із ч. 1 ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона ( лізингодавець ) передає або зобов'язується передати другій стороні ( лізингоодержувачеві ) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем ( прямий лізинг ), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця ( постачальника ) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов ( непрямий лізинг ), на певний строк і за встановлену плату ( лізингові платежі ).

Провіряючи обставини по справі судом встановлено, що 10.07.2007 року між банком ( ТОВ " Укіо Банк Лізинг " ) та ОСОБА_2 було укладено договір фінансового лізингу № KL 070757, згідно якого банк придбав предмет договору фінансового лізингу та надав його у користування ОСОБА_2, а останній у свою чергу зобов'язувався оплачувати лізингові платежі в сумі і в строки, передбачені у уточненому графіку платежів від 13.07.2007 року.

На виконання умов вищезазначеного договору лізингу ТОВ " Укіо Банк Лізинг " придбало у ТОВ " Автомобільний центр Голосіївський " майно ( предмет лізингу, вартість якого на момент придбання складала 323 200, 00 грн. ): автомобіль Nissan Murano та передав його у фінансовий лізинг ОСОБА_2

ОСОБА_3, згідно договору поруки від 10.07.2007 року, взяла на себе зобов'язання відповідати перед кредитором ( ТОВ " Укіо Банк Лізинг " ) за виконання ОСОБА_2, усіх його зобов'язань перед кредитором ( ТОВ " Укіо Банк Лізинг " ) в повному обсязі, що виникли з договору фінансового лізингу № KL 070757 від 10.07.2007 року, як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Відповідно до п. п. 1.4. та 1.5. вищезазначеного договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором ( ТОВ " Укіо Банк Лізинг " ) у тому ж обсязі, що і Боржник, в тому числі, за повернення основної суми боргу, процентів ( винагороди Лізингодавця ), відшкодування можливих збитків, за сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених в вищевказаному договорі лізингу. Відповідальність поручителя ( ОСОБА_3 ) і боржника ( ОСОБА_2 ) є солідарною.

05 червня 2009 року банк у зв'язку з несплатою ОСОБА_2 чергових лізингових платежів направив останньому лист зазначивши, що з 25.06.2009 року вищезазначений договір лізингу вважається розірваним та виставлено вимогу щодо повернення предмету договору лізингу, а саме: автомобіль Nissan Murano, та запропоновано сплатити борг по простроченим лізинговим платежам та штрафні санкції ( пеня, штраф ).

У зв'язку із несплатою зазначеного боргу, 31.08.2009 року ТОВ " Укіо Банк Лізинг " направило відповідачу ОСОБА_3 лист із вимогою щодо оплати заборгованості Лізингоодержувача по договору лізингу.

Сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором ( ч. 1 ст. 16 Закон України " Про фінансовий лізинг " ).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).

Лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі ( ч.2 п.3 ст. 11 ЗУ " Про фінансовий лізинг " ).

Згідно п. 8.3.1 Договору лізингу, лізингоодержувач зобов'язався своєчасно згідно уточненого графіку платежів платити лізингові платежі за даним договором.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 свої зобов'язання зі сплати лізингових платежів за періоди з 30.03.2009 року по 29.05.2009 року виконав неналежним чином, лізингові платежі за вказаний період здійснив не в повному обсязі, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка згідно обґрунтованого розрахунку позивача складає 20 609,99 грн., яка і підлягає солідарному стягненню з відповідачів ( ОСОБА_2, ОСОБА_3 ) на користь ТОВ " Укіо Банк Лізинг ".

Відповідно до п. 11.6. Договору лізингу, коли є підстава розірвати цей договір, то лізингодавець має право вимагати, від лізингоодержувача заплатити за предмет лізингу лізингодавцю всі лізингові платежі і неустойку ( пеню та штрафи ), які залишилися, до кінця строку лізингу, або розірвати договір. Після розірвання даного договору лізингодавець має право вимагати повернути йому предмет лізингу, заплатити лізингодавцю борги, строк оплати яких наступив до дня розірвання договору, а також заплатити штраф у розмірі 30 ( тридцять ) відсотків від розміру суми невикупленої вартості предмету лізингу. Також лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача покрити всі витрати, які були пов'язані з розривом договору ( транспортування, збереження тощо ).

12 серпня 2009 року, у зв'язку із неповерненням ОСОБА_2 предмету лізингу, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу вчинено виконавчий напис про повернення майна легкового автомобіля Nissan Murano, вартістю 149 689, 59 грн. без ПДВ, який був переданий в користування ОСОБА_2 на умовах фінансового лізингу за договором фінансового лізингу № KL 070757 від 10.07.2007 року, за невиплачену в строк заборгованість: несплачені лізингові платежі -22 936, 77 грн., пеня - 1 557, 31 грн., штраф -80 413,45 грн., всього 104 907, 53 грн..

Крім цього, банком понесені витрати пов'язані з поверненням предмету лізингу, зокрема на вчинення виконавчого напису нотаріуса у розмірі 2 113, 32 грн., що підтверджується матеріалами справи.

За умовами договору винагорода лізингодавця визначена як сума в грошовій формі, яку оплачує лізингоодержувач лізингодавцю за надання майна в лізинг. Розмір винагороди лізингодавця встановлюється беручи до уваги встановлену в цьому договорі річну норму відсотків і розраховується від несплаченої вартості предмета лізингу.

З уточненого графіку від 13.07.2007 року вбачається, що відсотки за надання майна в лізинг складають 12, 5 % річних.

Під час розгляду справи в суді знайшли своє підтвердження позовні вимоги банку в частині солідарного стягнення з відповідачів відсотків ( винагороди лізингодавця ), так як дата останнього лізингового платежу ( 30.05.2009 року ), дати фактичного повернення предмету лізингу ( 10.11.2010 року ) тобто за 164 дні фактичного користування предметом лізингу ( 2 268 481, 53 грн. невикуплена вартість предмету лізингу х 12, 5% ) / 360 днів х 164 день = 15 288, 08 грн. ).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки ( ст. 611 ЦК України ).

Відповідно до п. 11.6 вищезазначеного договору лізингу банком обґрунтовано нараховано штраф у розмірі 30 відсотків від неоплаченої вартості предмету лізингу, що складає 80 544, 46 грн. Однак, з урахуванням оплат, які були вчинені ОСОБА_2 після розірвання договору лізингу залишок заборгованості по оплаті штрафу складає 75 428, 65 грн.

Крім того, п. 4 Акту повернення предмету лізингу від 10.11.2009 року " лізингоодержувач зобов'язується протягом трьох банківських днів з моменту отримання рахунку компенсувати лізингодавцю відновлювальний ремонт предмету лізингу, який необхідний у зв'язку із неналежною ( необережною ) експлуатацією предмету лізингу лізингоодержувачем, та у зв'язку з тим, що лізингоодержувач, в порушення умов договору лізингу, не застрахував предмет лізингу ".

Банком було проведено відновлювальний ремонт предмету лізингу, у зв'язку з чим останнім понесені витрати на загальну суму 47 511, 99 грн., про що свідчать акти здачі-прийняття виконаних робіт на загальну суму 47 511, 99 грн., банківські виписками про оплату за ремонт.

Заперечуючи проти зазначеної суми, представник відповідача ОСОБА_2 заявив клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи для встановлення відновлювальної вартості ремонту.

Ухвалою суду від 27.05.2011 року по справі було призначено автотоварознавчу експертизу проведення якої доручено Київському науково-дослідному інститут судових експертиз.

В лютому 2012 року на адресу суду повернулись матеріали цивільної справи без проведення товарознавчої експертизи у зв'язку із неможливістю надати висновок.

Відповідно до п. 11.6. вищезазначеного договору лізингу, лізингоодержувач повинен повернути лізингодавцю предмет лізингу в такому стані, в якому одержав його, беручи до уваги нормальний знос.

Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення ( ч. 1, 2, 3 ст. 623 ЦК України ).

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що банком доведено розмір витрат, а також сторони у договірному порядку погодили порядок визначення розміру та оплати витрат на проведення відновлювального ремонту, вимоги позивача щодо стягнення вартості відновлювального ремонту предмету лізингу у розмір 47 511, 99 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 УПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідачі доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надали, наведеного позивачем розрахунку не спростували. Належних доказів погашення заборгованості ( окрім наданої позивачем ) за договором лізингу по сплаті лізингових платежів відповідачами суду не надано.

З урахуванням викладеного, позивачем доведено, що відповідачі прийняті на себе зобов'язання по договору фінансового лізингу належним чином не виконали, а тому вимоги банку підлягають задоволенню.

Позивачем доведено, що заборгованість по договору фінансового лізингу становить 160 952, 03 грн., а саме: несплачені лізингові платежі та відсотки за договором фінансового лізингу у розмірі 35 898, 07 грн., штраф у розмірі 75 428, 65 грн., витрати на вчинення виконавчого напису нотаріуса у розмірі 2 113, 32 грн., вартість відновлювального ремонту предмету лізингу у розмірі 47 511, 99 грн.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст.88 ЦПК України, відповідачі зобов'язані відшкодувати позивачу понесені ним витрати: судовий збір у розмірі 1 700, 00 грн. та витрати на інформаційно -технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120, 00 грн.

Всього з відповідачів підлягає солідарному стягненню 162 772, 03 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 169, 88, 213, 214, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю " Укіо Банк Лізинг " до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 ( зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 ( зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Укіо Банк Лізинг " ( м. Київ, вул. Кудрявська, 5 ЄДРПОУ 34003114 ) несплачені лізингові платежі та відсотки за договором фінансового лізингу у розмірі 35 898 ( тридцять п'ять тисяч вісімсот дев'яносто вісім ) гривень 07 копійок, штраф у розмірі 75 428 ( сімдесят п'ять тисяч чотириста двадцять вісім ) гривень 65 копійок, витрати на вчинення виконавчого напису нотаріуса у розмірі 2 113 ( дві тисячі сто тринадцять ) гривень 32 копійки, вартість відновлювального ремонту предмету лізингу у розмірі 47 511 ( сорок сім тисяч п'ятсот одинадцять ) гривень 99 копійок, витрати по оплаті судового збору у розмірі 1 700 ( одна тисяча сімсот ) гривень 00 копійок, витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 ( сто двадцять ) гривень 00 копійок, а всього 162 772 ( сто шістдесят дві тисячі сімсот сімдесят дві ) гривни 03 копійки.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: